Кубок африканських націй-2023 пройде з 13 січня по 11 лютого в п'яти містах Кот-д'Івуару. "Футбол 24" зробив коротке прев'ю, виділивши збірні, які претендують на трофей.
Кубок Африки, як і Кубок Азії, мав відбутися влітку минулого року, щоб не драконити європейські клуби від'їздом футболістів. Але через сезон дощів у Кот-д'Івуарі турнір довелося перенести на зиму. З Європи знову лунають зверхні коментарі обурення – вболівальникам не так цікавий футбол, аби тільки зірки не травмувалися.
Кубок Африки перетворили у вселенське зло – Європа має проявити грам поваги
А зірок приїхало багато. Середній рівень учасників вищий, ніж на Кубку Азії. Майже в кожній команді є впізнаваний футболіст. Питання в тому, наскільки ефективно тренери організують своїх збірників у єдиний робочий механізм, як зробив Алью Сіссе з Сенегалом на КАН-2021 чи Валід Реграгі з Марокко на ЧС-2022.
Вже на груповому етапі будуть зустрічі елітних африканських збірних: Кот-д'Івуар – Нігерія, Сенегал – Камерун, Гана – Єгипет.
Фаворита турніру визначити важко. За розрахунками суперкомп'ютера Opta, Сенегал має 12,8% на збереження титулу. І це найбільші шанси на перемогу. Трішки менше у Кот-д'Івуару (12%) та Марокко (11%), а ще далі Алжир (10%), Єгипет (8,5%), Нігерія (8%), Камерун (7,4%) та Туніс (6,3%).
Чемпіонство кожної з цих команд не стане сенсацією. Ба більше, невихід кожної з цих команд у півфінал можна вважати провалом. Саме так сказав Валід Реграгі. Творець марокканського успіху на ЧС-2022 заявив, що покине свою посаду, якщо його збірна не потрапить до четвірки найкращих на Березі Слонової Кістки.
Марокко створило фурор на Мундіалі, а основу збірної складають футболісти європейського масштабу: Хакімі, Зієш, Буну, Амрабат, Агерд, Аріт, Унаї, Адлі. Відповідно до даних Transfermarkt, збірна Марокко (347 млн євро) дорожча за збірну України (327 млн євро). Але півфіналу на ЧС вдалося досягти в захисному стилі. На КАН перед Марокко постане інший виклик – постійно атакувати проти автобусів.
Салах і Мане зустрілися у фіналі КАН-2021. Тоді трофей у серії пенальті взяв Садьйо. Мохамед же досі нічого не виграв зі збірною (ще був програний фінал у 2017-му). Золоті часи, коли Єгипет тричі поспіль ставав найсильнішим на континенті (2006, 2008, 2010) далеко позаду, а Салах мріє закріпитися в статусі найкращого гравця в історії країни.
Щодо Сенегалу виникають інші перестороги. Команді Алью Сіссе може не вистачити мотивації після тріумфу два роки тому. Лідери проміняли Європу на гроші Саудівської Аравії: Мане в Аль-Насрі, Менді в Аль-Ахлі, Кулібалі в Аль-Хілялі. Садьйо прямо перед турніром одружився. Сенегал ще й потрапив у дуже складну групу, з якої можна не вийти.
Проти "Левів Теранги" зіграють Гамбія, Камерун і Гвінея. Остання привезла на турнір двох видних футболістів Бундесліги. Кейта виграв Лігу чемпіонів і АПЛ з Ліверпулем, перш ніж піти у Вердер. Гірассі в цьому сезоні демонструє божевільну результативність – 17 голів у 14 матчах за Штутгарт. Але в обох є проблеми зі здоров'ям. Набі не грав з літа, а Сергу травмувався перед КАН.
Камерун має солідний склад з Абубакаром, Токо Екамбі і Замбо Ангісса на чолі, хоч і страждає від конфліктів. Шупо-Мотінга викинули з команди, бо він ігнорував контрольні матчі, а Онана до останнього відтягує поїздку на турнір, щоб зіграти зайвий матч за МЮ. Не варто забувати, що на ЧС-2022 голкіпер взагалі покинув збірну, бо не виконував вказівки тренера.
Традиційно високі шанси мають Алжир і Туніс. "Орли Карфагену" не вражають гучними іменами, але завдяки хорошій організації виграють матчі з малою кількістю голів. Німецька зв'язка Ляйдуні-Скірі здатна зацементувати центр поля. Алжир може протиставити не менш потужний півзахист з Беннасером, Бенталебом і Ауаром. Креативу Мареза та Шаїбі має вистачити мінімум до півфіналу.
Господарі не вигравали КАН 18 років. Останнім був Єгипет у 2006-му. Кот-д'Івуар має потенціал зламати цю тенденцію, але сподіватися на великі звершення не варто. Основі зірки або дограють в Туреччині / Саудівській Аравії (Пепе, Градель, Кессьє, Фофана), або ще дуже молоді (Конате, Адінгра). У праймі перебувають одиниці, навіть Аллє суттєво здав. Вся надія на Бога.
Не згадали ще двох запеклих суперників. Гана постраждала через кадрову ситуацію: Партей, Лампті, Сулемана, Айдо пропускають турнір внаслідок травм, а Вільямс і Кудус не прибули вчасно через втому. Нігерія також втратила головного бомбардира – травмувався Боніфейс. Однак у "Суперорлів" такий ростер гравців атаки (Осімхен, Моффі, Чуквуезе, Лукман, Муса), що біда Віктора не виглядає критичною.
У скромних збірних також є варті уваги футболісти. Експерти виділяють Джені Катамо зі Спортінга, який грає за Мозамбік, Адамо Нгало, який може скласти чудову пару центрбеків з Тапсоба в Буркіна-Фасо, Келвіна Капумбу, який розквіт у Замбії Аврама Гранта, гамбійця Якубу Мінте, який запалює своїм дриблінгом у Фейєнорді, та капітана Намібії Пітера Шалуліле.
До речі, Шалуліле представляє Мамелоді Сандаунз – базовий клуб збірної ПАР. Пітер у групі буквально гратиме проти своєї команди, адже в основі Південної Африки зазвичай виходять 5-6 футболістів Мамелоді Сандаунз.
Наостанок хочеться відзначити єдиного футболіста з УПЛ. Новатус Міроші спробує здобути для Танзанії першу перемогу на Кубку Африки. "Зірки нації" – одні з явних аутсайдерів турніру. Останнього місця в групі з Марокко, ДРК і Замбією навряд чи вдасться уникнути. Захисник Шахтаря може розраховувати на місце в старті Танзанії, але аналітики відзначають що гра Міроші моментами занадто авантюрна.
Кубок африканських націй завжди дарує емоції, перш за все – сміх. У Кот-д'Івуарі не обійдеться без кумедних епізодів. Сподіваємося, що буде менше суддівського свавілля та бійок і більше курйозних голів з дивами голкіперів.