В рамках поєдинку відбору до ЧС-2022 збірні Швейцарії та Італії голів не забивали. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Італія одразу після тріумфу на Чемпіонаті Європи допустила неприємну осічку з Болгарією, розписавши домашню нічию з рахунком 1:1. Внаслідок цієї невдачі апеннінці не змогли відірватись від Швейцарії на відстань двох перемог – головний конкурент по групі тримався на дистанції 4-х очок від першого місця. Втім, майже ніхто не сумнівається, що підопічні Роберто Манчіні пройдуть на Мундіаль, тож головна інтрига виїзного матчу зі швейцарцями полягала у зовсім іншій деталі.
ЧС-2022, відбір: Німеччина принизила Вірменію, Польща забила 7 голів Сан-Маріно, феєрія Лінгарда
"Скуадра Адзурра" не знала гіркоти поразок у 35 матчах поспіль, повторивши досягнення збірної Іспанії у 2007-2009 роках. Стільки ж мала Бразилія, яка провела цю серію у період з 1993 по 1996 роки. Таким чином, навіть нічия дозволила б Італії побити рекорд усіх часів – втім, суперник у команди був дуже серйозним.
Швейцарія після успішного виступу на Євро-2020 змінила головного тренера. Заміть Владіміра Петковіча прийшов Мурат Якін, який після провалу в Спартаку зайнявся дауншифтінгом у національному чемпіонаті. Дебют нового коуча стався три дні тому, завершившись перемогою над Грецією за дуже слабенького футболу – тепер же суперник був набагато серйознішим. При цьому альпійці не могли розраховувати на Джаку (коронавірус), Шакірі, Гаврановіч і Емболо травмувались, а Фройлер залишався дискваліфікованим.
Перший тайм господарі провалили. Команда виглядала невиразно у наступальних діях, огризаючись довгими закиданнями на хід та завдавши всього один удар – після подачі зі штрафного на 43-й хвилині зустрічі (Аканджі головою пробив повз ближню стійку). За кілька хвилин до цього епізоду м'яч міг влетіти у сітку після прострілу від Родрігеса з лівого флангу, який Ді Лоренцо ненароком підправив у ближній кут власних воріт. М'яч і влетів у сітку, але лишень із зовнішнього боку. На цьому все.
Італія володіла ініціативою від першої до останньої хвилини. Не можна сказати, що "Скуадра Адзурра" розривала альпійців чи сильно притискала їх, але кілька гольових моментів чемпіони Європи створили. Зокрема, вже на 13-й хвилині Барелла виконав проникний пас у штрафний на Іммобіле, а той пробив у захисника. Інсіньє підхопив відскок і вистрілив з 11-ти метрів – точно в руки Зоммеру. Ще за хвилину Чіро завдав удару в дотик з лінії карного майданчика, однак вийшло занадто неточно.
Найкращий шанс відкрити рахунок гості змарнували на 20-й хвилині, коли вдалося вискочити у контратаку. Локателлі вивів Берарді віч-на-віч з голкіпером, однак переграти Зоммера нападник не зміг. На 34-й Локателлі знову організував момент, обігравшись з Іммобіле й віддавши передачу під постріл Інсіньє – втім, Лоренцо закрутив сферу повз дальню дев'ятку. Вже перед свистком на перерву капітан Наполі спробував забити хитрим ударом зі стандарту з гострого кута, однак і тут Зоммер не спав. У підсумку, відпочивати команди відправились за нулів на табло.
На початку другого тайму італійці отримали фантастичний шанс вийти вперед. Його подарували самі господарі: Родрігес спочатку невдало вибив м'яч на Іммобіле у ситуації, яка цього взагалі не потребувала, а Чіро одразу ж віддав передачу на Берарді – Доменіко ж, увірвавшись у штрафний, був зрізаний Родрігесом у підкаті. Пенальті! Жоржінью взявся його виконувати, пробивши у фірмовому стилі, однак Зоммер взяв м'яч намертво!
Швейцарці у відповідь огризнулися контратакою з ударом Цубера з лівого краю карного майданчика. М'яч пройшов паралельно воротам. В цілому ж, "Скуадра" продовжувала володіти ініціативою, однак команді критично бракувало динаміки та цікавих ідей у завершенні. Стривожений таким розвитком подій, Роберто Манчіні провів подвійну заміну – на 60-й хвилині замість Берарді й Іммобіле в гру вступили К'єза та Дзаньйоло. Мурат Якін швидко парирував цей хід потрійною перестановкою, освіживши склад Закарією, Варгасом і Гарсією.
