– Твій шлях від Мараньяна до України. Шахтар – перший закордонний клуб, до того ти грав лише в Бразилії. Як розвивалась твоя кар’єра там і що привело до уваги від Шахтаря?
– Так, я починав кар’єру у себе вдома, там пограв кілька років за місцеві команди. Після цього з’явився інтерес від Васку да Гама – одного із брендів бразильського футболу. Там я спочатку розпочав свій шлях в академії, де до мене добре ставились, і я мав можливість поступово переходити від одного рівня до іншого. Врешті-решт зумів перейти на повністю професіональний рівень. І вже після цього мною зацікавився Шахтар, де я й опинився.
– Ти переїхав доволі юним. Серйозний крок, враховуючи війну в Україні. Наскільки цей момент був вагомим під час прийняття рішення про перехід? І чи адаптувався ти до реалій зараз?
– Ваша правда: я дійсно переїхав за кордон дуже молодим. Певною мірою це складний виклик, однак я розумів, яка мета та ціль стояли за цим. Це можливість реалізувати мрії моєї родини і дати гідне майбутнє як їм, моєму сину, так і іншим моїм майбутнім дітям. Війна – це справді надзвичайно важко, проте маю наголосити, що клуб забезпечує нас усім: найкращими умовами як для тренувального, так і для ігрового процесу. І ми не маємо права ні на що скаржитися. Тому можу сказати: щиро сподіваюся, що ця війна закінчиться якомога швидше.
Егіналдо зважився на складний виклик / Фото ФК Шахтар
– Наскільки український чемпіонат відповів тим очікуванням, які ти мав до переїзду? Чи стежив за ним раніше і як зараз оцінюєш рівень УПЛ?
– Так, дійсно, чемпіонат доволі конкурентний. Про це мені розповідав Алекс Тейшейра ще у той період, коли ми разом виступали у складі Васку да Гама. Він також давав мені поради, як я міг би краще адаптуватися як у команді, так і в цілому протистояти іншим опонентам у рамках ліги. Він наголосив на тому, що команди тут сильні фізично. Дійсно, це конкурентна ліга. Гадаю, що за період мого перебування в клубі я, авжеж, звик до реалій локального футболу – того, як взаємодіяти.
– За два сезони в Україні у яких аспектах тобі вдалося додати найбільше і наскільки вплинула на це травма та двомісячна пауза?
– Гадаю, я зумів вирости як ментально, так і фізично. Особливо це відчувалось після травми, через яку я пройшов. Я тоді випав на два місяці. Дійсно відчув, що вийшов на новий рівень та зміг перебороти себе в певному сенсі. І, авжеж, дуже важливий досвід, який я здобув протягом цих двох років. Зараз я значно краще знаю чемпіонат, місцеву стилістику гри – і це, безумовно, допомагає в прийнятті рішень на футбольному полі.
– Хто з бразильських зірок, які виступали за Шахтар, є для тебе найбільшим авторитетом? Можливо, ти знайомий із кимось особисто? Спілкуєшся, чи хтось мотивує?
– Стосовно персоналій, з якими я найбільше контактую, – це був Марлон Сантос, який, власне, повернувся цього трансферного вікна в команду. Загалом спілкуюсь із бразильцями Шахтаря. Ми постійно розмовляємо та дискутуємо щодо того, як могли би допомогти команді, яким чином можемо ще більше принести користі нашому клубу.
"Лише Богу відомо..." / Фото ФК Шахтар
– У матчі проти Панатінаїкоса ти отримав удар і травму буквально за 40 секунд після виходу на поле. Як ти пережив той епізод і наскільки складним був період відновлення?
– Ваша правда. Це була непроста травма. Відновлення тривало близько двох місяців. За цей період багато пропустив. Зараз моя персональна статистика могла би бути кращою, проте це ті епізоди, які ми не в змозі контролювати. І лише Богу відомо, коли щось подібного роду може трапитися. Найважливіше – зустріти таке з гідністю та правильно відреагувати ще більш наполегливою працею. Зараз я продовжую відновлюватися, зростати та вдосконалюватися настільки, наскільки це можливо. Дуже радий повернутися на поле і мати можливість допомагати команді в рамках УПЛ своїми голами та асистами.
– Щодо статистики: чи маєш максимум, якого хотів би досягнути? А, може, завжди буде недостатньо?
– Завжди хочеться відзначатися якомога більшою кількістю м’ячів. Два, три, чотири – для кожного гравця немає ліміту. Всі хочемо принести більше користі команді. Тому я не назву якусь конкретну цифру чи свій максимальний ліміт. Це, безумовно, командні здобутки. Це можливість вносити свою лепту у розвиток і становлення команди, допомагати їй здобувати перемоги – і за підсумками сезону вигравати максимальну кількість трофеїв, у яких Шахтар братиме участь.
– Охарактеризуй свою роль у системі Арди Турана.
– Дуже просто: допомагати командному малюнку гри, відпрацьовувати як в обороні, так і в атаці. І, в ролі гравця атакувальної лінії, авжеж, приносити користь завдяки забитим м’ячам і результативним передачам.
– Який суперник цього сезону поставив перед тобою найскладніші вимоги? Проти кого було найважче грати?
– Не можу когось конкретного виділити. В УПЛ усі команди непрості, сильні фізично. Також проти нас усі налаштовані боротися та здобувати позитивний результат. Можна радше стверджувати, що одна чи інша команда має свою специфіку та стилістику футболу. Проте наше основне завдання – виходити на футбольне поле, здобувати перемогу та забезпечувати позитивний результат.
Вінгер Шахтаря може стати одноклубником Довбика – гравцем цікавляться в Італії та Англії
– А як ти реагуєш на трансферні новини, коли бачиш своє ім’я серед клубів Серії А або АПЛ? Що буде визначальним фактором, коли настане момент обирати наступний клуб?
– Станом на зараз я жодним чином не реагую на чутки. Я можу вас запевнити, що на цю мить я сконцентрований лише на своєму контракті та на грі у своїй поточній команді – донецькому Шахтарі.
Вірний помаранчево-чорним кольорам / Фото ФК Шахтар
– З огляду на те, скільки ще дійсний твій контракт, – які персональні цілі ти ставиш?
– Беззаперечно: здобувати якомога більшу кількість титулів та трофеїв. Як відомо, багато бразильців вписали своє ім’я в історію Шахтаря, і я теж хотів би поповнити цей достойний список легенд. Авжеж, як гравець атакувальної ланки, хочу відзначатися більшою кількістю забитих м’ячів.
– Матч проти Шемрок Роверс – 27 листопада. Якою ти очікуєш цю гру з точки зору інтенсивності та стилю суперника? Що буде ключовим фактором для перемоги Шахтаря?
– Безумовно, проти кожної команди, незалежно від того, який чемпіонат вона представляє, ми повинні виходити сильними, зарядженими та вмотивованими. І можу вас запевнити: виходимо з таким налаштуванням. Разом із цим маємо зберігати спокій та просто грати в наш футбол і шукати свої моменти, які, безумовно, прийдуть.