Інтерв'ю "Футбол 24" із колишнім наставником львівських Карпат і багаторічним асистентом Жозе Моурінью, який зараз очолює корейський клуб Чонбук Моторс.
В українському футбольному світі часто не цінують те, що у нас є. Не звертають увагу на тих, хто міг би дати українському футболу нові знання і досвід, не використовують належним чином наявні можливості і шанси.
Це стосується як гравців, так і вболівальників із журналістами. Класичний приклад – перебування в Україні португальського тренера Жозе Мораіша.
Дуже рідко українські команди отримують наставників із таким багажем знань, досвіду і теоретичної підготовки, які є у Мораіша. Ба, перебування португальця в нашій країні дуже швидко підійшло до кінця – він вирушив будувати потенційно найсильнішу клубну команду Азії, а Карпати як і раніше не можуть розібратися зі своїми проблемами.
Карпати повинні звикати до втрат: за мотивами відставки Мораіша
Чи міг Мораіш дати Карпатам більше, якби залишився? Безумовно. Робота з фахівцем такого рівня – безцінний досвід для молодих гравців, які зараз все більше виходять на перші ролі в усьому українському чемпіонаті.
Після відходу у Корею Мораіш не припинив цікавитися українським футболом, вважаючи, що у нас серйозний потенціал і великі можливості. В ексклюзивному інтерв'ю для Футбол 24 він розповів про своє перебування в Україні, про причини відходу в корейський Чонбук Моторс і залишив послання для фанатів Карпат.
"Коли приймав Карпати, цей проект здавався стабільним"
– Жозе, ви пропрацювали в Україні буквально кілька місяців. Але, очевидно, встигли скласти свою думку про наш футбол і нашу лігу. Як виглядає український футбол очима іноземного фахівця?
– Очевидно, що український футбол переживає перехідний етап свого розвитку і демонструє непоганий темп руху вперед. Чемпіонство вашої збірної U-20 – це вже велике досягнення, яке доводить, що українська молодь має всі якості і задатки, щоб грати на високому рівні.
Я вважаю, що призначення головним тренером збірної Андрія Шевченка – національного футбольного символу – було правильним рішенням. У нього виняткове футбольне резюме і всі дані для того, щоб об'єднати гравців навколо себе і своїх ідей.
Для тих, хто прийшов збоку, рівень ліги може викликати деяке здивування. Але сам по собі рівень – це досить другорядне поняття, якщо взяти до уваги передбачуваність турнірної боротьби. Для європейців таке не викличе інтересу. Якби рівень конкуренції в чемпіонаті був вищим, то й уваги збоку було б більше.
– Які основні проблеми нашого футболу ви встигли відчути на собі за цей час?
– На щастя, приємних моментів було більше, ніж поганих. У більшості клубів хороші умови для роботи, але люди не йдуть на стадіони. Дуже шкода, що так відбувалося. З іншого боку, на розвиток спорту негативно впливає втручання в процеси сторонніх людей, зокрема і політиків.
Але, в будь-якому випадку, кінцевий підсумок підготовки ми бачимо на полі. 11 проти 11 на футбольному полі – ось що робить цю гру по-справжньому цікавою.
– Карпати – далеко не найстабільніший клуб: постійні зміни тренерів і кадрова ротація складу. Вам комфортно працювалося в клубі, не було якогось тиску від керівництва?
– Коли я приймав команду, то проект Карпат мені здавався стабільним. Умови роботи були адекватними, а ми закладали фундамент для розвитку сильного проекту. Звичайно, коли немає фінансових обмежень і є можливість інвестувати в розвиток команди – результати вдаються кращими. Але я не можу скаржитися на умови роботи в Карпатах, для мене це був сильний виклик, а сам процес роботи з місцевими футбольними професіоналами приносив задоволення.
– Ви рідко грали однією тактикою два матчі поспіль. Постійні зміни та експерименти – від 4-3-3 до 4-1-4-1, потім 4-4-2 тощо. Ви шукали оптимальний варіант чи формували побудову команди, виходячи з сили опонента?
– Моя філософія – насамперед розібратися зі своєю командою. Повністю проаналізувати своїх гравців, оцінити їхні ігрові характеристики і вибрати поєднання тактики та футболістів таким чином, щоб наші шанси на перемогу були максимально високими. Незалежно від того, у який футбол грає суперник.
Крім того, ми ретельно вивчаємо гру нашого опонента і намагаємося звести до мінімуму його сильні сторони, а також виділити слабкості, щоб потім ними скористатися.
Зрозуміло, що коли ви очолюєте топ-команду, у якій серйозні кадрові ресурси, то саме ви диктуєте правила, а інші намагаються адаптуватись до вашої гри, а не ви до суперника. Але загалом це філософський момент, момент пошуку оптимальних рішень для перемоги в кожному матчі.
– Ви працювали в багатьох країнах (Німеччина, Португалія, Туніс, Італія, Саудівська Аравія, Англія, Ємен, Греція, Туреччина, Україна, Корея) і маєте можливість порівнювати багато речей. У нашій країні існує давня традиція в багатьох моментах валити свої невдачі на арбітрів. У вас були такі проблеми в Україні?
