Пако Хенто, легенда мадридського Реала, 18 січня відійшов у вічність. Футбол 24 пригадує, яким був старт кар'єри унікального рекордсмена та чого він досягнув на Сантьяго Бернабеу.
Завжди скромний, розсудливий і простий. Небагатослівний, але з сильним характером. Хенто часто говорив, що він не з тих, хто задирає носа, адже таким його виховали батьки. Майбутня легенда народився на Півночі Іспанії, в маленькому містечку Гуарнізо. Після появи на світ йому дали ім'я Франсіско Хенто Лопес.
Помер Пако Хенто – легенда Реала і світовий рекордсмен за кількістю Кубків європейських чемпіонів
Його батько був водієм вантажівки і утримував господарство. У 14 років Франсіско покинув школу, щоб допомагати татові й пасти корів, які вони розводили на невеличкій фермі. А вже через рік хлопчик познайомився з футболом, пішовши в академію клубу Нуево Монтана. Там він додатково займався легкою атлетикою, завдяки чому й розвинув дуже хороші швидкісні дані.
У Кантабрії побачили талант Хенто, він пограв за Ла Монтанью й тамтешнє Райо, допоки не приєднався до Расінга. Дебют у першому дивізіоні Іспанії трапився у лютому 1953-го – проти Барселони. На гравця одразу звернув увагу Реал, а влітку того ж року і взагалі підписав його, заплативши півтора мільйона іспанських песет і віддавши двох гравців в оренду. Франсіско на той час провів лише 10 матчів у чемпіонаті й 4 в кубку!
Про перехід в Мадрид Хенто згадував дуже часто, адже за його мотивами можна знімати кіно: "Представники Реала приходили до мене, коли я грав за Расінг. Зокрема, Гіхарро, який підписував контракти й продавав. Люди побачили його на базі й почали кричати. Він був змушений піти".
Хенто ж довелось узгоджувати перехід у напрочуд напруженій атмосфері. "Фанати гнались за нами, вони хотіли набити Гіхарро і водночас не хотіли, щоб я йшов. Ми підписували угоду таємно в гаражі, – згадував футболіст і додавав: У Реал я приїхав у четвер, а в п'ятницю нас вже зібрали у таборі команди. Не було жодної презентації чи чогось такого".
Перший сезон був дуже складним. 21 поєдинок і нуль голів. Клеймо невиправданих сподівань потроху нависало над вінгером. Він довго не міг облаштуватись у Мадриді, де й пережив один із найгірших днів у своєму житті. "Я був на трибунах під час матчу, адже не грав, а вболівальник переді мною почав критикувати номер 11, думаючи, що я на полі: "Цей Хенто такий поганий, він робить одне і те ж, подивимось, чи знімуть його. Не розумію, навіщо його поставили". І він це так голосно говорив, а я сидів поруч і мовчав. Пішов додому дуже сумний. Вони думали, що я поганий, навіть коли не граю", – розповідав пізніше футболіст.
Після дебютної кампанії керівництво "бланкос" взагалі хотіло повернути вінгера у Расінг, але за нього вступився Альфредо Ді Стефано, який прийшов разом з іспанцем у команду влітку 1953-го. "Ви не можете його продати чи віддати. Я знаю Хенто, не можна втрачати такого гравця", – аргументував свою позицію нападник. І він, як потім виявилось, мав рацію. Франсіско затримався у мадридському клубі ще на 17 сезонів, де й завершив кар'єру у 1971 році.
Реал справді став поворотним моментом у житті Пако. Тут він здобув прізвисько "шторм із Біскайської затоки" за свої маневреність, техніку й невимушену роботу з м'ячем, а також отримував регулярні виклики в збірну Іспанії (43 матчі й 5 голів). Королівському клубу футболіст дякував до останнього:
Все своє життя я був посеред корів, трави, картоплі, кукурудзи, бобів... допоки не переїхав у Мадрид, де все змінилось. Я собі багато разів говорив, що, якщо не підпишу контракт з Реалом, то залишусь серед корів.
Хенто разом з "бланкос" тріумфував у п'яти перших розіграшах Кубка європейських чемпіонів, забивав у фіналах 1957 та 1958 років, а у 1964 та 1966 роках був у вирішальних матчах капітаном Королівського клубу. 1966-го він допоміг Реалу знову виграти турнір, де до цього двічі поступався у вирішальних поєдинках.
Окрім 6 Кубків європейських чемпіонів, чого не зміг досягти жоден футболіст в історії футболу, здобув ще 12 чемпіонств Іспанії й 2 Кубки Іспанії. У формі Реала Пако Хенто відіграв 600 поєдинків та записав до свого активу 182 голи. Останніми роками ексгравець обіймав посаду почесного президента Реала. Помер він у віці 88 років, але пам'ять про нього житиме ще дуже довго. Якщо не вічно.
Яскравий Хенто: історія рекорду перемог у Кубку європейських чемпіонів