"Наш салют привів у бойову готовність американську армію". "Підлеглий Саддама" – перший іноземний тренер в історії українського футболу

14 березня 2017 2253 Читать на русском
"Наш салют привів у бойову готовність американську армію". "Підлеглий Саддама" – перший іноземний тренер в історії українського футболу
Бернд Штанге

"Футбол 24" – про Бернда Штанге, який першим серед європейських спеціалістів ризикнув приїхати у маловідому країну, у незрозумілий чемпіонат.

Паулу Фонсека, Мірча Луческу, Хуанде Рамос, Бернд Шустер, Невіо Скала. У цьому переліку відомих європейських спеціалістів бракує одного прізвища – Штанге. Воно дуже важливе для загальної мозаїки, позаяк його власник став першопрохідцем в історії української Вищої ліги. У 1995-му гер Бернд приїхав у "Дніпро" і взявся наводити євроремонт у напіврозваленому клубі.

Можливо, у нього був особливий талант до мистецького діалогу з м’ячем. А можливо й ні. На долю 22-річного хлопця із Східної Німеччини випало серйозне розчарування – наслідки важкої травми унеможливили подальшу кар’єру. Але Штанге завбачливо готував запасний аеродром – паралельно навчався у Німецькій вищій школі фізичної культури, де отримав тренерський диплом.

У 22 роки він розпочав тренувати молодіжку одного з грандів НДР – "Карл Цейсс". Через рік увійшов до тренерського штабу першої команди. А у 28-річному віці самостійно очолив клуб!

Потім – національна збірна НДР. Штанге планомірно підібрався до посади головного тренера, яку обіймав 4 роки. Впала Берлінська стіна, а гер Бернд, не досягнувши помітних успіхів із "Гертою" та "Лейпцигом", зненацька виринув в Україні. Це вже потім стало зрозуміло: Штанге – пілігрим і йому цікаво відкривати для себе футбольну екзотику. Натомість у середині 90-х приїзд тренера, який не так давно протистояв збірній СРСР і персонально – Валерію Лобановському, був приємною дивовижею.

Штанге

Усе вирішили гроші Ігоря Бакая, олігарха, так званого "газового короля". Впевнившись, що з фінансами проблем не буде, а перед командою ставляться амбіційні завдання, Бернд Штанге очолив "Дніпро" у квітні 1995-го. Перехопивши віжки в Олександра Лисенка, німець провів 11 матчів – 7 перемог, 2 нічиї та 2 поразки. У підсумку – "бронза". До "Чорноморця" і "Динамо" було далеченько, зате вдалося випередити "Шахтар", а це – успіх.

Нові інвестори хотіли одразу ж бачити "Дніпро" в єврокубках. І мрія ця була дуже реальною – команда Штанге пробилася у фінал Кубка України, здолавши у вирішальних весняних раундах "Темп" і "Таврію". Але на "Олімпійському", у матчі з "Шахтарем", розігралася справжня драма, свідками якої стали 42 тисячі глядачів.

"Дніпро" відкрив рахунок у середині першого тайму (відзначився Олександр Захаров), однак наприкінці основного часу Ігор Петров перевів дуель в овертайм. Дійшло до серії пенальті. Футболісти обох команд виконали 13 вдалих ударів поспіль, і лише дніпрянин Борис Фінкель схибив на 14-й спробі. Кубок поїхав у Донецьк, туди ж восени приїхали єврокубки. А для Штанге ця невдача досі залишається найемоційнішим спогадом про роботу в Україні.

Дніпро

Тоді ж, влітку 1995-го, здавалося, що все тільки розпочинається. Німецький спец закотив рукави і енергійно розгрібав авгієві стайні інфраструктури "Дніпра". У роздягальнях холодний душ? Потрібно гарячий. Футболісти п’ють квас і газовану воду? Неподобство! Пиво? А пиво – можна. У розумних кількостях і у відповідний час, звісно ж. Кажуть, що перша газонокосарка у "Дніпрі" з’явилася також із подачі Штанге.

"Вмійте бути професіоналами", – любив наголошувати тренер у розмовах із своїми підопічними. За спізнення чи неакуратний вигляд Штанге безжально штрафував на… 1 долар. Таких випадків щоразу ставало менше – футболісти робили висновки + поважали тренера. Адже він дозволяв їх сім’ям приїжджати на базу "Дніпра" – революційне рішення для тогочасного українського футболу!

Штанге

Взимку 1996-го дніпряни вперше за часів Незалежності вирушили на тренувальні збори у далеке закордоння – Бразилію. Звідти повернулися із форвардом Луїсом Емерсоном, який став першим бразильським легіонером в історії нашого чемпіонату. У другому колі "Мерседес" (таке прізвисько отримав в Україні) зіграв 14 матчів, забив 7 голів – нот бед. Після півроку Емерсон чкурнув у "Санкт-Паулі", а загалом упродовж тривалої кар’єри виступав за 20 клубів із 10 країн!

При Штанге у "Дніпрі" з’явився ще один цікавий персонаж – хавбек Андреас Зассен, перший німецький легіонер не лише в українському, але й пострадянському просторі. Тренер відкопав його у дрезденському "Динамо", де Зассен лише числився, проте майже не грав – серйозні проблеми з алкоголем. У Дніпропетровську свавільний німець продовжив напиватися, але так-сяк зіграв 11 матчів. Через рік після відходу з "Дніпра" Зассена арештувала поліція – фраєр, перебуваючи під шофе, погрожував відвідувачам ессенського бару газовим пістолетом. Помер у 36-річному віці – інсульт.

