Шахтар у матчі-відповіді 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів у Києві на НСК Олімпійський переміг бельгійській Генк. Розбираємо найважливіші тактичні нюанси протистояння.
Шахтар грав за традиційною для Де Дзербі схемою 4-2-3-1. Між матчами з Генком у "гірників" не обійшлося без кадрових втрат. Після обстеження Соломона виявилося, що він вибув з гри на кілька тижнів. Крім цього, ушкодження отримав Ісмаїлі. Досвідчений бразилець потрапив у заявку на матч-відповідь, але на поле так і не вийшов.
Як і у Бельгії, лінію оборони Шахтаря формували Додо, Вітао, Марлон та Матвієнко. Микола знову діяв на позиції лівого фулбека, а Вітао грав у центрі з Марлоном. У опорну зону, як і тиждень тому, вийшли Маркос Антоніо і Майкон. На позиції лівого вінгера Соломона замінив Педрінью, під Траоре з капітанською пов'язкою грав Алан Патрік, праворуч – Тете.
Шахтар – Генк – 2:1 (1:0)
Голи: Траоре, 27, Антоніо, 77 – Дессерс, 90
Шахтар: Трубін, Додо, Вітао, Марлон, Матвієнко, Майкон (Степаненко, 84), Маркос Антоніо, Тете, Алан Патрік (Марлос, 67), Педрінью (Судаков, 37, Коноплянка, 67), Траоре (Сікан, 84)
Генк: Вандервордт, Муньос, Лукумі (Дессерс, 68), Куеста, Артеага, Хейнен, Грошовскі (Ейтінг, 62), Іто (Садік, 82), Торстведт (Тресор, 62), Бонгонда, Онуачу (Пейнтсіл, 82)
Попередження: Судаков, 42, Трубін, 71, Вітао, 90+3 – Лукумі, 45+2, Муньос, 90+5
Удари (у площину) – 17(6):14(3)
Володіння – 49%:51%
Фоли – 10:10
Гру можна розділити на три умовні відрізки. Перший – стартові 45 хвилин, протягом яких Шахтар був кращим, та цілком міг вичавити з них і більшу матеріальну перевагу. Другий – початок другого тайму, коли господарі відверто дозволили собі трохи розслабитися і на фоні переходу на гру другим номером разом з м’ячем і територією втратили ще й контроль над грою. Добре, що у цей відрізок Генк не покарав Шахтар.
Шахтар на класі виграв важкий бій в Генка й пройшов у плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонів
Останні півгодини матчу пройшли під знаком вимушеного авантюризму гостей і систематичних контратак господарів поля. Тренер Генка зняв захисника і випустив другого форварда, по суті, пішовши ва-банк. Шахтар збільшив різницю у рахунку і кілька разів просто повинен був закривати матч, але вкотре вже підводить рівень реалізації гольових моментів. Ще більшою проблемою Шахтаря є хаотичність у завершальній стадії швидких виходів на ворота суперника.
Дуже часто ризикований короткий розіграш "на ковдрі" провокував бельгійців на пресинг, розтягував оборонну структуру суперників по вертикалі та призводив до виходів, які мали бути смертельними. На жаль, у більшості випадків, недоведені до логічного завершення швидкі атаки "гірників" нагадували домашнього кота, який наче має інстинкт хижака, реагує на потенційну жертву, але не знає, що з нею робити, коли справа повинна доходити до головного.
Шахтар тримав структуру 2-4 при білд-апі. Важливу роль при розіграші м'яча на своїй третині поля грав Трубін. Голкіпер донецького клубу часто був вільним і був єдиним хто завжди перебував обличчям до воріт суперника, тримаючи у полі зору усе поле. Саме Трубін став співавтором першого гольового моменту у матчі. Воротар своєчасно та точно вибив м'яч на Педрінью, який скинув у вільну зону на хід Тете. На жаль, правий вінгер не зміг реалізувати вихід віч-на-віч з Вандервордтом.
Насолоджуйся грою за келихом преміальної Żubrówka Czarna. Дізнатись більше про Żubrówka Czarna та коктейлі тут.
Генк у фазі гри без м'яча активно пресингував і підтримував структуру 4-1-4-1. Коли Шахтар просував м'яч у другу третину поля, він перебудовувався на фазовий модуль 2-3-4-1 або 2-3-2-3. Варіації не мають принципового значення і відрізняються лише тимчасовими позиціями флангових гравців, які утворюють ширину атаки.
Усіма переміщеннями і зміщеннями гравців керував Майкон. Який наразі є системним гравцем Шахтаря. Його слово на полі – закон.
Попри те, що інколи при розіграші під тиском суперника "гірники" втрачали м'яч і на ворота Трубіна йшла атака, у більшості випадків провокації Де Дзербі спрацьовували. Гравці Генка йшли у відбір: якщо витримували вертикальну компактність, то наражалися на закидання за спини захисникам, якщо перестраховувалися – отримували проникну передачу у великі вільні зони між лініями. Це головна ціль Шахтаря – перетворити позиційну атаку на швидку, обрізавши у центрі поля пів команди суперника.
