Збірна України у фінальному матчі плей-офф за Євро-2024 зіграє з Ісландією. Анонс і прогноз читайте на "Футбол 24".
Поєдинок, який відбудеться у Вроцлаві на стадіоні "Тарчинський Арена", доступний для перегляду на платформі MEGOGO (за наявності підписки). Також матч покаже Суспільне. Гру можна переглянути в цифровому ефірі T2, кабельних мережах та IPTV (крім OTT, які не мають прав на трансляцію відбору Євро-2024). Матч, як і онлайн-трансляція Україна – Ісландія на "Футбол 24", стартує о 21:45 за київським часом у четвер, 26 березня.
Перед початком плей-офф майже ніхто не сумнівався, що Україна пройде на Євро-2024. Наші суперники визнавали цей факт, а тренер збірної Бельгії – Доменіко Тедеско – накидав компліментів Сергію Реброву. "Футбол, у який сьогодні грає збірна України, – це сучасний, модерний, європейський рівень. Це дух часу". Приємно чути такі слова від передових спеціалістів Європи.
Тривога за збірну
До матчу з Боснією ніхто не сумнівався, що команда Тедді стане нашим опонентом по групі на чемпіонаті Європи. Залишалося тільки винести балканців і розібратись з переможцем пари Ісландія – Ізраїль. Після вояжу в Зеніцу на зміну зверхньому оптимізму прийшла тривога.
Партнер проєкту – ліцензійний букмекер GGBET з найширшою лінією понад 70 видів спорту та дисциплін кіберспорту. Крім цього, компанія створює унікальний україномовний контент на YouTube, а також активно допомагає нашим захисникам з 93 ОМБр.
Виявилось, що у підопічних Сергія Реброва досі виникають труднощі під пресингом та з подоланням середнього блоку. У першому таймі боснійці перебігали нашу збірну, задушивши її позиційну атаку – якби не дії Забарного та мобільність Коноплі, то все було б зовсім сумно.
До перерви Україна не мала жодного небезпечного підходу до штрафного, а дебютний удар у площину стався на 77-й хвилині. Дебютний момент – на 85-й, коли Яремчук зрівняв рахунок.
Проблем будо дуже багато. По-перше, із розіграшів випав Бражко, а коли його опустили в нижню трійку для цих перепасовок – краще не стало.
По-друге, розчинився Зінченко, який не звик діяти на позиції правого інсайда. Роль лівого залишається за Судаковим (а чистого правого у нас просто немає), однак і до нього виникало чимало питань. Георгій рідко підтримував Мудрика, показово відмовляючись атакувати чужу третину.
Створити вигідні ізоляції для вінгерів не вдавалося. Чисельної більшості на флангах теж не було. Скидки Довбика не працювали, адже боснійці надійно прикривали простір між лініями – а українці вперто лізли через центр, де найбільше суперників.
Не можна сказати, що збірна України взагалі нічого не могла у Зениці. Сумна правда полягає в тому, що навіть з відмовами по всіх фронтах команда мала і простір, і хороші переміщення – почасти середній блок розтягували, немов по підручнику. От тільки підопічні Сергія Реброва цим не користувались, виконуючи вкрай повільні перекати без просування й часто ігноруючи розумні варіанти.
Ключова проблема полягає в тому, що усі ці мінуси ми бачили на груповому етапі. Точно такі ж труднощі виникали і з Північною Македонією, і навіть з Мальтою – причому неодноразово. Але там хоча б вдавалося переломити хід зустрічі, а з боснійцями стався натуральний відскок. Спрощення гри й перехід на схему з двома нападниками міг і не спрацювати. Передумов майже не виникало.
Ісландія небезпечніша за балканців
Збірна Ісландії була однією з футбольних казочок другої половини 2010-х, зігравши у чвертьфіналі Євро-2016 та гідно виступивши у групі на ЧС-2018. Україна вже перетиналась з острів'янами – у 2016-17 рр. команда під керівництвом Андрія Шевченка розписала нічию в Києві та поступилась у Рейк'явіку.