Зассен

На фото: Андреас Зассен

Тим часом "Дніпро" вилетів у чвертьфіналі Кубка України, спіткнувшись об все той же "Шахтар". У Донецьку – 2:2, а в серії пенальті "гірники" знову холоднокровніші (4:2). У чемпіонаті – друга "бронза". Команда Штанге відчутно програла марафон "Динамо" (16-очкове відставання) і "Чорноморцеві" (10 очок). Цікаво, що "Шахтар" у сезоні 1995/96 посів 10 сходинку, набравши лише на 1 очко більше, ніж "Прикарпаття".

Вдруге поспіль пролетівши повз єврокубки, начебто амбіційні інвестори помітно охололи до "Дніпра". А влітку 1996-го відбулася історія, якої Бернд Штанге ще довго не міг второпати. Його, а також вісьмох найкращих футболістів "Дніпра" (Скрипник, Ковалець, Євтушок, Нагорняк, Мізін, Полунін, Паляниця, Шаран) відрядили в нову команду – "ЦСКА-Борисфен", яка у попередньому сезоні фінішувала четвертою – одразу після дніпрян.

"Біс із ним, працюємо далі", – подумав собі Штанге. Літні збори в Австрії. Зненацька звістка, від якої стало не по собі: влада у клубі змінилася, "ЦСКА-Борисфен" розпався, тож тепер кожен рятується, як може. Штанге зібрав команду на прощальну вечерю, придбавши пам’ятний подарунок для кожного гравця – золоті кулони із знаками зодіаку. Не менш зворушливо було й те, що тренер взяв на себе працевлаштування підопічних. Дехто з них навіть поїхав закордон – у Штанге всюди були потрібні зв’язки. Скрипник і Полунін стали гравцями "Вердера" і "Нюрнберга", Євтушок опинився у "Ковентрі", а Ковалець – у "Твенте".

Штанге

Завершивши українську одіссею, тренер повернувся у рідний "Карл Цейсс", але насправді все тільки розпочиналося! Наприкінці 90-х він очолив австралійський "Перт Глорі", з яким ледь не став чемпіоном країни. Далі – менше трьох місяців на посаді головного тренера збірної Оману, після чого Штанге остаточно втратив відчуття небезпеки і пристав на пропозицію Федерації футболу Іраку, яку очолював син Саддама Хусейна – Удай.

"Гей, снайпере, ось моя шия, ось моя голова – давай, стріляй". Як грають у футбол під час війни – Афганістан, Сирія, Лівія, Ірак

У березні 2003 в Ірак вторглися війська міжнародної коаліції на чолі із США та Великобританією – щоб повалити режим Саддама. Умови роботи Бернда Штанге стали просто нестерпними: "У нас не було навіть сітки для воріт, ми не мали газонокосарок. Словом, ми не мали взагалі нічого. Сподівалися лише на допомогу з-за кордону". Тим не менше, йому вдалося підняти збірну Іраку у четвертий десяток рейтингу ФІФА. Перемоги команди німецького тренера у кваліфікації Кубка Азії спричинили у Багдаді масову ейфорію. "У місті був салют. Він привів у бойову готовність американську армію. Солдати не знали, що іракці таким чином святкують футбольні перемоги", – пригадує Штанге.

Штанге

Злі язики називають його "Підлеглим Саддама". Тренер готовий до такого повороту. "Розумію, що своїм рішенням очолити збірну Іраку я дав привід для провокацій на свою адресу", – визнає екс-наставник "Дніпра".

"Коли я запитав про "Шахтар", у Януковича загорілися очі". Як знімати футбол, тиснути руку Ніксону і полювати на Саддама Хусейна

Кіпрський "Аполлон" – це, нарешті, цивілізація! Отримавши нормальні умови для праці, Штанге зробив свою команду чемпіоном Кіпру. Коли ж справи пішли на гірше, поїхав до іншого диктатора – очолив збірну Білорусі. Якось ця команда навіть опинилася на небувалій для себе 36 сходинці в рейтингу ФІФА – усе завдяки німецькій дисципліні Штанге. Тим не менше, білорусам не вдалося кваліфікуватись на ЧЄ-2008 і ЧС-2010.

Останнім місцем роботи Бернда стала збірна Сингапуру. "Ще ніколи не працював на такому низькому рівні", – зізнався Штанге журналістам. Коли ж його запитали про підопічних, тренер поскаржився: "Не став би рекомендувати жодного з них у Європу, Росію, Білорусь – скажімо, БАТЕ. Не той рівень. Однією з проблем є те, що в 18-19 років усіх забирають в армію. А це дуже важливий вік для розвитку футболіста. Правила суворі, борюся з чиновниками, але не можу знайти рішення. Хлопців відпускають з казарм тільки після 6-7 години вечора. Навіть в дні ігор збірної! Дивна система. Коли підписував контракт, не підозрював про це".

Штанге

Вже практично рік Бернд Штанге перебуває осторонь тренерської діяльності. "Не збираюся тренувати так довго, як Рехагель чи Трапаттоні, – ділиться своєю філософією німець. – Хоча почуваюся прекрасно. Тіло відчуває себе набагато молодшим. Знаю багатьох людей – лікарів, хірургів, – вони працюють в досить поважному віці. Я сповнений енергії і сподіваюся бути корисним, поки дозволяє здоров'я".

Сторінка автора у Facebook

"Коли працював у "Дніпрі", мені пропонували очолити збірну України". Правила життя Олега Протасова

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
20
год
:
21
хв
Манчестер Сіті
19:30
Челсі
Вгадай результат матчу
Залиште відгук