"Футбол 24" представляє переклад інтерв'ю Daily Mail із 2-разовим володарем "Золотого м'яча". Кевін Кіган вигравав Кубок європейських чемпіонів та драматично програвав титул Манчестер Юнайтед. Він написав книгу "Моє життя у футболі", де пригадав основні миттєвості своєї футбольної та тренерської кар'єри.
Зв'язки з Бестом
"Бесті (Джордж Бест, – "Футбол 24") ніколи не давав порад. Ми говорили про футбол. Це не було серйозно. Я залежав від Бесті більше, ніж від будь-кого іншого. Я підписав контракт з його виробником взуття, Stylo Matchmakers. Бесті мав свою колонку в Daily Express і вони дійсно робили її для нього. Не було навіть розмов", – розповідає Кіган.
Пізніше сам англієць мав свою колонку у виданні і приїжджав до Манчестера на зустріч зі спортивним журналістом Джоном Робертсом, який також співпрацював із Бестом.
"Я зустрінусь з вами о другій", – казав я їм та заходив у будівлю. Вони повірити не могли і казали: "Ми ніколи не бачили Бесті".
"У мене була вікова перевага. Мені було 20, не 16, як йому. Він був першим, і завжди важко бути піонером".
Бест ніколи не знав, що Кіган був у складі Сканторп Юнайтед протягом трьох років, а пізніше Донкастер Бойз повідомили, що їм більше підходить гравець, молодший за Кігана на рік. "Кевін Джонсон – хороший гравець, але це було дійсно боляче", – пригадує екс-форвард.
Комерційне безумство
Найбільшим викликом для Кігана було відмовити комерційним заходам. У книзі він пригадав, як розбив мотоцикл у фіналі Суперзірок ВВС 1976 року та М1 у сервісі Ньюпорт Пагнелл.
Він літав тисячі миль на Айл оф Мен, телестудію для аналітичного розбору фіналу Євро-1996 Чехія – Німеччина (1:2), матч усіх зірок проти Бразилії в Парижі та святкування у валлійському місті Рил.
Його дружина, Джен, взяла безумство під контроль: "Я був запрошений на міжнародну вечірку у Флориді, але розсудлива Джен стукнула ногою о підлогу".
Людина п'яти років
Цікаво, що Кевін підняв над головою лише один трофей – Срібну салатницю в складі Гамбурга у 1979 році. Він завжди рухався вперед, і своєю найбільшою помилкою вважає роботу в збірній Англії. Найдовшим було його перебування в Ліверпулі, з яким він виграв 3 титули чемпіона Англії, а також допоміг клубу виграти перший в історії Кубок європейських чемпіонів.
"Вважаю, що я людина п'яти років. Де б я не був, ніколи не залишався. Я б не сказав, що мені ставало нудно, але вважаю, що краще розбираюсь у речах. Не бачу сенсу залишатися, якщо нікуди не йдеш. Якщо ти не йдеш вперед, який у цьому сенс? Винайди себе. Контролюй свою долю. Намагайся іти вперед".
"Правда била по мені наче калатало"
Завершити кар'єру Кевін Кіган вирішив у 32 роки після втраченого супершансу забити в матчі Кубка Англії проти Ліверпуля, виступаючи тоді за Ньюкасл, що грав у 2-му дивізіоні. Він опинився поблизу воріт Брюса Гробелаара, обирав позицію у своїй голові і сітка випиналась, коли Марк Лоуренсон вибив м'яч з-під його ніг.
"Правда била по мені наче калатало. Я був на слизькому схилі, не важливо, як люди в Ньюкаслі носили мене наче короля".
"Ліверпуль був на шляху до третього поспіль чемпіонства, але коли граєш на тому рівні, на якому граємо ми, справжні топ-гравці, які знають гру зсередини. Я знав, що настав мій кінець".
Емоції, інтенсивність, небезпека і трохи чутливості стали причиною того, чому Кіган залишив фіналіста Кубка європейських чемпіонів Гамбург заради Саутгемптона, що йшов на 8 місці в Першому дивізіоні, попри інтерес італійських клубів. А потім він покинув південь Англії заради Ньюкасла, який розташовувався на 9 сходинці в 2-му дивізіоні.
У книзі Кевін Кіган відзначає свого духовного футбольного товариша Алана Болла. Вони були партнерами лише у Саутгемптоні, але мали схожість: обоє – кочівники, обоє занадто багато переймалися.
