Головний тренер збірної Нідерландів Франк де Бур згрішив. Перед чемпіонатом Європи він відмовився від основ вчення Церкви Кройфа.
Європейські фанати давно марять впливом на управлінські рішення. Та якщо балканські чи британські вболівальники запускають дрони та легкомоторні літаки з політичними гаслами або закликами до функціонерів забиратися геть, то нідерландці вийшли на новий рівень.
Нідерланди – Чехія: анонс матчу 1/8 фіналу Євро-2020
За кілька днів до старту Євро-2020 місцеві естети відправили до тренувального табору національної команди промовистий банер "Франку, просто 4-3-3". Нідерландська преса та фанати ледь не зірвали голос перед турніром у своїх закликах до тренерського штабу збірної грати лишень за сакральною схемою. Але де Бур не відступив.
"Ораньє" у всіх трьох матчах групового етапу зіграли з формацією 5-3-2, яку з легкістю також можна подати як 3-5-2 з фланговими роботящими волами Дюмфрісом і ван Анхольтом. Експерти тепер обережніші в своїй критиці Нідерландів. Мовляв, відмова від ідентичності (догми Кройфа з трьома нападниками) поки стала рятувальним кругом. На ділі ж, нібито захисні й закриті "помаранчеві" наразі є найрезультативнішою командою Євро-2020.
На рівні обивателя прізвище де Бура в контексті тренерської кар'єри синонім до слова "невдаха". Трохи несправедливо. Так, він провалився у міланському Інтері та лондонському Крістал Пелас і отримав від Моурінью сумнівний титул найгіршого тренера в історії АПЛ. За промовистими цифрами є ще й контекст. Ті ж "нерадзуррі" кадрово і ментально перебували ледь не в найнижчій точці падіння після треблу 2010-го.
Показовішими мають бути 5,5 років де Бура на чолі рідного Аякса. Колишній центрбек амстердамців очолив гранд посеред сезону й зумів зробити Аякс чемпіоном і фіналістом Кубка Нідерландів. Далі були ще 3 чемпіонських титули та Суперкубок країни. Під керівництвом де Бура дебютували нинішні збірники Велтман і Классен. Та й фундамент команди, що пізніше пробилася до фіналу Ліги Європи та півфіналу Ліги чемпіонів, частково заклав він.
Де Бур потрапив до системи Аякса в 14. Загалом у клубній структурі він провів 21 рік. Тепер 51-річний фахівець – плоть від плоті Аякса. Та чи справді відмова від схеми 4-3-3 стала сюрпризом? Найкращі сезони в ігровій кар'єрі де Бур провів під керівництвом Луї ван Гала – головного антогоніста Кройфа. Їхнє багаторічне монументальне протистояння гідне пензля маляра, письменницького пера та режисерської зйомки водночас.
Великі тренери мали відмінні погляди на футбол. Кройф завжди марив вдосконаленням якостей гравців, ван Гал же намагався приховати їхні вади. Можна до хрипоти в голосі сперечатися, який підхід є правильним. Та логічно припустити, що на короткій дистанції зайві бали набиратиме план ван Гала. Чемпіонат Європи і Мундіаль – класичні приклади спринтерських турнірів, де керманичі національних команд повинні ставити на концепції зі швидкими результатами.
Де Бур обрав ван Гала. Питання не лише в особистих симпатіях. Це шлях до виживання збірної Нідерландів. На Євро-2020 "ораньє" за силою складу навряд входять навіть до топ-5. Отже, в дусі ван Гала варто відштовхуватися від сильних якостей наявного матеріалу та витіснити індивідуальні недоліки гри кожного конкретного виконавця. Тоді ж стає очевидно, що для ефективного використання формації 4-3-3 тренерський штаб не має необхідних людських ресурсів.
У схожій ситуації Нідерланди опинилися перед ЧС-2014. Коли ван Гал занурився в аналітичний етап підготовки до Мундіалю, то усвідомив, що той призов "ораньє" просто не витягне гру в священній схемі. "Залізний Тюльпан" пішов на ризик, підготував команду до гри з формацією 3-5-2 і не прогадав. Національна команда ван Гала не тільки стала одкровенням того Кубка світу, взявши бронзові медалі, а й повернула моду на гру з трьома центрбеками.
Ван Гал – не просто вчитель де Бура. Злі язики подейкують, що нинішній керманич збірної Нідерландів регулярно спілкується зі своїм ментором у телефонному режимі. Та вплив майже 70-річного екс-тренера на рішення спадкоємця, вочевидь, навмисне перебільшують. У разі успіху "ораньє" на Євро-2020 ця точка зору зможе пояснити огульну критику де Бура перед чемпіонатом.
Та вже напевне можна сказати, що тренерський штаб збірної повторив трюк 2014-го з перевідкриттям окремих виконавців. Тоді запалювали Роббен і ван Персі. Тепер культовий журнал FourFourTwo виділив трьох переможців відходу від сакральних 4-3-3, де були б слабкі вінгери заради лишень слідування догмі.
Перший – Мемфіс Депай. Де Бур відкинув ідею обмеження лідера Ліона грою на лівому фланзі атаки та подарував йому простір свободи. Другий – Джорджініо Вейналдум. Новачок ПСЖ знову став тим хижаком часів Ньюкасла, результативних вривань якого до карної зони суперників Клопп позбавив світ. Він більше не носить інвентар інших, Вейналдум адаптувався до ролі прихованого бомбардира. Нарешті третій – Дензел Дюмфріс, який, можливо, і не безгрішний в обороні, але неймовірно класно доповнює атаку "помаранчевих".
27 червня Нідерланди зіграють перший матч плей-офф – проти команди Чехії. Далі турнірна сітка теж благоволить "ораньє". Потенційна звитяга над чехами оформить чвертьфінальну пару зі збірною Данії. Далі – переможець іншого боку плетива з парами Швеція – Україна / Англія – Німеччина. Ці Нідерланди справді можуть далеко зайти. Та, схоже, догматиків цікавитиме лише "єресь" де Бура, а не успіхи збірної. Неймовірна дивина для країни, де понад 50 % населення – атеїсти та агностики...