Україна обіграла Швейцарію (2:1) в 1 турі дивізіону A Ліги націй. Рахунок і огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Зустріч прийняв стадіон Арена Львів. Сам матч, як і онлайн-трансляція Україна – Швейцарія на "Футбол 24", стартував о 21:45. Дві тренерські збірні. На папері це був найпростіший наш суперник, бо далі Іспанія та Німеччина. Але саме команда Петковіча виступила у фіналі 4 попередньої Ліги націй. "Наті", хоч і посіли там останнє місце, грали на рівних з Португалією та Англією.
Україна – Швейцарія: онлайн-трансляція матчу Ліги націй
Це третя зустріч команд. Раніше в основний час поєдинки завершувалися лише внічию. Ліга націй дає можливість потрапити на ЧС-2022 двом найкращим збірним турніру, які не зможуть кваліфікуватися через відбір. Команда Шевченка дебютує в Дивізіоні 1. Цікаво, що нинішній суддя Андрес Екберг вже працював на домашньому матчі українців проти швейцарців. Динамо тоді перемогло Янг Бойз 3:1. Пам'ятали його і Маліновський, Болбат та Караваєв, які не програли на виїзді Хорватії U-21 завдяки голу Руслана.
Україна – Швейцарія – відео голів і огляд матчу Ліги націй
Швейцарія дуже агресивно почала. Високий пресинг, який став вразливим місцем Шахтаря в минулому сезоні, а "гірників" у старті цілих 6, не враховуючи вихованців. Перший кутовий заробили гості, перший удар виконали. Щоправда, все без загроз, дуже нервово. Українці теж активно пресингують біля чужих воріт, але команда Петковіча легко проходить це і намагається отримати вигоду з гри 1 в 1. Уважно діють дебютанти збірної України Тимчик та Михайліченко на флангах захисту, надійно вишиковуються сусідні редути. Прорив нашої центральної зони, і лише Матвієнко відчайдушно блокує удар Соу в межах штрафного. Сам же Микола і привіз момент пасом точно в ноги супернику.
Команді Шевченка все байдуже, якщо є гармата Маліновського метрів з 30 – поперечина, а на добиванні Ярмоленко розриває тільки зовнішню сітку. Це, мабуть, один з 2-3 переходів господарів за центральну лінію в перші хвилин 11. Оце так Тимчик дебютує! На 14-й хвилині полускали "синьо-жовті" швейцарських горішків. Маліновський кинув новачка з Динамо у прорив правим флангом, удар екс-гравця Зорі парирував воротар. Однак Тимчик не вимкнувся і віддав гольову на Ярмоленка, який ударом п'ятою розібрався з кіпером у воротарському.
Класно вивели м'яч зі своєї половини захисники, а далі Маліновський розігнав атаку, Зінченко віддав під удар, і тільки Коноплянка запоров вирішальний удар. А ось біля своїх воріт манчестерский Олекс привіз, Сеферовіч миттєво пробив – знову Матвієнко самовіддано стелиться у блоку. Степаненко програв верхову боротьбу Варгасу, але снаряд полетів вище. Пятов також привозить удар на свої ворота. Розіграли швейцарці відмінно, але останній удар – у молоко.
Тимчик і Мораєс класно задумували комбінацію, якій не вистачило лише останнього штриха. Під 70% володіння у Швейцарії, але команда Шевченка дуже мудро і навіть гостріше діє без м'яча. І тут ми даруємо гол у роздягальню. З нічого. У принципі, фактично всі їхні моменти – це українські подарунки під високим тиском, але тут вже чисто воротарський гол. Насамперед Зінченко, але також і партнери, звісно, могли би і активніше накривати Сеферовіча, але пропускати після першого влучного удару... Низом метрів з 30? Це просто несерйозно. Не дарма камери виловлювали Луніна.
Обидва тренери доволі швидко посилили свій лівий фланг, відверто не найсильніше місце і в них, і в нас. Петковіч ще у перерві замінив Цубера, чию зону розривав Тимчик. Шевченку вистачило терпіння до 55-ї. Замість Коноплянки Яремчук, що здатен відіграти ліворуч, де з'являється моментами і в Генті. Обмін моментами. У стійку впритул поцілив Варгас (Кривцов, агов!), а ось Маліновський видав не то удар, не то простріл. Ще жахливіший штрафний від Руслана – дуже високо. Ярмоленко раз за разом цікаво розганяє атаки, та партнерів спокійно зупиняють. І тут кілька нестандартних рішень. То Матвієнко обійде пів команди, то Зінченко красиво закине снаряд у дальній кут. До слова, і тут асист дебютанта – Михайліченко покотив.
