Сергій Костенюк аналізує тактичні аспекти складного тріумфу збірної України у матчі з Північною Македонією на Євро-2020. Валідольний другий тайм – не привід панікувати, поки що.
Гра збірної України викликала у футбольної спільноти неоднозначні відгуки. З одного боку, позитивний результат, вражаючі дії у першому таймі, та повтор рекорду турніру від збірної Італії з 8-ма ударами у площину воріт. З іншого – нервові фрагменти гри у другому таймі, коли вкотре проявилися проблеми при переході з гри першим номером на контратакувальну модель. Збірна погано діє на утримання рахунку. Вже не вперше можна побачити, як "синьо-жовті", будучи попереду, переходять з проактивних методів оборони на зонні принципи і, сідаючи глибше, втрачають контроль над грою. Але, про все по черзі.
Головним питанням щодо стартового складу збірної України була позиція лівого півзахисника або нападника, залежно від схеми. Так вийшло, що з усіх шульг, яких вимушено ставили на лівий фланг, де за системою гри збірної повинен діяти інвертований вінгер, тобто правша, найоптимальнішим варіантом був Зубков, який зазнав травму ще на початку матчу з Нідерландами. Тренерський штаб вирішив відкоригувати структуру гри задля вирішення цієї проблеми. На лівий фланг був відряджений Маліновський. Руслан мав оригінальну роль, в атаці постійно зміщувався у півпростір, звільняючи фланг для підключень Миколенка.
Також слід відзначити повернення до складу основного опорника. Звісно, Степаненко ще не набрав оптимальної форми після відновлення від травми. Але велика кількість гравців групи атаки робила його появу цілком обґрунтованою. Номінально "законну" позицію Маліновського зайняв Шапаренко, який чудово увійшов у гру з голландцями. Шапаренко здебільшого діяв у зоні відповідальності правої умовної вісімки, проте гравці з креативної групи атакувальних півзахисників постійно мінялися позиціями. До цієї умовної групи входили Маліновський, Зінченко і Шапаренко, які за підтримки Яремчука і Миколенка перевантажували певні зони. Теоретично, Україна діяла за своєю базовою схемою, та за великим рахунком – це була дещо асиметрична, оригінальна структура.
Україна – Північна Македонія – 2:1 (2:0)
Голи: Ярмоленко 29 (Караваєв), Яремчук 34 (Ярмоленко) – Аліоскі 57
Україна: Бущан – Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко – Степаненко – Зінченко – Маліновський (Соболь, 90+2), Ярмоленко (Циганков, 70), Шапаренко (Сидорчук, 78) – Яремчук (Бесєдін, 70)
Північна Македонія: Дімітрієвскі – Рістовскі, Велковскі (Трічковскі, 85), Мусліу – Аліоскі, Спіровскі (Чурлінов, 46), Адемі (Рістевскі 85), Ніколов (Трайковскі 46) – Барді (Абрамовскі 77) – Ельмас, Пандєв
Попередження: Шапаренко 43 – Велковскі 59, Абрамовскі 83
Нереалізовані пенальті: Маліновський 84 (воротар) – Аліоскі 57 (воротар)
Ігор Ангеловскі також вніс деякі корективи у склад. Як і у матчі з Австрією, "червоні" дотримувалися своєї базової схеми 5-3-2. Цього разу поруч з Пандєвим у атаці діяв гравець Наполі – Єльмас. Адемі грав не "шістку", а вісімку, а у опорній зоні його замінив Спіровскі.
Другий матч поспіль обидві команди перебудовувалися у другому таймі. Тактичні корективи були продиктовані еволюцією гри. Македонія відразу по перерві після двох замін перейшла на схему 4-2-3-1. Це принесло свої плоди. Македонія почала тиснути і переходила у позиційний наступ з кросами та прострілами у штрафний. Поступово номінальні гості вирівняли гру і після гола створили достатньо нервову атмосферу.
Наші турнірні перспективи стали крихкими. Хоча, потрібно визнати, що навіть у другому таймі у збірної України було більше можливостей збільшити різницю у рахунку, ніж у суперника – скоротити. Реалізація гольових моментів національної команди залишає бажати кращого. Упевнений, якщо б Україна краще використовувала створені можливості, ми б зараз захоплювалися тактичними ідеями штабу Андрія Шевченка і швидкістю взаємодій футболістів. По перерві, переважно діючи на швидких атаках, збірна мала кілька дуже перспективних виходів, та не реалізувала пенальті. На кілька голів навіть у другому таймі команда Шевченка явно награла. Але з такою низькою реалізацією гольових можливостей можна дискредитувати будь-яку, навіть геніально інтегровану структуру.