"Боллі був мені найближчим з усіх, кого я бачив на футбольному полі. Він дійсно переймався, з пристрастю. Я не плакав, як Боллі. Він плакав, оскільки усім переймався, а також дуже любив гру. Боллі був найбільш схожим на мене".
Ньюкасл Майка Ешлі – брудне та мерзенне місце
Кіган розпочав свою тренерську кар'єру у Ньюкаслі після двох років, проведених у Марбельї. Він підняв клуб у Прем'єр-лігу і майже виграв її у сезоні 1995/96. "Сороки" в останньому відрізку чемпіонату розгубили перевагу у 10 очок, тож титул здобув Манчестер Юнайтед.
Фінансові випробування створили непевність, яка означала, що треба йти далі. Кіган відчував, що плавання Ньюкасла зазнало фундаментальної аморальності. "Я мав піти", – сказав англієць.
Манчестер Сіті, який він очолив у 2001 році, збанкрутував, тому не мав можливості прогресувати після того, як Кевін повернув клуб у Прем'єр-лігу і зберіг йому там прописку. Вони попросили розрахуватись упродовж 12 місяців, і тренер погодився.
Перед цим протягом 20 місяців він очолював збірну Англії, з якою встиг провалити Євро-2000 (британці не змогли вийти з групи). Дуже типово, коли поразка 0:1 від збірної Німеччини в одному відбірковому матчі ЧС-2002 була достатньою, щоб змусити його сумніватись, і це призвело до відставки. "Мене б звільнили. Я вже був попереджений Футбольною асоціацією, що результати мають покращитись".
А наприкінці тренерської кар'єри Кіган повернувся в Ньюкасл, власником якого вже був Майк Ешлі. Кого Кігану купувати, вирішував Тоні Хіменес, який раніше працював стюардом на матчах Челсі.
Історія про те, що Хіменес вважав Модріча занадто несерйозним і навіть не чув про захисника Пера Мертезакера, була лише початком. Рішення так званого "директора футболу" Денніса Вайза придбати Хіско та Ігнасіо Гонсалеса в якості підтримки агента передбачала кінець перебуванню Кевіна на чолі клубу.
Кіган у своїй книзі розповідає про те, наскільки брудне та мерзенне місце – цей Ньюкасл епохи Майка Ешлі, і як далеко він сам відійшов від золотих днів, коли забивав за Ліверпуль з чистими помислами.
Найкращий футболіст, проти якого грав Кіган
"Я дуже хотів мати здібності та вміння Беста. Люди мене запитували: "Хто є найкращим гравцем, проти якого ти грав?" Я грав проти Бекенбауера, він хороший футболіст. Кройф неймовірний. Марадона, коли йому було 19. Але я завжди казав, що це був Бесті. Я знаю, що він любив своє життя, але нічого не залишав позаду. Він робив усе, що хотів".
Основні цитати Кігана
Найкращий тренер
Білл Шенклі. Трохи тренувань, і він сказав мені, що я гратиму за збірну Англії. Я щось втратив у Ліверпулі, коли він пішов у 1974 році. Боб Пейслі був неймовірний, але для мене він не був таким самим, як Шенклі.
Найкращий гол
Мій удар через себе в матчі проти Манчестер Юнайтед у 1981 році, коли я грав за Саутгемптон. Люди казали, що Девід Армстронг був в офсайді, але зараз би говорили, що він не впливав на гру.
Найкращий момент
Боббі Мур забрав мене у збірну Англії з Альфом Ремзі на мій дебютний матч проти Уельсу в 1972 році. Я бачив їх на чемпіонаті світу. Варто зазначити, що Мур забрав вісьмох чи десятьох із нас на своєму червоному Ягуарі. 10 людей в одній машині!
Тренер, під чиїм керівництвом хотів би пограти
Юрген Клопп. Він дуже близький до Пепа Гвардіола, але мені подобається його пристрасть. Іноді, коли м'яч проходить повз нього, тобі здається, що він вкине аут.
Улюблений журналіст
Батько Грема Тейлора, Том Тейлор, місцевий спортивний журналіст у Scunthorpe Evening Telegraph. Він писав під псевдонімом "Браконьєр" і їздив разом із нами на матчі. Я обожнював Тома.
Найкращий опонент
Джордж Бест. Я був просто закоханий у нього. Варто пам'ятати, що я грав проти Джорджа, коли Манчестер Юнайтед не був грізною силою. До Бесті я не відчував нічого, окрім максимальної поваги.
Богдан Пилипчук, Футбол 24