Неймовірно, але факт. У колосальному доробку Зідана-футболіста, поміж золотих медалей світової, європейської, італійської та іспанської проби, усеможливих кубків і, звісно, "Золотого м’яча-1998", є лише один трофей Ліги чемпіонів.
Грецький Ніндзя з рекордом червоних карток: гаряче серце Янніса Каліцакіса
З Ювентусом француз двічі оплакував поразку у фіналі, а Реал тих часів, попри галактичний склад, не міг похвалитися стабільністю. І тільки одного разу, на Хемпден Парк у Глазго, "бланкос" епохи Зізу вибороли заповітну чашу, а маестро відзначився розкішним голом, який досі потрапляє в різноманітні топові відеонарізки.
Наприкінці 2008-го, через два роки після драматичного завершення кар’єри (фінал Кубка світу, пенальті Буффону і вилучення імені Матерацці) Зінедін прибув на відкриту зустріч із читачами популярного видання Le Parisien. Півторагодинне інтерв’ю стало одним із перших для Зізу в новому статусі. Вже не футболіст, але ще не тренер.
Ліга чемпіонів – спортивна подія, яку неможливо пропустити! Тож вмикай свої гаджети на гучність та спостерігай за найзапеклішими футбольними баталіями разом із HLIBNY DAR.HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Розбірки з колишніми партнерами
"Нещодавно вас критикували, особливо Жером Ротен, який написав у своїй книзі, що ви образили його під час матчу в Мадриді", – вже першими ж запитаннями спробували роздраконити легенду. Ротен був яскравим вінгером незабутнього Монако першої половини "нульових". У 2004-му монегаски сенсаційно вибили Реал у чвертьфіналі ЛЧ – поразка 2:4 у Мадриді, але звитяга 3:1 у Монте-Карло. Тоді й відбувся обмін "люб’язностями" між обома французами.
"Чесно кажучи, до сьогодні не хотів відповідати на це, у мене вистачає інших клопотів, – відповів Зідан. – У порівнянні з тим, що зараз коїться у світі, це не має ніякого значення. Коли Ротен стверджує, що я його образив, це його версія, а не моя. Я знаю, що недосконалий і в житті наговорив чимало дурниць. Мене більше зачіпає те, що все це стає частиною якоїсь книги.
Коли хочу щось сказати людям, не використовую для цього засоби масової інформації. Зазвичай беру телефон, набираю номер і розмовляю з людиною. Коли вийшла книга, я зателефонував йому і залишив повідомлення на автовідповідачі. А у відповідь – тиша… Потім він заявив, що все залагоджено. Але це не так".
"Ваш колишній колега по збірній Еммануель Петі теж у своїх мемуарах з вами не особливо церемонився", – не заспокоювалися вболівальники. Зірковий гість відрубав, навіть не дослухавши запитання до кінця: "З Петі те саме, навіть гірше, тому що я його знаю ще ближче. Я в шоці від того, що можна бути настільки нечесним і говорити неправду. Петі критикує мене за те, що робив і сам. Коли дивлюся на нього, то подумки промовляю: "Стули пельку". Є речі, які важко чути. Це моє життя, і я сам вирішую, що мені з ним робити".
Екс-хавбек Арсенала і Барселони, до слова, закидав Зідану складний характер, відстороненість у колективі, але вибуховість та зриви на полі, що нерідко закінчувались червоними картками. І тут Еммануелю важко щось заперечити.
Обама і політика
"Чи можете сказати, що вам близькі якісь політичні партії?" – прозвучало несподіване запитання із залу. "Ніколи! – запевнив Зізу. – Не скажу, що політика мене не стосується, але я ніколи не висловлював своєї думки у цій галузі. Це мій спосіб дивитись на речі. Ви мені скажете, що це – мова дипломатії. Колись давно я висловився на тему, яка стала мені максимально зрозумілою. Сказав собі: "Більше ніколи не даватиму коментарів ні з приводу політиків, ні з приводу політики загалом".
Зате я голосую. Не за людину, а за партію. Одного разу я вирішив, що не можу вчинити по-іншому (боротьба на президентських виборах-2002 між Жаком Шираком і скандальним Жан-Марі Ле Пеном, батьком такої ж Марі Ле Пен). Це не зобов’язання, це обов’язок".
У США якраз обрали новим президентом Барака Обаму (виграв у республіканця Джона Маккейна – ось той момент, коли Америка звернула не туди), тож резонансна тема не оминула і Зідана. "У Франції люди не готові голосувати за темношкірого президента, – висловив переконання той. – Якщо ти мігрант, то легше досягнути успіху в якості гравця або репера. Все, що я можу сказати наразі після цих виборів, – у Білий дім прийшов темношкірий президент. Це найбільш екстраординарне. Пізніше в нього будуть такі ж проблеми, як у попередників".
За сім’ю – горою
Рік 2008-й – це не лише Обама, а й світова фінансова криза. "Підприємство "Зідан" постраждало від економічного колапсу?" – запитав хтось необережно. У голосі Зінедіна з’явилися виразні нотки металу.
"Нема такого підприємства! І клану, як звикли казати, теж нема. Мене зачіпає сам термін "підприємство". Я приїхав здалеку, мої батьки сиділи на хлібі і воді, щоб сім’я не голодувала, щоб ніхто не почувався жебраком. Не знаю, чи уявляєте собі, що це означає. Ми не хочемо нікому надокучати, але й хочемо, щоб ніхто не надокучав нам", – відрубав володар "Золотого м’яча".
"Чи вважаю я, що футболісти отримують невиправдано великі гроші? Якщо клуби платять гравцям стільки, отже, мають для цього підстави. Я розумію, що багатьох це шокує, але футбол цікавий людям з іншої причини", – додав він.
Дружина – персональний тренер
Різке завершення кар’єри після вилучення у фіналі Кубка світу залишило у багатьох вболівальників відчуття незавершеності. Зідану на той момент було не багато, не мало – 34 роки. "Чому ви не погодились провести останній сезон у Марселі? – запитали його. – Це дало б вам можливість організувати прощальний тур всіма стадіонами Франції".
"Ви говорите про футбол, як про свято, – відповів Зізу. – Але футбол – заняття професіональне, воно вимагає багато часу. Я грав у найбільшому клубі світу і потрібно було завершити кар’єру саме в мадридському Реалі. Було б цікаво поїхати у Сполучені Штати. Поїхати, розмовляти англійською, дати новий досвід дітям… Але я вирішив інакше".
"А ви ще спроможні відіграти один тайм у Лізі 1? Або весь матч у другому дивізіоні", – не вгамовувались фани, допитуючи 36-річного чемпіона світу. Зінедін широко усміхнувся – так, як уміє тільки він: "Можливо, тайм у другому дивізіоні. Я міг би впоратися завдяки техніці. А у Лізі 1 – ні, м’язи вже не ті, хоча я не набрав жодного зайвого кілограму. Мій тренер – дружина. Намагаємося робити пробіжки кожного ранку".
"Я приділяю багато часу сім’ї, чого не міг собі дозволити упродовж 17 років, – підсумовує кумир нації. – Зараз використовую свій час для того, щоб надолужити це. Але не зачиняю двері ні перед ким і ні перед чим. Абсолютно впевнений, що повернуся у футбол. Це те, що я вмію робити найкраще".
Зідан виявився людиною слова. Щоправда, з моменту цього інтерв’ю минуло довгих п’ять років, поки він розпочав тренерську діяльність. Звісно ж – "у найбільшому клубі світу".