Оновлена Японія та сильний Іран, Хин Мін Сон, який залишив Тоттенхем заради Південної Кореї, а також Дзаккероні, Ліппі та Еріксон. Все найцікавіше про Кубок Азії – в нашому матеріалі.
Кубок Азії – головний континентальний турнір для збірних АФК, який відбувається раз у 4 роки. Найчастіше вигравали трофей Японія (4 рази), Саудівська Аравія та Іран (по 3 рази). Попередній розіграш завершився тріумфом Австралії – перший успіх "соккеруз" після зміни конфедерації.
Кубок Азії-2019 відбудеться з 5 січня по 1 лютого в ОАЕ. Це 17-й розіграш турніру та перший за новим форматом з 24 командами. Сітка аналогічна тій, яка була на Євро-2016. Жеребкування розділило учасників на 6 груп по 4 команди. У плей-офф, який розпочнеться з 1/8 фіналу, вийдуть по 2 команди з кожного квартету та 4 найкращі 3 місця.
Груповий раунд Кубка Азії-2019:
Головні зірки – тренери
Турнір стане ареною протистояння низки зіркових тренерів. У багатьох командах саме наставники є найвідомішими персонами.
Альберто Дзаккероні (ОАЕ) – екс-коуч Мілана, Інтера та Ювентуса має досвід перемоги на Кубку Азії в 2011 році зі збірною Японії. У 2017-му очолив ОАЕ, де вся команда складається з представників внутрішнього чемпіонату. Найкращий футболіст господарів турніру Омар Абдулрахман не зіграє на Кубку через травму, однак Еміратам прогнозують впевнений вихід у плей-офф з найслабшої групи та можливість повторення досягнення на КА-2015 – бронзи.
Марчелло Ліппі (Китай) – легендарний наставник Ювентуса та чемпіон світу-2006 з Італією поїхав заробляти гроші в Китай. На клубному рівні з Гуанчжоу Евергранд все складалося непогано, збірна також показала прогрес, але успіхів не досягла. Федерація так і не вибудувала довгострокового плану на перспективу, тому Ліппі привіз на турнір один з найбільш вікових складів. Італієць покине свій пост після Кубка Азії. Китай навряд чи здійснить прорив у ОАЕ, однак групу та перший раунд плей-офф проходити повинен.
Свен-Горан Ерікссон (Філіппіни) – відомий швед, який працював з Англією та Манчестер Сіті, попередні роки також провів у Китаї. Він підписав нетривалий контракт з Філіппінами, чия збірна вперше в історії вийшла у фінальну частину Кубка Азії. Найкращого гравця Ніла Еттеріджа на турнір не відпустив Кардіфф. Та й взагалі розраховувати на високий результат Еріксону складно. Зі Шрьоком і Янгхазбендом тренер побореться за третє місце у квартеті С.
Бернд Штанге (Сирія) – перший іноземний тренер українського футболу рік тому відновив кар'єру заради роботи з Сирією. У його збірній багато футболістів, які виступають за кордоном, що не дивно, зважаючи на війну. Сирія ледь не створила сенсацію, зупинившись за два кроки від ЧС-2018, однак потенціал у команди хороший. Перспективи на турнірі також. Лідер Омар Харбін нещодавно отримав порцію компліментів і звання найкращого гравця Азії-2017.
Ектор Купер (Узбекистан) – аргентинець працював у Європі з Валенсією та Інтером, а останнім часом очолював Єгипет. Вивів "фараонів" на ЧС-2018, за що отримав звання найкращого тренера Африки в 2017-му. Після Мундіалю Купер підписався на грунтовний проект з Узбекистаном, де стоїть аналогічна ціль – вихід на світову першість. На Кубку Азії його колектив має легку групу F – плей-офф фактично гарантований.
Традиційні фаворити
Південна Корея (коефіцієнт на перемогу в турнірі – 4.8). Багато якісних виконавців європейського рівня з Англії та Німеччини: Сон Хин Мін, Кі Сон Йон, Ку Джа Чхоль, Хван Хі Чан. На ЧС-2018 корейці зганьбили Бундестім ще з попереднім тренером, а в серпні команду очолив екс-наставник збірної Португалії, Спортінга та Олімпіакоса Паулу Бенту. Фахівець перебудував гру команди на більш атакувальну та відкриту. Після двох бронз і срібла на останніх трьох Кубках Азії Південна Корея готова виграти турнір вперше з 1960-го року. Сон вже здобув собі імунітет від армії, однак покидає Тоттенхем в розпал чемпіонської боротьби в АПЛ на користь збірної.