Команда Шевченка перебудувалась на екваторі другого тайму. Бєсєдін вийшов на поле замість Яремчука, а Циганков замінив Ярмоленка. Україна, як і в матчі з лідерами групи С, змінила структуру пресингу і перейшла на 4-2-3-1 з парою опорників – Сидорчуком і Степаненком.
У першому таймі Україна мала тотальну перевагу практично в усіх компонентах гри. Загальна статистика не відображає розкладу сил на полі до перерви. "Синьо-жовті" за рахунок інтенсивного тиску на суперника просто знищували його оборонну структуру. Рахунок тайму – 2:0 був не найгіршим варіантом для Македонії.
На відміну від попередніх матчів, обидві команди у своїх атакувальних діях мали горизонтальну збалансованість. Діаграма передач збірної Украиїни дозволяє звернути увагу на ефективність Шапаренка, який має другий результат за кількостю пасів. У нього лише на сім дій менше ніж у Матвієнка, але більший відсоток точних передач, які до того ж були гострішими і спрямованими на просунення м'яча. Між цими гравцями була найкраща взаємодія на полі, принаймні математична.
Ігрова структура збірної України була досить гнучкою та асиметричною у різних фазах. Розглянемо зміщення та позиції гравців у початковій стадії розвитку позиційної атаки.
Після вдалого розіграшу та просування м'яча у другу третину поля Миколенко підіймався по флангу вище. Часто до захисників на фланг опускався Зінченко. Маліновський зміщувався у півпростір та відходив до вільної зони лівого інсайда (Зінченко).
Поступово структура перетворювалася на фазову схему з умовним ромбом у центрі поля. Гравці часто змінювали позиції, але при цьому структура залишалася однаковою. Якщо, наприклад, Ярмоленко зміщувався на фланг, Караваєв йшов у півпростір, і так далі. Постійно місцями мінялися Маліновський, Зінченко та Шапаренко. Чисельна перевага у зоні м`яча та зони взаємодій створювала гарні умови для ефективного контрпресингу. Цей аспект у виконанні нашої команди до перерви працював дуже пристойно. Як завжди, ефективно без м'яча (з м'ячем також) діяв Яремчук. Знову маємо відзначити його взаємодію з Ярмоленком. Поки ця зв'язка – найкраща у нашої команди.
Якщо контрпресинг не призводив до переходу у фазу атаки, то Україна переходила до позиційної оборони середнім блоком, підтримуючи асиметричну структуру 4-1-3-2. Трійка атакувальних хавбеків була трохи зміщена ліворуч, а Ярмоленко у першій лінії оборони здебільшого займав позицію у правому півпросторі.
Після матчу Андрій Шевченко розповів про причини регресу у діях збірної України: "Фінальна частина чемпіонату Європи – це дуже емоційний турнір, в будь-який момент баланс команд може змінитися. Ми добре провели перший тайм, добре почали другий, а потім наша помилка призвела до пенальті. Після пропущеного м'яча з'явилася нервозність, згодом знову у нас були шанси, ми могли забивати. Момент був у Циганкова, не реалізували пенальті. Треба віддати належне супернику. Північна Македонія – команда з характером. Вона скористалася нашою помилкою і повернулася в гру.
Щодо тактичних перебудувань, ми спробували збалансувати команду, і у нас це вийшло. Особливо в атаці, команда діяла добре. В кінці другого тайму ми перебудувалися, грали за зовсім іншою схемою, тому що треба було захистити свої ворота і створювати певний пресинг попереду, щоб не було довгих передач і закидань. Ми випустили для цього відразу двох свіжих гравців, які постійно нагнітали. Бесєдін чіплявся за м'яч, у Циганкова був хороший шанс забити третій. Всі зроблені заміни пішли на користь, гравці зіграли добре. Щодо Маліновського, то Руслан на цій позиції виступав в Аталанті і сьогодні він зіграв чудово.
Північна Македонія – команда з характером, яка при найменшій нагоді відразу ж повертається в гру. Команда, яка може десь не найкраща в якості, але в ній є досить кваліфіковані гравці, лідери команди".
Не дивлячись на осадок, який залишив другий тайм, тайм втрачених можливостей та "привозів", потрібно визнати, що по грі збірна з великим запасом переграла Македонію. Єдиним важливим питанням, яке насторожує перед вирішальним за вихід з групи матчем з Австрією, є – чому команда Шевченка, Малдери і Тасотті другий матч поспіль втрачає ефективність після перерви? Хочеться вірити, що це більш тактичний та психологічний момент, над яким старанно працюють. Значно гірше, якщо ці спади у рівні гри пов'язані з функціональним станом.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"