Луїс Енріке зробив тиху революцію у ПСЖ – наставник поборов кумівство, пожертвував найближчими і змусив боятися

Французька газета L'Équipe перед матчем ПСЖ – Арсенал випустила матеріал про безкомпромісність 56-річного іспанського тренера, чий клуб в останні роки припинив боятися будь-якого суперника. Можна сміливо стверджувати, що Луїс Енріке створив ідеальну модель ротації своїх гравців. Жертвуємо французькою Лігою 1, де в цьому сезоні ледь не найбільше зіграв Ілля Забарний, завжди думає про свіжість лідерів команди навіть коли чемпіонство може бути під загрозою, поки новачки притираються та проходять шлях помилок і науки.

Але також наставник ПСЖ ставиться до своїх співробітників не менш вимогливо, як до футболістів. З моменту свого переїзду в Париж він не вагався розлучатися з членами тренерського штабу, хоч деякі з них були дуже близькими. Луїс Енріке проводить політику жорсткої ротації у своєму штабі, відмовляючись від будь-якого фаворитизму. Яскравим прикладом став відхід Айтора Унсуе, який відбувся попри родинні зв'язки. Це 34-річний інтроверт і великий фанат даних та відеоаналітики, який часто щось шепотів головному тренерові на вухо.

Робота над тактичними аспектами під час матчів ПСЖ не припинялася ні на мить. Унсуе – настільки ж вдумливий, наскільки Енріке – експресивний. Айтор був одним із небагатьох, до кого Луїс звертався з питань тактики. Він увійшов до тренерського штабу, коли йому було якихось років 27. Обоє розділяли пристрасть до катання на велосипеді – це також об'єднувало їхні сім'ї аж до спільної участі у змаганнях. Почавши з відеоаналітики, Унсуе здобув підвищення до другого асистента. Це також син колишнього воротаря Хуана Карлоса Унсуе. Батько зіграв понад 300 професійних матчів за Севілью, Осасуну та Барселону, тренером в якій згодом став.

Айтор з дитинства перейняв цей захват від футболу. Унсуе-старший входив до тренерського штабу Пепа Гвардіоли та Луїса Енріке в Барсі, а сьогодні страждає на Бічний аміотрофічний склероз (БАС), також відомий як хвороба Шарко. Мати Айтора займалася легкою атлетикою, брат теж у футболі – координатор воротарів у Ла Масії, навчальному центрі Барселони. Удома футбол і велоспорт були щоденними темами для обговорення. Унсуе ще дитиною мріяв про професійну кар'єру. Був непоганим опорним півзахисником, але вершиною став 4-й дивізіон. Не був ні дуже агресивним, ні дуже технічним, але найголовніше розумним гравцем, який ставив питання, на які іноді було важко відповісти.

Завершивши кар'єру в США, коли йому було 23 роки, поринув у відеоаналіз. Ще у підлітковому віці Айтор проводив ночі, переглядаючи матчі або формуючи команди у відеоіграх FIFA та PES. З дитинства цікавився тактикою та дрібними деталями, які вирішують результат. А ще був одержимим фанатом відеоігор. Дуже рано у нього з'явилося бажання застосувати цей аналіз у світі футболу. Почав з національної команди Сальвадору, далі молодіжка Барселони, Сельта, Жирона, збірна Іспанії. Після ПСЖ довелося пережити свого роду падіння.

Унсуе ніколи не розлучався зі своїм планшетом або камерою. Коли він не знімав тренування, то стежив за матчами з трибуни, де визначав, що працює, а що ні. Пропонував корективи, підкріплюючи їх зображеннями, якщо було потрібно. Людина абсолютно протилежного характеру до вибухового Луїса Енріке. На думку дядька, то був ідеальний симбіоз. Айтор нагадував йому сина Карло Анчелотті – Давіде. Озброєний знаннями батька та технологіями сучасної епохи. Позаяк Луїс Енріке та Хуан Карлос Унсуе – друзі, це допомогло Айтору потрапити у тренерський штаб іменитого наставника. Однак про ентренадора ПСЖ всі кажуть одне: він не піддається нічиїм впливам, купити його довіру неможливо. Ти маєш бути справжнім майстром своєї справи.

