Шахтар безвольно поступився Динамо (0:1) у 22 турі УПЛ. Огляд ключового матчу УПЛ читайте на "Футбол 24".
Динамо мчить до чемпіонства. Класичне виглядало останнім серйозним бар'єром для киян на шляху до титулу. Мірчі Луческу потрібно було просто не програти. Румунський тренер здивував вибором стартового складу, залишивши в запасі Шапаренка на користь Андрієвського та Шепелєва. Саме ці хавбеки мали компенсувати відсутність дискваліфікованого Сидорчука.
Шахтар – Динамо – 0:1 – відео гола і огляд матчу
Циганкова після травми не ризикнули кинути в бій з перших хвилин – він розпочинав на лаві. Шахтар також підготував сюрприз. Тете опинився в запасі, а на фланг атаки змістився Марлос, звільнивши центр для Майкона та Антоніо. Луїш Каштру готувався проходити масовану оборону. Здивувала відсутність у заявці Патріка (після матчу тренер сказав, що в Алана травма).
У дебюті зустрічі команди обмінялися моментами. Соломон на фланзі хитнув Караваєва і з гострого кута пробив по воротах – не точно. Бєсєдін відгукнувся на передачу з глибини, але не переграв Трубіна та ще й заліз в офсайд. На жаль, ці епізоди надовго залишилися єдиними у матчі.
Спершу впевненіше виглядав Шахтар, потім ініціативу перехопило Динамо, відсунувши "гірників" на їхню половину поля. Кияни прогнозовано не наполягали на володінні м'ячем, а провокували помилки суперника та намагалися робити швидкі уколи. Кривцов здалеку пробив у руки Бущану, а Де Пена відповів перспективним випадом, який знову зіпсував офсайд.
І все ж Де Пена та Бєсєдін створювали чужій обороні більше проблем, ніж Мораєс і Ко на іншій половині. Артем пресингував і класно відкривався під передачі, втікаючи на оперативний простір. Як наслідок – у середині тайму форвард Динамо посадив на жовті картки Матвієнка та Бондаря. Перспективний штрафний неточним ударом зіпсував Андрієвський.
Однак дуже швидко Олександр реабілітувався: протягнув м'яч через пів поля, повторно підхопив його і поліз у штрафний майданчик, а там дочекався дотику Антоніо та впав. Пенальті! Де Пена послизнувся під час пробиття 11-метрового, але переграв Трубіна точним ударом у кут. Динамо заслужено виграло перший тайм, а загалом футбол залишав бажати кращого – 4 удари за 45 хвилин на двох.
У перерві Луїш Каштру зробив заміну – Тете замість Антоніо з переміщенням Марлоса в центр. Жодної користі таке рішення не принесло. Шахтар так само продовжував повільно катати м'яч без загострення, а Динамо перемикало режими – середній захисний блок періодично змінювався високим пресингом. Головне – все організовано.
Уколи киян додавали нудній грі хоча б якоїсь гостроти, нехай навіть вони не створювали Трубіну проблем. Миколенко та Де Пена не влучили у площину, простріл Караваєва перехопили, а з ударом Бєсєдіна легко впорався голкіпер. Шахтар відповідав на це... нічим не відповідав. Такої імпотентної атаки "гірників" давно не пригадуємо. Каштру у відчаї випустив Фернандо, Дентінью та Судакова.
А Мірча Луческу зняв з гри двох героїв – Андрієвського та Де Пену. І освіжив атаку Жерсоном і Циганковим. Структура Динамо не розвалилася, організація гри збереглася, а Шахтар так і не поставив перед киянами складних завдань. "Біло-сині" спокійно довели матч до перемоги. Можна пригадати хіба що апеляції Мораєса та Буяльського щодо пенальті.
Динамо набрало 55 очок і на 10 пунктів відірвалося від Шахтаря за 4 тури до фінішу. Для чемпіонства потрібно здобути лише одну перемогу. Вже наступного вікенду в поєдинку проти Інгульця кияни можуть офіційно оформити титул! Перше чемпіонство за 5 років!
