Легенда збірної України Андрій Шевченко пригадав, як забивав у ворота шведів на чемпіонаті Європи-2012.
"О так, два мої голи. Перший – це витвір мистецтва. Я чекаю, бо знаю, що Андрій Ярмоленко вже зупинився з м’ячем. Я вже подивився (на нього – прим.) і знав, що він це зробить – зупинить м’яч та увійде всередину. Я вмію читати його кроки.
Я створюю простір для себе і передача йде саме туди, куди потрібно, тому що Ярмоленко – чудовий гравець. Він розуміє, дивиться і бачить простір, який я створив, а я просто знаю його подальші кроки. Я знаю, що коли він подивиться вгору, я маю зробити рух (у бік воріт – прим.). Але перед тим як рухатися, я маю створити простір, у який хочу ввійти. І я маю подивитися на Ярмоленка і сказати: "Дай на ближню стійку".
Чи змінилась моя гра на той момент? Так, тому що в мене вже не було бувалої швидкості. І мені доводилося набагато краще готувати для себе позицію. Я вже не був тим самим гравцем. Другий гол? Пройшло п’ять хвилин, гол з тієї ж позиції. Але в цьому випадку я спершу зробив рух назад, а потім вперед.
Видно як я вискакую... Бо я знав, що Ібрагімовіч закриє мене спереду, тому я зробив так, щоб він не бачив мого руху. Потім м’яч пішов на ближню, і я зробив крок, випередивши Златана. Для мене це було… Я б сказав, що це було українізацією завершення моєї кар’єри. Мені було майже 36 років. Це був останній турнір у моїй кар’єрі. Я доклав зусиль і забив два голи в тому дивовижному матчі", – розповів Шевченко в інтерв'ю The Athletic.