Іран (коефіцієнт на перемогу в турнірі – 5.4). Збалансована та потужна за мірками Азії команда, яка дуже гідно виступила на ЧС-2018 – 4 очки в групі з Іспанією, Португалією та Марокко. Екс-асистент Алекса Фергюсона Карлуш Кейруш працює з Іраном з 2011 року та поставив збірній хорошу гру в захисті. За атаку відповідають відомі в Англії Джаханбахш і Ансаріфард, а також Азмун. Воротар – Бейранванд, якому приписують інтерес від Динамо. Іран – претендент на титул з найвищим у Азії рейтингом ФІФА (36 позиція), невихід у півфінал стане провалом.
Японія (коефіцієнт на перемогу в турнірі – 5.5). "Синіх самураїв" традиційно записують у фаворити. Збірна вийшла у плей-офф чемпіонату світу, але втратила зірок: Хонда, Хасебе та Готоку Сакаї завершили міжнародну кар'єру, а Кагава, Інуї та Окадзакі не зіграють на турнірі. Втім, хороших виконавців з Європи вистачає (Осако, Муто, Харагучі, Нагамото, Йошіда), молодих талантів також (Доан, Мінаміно). На тренерському містку опинився Хаджіме Моріясу, який на ЧС-2018 працював лише асистентом і досвіду роботи головним на такому рівні має обмаль. Він продовжує повертати команду до комбінаційного футболу.
Австралія (коефіцієнт на перемогу в турнірі – 7.8). Чинні чемпіони за іменами мають один з найсильніших складів. Єдінак і Кехілл пішли зі збірної, але в розпорядженні тренерського штабу є такі гравці як Родіч, Сейнсбері, Крузе, Леккі, Раян, Луонго – від них потрібно вимагати фіналу Кубка Азії. На Мундіалі представники "зеленого континенту" сенсацій не створили, однак на полях ОАЕ "соккеруз" мають впевнено проходити до півфіналу.
Саудівська Аравія (коефіцієнт на перемогу в турнірі – 11). Нещодавно Україна на собі переконалася, що таке комбінаційний футбол у виконанні Саудівської Аравії. Структура гри та ідеї Хуана Антоніо Піцці грамотні, а от виконання завдань футболістами – деколи катастрофічне. На попередніх двох Кубках Азії аравійці навіть не виходили з групи – це дуже слабко. Співпраця з іспанською федерацією також не принесла Саудівській Аравії очікуваних дивідендів. Групу аравійці пройдуть, але потрапляння в 1/2 фіналу стане несподіванкою.
На кого ще звернути увагу
Катар будує команду під домашній чемпіонат світу-2022. Збірну очолює іспанець Фелікс Санчес Бас, який перед тим тренував молодіжки Катару – тренував досить успішно. Натуралізація футболістів у країні відійшла на другий план, і на Кубок Азії приїхав молодий склад. Шанси Катару на високі місця невеликі, але за цією командою цікаво постежити. Атмосфера навколо збірної буде напруженою – політична ситуація між країною та арабськими сусідами жахлива.
Хаві прогнозує, що Катар виграє трофей:
Непоганий колектив зібрався в Іраку під керівництвом старого знайомого України по збірній Словенії Сречко Катанеца. Європейському вболівальнику імена гравців навряд чи про щось скажуть (окрім хіба що Алі Аднана та талановитого Башара Ресана), однак Ірак цілком може вважатися "темною конячкою" турніру. Як і ОАЕ та Сирія.
Враховуючи слабку групу А, можна спрогнозувати, що затримається на Кубку Таїланд. У складі команди варто звернути увагу на прогрес зірки місцевої величини Чанатіпа Сонкрасіна. Відносно оптимістичний прогноз отримує Палестина, де емігранти зібрали боєздатний колектив.
Цікаві факти
– Ємен, Філіппіни та Киргизстан – дебютанти Кубка Азії.
– Клуби Дордой Бішкек і Алтин Асир представлені на турнірі 11 футболістами – найкращий результат, який забезпечили збірні Киргизстану та Туркменістану відповідно.
– Найбільше представників з чемпіонату Катару – 47.
– З Європи найбільше гравців делегували німецькі клуби – 11.
– 6 команд (Саудівська Аравія, Катар, Індія, Китай, ОАЕ, В'єтнам) привезли лише гравців з внутрішнього чемпіонату. Натомість в Австралії таких тільки 3 з 23.