Андрій Шевченко поступився на полі рідного Мілана у Кубку Італії, проте команда українського фахівця, схоже, починає одужувати.
Андрій Шевченко перебуває у настільки хиткому становищі, що кожен наступний матч може стати для нього останнім. Італійські ЗМІ повідомляють, що керівництво Дженоа вже розглядає варіанти звільнення українського наставника і повернення когось з екс-коучів – Баллардіні або Марана. До речі, обидва й досі перебувають на контракті з Дженоа. Тобто, юридично клуб має трьох головних тренерів. "Грифони" не виплачують компенсацію відстороненим від посади фахівцям, але продовжують платити їм зарплату.
Можливе "звільнення" Шевченка у відеоогляді матчу Мілан – Дженоа – 3:1
Звісно, Шевченка така перспектива не влаштує. Він не буде сидіти без роботи, задовольняючись зарплатою. Це молодий, амбітний тренер, який прагне робити кар'єру у Європі. Можна не сумніватися, що Андрія Миколайовича вже б звільнили, якби не божевільна сума компенсації у його контракті. Якщо вірити італійській пресі – це 20 млн євро! Незрозуміло, про що думали нові керівники Дженоа, коли підписували з Шевою цю угоду? Невже були впевнені, що у тренера, який ніколи в житті не працював з клубом, навіть на аматорському рівні, все вийде? Дженоа – дивний проект. Схоже, що боси не мають чіткої лінії – або побудова нової команди, або збереження прописки у Серії А.
Враховуючи відносно невисокий ігровий потенціал суперника, Стефано Піолі вирішив у Кубку провести ротацію. Крім цього, у Мілана зараз переповнений лазарет. На фоні щільного графіка треба було надати деяким виконавцям відпочинок.
Для Дженоа, навпаки, кожен поєдинок зараз ключовий. Команда стрімко падає у турнірній таблиці Серії А, у кожній грі бореться хоча б за ковток свіжого повітря. Зрештою повертаються гравці з лазарету. Ба більше, клуб вже підписав кілька новачків, яких відразу кинули в бій на Сан-Сіро. Шевченко і Тасотті вперше змінили тактичну схему команди, перейшовши з 5-3-2 на 4-3-3. Ще по роботі у збірній України було зрозуміло, що для Шевченка це оптимальна модель гри.
Мілан – Дженоа – 3:1 (осн. час – 1:1)
Голи: Жиру, 74, Леау, 103, Салемакерс, 112 – Естігор, 17
Мілан: Меньян – Калулу, Томорі (Флоренці, 24), Габбіа, Ернандес – Круніч (Бакайоко, 62), Тоналі – Ребіч (Леау, 62), Мессіас (Салемакерс, 80), Мальдіні (Діас, 62) – Жиру (Робак, 118)
Дженоа: Шемпер – Гефті, Ванхойсден, Естігор (Бані, 111), Васкес – Бадель, Меледжоні, Портанова (Гільйоне, 106) – Кайседо (Дестро, 63), Екубан (Кассата, 71), Єбоа (Пандєв, 87)
У порівнянні з матчем зі Спецією у стартовому складі Дженоа відбулося шість змін! У обоймі залишилися лише захисники Естігор, Васкес, півзахисники Бадель, Меледжоні і форвард Екубан. У Мілана після матчу Серії А з Венецією Піолі провів сім замін.
Удари (у площину) – 24 (7):14 (4)
Удари з меж штрафного – 18:6
Влучання у каркас воріт – 1:0
Володіння – 67%:33%
Всього передач – 613:346
Точність передач – 83%:73%
Довгі передачі – 61:77
Точність довгих передач – 57%:40%
Кросси – 36:7
Дриблінг (успішний) – 41(25):21(13)
Дистанція (км) – 143,4:151,0
Єдиноборства – 89:74
Відбори – 28:28
Перехоплення – 22:18
Боротьба у повітрі – 18:18
Кутові – 12:5
Офсайди – 2:0
Виноси – 6:28
Фоли – 16:21
Попередження – 2:4
Графік інтенсивності дій команд протягом матчу:
На графіку бачимо статистичне підтвердження, наскільки різним був Мілан у першому таймі та після перерви. Схоже, що команда Піолі не налаштувалася на матч та явно недооцінила можливості суперника. Дивлячись на те, який футбол Дженоа демонструвала раніше та у недавньому очному протистоянні у Генуї, що завершилося легкою перемогою Мілана з рахунком 3:0, в цьому немає нічого дивного.