Шахтар ганебно втрачає статус чемпіона
2 удари за весь матч, останній – на 15-й хвилині від центрального захисника. Жахливі цифри, але навіть вони не повністю описують імпотентність донецької атаки. Шахтар просто не підходив до воріт Бущана. У "гірників" часто виникають проблеми з останнім пасом чи з ефективним завершенням атак, коли мережива перед штрафним майданчиком плетуться, а м'яч у ворота не залітає. Але сьогодні мережив не було, атак не було взагалі.
Тете залишився в запасі, бо проти захисного футболу Динамо потрібна була не швидкість, а вміння розібратися між лініями в умовах обмеженого простору. Для цих завдань вийшли Марлос, Антоніо і Майкон. А точно вийшли? Хтось їх бачив на полі? Бразильці розчинилися. Нуль загострення, нуль вривань у штрафний, нуль передач вперед. Центр поля залишився за працьовитими киянами. Які-не-які моменти виникали лише після діагоналей Степаненка на фланги.
Луїш Каштру цього разу не міг піти у фірмову демагогію і сказати, що все пройшло добре. Після Класичного португалець з максимально жалісливим лицем розповідав, що його задуми розбилися об організовану гру Динамо. І подавав це так, ніби він тут безсилий. Але ж Динамо не показало нічого екстраординарного. Звичайна, компактна, добре організована оборона (з тінейджерами в захисті та неосновними опорниками). Для Шахтаря і такий опір виявився нездоланним.
Найстрашніше, що це не поодинокий випадок, а комплексні проблеми, які тягнуться весь сезон. А щодалі – стає тільки гірше. Говорив з одним вболівальником "гірників" після поразки від Роми, говорив з іншим вболівальником після поразки від Динамо... Їх розчаровує не стільки виліт з єврокубків чи програне чемпіонство, скільки безпросвітність. Що далі? Вийшли всі найсильніші (крім Ісмаїлі) і не показали нічого.
Необов'язково бути Динамо, щоб зіграти проти Шахтаря так, як сьогодні. Клас футболістів не настільки важливий. Такими темпами кожен третій матч УПЛ перетвориться для Шахтаря в подібну картину. Винним зроблять Луїша Каштру. Він винен (з таким підбором футболістів потрібно грати в кращий футбол), але очевидно, що головна провина лежить на керівництві, яке затягнуло з перебудовою.
Динамо – чемпіон. Луческу виконав свій же челендж
5 років тому Мірча сказав, що Динамо не заслужило чемпіонства, бо не обіграло його Шахтар. Сьогодні румун спричинив би хвилю уколів і насмішок з донецького табору, якби поступився "гірникам". Навряд чи це його сильно хвилювало, але ж завжди приємно відповісти за свої слова. Тим більше, що Луческу – головний герой динамівського успіху. Адже гравці ті самі, що були в Хацкевича та Михайличенка. Можливо, навіть слабші.
Луческу довів, що з таким складом можна досягати результату: можна достроково вигравати УПЛ з 10-очковим гандикапом, можна виходити в Лігу чемпіонів. Пощастило з суперниками (АЗ без практики, "ковідний" Брюгге, спад Шахтаря)? Безперечно. Але основою стала організація гри, в рамках якої не так важливо, що виходить недосвідчений Забарний, що немає капітана Сидорчука.
Циганков робить різницю, але без нього команда Луческу все одно не падає нижче певного рівня. Компактна оборона, мінімум розривів між лініями, підстраховка на флангах – і цього вистачає, щоб не програти Шахтарю. А більшого сьогодні не треба було. Перемогти, звичайно, пощастило. Кияни також мало що показали в атаці (ривки Бєсєдіна та подачі Де Пени – це елементи тієї банальної системи, а не якісь особливі напрацювання), а пенальті – подарунок долі.
І ще пара компліментів Луческу. Вибір Андрієвського та Шепелєва здивував, але в підсумку констатуємо, він був правильним. Мірча знову вгадав. Динамо повністю перекрило центр поля, опорники відпрацювали блискуче. Ще до пенальті дуже подобалася гра Андрієвського: грамотні дії без м'яча та сміливі рішення з м'ячем. Зароблений 11-метровий закріпив його в статусі героя.
Щастить сильнішому? Дурість. Але тренер повинен створити такі умови, щоб його футболісти змогли скористатися везінням. Луческу створив – хлопці скористалися. І сьогодні, і на дистанції чемпіонату, і в Європі. Оплески.