Колишній хавбек Карпат Михайло Кополовець схвалив благословення збірної України перед доленосним матчем відбору ЧС проти Боснії і Герцеговини.
– Вчасно ухвалили таке рішення чи може раніше треба було це зробити?
– Я прихильник того, що в церкву ходити треба було постійно, а не тоді, коли смажений півень в одне місце клює. Там треба буди завжди, а не тоді, коли тобі щось треба. Але це більше плюс, ніж мінус. Їм вже дійсно це назріло, бо коли стільки моментів, в яких команда не може забити – це щось неймовірне. Я такого вже давно не бачив.
– У вашій ігровій кар’єрі як часто команди ходили до церкви і хто частіше був ініціатором цього?
– Започаткував при мені цю традицію Олег Кононов. Як віруючі люди, ми розуміли, що це – духовне благословення, ходили, була служба. Просили всевишнього, щоб у першу чергу не було травм. І це не тільки там був я чи хтось – цього хотіли всі. Від тренерів до масажистів, гравців – ходили всі, перед кожною грою.
– Зараз в нас ситуація, як то кажуть, або пан, або пропав, тим більше, що від самої команди вже не все залежить. Щоб ви сказали на місці головного тренера, на чому б зробили акцент?
– Розумієте, футболістів треба максимально розкріпостити. Так, від нас мало що залежить, але давайте просто вийдемо і покажемо класний футбол для вболівальників. Гравці постійно закріпощені, з румунами, з болгарами – є таке відчуття, ніби якась пробка в задниці. Не можуть забити, дихати вільно, постійно якійсь тиск. Вийти і зіграти для вболівальнивів – і це головне. Від нас вже нічого не залежить, ми, в принціпі, про***ли все, що можна. Постаратися добитися результату, а там вже – як бог дасть.
– Можете згадати, коли ви грали, який тренер і перед яким матчем сказав найбільш яскраву мотиваційну промову?
– Найбільш яскраві моменти були в Лізі Європи. Ми билися за Кононова, як за тренера. Пару матчів програли, бачили, що він на межі звільнення. І ми билися за нього. Він просто казав: "Хлопці, що б там не було – я з вами до кінця. А там вже – як вийде". І він не робив пафосних виступів, вже просто було не до слів. Ми просто розуміли його з напівпогляду. Так само й зараз. Петракова, радше за все, звільнять, як мені здається. Тому пацани мають битися і за себе, і за країну, і за тренера. Але знову ж таки, до церкви треба було йти раніше. Втім, будемо сподіватися, що диво в цьому разі станеться, – заявив Кополовець у коментарі Footboom.