Заміни не внесли серйозних змін у гру. Італія все так же домінувала, але тільки на 73-й хвилині гостям вдалося створити момент – це Інсіньє увірвався в карний майданчик, пробивши низом з рикошетом від Ельведі. Зоммер великим пальцем парирував цей удар, однак м'яч почав перелітати над голкіпером. Ян, перекотившись через спину, спіймав його, лежачи на газоні. Інсіньє у розпачі підняв руки догори.
Цей епізод вибив атаку чемпіонів Європи з колії. До 80-х хвилин вони взагалі не створювали небезпечних моментів, обмежившись одним небезпечним вриванням Дзаньйоло – втім, при спробі переграти останнього захисника у Ніколо поїхала нога. Швейцарія ж стала діяти сміливіше, організувавши низку кутових із заблокованими ударами.
На 82-й хвилині Дзаньйоло спробував схитрувати, закрутивши м'яч з кутового у ворота, однак Зоммер встиг парирувати цей підступний удар. Господарі відповіли не менш круто: на 84-й хвилині Закарія отримав проникний пас у штрафний, ефектно розвернувся перед К'єлліні й вистрілив з правого краю в ближній кут – Доннарумма врятував! Ще за хвилину Денніс вистрілив з лету метрів з 23-х, але ДжіДжі спокійно спіймав м'яч.
Під кінець зустрічі альпійці взагалі притиснули італійців, завантажуючи м'яч у карний майданчик і змусивши чемпіонів Європи грати на винос. Роберто Манчіні для заспокоєння гри випустив Распадорі та Пессіну, посиливши центр поля. Це допомогло вирівняти хід матчу, але здобути перемогу часу вже не було.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию. Італія набрала 11 очок у групі С. "Скуадра Адзурра" аобила легендарний рекорд збірних Бразилії та Іспанії, зігравши у 36-ти поспіль матчах без поразок. Браво!
Криза атаки збірної Італії
Не минуло і двох місяців після тріумфу на чемпіонаті Європи, а від грізної атаки "Скуадри Адзурри" не залишилось і сліду. Ще в червні підопічні Роберто Манчіні трощили якісно організовану збірну Владіміра Петковіча, відвантаживши їй три голи і не забивши ще кілька, однак вже у вересневому матчі з ослабленою за всіма параметрами Швейцарією італійці мали лише три-чотири реальних моменти.
В кількісних показниках у колектива все доволі непогано. У Базелі апеннінці награли на 2,09 очікуваних голів, 11 разів пробивши по воротах (6 з меж штрафного) й 7 разів влучивши у площину. Гості знаходили зони для завершення, але в більшості випадків підводило виконання – удари виходили слабкими й неточними. "Скуадра" занадто поспішала з рішеннями, а в потрібних зонах часто опинялися не ті футболісти.
Показовим був момент на 36-й хвилині, коли Інсіньє замикав подачу з глибини на правий кут воротарського. Цей епізод став найгострішим з точки зору xG після пенальті та виходу віч-на-віч, але чому на замиканні опинився саме мініатюрний Лоренцо? А тому що Іммобіле виконував фальшиву дев'ятку, торкнувшись до м'яча у штрафному всього два рази (один дотик не пішов у статистику через офсайд). Ідея з використанням Чіро в глибині непогано працювала на Євро-2020, але поєдинок проти швейцарців вимагав прямолінійніших дій. Італія просто не мала центрфорварда.
Всього 15 дотиків у штрафному для такої збірної, як Італія – це занадто мало
Чемпіони Європи круто виходили з оборони в атаку й здорово діяли між лініями (особливо виділявся Локателлі), однак навіть у цій роботі Італія десь загубила Бареллу – він просто розчинився. Ще гіршою ситуація була на флангах, адже звідти нічого цікавого не приходило (окрім подарованого Родрігесом пенальті) – хоча всього два місяці тому лишень Данія та Англія трималися на рівних зі "Скуадрою" у якості флангової роботи.
Навіть у моменті з "11-метровим" в очі впадала криза ідей збірної. Жоржінью не просто так підстрибує перед м'ячем – таким чином він виграє зайву секунду, змушуючи голкіпера падати у кут завчасно. Вже у фіналі Євро-2020 цей прийом дав осічку (Пікфорд потягнув удар), а тепер хавбека Челсі прочитав і Зоммер. Ян за мить до удару показав, що буде летіти в один кут, але стрибнув в інший, спіймавши м'яч.
