"Футбол 24" зібрав найкращі фрази екс-капітана Манчестер Юнайтед. Навіжений, нестримний, харизматичний, вибуховий, лютий костолом Рой Кін – таких більше не роблять!
Часто люди кажуть: "Просто пливи за течією". А знаєте, що пливе за течією? Мертва риба.
Я дивлюся на інші великі клуби, я відчуваю до них повагу, але вони ніколи не будуть настільки ж великими, як Юнайтед – ні в плані клубної історії, ні в плані підтримки вболівальників.
У команді було багато сильних характерів: Роббі, Інсі, Гіггзі, Марк Х'юз, Брюсі, всі ті хлопці. Могутні мужики. Мені кажуть: "Ти виграв те, ти виграв се". Я нічого не виграв. Всі нагороди виграли команди, в яких я грав. От і все.
Я гарантую, що того вечора, коли Оле забив переможний м'яч (фінал ЛЧ-1999, який Кін пропустив через дискваліфікацію, – "Футбол 24"), ніхто на полі не думав про мене, вони і не повинні були про мене думати. Мова не про мене. Найважливіше – Юнайтед виграв Кубок європейських чемпіонів. Я більше сердився на себе, коли ми програли у півфіналі Байєру в 2002-му, дортмундській Борусії в 1997-му, Монако у 1998-му або ще в декількох випадках, коли ми повинні були зіграти краще, і ще пару разів виграти Лігу чемпіонів.
Коли ти граєш у великому клубі, то повинен розуміти, що гравці йдуть і клуб розвивається. Ось що таке Юнайтед. Пішов Роббі, покинув команду Інсі, а потім ми побачили "знамениту п'ятірку". Після першого тренування з ними ти знав тільки одне: ці хлопці можуть з цим впоратися, вони були належним чином підготовлені, вони росли разом, тож час це тільки підтвердив.
Якщо ти працюєш з людьми день у день, ти не хочеш бути з ними 24 години на добу.
Фергюсон завжди робив те, що було правильно для клубу, і я завжди намагався робити те, що було правильно для клубу.
Люди не розуміють, чому Скоулз не давав інтерв'ю, коли грав за МЮ. Всі вважали, що він просто соромиться камери. Насправді йому було впадло підняти свою дупу, він був просто ледарем.
Мені одразу сподобався Роналду – через ставлення до справи. Після перших тренувань я подумав: "Цей хлопець буде одним з найкращих у світі". Кріштіану було 17, але впахував він, як годиться. Дивлячись на інших гравців перед дзеркалом, я б подумав: "Ну й бовдур". Але Роналду насправді красивий.
Боїшся отримати травму – грай у шахи. Це – частина гри. Те ж – в американському футболі, регбі, херлінгу. Коли виходиш на поле, то підписуєшся на ризик. Охочі стати футболістами повинні це розуміти.
Якби хтось із моєї команди перекидався по газону, симулюючи біль, я б відтягнув його вбік і пояснив, що до чого. А на місці суперника наступного разу зніс би по-справжньому.
Я дуже довго чекав. Я, бл*дь, вдарив його (Альфа-Інге Холанда, захисника Ман Сіті, – "Футбол 24") з усієї сили. М'яч був там (я так думаю). Отримуй, під*р. І навіть не думай стояти наді мною і посміхатися, що я, нібито, симулюю травму. Моя позиція була такою: х*й з ним. Як гукнеться, так і відгукнеться. Він всього лише отримав по заслугах. Він на*бав мене, а мій підхід такий: око за око.
Агресія – моя фішка. Я завжди виходжу на війну.
Мій стиль гри гарантує травми і вилучення.
Арсенал був нашим принциповим ворогом, і я його ненавидів. Тут не підібрати кращого слова, яке б описало мій стан перед битвою з лондонцями. Я знав, що після матчу у мене болітимуть багато частин тіла, і тому готувався до зустрічей з думкою: "я буду страждати".
У всіх командах були один або два гравці, до яких ти ставишся добре. В Арсеналі я таких не пригадую.
Патрік Вієйра був дуже, дуже жорстким. Але не думаю, що він був більш жорстким, ніж я.
Коли я бачу, що клуби на кшталт Ліверпуля або Манчестер Юнайтед задоволені потраплянням в топ-4, то мені гидко, я серйозно. Хіба Реал чи Барселона раділи б такому досягненню?
Єдине, що мені насправді не подобається в Моурінью, – це те, як він ставиться до критики. Тобі платять 8, 9 або 10 мільйонів фунтів на рік, тож сфокусуйся на роботі. Не звертай ні на що увагу, затули писок і працюй.
"Коли я хочу почути розумну людину, я починаю говорити". Правила життя Жозе Моурінью
Годинник "Ролекс", гаражі, переповнені машинами, довбані особняки, ситий достаток – ми забули про гру, втратили спрагу, яка і принесла нам "Ролекс", машини і будинки.
Азар? Якби я грав з ним в одній команді, то виписував би підсрачники на кожному тренуванні. Хтось із старших повинен це робити, щоб тримати його в тонусі. Азар – талановитий хлопчик, але іноді діє, як зіпсована дитина.
Ти у великій біді, якщо гру з капітанською пов'язкою закінчує Кіран Гіббс. Якщо він твій капітан і лідер, якщо він той самий хлопець, який повинен всіх згуртувати, то у тебе величезні проблеми.
Гравці Арсеналу занадто схиблені на селфі. Замість того, щоб виграти чемпіонат, вони переймаються тим, як виглядають їхні тіло і зачіска.
Вибухає мозок від того, за які суми сьогодні купують посередніх гравців. Залишилося мало справжніх топ-футболістів, тому вони коштують узагалі космічних грошей. Ван Ністелрой або Бекхем зараз би оцінювалися в мільярд фунтів, Гіггз – в 2 мільярди. Я? 3,75 мільйони.
Всі кажуть, що я – Містер Злюка. Згідний, так і є. Просто я хочу перемагати, а для цього не потрібно бути Містером Хороший Хлопець.
Я любив своїх собак, по-справжньому їх обожнював і обожнюю досі. На відміну від людей собаки не плетуть нісенітниці. Вони не зрадять тебе, не зіпсують тобі настрій. У відповідь на те, що ти даєш, ти отримуєш стільки ж і навіть більше. Для мене їхньою найчарівнішою рисою було те, що їм байдуже, хто ти – капітан Манчестер Юнайтед чи безробітний.