Директор з футболу Шахтаря Даріо Срна розповів про стратегію донецького клубу
"Я – солдат Шахтаря. Мені подобається допомагати. Це мій клуб, моя команда, моя сім'я... Будь -яка роль мені підходить, але мені подобається бути поруч із командою, допомагати своїм досвідом ...
Срна: Де Дзербі знаходиться на одному рівні з Гвардіолою
Я людина, якій подобаються емоції, проект... Перед моїм приїздом, у 2003 році, президент пообіцяв мені, що побудує чудовий клуб із чудовими гравцями, чудовим тренером та чудовим стадіоном. І рік за роком він це робив. І ми виграли Кубок УЄФА. У мене не було причин змінювати команду, хоча я мав кілька пропозицій з Англії, Італії та Іспанії...
Чи телефонували мені з Реала? Так. Шустер мені подзвонив. Коли я прийшов у Шахтар – він був тренером. Він зателефонував президенту чи моєму агенту, але офіційної пропозиції не було. Проте я б і так не пішов. На той час я був капітаном Шахтаря – найкращого клубу у Східній Європі.
Але все почалося з Ахметова. Шахтар – це не його справа, це його сім'я. Це любов його серця... Він міг би купити будь-який чудовий клуб у Європі, але він хотів команду зі свого міста, зі своєї країни. Наші цілі – виграти Лігу чемпіонів, чемпіонат України, Кубок та Суперкубок країни. Ми почали купувати бразильців ще у 2003 році: Матузалем, Брандау, Тейшейра, Дуглас Коста, Луїс Адріано, Фернандінью, Фред… Наша система проста – купуйте талановиту молодь, переважно з Бразилії, удосконалюйте її та продавайте у великі клуби.
На якому етапі перебуває український футбол? У 2013 році, перед початком війни, ми були на рівні французької та німецької ліг... Чемпіонат України був дуже сильним. Шахтар, Динамо, Металіст, Дніпро... У Європі грало близько п'яти команд. З початком війни економічна ситуація погіршилася. Однак наш президент тримав рівень витрат незмінним. Зарплати, бонуси, купівля гравців... Все залишилося на колишньому рівні", – сказав Срна в інтерв'ю виданню AS.