Італійцям бракувало динаміки та натиску. Вони часто демонстрували індивідуальний клас і використовували грубі помилки Швейцарії, однак організувати бодай один ударний відрізок з розсипом моментів підопічним Роберто Манчіні не вдалося. Гельвети помилялися, але не панікували.
В принципі, якщо розбирати усі моменти збірної Італії, створені з гри, то з 11 ударів реально претендувати на голи всього 3-4 епізоди. Вихід Берарді віч-на-віч, два удари Інсіньє з лінії штрафного і подарований Родрігесом пенальті – от і всі істинно гольові шанси чемпіонів Європи. Так, у них було ще кілька виходів на ударні позиції, але виконання виявилось дуже слабеньким.
Частково проблеми "Скуадри Адзурри" пояснюються початком сезону. Лідери просто не увійшли у ритм, що помітно по перших двох матчах. Ймовірно, саме відсутність належного ігрового тонусу призвела до нічиєї з Болгарією, однак тривожні "дзвіночки" пролунали вже тоді – підопічні Роберто Манчіні створили не так і багато якісних моментів, як для 27 ударів по воротах. Ослаблена Швейцарія теж стримала чемпіона Європи. Два таких матчі поспіль – це не дуже добре. Тренерському штабу потрібно терміново робити висновки.
Швейцарія не вразила
Збірна Швейцарії під керівництвом Владіміра Петковіча стабільно виходила у плей-офф великих турнірів, рідко допускаючи серйозні провали, а на Євро-2020 його команда стали одним із улюбленців вболівальників – гельвети вибили Францію, відігравшись з 1:3, і довели матч з Іспанією у чвертьфіналі до серії пенальті. Альпійці завжди були найкращими з усіх європейських середняків, однак Петковіч максимально наблизив їх до рівня топів.
І ось Петковіч пішов. Рішення призначити на його місце Мурата Якіна виглядає дуже дивним – востаннє швейцарський турок яскраво проявляв себе у сезоні 2012/13, домінуючи з Базелем у чемпіонаті й прорвавшись у півфінал Ліги Європи. Після цього були депресивні півроки у Спартаку й швидка деградація. Він змінив чотири клуби у швейцарській Суперлізі за п'ять років, влаштовуючи скандали з керівництвом, втрачаючи роздягальню й при цьому не добившись ніякого прогресу в грі своїх підопічних.
Побоювання вболівальників посилились після матчу з Грецією. Так, збірна перемогла з рахунком 2:1, однак у еллінів було вдвічі більше ударів і моментів. Тепер Якін приніс домашню нічию з Італією – виглядає круто, але по факту це був відскок. "Скуадра" домінувала, а Швейцарія перший реальний шанс забити з гри створила аж на 77-й хвилині – всього ж таких нагод було три (з натяжкою) + стандарт із замиканням Аканджі. Сумарний показник очікуваних голів склав мізерні 0,38 xG. Це менше, ніж xG слабенького замикання Інсіньє в руки Зоммеру на 36-й хвилині.
Лишень під кінець гри альпійці почали вести нормальну контргру, хоча навіть до компенсованого часу втримати такий малюнок матчу не вдалося – гості повернули ініціативу, завершивши зустріч у своїх атаках. Можна було б сказати, що Якін в принципі ніколи не ставив на напад, а з Італією всім буде важко, однак у Базелі чемпіони Європи грали десь на 30% від своїх можливостей. І все одно суперник награв на 2,09 xG, створивши достатньо моментів для перемоги (нехай і мінімальної).
Не покидає враження, що Владімір Петковіч прибив би таку Італію. Причому всуху. З Якіном же Швейцарія сильно втратила у якості свого пресингу, у агресії та організації в центрі поля. Альпійці не просто не контролювали гру – вони навіть не намагалися це робити, зосередившись виключно на обороні й намагаючись контратакувати через дальні закидання. Два місяці тому швейцарці могли забити "трьошку" у ворота Франції, але зараз уявити подібне неможливо.
При Владімірі Петковічі збірна за рівнем організації гри була максимально близькою до німецьких стандартів якості (що й не дивно при такій кількості футболістів з Бундесліги та орієнтованому на неї швейцарському ринку). Тепер же "наті" нагадують збірну України, сідаючи в "автобус" і сподіваючись реалізувати один із небагатьох шансів на контратаках – тільки наш "автобус" виглядає набагато цікавіше й продуманіше.
Мурат Якін поки що розчаровує. Втім, це лишень другий його матч на чолі національної команди. Можливо, далі справа піде краще.