"Футбол 24" поцікавився думкою відомих персон нашого футболу щодо цинічної атаки Росії на три українські кораблі в Азовському морі, а також запровадження воєнного стану в 10-ти областях України.
Мирон Маркевич
Екс-наставник Дніпра, Металіста, Карпат і збірної України
– Я думаю, що ситуація, яка виникла в Азовському морі, абсолютно прогнозована. Вони (росіяни, – Футбол 24) постійно шукають якісь можливості для провокацій. Зараз от знайшли можливість спровокувати. Я вже давно не дивуюся їхнім діям. Провокації будуть продовжуватися постійно. Просто треба бути готовим до цього, та й все.
В Україні ввели воєнний стан: як це може вплинути на футбол
Я сумніваюся, що запровадження воєнного стану – це вихід, що це зараз доцільно. Але – нічого. Подивимося, як ситуація розвиватиметься далі. Політики – на те й політики, щоб прораховувати усі варіанти.
Чого чекати? Від Росії можна чекати всього, що завгодно. Але я не думаю, що світове товариство до цього допустить. Принаймні, я на це сподіваюся.
Юрій Вірт
Екс-голкіпер Шахтаря і збірної України, зараз – тренер
– Інцидент із захопленням українських кораблів важко коментувати. Нічого доброго у нашій країні і особливо там, на Донбасі та на морі, не відбувається. Зараз ввели воєнний стан. Це треба було робити значно раніше, років 4 тому, коли все лише розпочиналося. Відсутність правильних рішень призвела до того, що падлюки дозволяють собі таранити наші катери. Вони роблять це навмисно. Відповідь як України, так і цивілізованого світу, має бути дуже жорсткою.
Поки що дипломатичні стосунки з Росією не розірвані, поїзди на Москву продовжують їздити. Отже, так ми "боремося" з агресором. Там, у "верхах", напевно, все добре, ситуація їх влаштовує. Коли вони з’являються на телебаченні, то починають щось розповідати, мовляв, "ми боремося". Це – тільки слова. Насправді ж стосунки між обома країнами тривають – якби хотіли, порвали б їх ще на початку війни.
Зараз начебто щось починають робити, але, мені здається, нічого не зміниться. Усі чекають виборів. І лише після їхнього завершення щось буде вирішуватися залежно від того, якого президента ми оберемо.
Роберто Моралес
Коментатор і ведучий ТК Футбол
– Нічого нового не трапилося. Протистояння з Росією триває століттями і воно – на віки. Люди нарешті повинні це зрозуміти. Захоплення наших кораблів – неприємно, але це не є чимось новим. Повномасштабної війни, я переконаний, не буде, а от такі загострення триватимуть. Я повторюю: ми всі повинні звикнути до того, що Росія – наш ворог. Причому цей ворог – найбільша країна світу, яка багата двома речами: ресурсами та агресивними ідіотами. Зрозумійте, ми не можемо ніякими словами, ніякими добрими вчинками цю війну зупинити. Ми можемо лише зупиняти проходження ворога на нашу територію. Росія – імперія зла.
Щодо запровадження воєнного стану... Чи завжди є потреба в ньому? Чотири роки тому воєнний стан дійсно не варто було вводити, адже пригадайте, яка у нас існувала політична та економічна ситуація. Вона була значно гіршою, ніж зараз. Плюс – вводити воєнний стан – це не рішення однієї людини. Чи проголосувала б ще та Верховна Рада, сформована при Януковичу, за воєнний стан після Іловайська, наприклад? Переконаний: не проголосувала б. І все!
Мені дуже не подобається той факт, що дипломатичні стосунки з Росією досі не розірвані. Я це пояснюю заграванням з електоратом, прагненням зібрати якомога більше голосів. На жаль, такий у нас електорат – достатньо прорадянський, проросійський, особливо на Сході. Ситуація може змінитися, коли, як мінімум, одне покоління помре.
Стефан Решко
Захисник київського Динамо 1970-х
– Захоплення наших кораблів в Азовському морі – це ненормально. Я навіть не можу підібрати слова, щоб це охарактеризувати. Від Росії потрібно чекати всього, чого завгодно. У негативному плані, звичайно. Це такий монстр, який не визнає жодних правил. Росіянам не подобається, що ми йдемо в Європу, що ми змінилися і розірвали ці "братні" узи. Війна їм на руку, тому варто очікувати нових провокацій на суші і на морі.
Після запровадження воєнного стану буде чимало нюансів для цивільного населення. Це ж не тільки військових стосується. Позитив бачу у тому, що його ввели тільки в окремих областях. Загалом це складне питання, де треба зважити усі "за" і "проти". Віддаю його на відкуп керівникам нашої держави – вони володіють куди більшою інформацією і знають, як вчинити правильно.
Юрій Шелепницький
Перший капітан в історії збірної України
– У ніч із неділі на понеділок, після атаки на наші кораблі, я майже не спав. Слідкував за новинами, перебуваючи у шоковому стані. Для мене це стало таким же ударом, як розстріли на Майдані або обстріл Донбасу "градами" із території Росії. Ситуація не вкладається в голові. Цинічно брешуть, цинічно порушують закони і норми міжнародного порядку, усе перекручують на власний лад. Минають рік за роком, а віз і досі там.
Як покарати Росію? Світ уже не такий, щоб використовувати танки. Тим паче, у нашого так званого сусіда є "ядерна кнопка". Тому варто запроваджувати нові, значно дієвіші економічні санкції. Щоб незадоволення Кремлем наростало всередині країни: "Альо, що ви робите? Спочатку наведіть порядок у нас, дайте шматок хліба, а вже потім займатеся міжнародним розбоєм". Натомість їм у голови вдовбують думку, що на Росію збираються напасти. Та кому ви потрібні?
Щодо введення в Україні воєнного стану… На це можна дивитися під різними кутами. Що він нам дає? Чи убезпечить воєнний стан від наступних провокацій? Не за горами – вибори. Кому це грає на руку? Якщо б у наших парламентарів була реальна державницька позиція, а не відстоювання власних інтересів, то варто було б до них прислухатися і бути переконаним, що воєнний стан – це найкращий вихід. Але, знаючи популізм нашого парламенту, де кожен тягне ковдру на себе, важко трактувати воєнний стан однозначно.