Штутгарт – головна сенсація німецького сезону, яка незаслужено залишається в тіні великого Байєра.
Центральною темою цього сезону став чемпіонський Байєр. Непереможна команда Хабі Алонсо місяцями згрібає всі компліменти, заповнює всі заголовки та збирає на своїх трансляціях всіх поціновувачів красивого футболу. На жаль, дуже мало залишається для Штутгарта.
"Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR виправляє несправедливість, розповідаючи про інший подвиг. Німеччина на 98% матиме п'ять команд в наступній Лізі чемпіонів, а Штутгарт вже ніяк не випаде з топ-5 Бундесліги. Тому казка восени продовжиться в ЛЧ.
Штутгартом треба захоплюватися
Шваби посідають третє місце в Бундеслізі, проходячи всю дистанцію в ногу з Баварією. Вже вражає, але ситуація не унікальна. Фрайбург і Уніон в останні роки привчили до сенсацій. На відміну від торішнього Берліна (який заслуговував похвали за стрибок вище голови в ЛЧ, однак часто покладався на удачу й показував простий футбол), Штутгарт перебуває саме там, де й має бути.
Штутгарт – другий в Бундеслізі за якістю створених моментів (63,9xG – вище за Байєр) і третій за якістю допущених моментів (33,1xGA). Шваби також в топ-3 за входами в чужу третину та успішністю дриблінгу. Терміни, цифри... не лякайтесь. Це лише формальне підтвердження побаченого. Якщо сказати простими словами: Штутгарт грає яскраво і водночас дуже ефективно.
Успіх проти обставин
Ще рік тому ніхто тверезий не міг передбачити прорив. Себастьян Хьонесс підхопив Штутгарт у квітні 2023-го на останньому місці в таблиці. Звичайно, команда не була настільки жахлива (сьоме місце за xGD), попередникам Хьонесса сильно не щастило, але прогрес все одно неймовірний. Новий тренер почав зі збереження прописки – в перехідних матчах довелося розбити Гамбург.
Літо принесло нові тривоги. Штутгарт продав Ендо в Ліверпуль (20 млн євро), Мавропаноса у Вест Хем (20 млн євро) і Сосу в Аякс (8 млн євро) – трьох футболістів з найвищими оцінками WhoScored в минулому сезоні. Оцінки часом смішні, згода. Але це простий спосіб показати важливість втрачених гравців. Можна додати, що Ендо був капітаном, а Соса – топ-1 Бундесліги за кількістю подач.
Трансфери на вхід також не викликали оптимізму. Найіменитішим новачком став орендований у Баварії голкіпер Нюбель. Хьонесс запросив знайомих виконавців – Штіллєра (ходить за тренером у кожну команду) та Чжона (грав у Баварії ІІ). А ще прийшли Ундав (програв конкуренцію в Брайтоні), Левелінг (не був основним в Уніоні) та Міттельштедт (вилетів з Гертою).
Хто ці люди? Що ж, за рік Штутгарт перетворився в базовий клуб збірної Німеччини. Ундав і Міттельштедт разом з Антоном і Фюріхом виходили в останніх матчах Бундестім. 4 гравці Штутгарта мають великі шанси поїхати на домашнє Євро-2024. Для порівняння: на весняний збір Юліан Нагельсманн викликав одного представника Борусії Д і трьох з Баварії.
Відчути смак перемоги можна і до фіналу Ліги чемпіонів. Достатньо скуштувати напої HLIBNY DAR – одного з найкращих горілчаних брендів не лише України, але й світу. У скарбниці ТМ HLIBNY DAR – безліч почесних нагород, отриманих на авторитетних дегустаційних конкурсах і масштабних виставках.Будь на стороні переможців вже сьогодні! HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Головна зірка – 28–річний гвінеєць
Про Штутгарт заговорили ще на початку сезону. Тоді привернула увагу неймовірна результативність Гірассі: 13 голів за 7 стартових турів, 8 голів з 8 перших ударів. Гвінеєць зрештою програє бомбардирські перегони Кейну (25 м'ячів у Бундеслізі), але навесні він заслуговує навіть більше овацій, ніж після осінніх хет-триків. Сергу відновив форму, оговтавшись від двох травм.
На нього полюють топ-клуби. У контракті Гірассі клаусула на мізерні 20 мільйонів євро, тому втримати його нереально. За функціоналом він схожий на Осміхена. Настільки ж корисний у відтяжці, настільки ж пластичний і швидкий, настільки ж вбивчий у штрафному майданчику. Ну, трішки поступається. Але точно не в п'ять разів, як може здатися з ціни.
Той факт, що 28-річний Гірассі чи 26-річний Фюріх з посередніх футболістів раптом перетворилися в зірок, – це грандіозний пункт в резюме Себастьяна Хьонесса.
Хьонесс і не в Баварії?