Тоді багато ісландців виступали у серйозних європейських клубах. Зараз легіонерів теж вистачає, однак нинішня збірна дуже далека від ідеалу 2010-х. Сучасна Ісландія пропустила вже два топ-турніри, а у відборі до Євро-2024 "вікінги" залишились позаду Люксембургу та Словаччини. Якби не відсутність росіян у Лізі націй, то острів'ян не побачили б і в плей-офф кваліфікації.
Тим не менш, попередні результати не завадили розгромити Ізраїль у півфіналі плей-офф (4:1). І все б нічого, якби переваги команди Оге Харейде не накладались на недоліки збірної України у Зениці.
Як правильно зазначив Юхим Конопля, "Ісландія – це Боснія, помножена на три". Ключовою особливістю нашого суперника є дуже інтенсивний пресинг і контрпресинг, після якого варяги тікають у швидкі контратаки.
Також лякає антропометрія ісландців. Тільки два їхні футболісти у стартовому складі на Ізраїль мають зріст менше 180 см, у п'ятьох – понад 185 см. У правого вінгера – 194 см. Завдяки цьому факту підопічні Оге Харейде небезпечні на стандартах, а у збірної України з цим аспектом завжди є проблеми.
Та і в єдиноборствах колектив виглядає вкрай переконливо, що дозволяє чіплятись за лонгболи. Збірна Ісландії любить перенасичувати свій правий фланг, створюючи там чисельну більшість та компактність. Завдяки цьому високі варяги чіпляються за довгі передачі чи аути, після чого швидко переводять м'яч в ізоляції.
А там серйозні пани – форвард Гудмундссон виступає разом з Маліновським у Дженоа, має 12+4 у чемпіонаті Італії, а у ворота ізраїльтян він оформив хет-трик. Лівий вінгер Сігурдссон має 7+4 у Чемпіоншипі за Блекберн. Ліворуч може вийти і Гаральдон, за якого Лілль влітку відвалив 15 мільйонів євро – однак його використовують у опорній зоні.
Ця трійка вкрай технічна, їй не можна давати простір і можливість грати 1-в-1. А у нас праворуч бігає Конопля, який активно йде вперед і не завжди встигатиме повертатись...
У Ісландії є серйозні мінуси
Тим не менш, не слід ліпити із команди 70-річного Оге Харейде щось неймовірне. У організаційному плані Ісландія виглядає занадто вразливою. По-перше, "вікінги" залишають непристойно багато простору за спиною під час атак – вони часто порушують баланс, відкриваючись на чужій третині великою групою гравців і залишаючи опорну зону. Як наслідок, виникають розриви.
Намагаючись тримати компактність навіть під час позиційного наступу, Ісландія неминуче віддає фланги – а це рай для Мудрика, Циганкова, Коноплі та інших наших "рейдерів".
До того ж, центрбеки тут повільні, а схема 4-4-2 в атаці обмежує допомогу з боку опорників – їх тільки два, причому один із них допомагатиме попереду. Оге Харейде компенсує чисельну меншість в опорній зоні, зміщуючи лівого вінгера у центр, але це знову ж таки відкриває простір на флангах.
Для України головне – це не пропустити гол, адже тоді Ісландія зачиниться у середній блок. Якщо так станеться, ми ризикуємо побачити ті ж муки, що і в Зениці. У таборі збірної України це розуміють – не просто ж так почали тренувати пенальті.
Україна все одно має більше шансів на прохід
Попри складність поєдинку з Боснією і Герцеговиною, варто відзначити важливий факт – Україна знову перегорнула хід гри. Так було і з Північною Македонією в Скоп'є, і на Мальті. Футбол збірних завжди має проблеми із тактикою та зіграністю, тож іноді треба вигризати матчі на морально-вольових. Підопічні Сергія Реброва роблять це систематично, причому востаннє це вдалося провернути із вельми молодим складом (середній вік – 27 років).
Слід пам'ятати, що у збірної України в Зениці не виникало принципових проблем з думкою на полі. Середній блок розтягували правильно, центрбеки активно йшли вперед і ставили блок боснійців у глухий кут. Конопля грамотно зміщувався й комбінував – саме його активність допомогла провести кілька цікавих за ідеєю атак по перерві. Також пригадуються спроби перевести Зубкова у лівий напівфланг.
Тобто, українці загалом розуміли, як треба грати – втім, дуже шкутильгала реалізація задуманого. Проблеми випливають не стільки із структурних проблем, скільки із сирості проекту Сергія Реброва. Це – нормально.
