Здається, осягнути велич Джалміньї та зрозуміти його не зумів ніхто. Яскраво виблискував, зачаровував і надихав, але одним вчинком зіпсував враження про себе.
"Сучасний футбол – нудний, дійсно нудний. Мені важко сісти й подивитися гру по телевізору. Іноді мені доводиться робити це через мою роботу на телебаченні, але це справді нудно", – сказав якось Джалмінья. І дійсно – не всі можуть демонструвати на полі таку експресію та видовище.
Шостого лютого 2000-го на Ріасор приїхав Реал. Господарі арени перебували у фантастичній формі, нехай і програли попереднього тижня Вальядоліду. Депортіво мчав до історичного чемпіонства, а головним локомотивом тієї команди був Джалмінья. У згаданому матчі з Реалом бразилець забив гол і створив красу, якою можна захоплюватися вічно.
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Нехай "ламбретта" й існувала до цього вечора і Джалмінья не став її винахідником, та саме із бразильцем насамперед асоціюється цей трюк. Просто погляньте, хто оточував Джалмінью: Єрро, Редондо і Каранка. Та для нього це не було перешкодою.
"Іноді я злюся і кажу людям, що вони пам'ятають "ламбретту" більше, ніж інші речі. Справа в тім, що це було щось зовсім інакше. Люди не звикли до цього, тому всі про це говорили. А ще тому, що я виконав цей трюк проти мадридського Реала", – рефлексував Джалмінья.
Важливо те, що Джалмінья не просто вражав ефектністю та милував око фінтами. У чемпіонському сезоні 1999/00 бразилець став другим у команді за кількістю забитих голів після нестримного Роя Макая.
Ще до переїзду в Європу Джалма Фейтоза Діас зробив собі ім’я на батьківщині. 1996-го його було визнано найкращим гравцем чемпіонату Бразилії у складі Палмейраса. А грою Джалміньї надихався 16-річний Роналдінью.
Я довго наслідував Джалмінью. Багато з того, що я робив у Барселоні, я запозичив у Джалміньї. Коли я робив пас спиною, люди питали, що це було. Я бачив, як Джалмінья робив це 1996-го в матчі Палмейраса і Греміо. Я чекав десять років, щоб мати змогу це зробити, – зізнався якось Роналдінью.
На жаль, не тішився успіхам сина Джалма Сантос, батько майбутньої зірки Депортіво. Він сам виступав за Палмейрас і Сантос, був партнером Пеле, а у 60-х навіть грав за збірну Бразилії. Джалмінья втратив батька, коли йому було 19.
У 26 років Джалмінья підписав контракт із Депортіво. Він був частиною яскравого Палмейраса, який виграв Лігу Пауліста, пробився до фіналу Кубка Бразилії та швидко розлетівся. На Ріасор також перебралися Рівалдо та Флавіу Консейсау (перший потім поїде у Барселону, а другий – у Реал), а Кафу підписав контракт із Ромою.
Джалміньї пощастило з командою та тренером. Хав’єр Ірурета давав волю своєму лідеру та не обмежував його на полі. Невдовзі бразильця почали називати "магом Ріасора" – люди буквально ходили на стадіон задля того, щоб побачити виступ Джалміньї.
Свій перший гол у Ла Лізі бразилець забив у ворота Расінга. Саме у тому матчі проявилася й головна слабкість "вісімки" Депора – вибуховість та неконтрольованість. На 43-й хвилині Джалмінья відзначився з пенальті (пробив у стилі Паненки), а через три хвилини Мехуто Гонсалес вилучив його з поля. Відтак, Джалмінья пропустив важливий матч із Реалом у наступному турі.
Через три роки Джалмінья пережив дежавю. У матчі Кубка УЄФА проти Арсенала бразилець забив черпачком з пенальті, а потім побачив перед собою червону картку. Джа прокинув поміж ніг Еммануелю Петі, а тоді отримав жорсткий підкат від Жіля Гріманді. Легкий дотик до грудей порушника, картинне падіння суперника і чергове вилучення. Джалміньї залишалося лише саркастично аплодувати арбітру.
Минуло два місяці – і знову червона. Депортіво залишалося зробити крок до чемпіонства. У домашньому матчі із Сарагосою Джалмінья забив, здавалося, переможний гол на 79-й хвилині. На радощах зняв футболку і отримав друге попередження. Вже у меншості Депортіво пропустив – 2:2 і чемпіонство довелося відтермінувати.
Та усі можливі кордони адекватності Джалмінья перетнув 2002-го. На одному з тренувань зірка Депортіво емоційно сприйняв рішення тренера Ірурети. Перед камерами та на очах у партнерів футболіст буцнув тренера головою. "Здається, він втратив здоровий глузд і своє місце в збірній Бразилії", – написали наступного дня іспанські газети.
Бразильське видання Jornal dos Sports розмістило скандальне фото з тренування на першій шпальті та дало саркастичний підпис: "У тренера збірної Луїса Феліпе Сколарі тепер буде два варіанти: залишити Джалмінью поза грою або провести тренування в мотоциклетному шоломі". Тренер обрав першу опцію, а замість Джалміньї на Кубок світу-2002 поїхав Кака.
Це було не так погано, як здавалося на фотографіях, – намагався виправдати партнера Фран, один із лідерів Депортіво. – Таке часто трапляється на тренуваннях, проте це було відкрите тренування і тому всі це бачили.
Невдовзі Джалмінью орендувала Аустрія, у складі якої бразилець навіть встиг забити у ворота донецького Шахтаря та стати чемпіоном Австрії. Далі було нетривале повернення на Ріасор, прощання з Депортіво, короткий період у Мексиці та, врешті-решт, завершення кар’єри.
"Таких як я зараз немає, – вважає Джалмінья. – Я чесно кажу. Не стверджую, що я дуже хороший чи дуже поганий, але не існує гравців, які мають стільки свободи і прагнуть такої свободи. Раніше я намагався бути скрізь, робити незвичайні розіграші... Тепер такого не побачиш".