У сучасному футболі є тенденція до переоцінки важливості тренерів. Але як можна переоцінити внесок Себастьяна Хьонесса, якщо до його приходу Штутгарт два роки боровся за виживання, а тепер грає на рівні Ліги чемпіонів і показує результати на рівні Ліги чемпіонів? Ті ж посередні футболісти. З попередніх абзаців видно, що команда навіть ослабла.
Хьонесс не так давно працює на високому рівні. Після невдалої ігрової кар'єри тренував юнацькі команди Лейпцига та Баварії. Перший успіх застав Себа в Баварії ІІ – вдалося виграти третю лігу в сезоні-2019/20. З тієї команди вийшли Девіс, Мусіала, Станішіч і Штіллєр з Чжоном. Робота в Хоффенхаймі яскравих моментів не подарувала, а далі фантастика зі Штутгартом.
Посприяв прогресу Роберто Де Дзербі. Хьонесс розповідає, що літнє стажування в Брайтоні та розмови з колишнім тренером Шахтаря допомогли йому краще маніпулювати простором і часом в позиційних атаках. Втім, Себастьян рівняється на Гвардіолу: "Його футбол в Баварії був неймовірним. Суперникам не давали продихнути. Мене це зачепило. Дуже сподобалися його експерименти з переміщеннями крайніх захисників у центр. Мені пощастило пройти практику в нього. Пеп дві години пристрасно ділився ідеями".
Настав час відповісти на головне питання: так, родич. Себастьян – племінник Улі Хьонесса. Під враженням від гарного сезону його сватають в Баварію, яка шукає тренера після відмови Хабі Алонсо. Родинні зв'язки – слон у кімнаті, якого не вийде ігнорувати. Але Себастьян за прикладом баска продовжив контракт і запевнив, що нікуди не йде. А дядько Улі не наполягає, розуміючи різницю між Штутгартом і Мюнхеном. Набравшись досвіду, молодший Хьонесс точно отримає шанс в Баварії. Поки що Улі тільки сипле компліментами: "Гра Штутгарта – чистий кайф!"
Возили Дортмунд, домінували над Леверкузеном
В чому ж кайф? Себастьян Хьонесс побудував власну Баварію, граючи в дуже приємний футбол зі всіма необхідними атрибутами типу пресингу, контрпресингу, високої лінії оборони та комбінацій біля чужого штрафного. Деякі стіночки дивишся з відкритим ротом, особливо за участю лівого вінгера Фюріха.
Кріс в цьому сезоні несподівано розцвів – тонкі вчасні передачі та корисний дриблінг. Найкращий гравець Бундесліги, якщо винести за дужки Байєр. Його чомусь активно почали порівнювати з Мудриком... на нещастя для українця. Штутгарт підписав Фюріха за смішні 2,5 мільйона євро з Падерборна.
На лівому фланзі Фюріху допомагає майстер білдапу Іто. Японець часто опускається в центр оборони, щоб звільнити місце Міттельштедту, який дивує після затяжної стагнації. На іншій бровці вибір між Штенцелем і Вагноманом, які активно міняються позиціями з гравцями атаки. Варіативність – ще один аргумент на користь тренера. Хьонесс не просто знайшов вдале поєднання гравців, а постійно ротує схеми (три/чотири захисники), ролі футболістів і самих футболістів.
Штутгарт не посипався після травм Гірассі та Загаду. Чотири основні гравці поїхали на Кубки Азії та Африки – все одно порядок. Ундав чудово підмінив травмованого Гірассі, тому після повернення бомбардира Хьонесс перейшов на гру з двома форвардами. До речі, працьовитий Ундав – головна причина успішності пресингу. Штутгарт третій в Бундеслізі за інтенсивністю, а забив вдвічі більше за будь-кого (10 голів) після відборів на чужій третині.
Шваби адаптуються під суперників, але завжди прагнуть володіти м'ячем. Володіння далеко не прісне. Штутгарт грає вертикально, використовуючи паси в розріз (здебільшого через півфланги). Центральні хавбеки Штіллєр і Каразор – незмінний хребет команди. Перший краще працює з м'ячем, другий більше працює на оборону. В хребет також можна записати голкіпера Нюбеля і захисника Антона, які забезпечують вихід з оборони під тиском суперників.
Штутгарт зараз більше Баварія, ніж сама Баварія з боязливим Тухелем. Пам'ятаєте голи у ворота Хоффенхайма чи Хайденхайма? Це ж шедеври командної гри. А такі розіграші в кожному матчі. Штутгарт знищив у листопаді Дортмунд (22:5 за ударами) і з позиції сили тайм розносив Байєр. Провали трапляються: десь команді не вистачає сил на 90 хвилин необхідної інтенсивності, десь тренер не вгадав з тактикою, десь просто класніші суперники. Однак загальне враження Улі описав ідеально – чистий кайф.