Яремчук спробував здалеку. Зінченко також метрів з 30. Шевченко гучно критикує Маліновського за те, що той... багато бігає вперед. Мовляв, сил не вистачить, а рахунок і поберегти можна. І знову Зіна. Уже третю за матч потенційно гольову атаку розкрутив на підготовчій стадії, але Мораєс після пасу Яремчука не влучив з кількох метрів. Штефен ну геть не поважає 36-річного Пятова. Капітан не дав себе перекинути.
Якщо у першому таймі Швейцарія володіла м'ячем відсотків 64, то по перерві паритет, хоча в нас лише одна заміна проти 3 у гостей. Ярмоленка обікрали перед штрафним, усе той же Штефен пробив повз. Цілком заслужена перемога завдяки вищому індивідуальному класові. Нічия Іспанії та Німеччини виводить Україну в несподівані лідери.
Маліновський і Зінченко все ще королі розгону, несподіваний Ярмоленко
Найгостріші наші гравці, не враховуючи Тимчика, (не) грають у топ-чемпіонатах. Зінченко в Ман Сіті – не тільки глухий запасний, а й виключно лівий захисник. Маліновський у вирішальних матчах Аталанти – переважно опція підсилення з лави запасних, та й розташовується на полі відчутно вище, плюс приїхав чи не найменш готовим, прямісінько з відпустки. Ярмоленко отримує від Мойєса час хіба що в спарингах і завершальних відрізках, примудряючись і так ставати героєм Вест Хема.
З усіма цими проблемами ігрової практики та тонусу вдалося впоратися на тверді 4 бали проти не такого простого суперника, як комусь може здатися. Блискуче навчені швейцарці не раз могли карати нас за привози, але завершили з жалюгідним єдиним ударом у площину воріт (причому такі забивають раз на 50 ударів) і влучанням у стійку – чи не єдиними самостійно створеними моментами, які не стали наслідком невимушених помилок господарів. У нас же осмисленого креативу було більше, тому статистика ударів (14:9) та влучань у площину воріт (4:1) яскраво підсумовує клас. Наш глибоко запасний варіант АПЛ виявився топовішим за основний в обличчі арсенальця Джаки.
Якісь неймовірні переведення від Ярмоленка, ривочок у воротарський і гол ПРАВОЮ п'ятою, яким Андрій викидає на смітник думку тих критиків, які вважають, що він уже все. А передгольовий пас на Михайліченка? Дуже приємно, що екс-гравець Динамо і Борусії (після гри тепло привітався з колишнім партнером по Дортмунду Аканджі) оживає. Він і у Вест Хемі почав забивати з правої, що досі залишається екстраординарним явищем. Ярмола ще й найчастіше з наших вступав у єдиноборства (правда, виграв лише 5 з 12), створив 2 моменти, віддав 3 точні дальні паси з 4 (а проти нинішнього інтенсивного пресингу це працювало дуже добре).
Зінченко ж став абсолютним королем серед всіх гравців матчу за кількістю передач під удар (4) та балами всіх статистичних порталів, які виставляють свої оцінки (від 7,8 до 8,3). Просто нереальну статистику (5 з 5 точних дальніх пасів, 4 з 4 виграних дуелей в повітрі) довершив геніальний мазок, як пишуть швейцарські ЗМІ про його переможний удар. І так, розкажіть тепер, що він винен у тому, що Сеферовіч обіграв його на протиході та забив майже з центра поля. Були й певні привози, але тут знову ж розділяємо вину з Пятовим. А скільки ривків туди-сюди і розгонів атак? Не думаю, що вони мають бути поховані цими двома помилками.
Зіна разом з Маліновським творять вбивчий дует творців у центрі поля, королів простору. Трохи бразильського, трохи італійського, трохи англійського – їхня гра балансує на межі стилів, Руслан і Сашко блискуче доповнюють один одного. У хавбека Аталанти влучання в поперечину теж ледь не з 50 метрів, а ще 7 виграних єдиноборств з 8 і всі 4 спроби дриблінгу успішні. Маліновський віддав розкішний передгольовий пас на хід Тимчику, ніби вони все життя мешкають в одній кімнаті, а не зустрілися тільки тиждень тому. І це бергамаск відчутно ще не набрав свою ідеальну форму.
