"Я б сказав "так" мадридському Реалу". Правила життя Бекенбауера – Кайзера, який відродив Німецьку футбольну імперію
Найяскравіші цитати 2-разового володаря "Золотого м'яча", чемпіона світу в статусах гравця та тренера, ікони німецького футболу Франца Бекенбауера – в підбірці "Футбол 24". Сьогодні легендарний Кайзер святкує 75-річчя.
Франц Бекенбауер / WEREK
Батьківський дім і футбольне поле біля самісіньких дверей стали головними рейками мого життя.
У 50-ті футбол не був настільки популярним, як сьогодні, але для нас він був еліксиром життя. У нас було дуже чудове дитинство.
Ми жили в бідний післявоєнний час. Нічого не було, тому ніхто не дивився заздрісно на іншого. Було важливо поважати та підтримувати один одного.
Якщо ми билися – а це траплялося – і хтось опинявся на землі, то ми знову піднімали його замість того, щоб штовхнути ще кілька разів. Так я пригадую той час і думаю, що всі тоді відчували подібне: люди допомагали тим, хто опинився долілиць.
Ще дитиною я знав, що на вулицях, коли починає пахнути смаженим, потрібно швидко бігти. Моя швидкість була даром, що дозволяла мені уникати колотнеч.
Інколи мені доводилося спускатися до льоху, щоб дістати дрова. Там було темно й доволі звивисто – на кожному кроці я бачив лиховісні образи. Щоразу я звідти тікав стрімголов – це було найкраще тренування.
Якось наша шкільна команда грала проти 1860-х. І їхній півзахисник був не дуже гречний зі мною, і в якийсь момент я розлютився. Після цього він дав мені ляпаса, а я для себе вирішив, що ніколи не перейду в Мюнхен-1860. З плином часу я думаю, що це рішення було непоганим.
Біда сучасних футболістів, що вони змушені надто часто відволікатись. Раніше ми змушували наших ветеранів приходити на тренування з футбольними журналами в руках. Нині ж вони частіше перевіряють ціни на акції.
Коли я був капітаном, говорив коротко. Я зосереджувався на ключових моментах прийдешнього протистояння. Як тренер я ніколи не боявся виголошувати довгі промови перед гравцями впродовж усієї нашої підготовки. Було важливо, щоб вони володіли всім об'ємом інформації.
Німецький футбол схожий на англійський. Німці та англійці не грають у бразильському стилі. Їм потрібно вдосконалюватися, вирощувати молодих гравців з характером.
Баварія стала такою, як вона є, завдяки Герду Мюллєру. Герд був правильним вибором – ніхто не був кращим за нього.
Джордж Бест був одним із найталановитіших гравців усіх часів і, вочевидь, найкращим футболістом, який ніколи не грав у великих світових фіналах.
Я віддавав йому (Пеле – Футбол 24) м'яч і починав спостерігати за ним, наче за грою Моцарта. Цей рік, проведений поруч із ним, був абсолютно неймовірним.
Найімовірніше, я б сказав "так" мадридському Реалу. Це легендарна команда, що стоїть вище за інших і є магнітом для всіх гравців.
Можливо, Олімпіаштадіон був споруджений лише на початку 70-х, та давно було очевидно, що він не має майбутнього. З багатьох причин стадіон не достатньо хороший для сучасного футболу та теперішніх фанів.
Контроль м'яча нічого не значить, коли суперник реалізовує свої нагоди.
Футбол є одним із найкращих засобів міжнародної комунікації. Він неупереджений, аполітичний та універсальний. Футбол щодня об'єднує людей по всьому світу. Молоді та старі, гравці та фанати, багаті та бідні – гра робить їх всіх рівними, розбурхує уяву, робить людей щасливими чи змушує сумувати.
Ми не маємо права порівнювати людей з Господом, але Мессі – божественний гравець.
Мессі – геній. Він наділений усім. Коли я дивлюсь на нього, то бачу неймовірно технічно обдарованого, дуже розумного гравця, з лівою ногою, як у Марадони.
Якщо гравці на кшталт Бейла та Роналду вартують понад 100 мільйонів, то Йохан Кройф коштував би мільярди.
Ми остання країна, що дозволяє собі дві перерви в сезоні. Можете поглянути на Англію, Італію та Іспанію, вони грають упродовж всього сезону. Натомість ми беремо 6-тижневу зимову відпустку до кінця січня, це розкіш.
Мені було трохи ніяково, що мої індивідуальні досягнення оцінювали так високо – я граю у командному виді спорту.
Я думаю, що можу спостерігати за Баварією з дуже спокійною душею. Цілі задані. Починаючи з 60-х і до сьогодні клуб рухався тільки вперед. Було кілька невдач і дошкульних поразок – та хіба це має значення? Цей клуб завжди піднімався і загалом є однією унікальною історією успіху.
Рано чи пізно настає момент, який спонукає замислитися над тим, що життя не вічне: що буде після того, як ти зникнеш? І в яких сферах? Космос ззовні доволі великий – тому є достатньо можливостей, куди можна вирушити. Я кидаю погляд на минуле з великим задоволенням – це найголовніше.