"Вся увага буде прикута до Кантона – я зможу непомітно накивати п’ятами". Чому Пол Скоулз – найскромніший футболіст в історії МЮ
"Футбол 24" – про культового хавбека "Манчестер Юнайтед" і збірної Англії, якого любили всі.
"Де б я не був, тренери всюди захоплюються Скоулзом. Але якщо вони думають, що можуть купити його, то просто марнують свій час. Пол – манк до мозку кісток" (сер Алекс Фергюсон)
...Пол понуро стежив за тим, що відбувалося на полі "Вемблі" у присутності майже 90 тисяч глядачів. МЮ пропустив від "Барселони" ще в першому таймі, але встиг відігратися до перерви зусиллями Руні. Проте другий тайм – повний провал. Голи Мессі та Вільї відправили "Юнайтед" у глибокий нокаут. Команда ще смикалася, однак це нагадувало агонію.
Поруч принишкли Оуен, Флетчер, Смоллінг. Обличчя – розгублені. І лише Нані та Андерсон час від часу перекидаються фразами португальською. Сер Алекс дає команду: "Пол, готуйся, зараз вийдеш". Менше, ніж за 20 хвилин до фінального свистка Скоулз замінив виснаженого Карріка. "Рудому принцу" далеко не вперше випадало рятувати свою єдину любов, свій "Юнайтед". Зазвичай він давав собі раду – геніальний пас або шаленої сили удар – і негативний результат докорінним чином змінювався. Проте не цього вечора.
"Манчестер" програв. Програв свій фінал і Скоулз. Наскільки це красиво – завершувати кар’єру, ще одного разу струсонувши над головою Кубок чемпіонів. Натомість доводиться йти з порожніми руками. Ну, формально – не з порожніми. Одразу після фінального свистка до Пола підійшов Андрес Іньєста. Потиснув руку своєму кумиру і обмінявся із ним футболками. "Скоулз і Гіггз – два найяскравіші зразки, на які потрібно рівнятися будь-якому гравцеві", – завжди вважав Іньєста.
Далі був справжній коридор ганьби, яким лузери прямують по нікому не потрібну, нікчемну, втішну медаль. Скоулз був готовий провалитися крізь землю. У ці хвилини він почувався абсолютним невдахою. До такої розв’язки життя його не готувало. Стиснув отриману бляху і поквапився у підтрибунний тунель, палаючи від сорому. Пошвидше б сховатися від сотень камер! Який дискомфорт, Боже ж ти мій…
У наші дні існують тільки Мессі і Роналду. Їх рекорди обсмоктують з усіх сторін, а приватне життя Лео та Кріша – це просто вишенька на торті. Кожен вважає за потрібне висловитися. Авторитетні фахівці, тренери та футболісти світового калібру нахвалюють португальця та аргентинця. Щоправда, очевидною є поляризація думок – той, хто підтримує Мессі, категорично неприйнятним вважає возвеличення Роналду, і навпаки.
Пола Скоулза любили всі.
"Найкращим центральним півзахисником останніх 15-ти або 20-ти років є Пол Скоулз – він найдосконаліший, найукомплектованіший з усіх гравців середньої лінії, – каже Хаві. – Я багато разів обговорював це з Хабі Алонсо. Гра Скоулза захоплює, у нього є все, що необхідно гравцеві. Він може віддати вирішальний пас, він може забити, він сильний, він ніколи не втрачає м'яч сам і не помиляється в передачах партнерам по команді".
"Ніхто інший в усьому світі не може грати так, як грав Скоулз, – вважає Дімітар Бербатов. – Просто неймовірно, як він віддає паси по всьому полю і як змінює гру. Кожен тренер хотів би бачити його у своїй команді. Але, на щастя, він грав саме з нами. Пол відпрацьовував це увесь час. Після того, як закінчував тренування, він завжди йшов відпрацьовувати свій гарматний удар".
"Під час тренування він може сказати щось типу: "Бачите ось те дерево?" – і покаже дерево на відстані 40 ярдів – "Я влучу в нього". І влучає! Кожен у клубі вважає його найкращим", – розповідав Ріо Фердінанд.
Алан Ширер і Тьєрі Анрі, Гордон Страчан і Террі Венейблс, Сеск Фабрегас і Зінедін Зідан, Лоран Блан і Марчелло Ліппі, Рой Кін та Едгар Давідс, Пеп Гвардіола і Жозе Моурінью. Усі, ретельно підбираючи слова, засвідчували цілковитий респект Полу Скоулзу. Чи справа лише в надзвичайних ігрових характеристиках всюдисущого хавбека із рудою шевелюрою? Очевидно, що ні.
Тут справа ще й в людських якостях. У житті для Сколзі існували тільки дві речі: футбол і сім’я. Все інше не мало жодного значення. Потренувався, відпрацював "гармату" у понаднормовий час і – додому. До коханої дружини Клер і діточок – Аарона, Алісії та Ейдена. Їх дім розташований в Олдемі, 100-тисячному місті неподалік Манчестера. Координати будинку знав кожен шпиг із жовтих британських видань. Свого часу вони тут обнюхали все вздовж і впоперек, намагаючись накопати на Пола якийсь компромат, що ліг би потім в основу сенсаційного матеріалу. Не роздобули ні-чо-гі-сінь-ко! Скоулз – зразковий сім’янин.
Йому огидні софіти знімальних телегруп. Упродовж ігрової кар’єри Пол вкрай рідко давав інтерв’ю і практично не знімався у рекламних роликах. Британські журналісти з цього приводу жартували, мовляв, колись Скоулз напише автобіографію, але лише за умови, що там про нього не згадуватиметься. "Рудий" навіть агентам не довіряв і свої контрактні справи вів самотужки. Пиятика з командою? Облиште! Пол – містер невловимість! "Скоулза практично неможливо побачити. На полі ти за ним не встигаєш. А після матчу він зникає", – іронізував Луїш Фігу. Але в цій репліці більше правди, ніж іронії.
…Справедливість таки взяла гору, а доля повернула Сколзі серйозний боржок. У 2011-му Пол не зумів піти красиво. Але вже через півроку Фергюсон звернувся до 37-річного ветерана із проханням повернутися, щоб допомогти "Манчестер Юнайтед". Камбек "Рудого принца" втілився у півтора сезони і увінчався чемпіонським титулом-2013 (11-м у кар’єрі). Епоха Фергі закінчилася. Зі спокійною совістю міг піти і Скоулз.
Йому лише не давав спокою прощальний матч. Це ж потрібно перебувати в самісінькому центрі уваги всього "Олд Траффорд", та ще й виголосити урочистий спіч. Пол ніколи не був мастаком пафосних монологів. Слова доводилося виколупувати звідкілясь із глибини – марудний то процес. Зненацька Сколзі осінило – на церемонію планує прибути Король Ерік. "Вся увага буде прикута до Кантона – я зможу непомітно накивати п’ятами!" – втішив себе "Рудий принц".
Ви й справді не відшукаєте в історії МЮ більш скромного футболіста.
показати приховати