Проте, на Сан-Сіро ми побачили зовсім іншу Дженоа. Ця команда високо тиснула, організовувала досить сміливі позиційні атаки, вмикала інтенсивний контрпресинг на половині поля суперника при втраті м'яча. При цьому, команда Шевченка дисципліновано дотримувалася важливого принципу непереривності, зберігаючи вертикальну компактність у різних фазах гри.
Це статистичні дані з першого тайму. Вони різко контрастують не тільки з тим, що було далі, а й навіть з загальними цифрами матчу. Вперше Дженоа грала у футбол, а не заважала це робити супернику. І це перший, проте досить впевнений крок уперед для команди Шевченка.
"Шева – легенда назавжди": фанати Мілана тепло зустріли українського тренера
Зверніть увагу на низький кілометраж гравців Мілана. Цифра відповідає візуальному враженню. На цьому рівні команди пробігають по 120 км за матч, тож 51 кілометр за тайм це зовсім небагато. Мілан дуже погано рухався без м'яча та, загалом, лише імітував спроби тиску. Дженоа скористалася подарунком "россонері" і виграла перший тайм. До слова, гол Естігора гості забили після подачі кутового. До перерви господарі програвали при стандартах біля власних воріт забагато боротьби.
Після перерви вийшов зовсім інший Мілан. Все встало на свої місця. Господарі додали у інтенсивності взаємодій та почали по-справжньому вмикати контрпресинг. Дженоа у другому таймі могла розраховувати лише на овертайм. Так, генуезці намагалися контратакувати. Дженоа провела декілька швидких виходів у атаки, але розраховувати на загальний успіх у цьому матчі "грифони" могли лише при певному збігу обставин.
Не дивлячись на те, що у Мілана є суттєві проблеми зі складом, все ж таки кадровий потенціал команди Піолі навіть у такому вигляді є значно потужнішим. Заміни у другому таймі зробили свою справу. Шевченко не має схожого ресурсу для підсилення гри. Вихід Леау, Діаса та Бакайоко додав Мілану пального та свіжих ідей.
Звісно, Леао пощастило, коли він забивав свій гол-красень. Насправді це був не удар, а звичайний технічний брак, зрізка. Але Мілан своєю ігровою перевагою награв на цей фарт. Тут все закономірно.
Після матчу Андрій Шевченко подякував уболівальникам обох команд. Затуливши рукою рота, щось відповів Олів'є Жиру, і з сумними очима покинув поле Сан-Сіро. Звісно, чергова поразка – це ще один крок до можливої відставки. Однак, чи вартує звільнення Шеви прямо зараз 20 млн євро? Та й команда зробила б крок назад у власному розвитку. Зараз, після перших трансферів, штаб Шевченка нарешті спробував перебудуватися, зігравши у футбол.
Схема 4-3-3 працювала краще, ніж 5-3-2. Дженоа виглядала збалансованіше, що дозволяло розвивати позиційні атаки, просувати м'яч у фінальну третину поля, паралельно підіймаючи структуру. Також баланс дозволив ефективніше застосовувати проактивні методи оборони. Принаймні у плані контрпресингу були якісні зміни. Є позитивні моменти, але для їхнього розвитку потрібен час. Чи надасть цей час керівництво клубу, побачимо. Наступний календарний матч – 17 січня. Дженоа їде до Флоренції. У останніх семи домашніх матчах Фіорентина здобула шість перемог та лише раз зіграла унічию.
На Артеміо Франкі буде не легше, ніж після перерви в Мілані. Навряд чи команда Вінченцо Італьяно подарує гостям цілий тайм. Тож у Шеви є усі передумови для того, щоб зірвати божевільний джекпот.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"