Ейфорія нульового рівня, все ті ж болячки турбують
Якщо натужно обігравати Португалію, то можна багато що пробачити. Якщо це Швейцарія, критики вже побільше, а радощів значно менше. Хтось реагує так ніби досягнуто перемоги над футбольним карликом, а не командою №12 рейтингу ФІФА. Насправді це вистражданий тріумф над потужними, фізично міцними дядьками, які відіграють не останні ролі в атлетичній Бундеслізі. Проти них важко захищатися, а доведений Конте (хоча оригінал це, звісно, версія Скрипника з матчу Шахтар – Зоря, який завершився 4:3) до безумства високий блок тепер буде взагалі регулярно виникати в топових матчах проти Пятова, Кривцова, Матвієнка, Степаненка і компанії? Добре, що Швейцарія частенько пробачала, але велике питання в тому, чи будуть такими ж гостинними іспанці в неділю.
З іншого боку великих моментів Швейцарія створила втричі менше за наших (рахунок був ближчим до 3:1, ніж 2:2). Приємно і те, що Шевченко зі своїм штабом погасив у перерві більшість пожеж. Почали розумніше виходити від свого штрафного, вимкнули режим паніки, завелись у боротьбі, де приріст пішов на всіх фронтах з підсумковою перевагою майже в 2 рази. Значно надійніше, ніж у Шахтар, зіграв Матвієнко, який виграв усі свої єдиноборства та феноменальні 13 разів випалював усі загрози виносами. У Швейцарії було більше хіба що втрат (на цілих 22). Статистика очікуваних голів (2,27 на 0,75) свідчить, що перемогу і традиційний львівський фарт більш ніж заслужили, що б там не говорив Петковіч.
Фобія замін від Шевченка, тим дивніша на фоні таких дебютів
Головний тренер приємно здивував появою Михайліченка та Тимчика, і обидва вихованці Динамо віддячили асистами. Більше там заслуги Олександр, але яку ж роботу над собою провів і Богдан. Він завершив з найбільшим браком (79% точності пасів, 15 втрат) у команді після Пятова, Яремчука та Коноплянки. Зате виграв найбільше дуелей у матчі (9 з 12), а також став лідером за відбираннями (4 з 5). Зрештою, друга гольова атака почалася з його перехоплення і розгону флангом, який дав простір Яремчуку. Словом, Михайліченко не менше за Тимчика виправдав свій дебют, який ми б навряд чи побачили, якби залишився в Зорі.
Якщо навіть Коноплянка за 55 хвилин принаймні встиг створити 1 момент, пробити з меж штрафного і розпочати класним пасом гольову атаку (відрізав 3 суперників, послабивши тиск на оборону та кинувши Маліновського у безкрає поле варіантів подумати), то Мораєс відверто розчарував. Жуніор сьогодні був більше борцем і швейцарцем, ніж бразильським чарівником. Втратив 100-відсотковий момент і за 90 хвилин віддав тільки на 4 точні передачі більше, ніж Яремчук за 36.
Можна було б кинути в бій свіжого Супрягу. Чи тих же Марлоса, Циганкова, Сидорчука, Харатіна. Соболь готувався вийти, але вже було запізно. Ветерани дуже наїлися, бігаючи у відборі за швейцарськими живчиками. Зводило ноги і в молодих. Чому Шевченко так відкрито не довірився більше нікому після першої своєї заміни? Художник, звісно, має право на своє бачення, поки виграє. Однак навряд чи новачки аж настільки б зіпсували нашу гру, яка вже здебільшого зводилася до виносів і дальніх ударів. Просто у страху щось зламати в механізмі, який наближав перемогу, були великі очі.
Результат понад усе – Україна виконує головне завдання
Перед матчем Шевченко наголошував, що не буде робити трагедії з поразок, але хотів би залишитися в елітному дивізіоні Ліги націй. Для цього потрібно випередити хоча б Швейцарію. Імовірно, тому нині грали таким обмеженим складом. Більше творчості та експериментів можна буде собі дозволити проти Німеччини та Іспанії, а результат треба здобувати з тим, кому не поступаєшся класом. Вийшло так, що чисте перше місце навіть вихопили після стартового туру. Однак далі РЕАЛьний тест. Де ми зараз в європейському футболі, чи останні успіхи – наша межа, чи трамплін для ще більшого стрибка? Мадрид покаже. Гра на тренувальній базі команди Луніна дасть відповіді на цікаві запитання і самим гравцям, і тренерам.