На мій погляд, основна проблема "помаранчево-чорних" зараз не стільки у помилках при виході з під пресингу, а у доведенні численних виходів у динаміці до логічного завершення. Це справа часу. Коли Шахтар буде реалізовувати значно більший відсоток схожих виходів, то помилки при розіграші будуть розчинятися у великій матеріальній перевазі.
Після матчу головний тренер бельгійського клубу Джон ван ден Бром говорив про недостатню ефективність у діях своєї команди, та ризикові перебудування у другому таймі: "Ефективність була вирішальним фактором для нас, незалежно від того, вдалося нам досягти бажаного результату чи ні. Можна з упевненістю сказати, що протягом цих двох матчів більшість часу ми грали на рівних із Шахтарем.
Могли б досягти більшого, однак протягом усієї гри нам бракувало ефективності, а на цьому рівні за подібне карають. Ми забили лише два м'ячі. Потрібно було створювати більше моментів для того, аби забити більше. Почасти це пов'язано з якістю, але іноді все робиться правильно, а м'яч влучає в поперечину.
Я ризикував протягом останніх пів години гри, випустивши нападника замість захисника. Потрібно було зробити все необхідне задля скорочення розриву в рахунку. Розуміли, що лишаємо багато вільних зон позаду, а у Шахтаря є чимало гарних гравців, які могли цим скористатися, що ми й побачили".
Роберто Де Дзербі, звісно, залишився задоволений результатом, але відзначив, що Шахтарю ще далеко до рівня своїх максимальних можливостей: "Шахтар володів м’ячем, а Генк дуже жорстко пресингував. Ми добре починали атаки та обходили цей пресинг. Завдяки хорошому білд-апу вдавалося створювати моменти. Володіння залежить від пресингу суперника. Чим жорсткіший пресинг перед нами – тим вертикальніша гра. І навпаки. Чим слабший пресинг – тим більше перепасовок. Це дві різні гри. Коли ми станемо сильнішою командою, ми зможемо по-різному будувати гру та забивати.
Ми пропускаємо більше голів, ніж мали б, і забиваємо менше, ніж заслужили. Проблема в ментальності. У минулому сезоні Шахтар не став чемпіоном. У команді багато молодих футболістів. Немає Срни чи Фернандінью, а ці футболісти ще мають вийти на їхній рівень. Ми працюємо. Команда має потенціал і через важку роботу може його реалізувати".
Шахтар об'єктивно був сильнішим за Генк і справедливо пройшов у раунд плей-офф, де на нього очікує більш кваліфікований опонент – французький Монако. На мій погляд, команда Де Дзербі має вищий потенціал, але саме зараз бронзові призери чемпіонату Франції мають кращу систему гри.
Тренерський штаб Ніко Ковача працює з командою вже другий сезон, тоді як у Шахтарі суттєва перебудова моделі гри перебуває на початковій стадії. Проте, це не може бути виправданням для Де Дзербі. Шахтар повинен проходити у груповий турнір Ліги чемпіонів за будь-яких умов, навіть якщо команда перебуває у сирому стані, а суперник виглядає ефективніше і збалансованіше.
Сподіваюся, Шахтарю вдасться у найближчий час покращити контрпресинг, розіграш м'яча, його просунення у фінальну третину та, звісно, рівень взаємодії гравців у завершальній стадії атак. Зараз немає сенсу критикувати команду Де Дзербі. Його штаб за короткий проміжок часу повинен виконати дуже великий обсяг роботи, причому – у змагальний період.
Італійця хоч і вважають одним з найперспективніших тренерів Європи, він не чарівник. До того ж Де Дзербі багато чого робить вперше. Він ще ніколи не працював з командою, яка грає у єврокубках, а це зовсім інший графік підготовки, матчів і відновлення. Крім цього, не потрібно ігнорувати і той факт, що він вперше працює за кордоном, у країні з іншою культурою та менталітетом. А основу команди складають специфічні бразильці.
Тож, якщо і давати суб'єктивну оцінку роботи тренерського штабу Шахтаря на цьому етапі, то лише враховуючи усі вказані вище фактори. Роберто дуже вимогливий і до себе, і до команди, він максималіст, який завжди змушує команду тиснути на газ, навіть при розгромному рахунку на її користь. Гравці Шахтаря потроху звикають до цієї вимоги, але ментальність не змінюється за кілька тижнів.
Косяки Шахтаря – нормальне явище прямо зараз. Було б дивно, якби команду, яка ще три місяці тому розвалювалася, наче картковий будинок при першому натяку на тиск, після теорії Де Дзербі почала розбивати пресинг суперників на рівні Баварії чи Манчестер Сіті.
Для нас, як споживачів, важливо, що ми бачимо контур чіткої системи гри, унікальної у наших широтах за своєю складністю. Добре видно, що ведеться інтенсивна робота щодо покращення взаємодій команди у найважливіших аспектах гри – пресингу, контрепресингу, розіграшу м'яча, методів просунення його уперед та своєчасним перебудуванням структури при переходах у різні фази гри.
Тож наберемося терпіння та побажаємо Шахтарю удачі у важкому протистоянні з Монако. Команда Де Дзербі може пройти монегасків, але при цьому наші очікування не повинні бути завищеними. Не потрібно забувати, що віце-чемпіони України перебувають на початковій стадії інтеграції до нової системи гри. Наші емоції часто залежать від рівня відповідності очікувань і реальності.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"