Та в один день все змінилося. Ротація є одним із фундаментальних принципів управління командою для Луїса Енріке. Наставник ПСЖ постійно тримає своїх гравців у напрузі, прагнучи витиснути максимум. І ця філософія стосується також тренерського штабу. Лише його найближчі помічники працюють поруч більше років. Це 49-річний Хоакін Вальдес, провідний спортивний психолог, і 39-річний Рафель Поль, який починав тренером з фізпідготовки, а дослужився до асистента. Луїс Енріке переконаний, що приблизно дві заміни між сезонами дають змогу омолодити та оновити штат, який сьогодні налічує понад 20 осіб.

З моменту його приїзду до Парижа у 2023 році щонайменше шестеро співробітників, пов’язаних із професійною командою, або залишили клуб, або змінили посаду. Не всі вони перебували під його безпосереднім керівництвом. Не всі ці кадрові зміни його рішенням (згідно з контрактом, він має право контролювати своїх помічників та технічні посади, але не інші сектори – зокрема медичний), але тренд чіткий. Іспанець Хуан Хосе Морільяс, дієтолог першої команди з 2022 по 2025 рік (посаду, яку сьогодні обіймає Серхі Матео), у такий спосіб став відповідальним за харчування всіх спортивних секцій клубу.

Випадок Айтора Унсуе – доказ того, що Луї Енріке не проявляє жодного фаворитизму та здатен ухвалювати сміливі рішення навіть щодо найближчих, забуваючи про почуття. Жан-Люк Обер, тренер воротарів у професійній групі з 2022 по 2024 рік, спочатку був відряджений до команди U-21, а минулого літа з гіркотою залишив клуб. Венсан Брюне, відеоаналітик головної команди у 2024-2025 роках, тепер також працює з U-23. Інший перехід до академії – це Деніс Лефебр, тренер фізпідготовки ПСЖ до 2024 року, а відтоді відповідальний за продуктивність молоді.

Решта змін були зроблені навіть без публічних повідомлень, наприклад, фахівець з даних або фізіотерапевт, який пішов цього сезону, щоб приєднатися до PSG Labs – програми інновацій у сферах технологій, спорту та культури, започаткованої столичним клубом рік тому. Загалом питання полягає не тільки в професійних навичках, а й спільних цінностях і баченні. Випадок Айтора Унсуе став найбільшим символом. Ця непоступливість Луїса Енріке спрямована на підтримання постійного тиску, зміцнення авторитету тренера та обмеження кумівства, водночас викликає змішані почуття серед співробітників.

Відеоаналітик збірної Іспанії під керівництвом нинішнього наставника ПСЖ. Молодий фахівець, який родом з Наварри, поїхав за тренером до Парижа у 2023 році, ставши другим асистентом. Під час вимушеної відпустки Рафеля Поля, в якого важко захворіла дружина, роль Унсуе розширилася, але на початку найуспішнішого сезону з історичним підкоренням Ліги чемпіонів тишком-нишком покинув ПСЖ заради Дженоа і штабу Патріка Вієйра, чия історія в команді, за яку ще нещодавно виступав Руслан Маліновський, також добігла кінця. Цьому аж ніяк не завадив той факт, що батько молодого тренера, Хуан Карлос Унсуе, є другом Луїса Енріке – разом вони не один рік попрацювали в Сельті та Барселоні.

Айтор Унсуе у штабі Вієйра – довелося проміняти ПСЖ на Дженоа / фото з Інстаграм-сторіс Унсуе

Хоч цей відхід і викликав багато розмов всередині клубу, його розглядали як доказ того, що "Лучо" не мотивується жодними сентиментами, коли йдеться про роботу. Певним чином, це ще більше зміцнює його авторитет і думку про те, що він не практикуватиме кумівство. З іншого боку, попри всю його комунікабельність у повсякденному житті й обмежену до певних рамок плинність кадрів, такий підхід головного тренера ПСЖ викликає почуття страху в деяких працівників клубу. Вони усвідомлюють, що Луїс Енріке може в будь-який момент замінити кожного. Зрештою, "Лучо" казав, що тепер значно більше цікавиться англійським футболом, ніж іспанським. Тож нові зміни неминучі.