Сергій Тищенко – про новий віраж у житті Жозе Боту.
Колишній головний скаут Шахтаря Жозе Боту знайшов собі нове місце роботи. Португальський менеджер влаштувався у хорватському Осієку, підписавши контракт на 2,5 роки.
Цей варіант не можна назвати прогресом його кар'єри, адже раніше він працював у таких клубах, як Бенфіка, Шахтар і ПАОК. Статус спортивного директора відрізняється від посади, яку Боту займав у Лісабоні та Києві, але у Салоніках він вже був спортдиром. Бюджети ПАОКа та Осієка зовсім різні.
За майже два роки у Греції Боту не може записати собі роботу в актив. Попри амбітні плани ПАОК був дуже далекий від чемпіонства. Шанс існував хороший, бо Олімпіакос потрапив у кризу. Цим скористалися Панатінаїкос та АЕК, але не ПАОК.
Якихось великих трансферів "на вхід" або вдалих продажів я не бачив. Глобально прихід Боту нічого ПАОКу не дав. Команда не піднялася у плані результатів і не почала заробляти на переході футболістів.
Я не вірю, що у Хорватії Боту відпрацює контракт до кінця. Португальський менеджер може бути ефективним у системі координат, де все вибудувано. У таких клубах, як Бенфіка чи Шахтар, де роками формується система, яку можна тільки покращити при правильній роботі. У Осієка немає ніякої системи. Вони шарахаються з боку в бік у пошуку власного "я". Хочуть мати результат і при цьому продавати футболістів. Боту доведеться вибудовувати всю роботу клубу із самого початку. На це потрібен час, довіра і терпіння власників.
Осієк має великі амбіції, які наразі не підкріплені результатом. У 2020-му команду очолив Ненед Б'єліца, який до цього виходив в ЛЧ та вигравав національний чемпіонат із Динамо Загреб. Під час пандемії тренер розсварився із керівниками столичного клубу та втратив роботу. Осієк – його рідне місто. Він прагнув перервати гегемонію динамівців у національному чемпіонаті, але нічого з цього не вийшло. Усе завершилося ганебною відставкою. Знову почалися пошук тренера, пошук власної філософії.
Зараз нова спроба побудувати успішний клуб навколо Боту. Осієк має угорських інвесторів. У клубу є гроші. За можливостями вони якщо й поступаються Динамо Загреб, Хайдуку, Рієці, то не набагато. А в деяких моментах навіть переважають. У клубу чудова інфраструктура, новий сучасний стадіон. Немає ніяких проблем із тренувальною базою.
Потрібно розуміти, що угорці – не благодійники. Вони не просто витрачають гроші на Осієк. Вони прагнуть побудувати бізнес-модель, щоб у майбутньому заробляти. Для Хорватії продаж гравців є основним джерелом доходу. Динамо Загреб живе за рахунок цього. Тепер Осієк хоче кинути їм виклик і стати конкурентом. Відповідно, запросили на посаду спортивного директора, який дуже добре розуміється саме у такій системі. Всі ми розуміємо, яка філософія у Бенфіки та Шахтаря. Це клуби, які, окрім результату, прагнуть заробляти через трансфери.
Говоримо про бажання. Але реальність виглядає зовсім неперспективно. Між Боту і головним тренером Осієка Зораном Зекічем – майже прірва. Зекіч може грати у три захисники, два форварди. Тоді як Боту – прихильник схеми 4-2-3-1. Жозе без свого тренера – це просто витрачений час і гроші. Зекіча призначили тільки восени, тому навряд чи його відразу попросять на вихід. Тут дуже важливо, щоб спортивний директор та головний тренер думали в одному напрямку. Зараз цього й близько немає. Доведеться міняти Зекіча, якщо вже довірились Боту.
Хорватський ринок гравців дуже обмежений. Країна має населення близько чотирьох мільйонів осіб. Динамо Загреб вибудувало систему для роботи із найталановитішою молоддю. Є ще Хайдук зі своєю школою. Сьогоднішній склад Осієка виглядає дуже посередньо. Виділяється цікавий форвард Рамон М'єрес. У чинному сезоні аргентинець забив 7 голів у 19 матчах. Досвідчені за хорватськими мірками Крістіан Ловріч, Мійо Кактас, Марко Маленіца. Серед молодих найбільше уваги заслуговує 19-річний лівий вінгер Домагой Буквіч. Але четверте місце та 14 очок відставання від лідера – Хайдука – власне, показують актуальний рівень команди.
У першій частині сезону в складі Осієка були два українці – Денис Гармаш та Олександр Драмбаєв. Першого не взяли на збори, зараз він повинен підписати контракт із Металістом 1925. Усі бачили ще на прикладі Динамо, що Гармаш – це вже минуле. Незрозуміло, на що розраховував Осієк, підписуючи цього гравця. Десь схожа історія із Драмбаєвим – виступ за Маріуполь на правах оренди, потім Зюлте-Варегем у Бельгії, зараз Осієк. Був гравцем молодіжної збірної України минулого скликання, але на Євро не поїхав. Програв конкуренцію рухівцю Ростиславу Ляху в ролі дублера для Костянтина Вівчаренка. Драмбаєв стабільно грав у першій частині сезону, проте писали, що з ним також можуть попрощатися. От, власне, рівень українських легіонерів більш чітко показує загальний клас складу команди.
Ще були Євген Чеберко та Дмитро Льопа. Перший запам'ятався грубою помилкою, яка дозволила Динамо Загреб виграти чемпіонський титул, і тиском на клуб, щоб його відпустили до США. Льопа якихось зірок з неба не хапав, але відіграв чотири сезони. Зараз залишився жити у Хорватії, виступає у нижчих дивізіонах.
Для того, щоб Осієк міг реально боротися з Хайдуком і Динамо Загреб за найвищі місця та вихід у єврокубки, потрібно серйозно посилювати склад. Витрачати гроші та купувати певну кількість новачків. Хорватський ринок обмежений, там не знайдеш. Лише вихід на міжнародні ринки.
Запрошення Боту – це бажання Осієка знаходити дешевих, але перспективних гравців, а потім їх дорого продавати. Жозе має продемонструвати увесь досвід, отриманий у Бенфіці та Шахтарі. Тільки багато часу на розбудову проекту йому ніхто не дасть. Запрошення Боту – це прагнення шукати у Бразилії, Португалії, решті країн Латинської Америки, де він має напрацювання з часів роботи у попередніх клубах. Я так розумію, що клуб під нового спортдира готовий виділити кошти. Після приходу португальський менеджер не обіцяв великих трансферів, а сказав, що хоче познайомитися із наявним складом, вивчити гравців академії. Напевно, що це правильно. Взимку важко купувати футболістів. Уся робота буде вестися на літнє трансферне вікно. Чинний сезон для Осієка вже втрачений.
Майбутнє Боту залежатиме від успішності його роботи у плані кадрів. Якщо запрошені ним гравці не дадуть результату у наступному сезоні, крісло дуже скоро почне хитатися. Власне, від успішності Боту у Хорватії залежить все його майбутнє. Адже досвід Бенфіки та Шахтаря залишиться вже далеко в минулому. Мало хто повірить, що у Шахтарі не дали завершити розпочате через прихід Роберто Де Дзербі, а у ПАОКу в нього були зв'язані руки.
Карпати змінюють курс: Маркевич хоче повторити Металіст, молодий скаут з прицілом на Бразилію