Тривога після матчу з боснійцями не повинна закривати очі на очевидні переваги збірної України. По-перше, у нас реально потужний склад – прямо зараз він чи не найкращий у Східній Європі. З таким лайн-апом треба виходити у 1/8 фіналу мінімум. Що найбільш важливо, цей склад регулярно робить результат.
По-друге, треба не забувати про тактичну гнучкість "синьо-жовтих". Сергій Ребров відкатав ледь не усі схеми й моделі гри. Використовували і 4-2-3-1, і 4-3-3, і 5-4-1, і 4-4-2 в атаці. Наш центральний трикутних має декілька варіантів наповнення, наші центрфорварди стилістично різні (хоч і схожі) – як і фулбеки (один більш оборонний, один атакувальний). Команду можна перезбирати по ходу матчу, як конструктор – і це регулярно рятувало під час відбору.
По-третє, Україна просто грає у сучасний футбол. Вона може собі це дозволити, на відміну від ісландців. Це визнають провідні коучі та тактичні експерти – у футболістів та тренера може щось не виходити, однак загальні ігрові принципи та філософія відповідають прогресивному баченню.
Це важко пояснити простими словами, не вдаючись до розлогого пояснення основоположних істин позиційного футболу – але це так. Принаймні, простежується тяжіння до відповідності сучасним вимогам.
Чи вдасться Сергію Реброву реалізувати задумане? Чи ми і далі будемо чергувати провальні тайми з хорошими? Чи подолаємо ми нарешті проблеми, які виникали у цьому відборі? Не факт, що зустріч з Ісландією дасть відповідь – та вона зараз нам і не потрібна. Україні потрібна путівка на Євро-2024, а з усім іншим розберемось потім.
Кадрова ситуація
На щастя, лазарет "синьо-жовтих" спорожнів. Циганков повернувся до загальної групи ще перед матчем з Боснією, хоча тоді його не внесли до заявки – а потім він продовжив тренуватись за особливою програмою. У неділю ж оголосили, що Віктор знову займається разом з усією командою. Не факт, що його випустять у основі, але мінімум півгодини вінгер отримає.
Інтриги щодо стартового складу стало менше. Навряд чи Сергій Ребров стане щось змінювати на воротарській позиції і навряд чи коуч відмовиться від Бражка (тим паче, що заміни де-факто немає). Більш цікаво, чи вийде в основі Зінченко (вчора навіть сам коуч цього не знав) – і якщо ні, то чи замінить його Шапаренко?
Ну і залишається дилема Яремчука проти Довбика. Зате відомо точно, хто не зіграє – Караваєв, Попов, Піхальонок, Гуцуляк та Сікан залишились поза заявкою.
Ісландія мала деякі проблеми. У поєдинку з Ізраїлем пошкодження отримав Арнар Сігурдссон. Лівий вінгер виділявся у півфіналі, тож для нас його відсутність стала б плюсом.
Також через травму замінили Траустасона – важливий центрхав оборонного штибу, який виступав ще на Євро-2016. Оге Харейде запевняє, що обидва вже повернулись до тренувань у загальній групі, але чи готові вони вийти в основі? Будемо дивитись.
Орієнтовні склади на матч Україна – Ісландія
Україна: Лунін – Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко – Бражко – Зубков, Судаков, Шапаренко, Мудрик – Яремчук
Ісландія: Вальдімарссон – Паульсон, Інгасон, Гретарссон, Торарінсон – Віллумссон, Траустасон, Гаральдсон, Й. Гудмундссон – А. Гудмундссон, Оускарссон
Прогноз на матч Україна – Ісландія
У команди Сергія Реброва більше шансів здобути перемогу в дуелі. Прогноз на матч від ліцензійного букмекера GGBET: Україна переможе Ісландію. Коефіцієнт на звитягу нашої збірної доволі привабливий – 1,53. На тріумф острів'ян дають вкрай високий "кеф" (7,28). У нічию в основний час фахівці вірять більше (4,4). Матч має величезне значення, тож навряд чи за результативністю команди досягнуть тотал більше 2,5 голів (букмекер GGBET пропонує на це коефіцієнт 2,09).