– Одні і ті ж проблеми в усіх країнах. У більшості чемпіонатів, не тільки в Україні, арбітрів просто не поважають. Подивіться на англійську Прем'єр-лігу – там просувають саму гру, а не помилки. Там зосереджуються на певних ігрових моментах, а не смакують помилками суддів. Всі помиляються – гравці, тренери, арбітри. А звалювати провину на суддів – це всього лише виправдання своїх невдач.
Я завжди концентруюся на тому, що можу контролювати, і передаю це своїм гравцям. Якщо ми заб'ємо більше, ніж суперник, то це буде означати перемогу. Незалежно від того, хто судить матч і в якій країні це відбувається.
"Швед має все, щоб стати гравцем основи Селтіка"
– Чи багато мов ви знаєте і наскільки питання мовного бар'єру впливало на вашу роботу у Львові?
– Я вільно розмовляю сімома мовами і це велика перевага для тренера, коли у нього мультинаціональний склад. У Карпатах у мене був чудовий перекладач, який українською доносив до гравців те, що я говорив іспанською. А ось з тими футболістами, які знали іспанську, португальську та англійську, я міг спілкуватися напряму. Крім того, я почав вивчати українську мову, тому що в моїх планах була тривала співпраця з клубом. Я вже знаю основи української мови і, можливо, коли-небудь мені доведеться продовжити вивчення, тож я зможу спокійно розмовляти українською.
– Хто з гравців Карпат вразив вас із першого погляду?
– Загалом і в цілому, я був задоволений рівнем команди і мені складно виділити окремих виконавців. Але, звичайно, можна говорити про Мар'яна (Шведа – Футбол 24). Це відмінний професіонал із набором сильних ігрових якостей. Серйозні враження залишив Кльоц – дуже сильний півзахисник, крім того, великий талант у Мякушка, який також зумів вразити мене.
– Якщо брати роботу з гравцями упродовдж декількох місяців – хто продемонстрував найбільший прогрес?
– У моєму розумінні, всі гравці в чомусь додавали. З тих, хто показав найбільший прогрес, я б виділив Лебеденка. Працювали і сильно додавали Мірошніченко і Кльоц. Їхній ігровий прогрес дуже мене втішив. Гуцуляк адаптувався до нових для себе вимог в атаці і, якщо він продовжить працювати в тому ж дусі, то виросте в дуже хорошого футболіста.
– Мар'ян Швед поїхав грати у Селтік. Що ви думаєте про його перспективи в Шотландії?
– Не дивлячись на молодість, він уже готовий до такого виклику. У Мар'яна є всі ігрові характеристики, щоб стати гравцем основного складу Селтіка. Зрозуміло, що це великий виклик для нього. Шведу доведеться зіткнутися зі складними моментами адаптації до нового ігрового ритму і темпу гри, але якщо він буде працювати по-справжньому багато і сильно, то стане ще й основним гравцем збірної України.
– Хто з нинішнього складу Карпат міг би заграти в сильному європейському чемпіонаті?
– Мар'ян Швед вже отримав свій шанс, так само як і Лебеденко. Якщо Карраскаль покаже правильне ставлення до справи, то він міг би повернутися в Європу.
– Карпати під вашим керівництвом обіграли на виїзді Динамо. Це був ваш найкращий матч тут?
– Сильний матч, без сумнівів. Ми довго і серйозно готувалися до цього поєдинку. Розібрали всі деталі, цілий тиждень працювали над певною ігровою концепцією, яку потім наші футболісти втілили на полі. Це був видатний успіх для Карпат, він дав нам хороший фундамент для подальшої роботи.
"У Шахтаря є план, у Динамо – умови"
– Не можу не запитати про Динамо. Клуб і команда під градом критики від уболівальників і ЗМІ в останні роки. Що ви думаєте про ситуацію, у якій опинилися кияни?
– Динамо – це історично великий клуб не тільки за мірками України, але й Європи. У нинішнього складу команди великий потенціал, достатній для того, щоб перебувати на вершині в країні і виграти титул. Я був у тренерських штабах Інтера і Челсі, коли ми грали проти Динамо, і я був вражений Києвом та клубною структурою. Це дійсно великий клуб, який заслуговує на титули і виступи в Лізі чемпіонів.
Динамо у новому сезоні – без Сидорчука, Гармаша, Супряги та ще 7 гравців
Навіть не сумніваюся, що такої ж думки дотримуються фанати команди, а той тиск, який вони здійснюють на клуб, я б назвав природним. Керівництво клубу має бути готовим до тиску збоку і готовим до того, що це можна використовувати на благо команди.
– Ви за короткий проміжок часу зіграли проти Динамо і Шахтаря. Які моменти можна відзначити в порівняльній характеристиці клубів?
– У Шахтаря є чіткий план розвитку, вони дуже стабільні в плані менеджерського управління. Це їхня головна перевага – є система, яка дозволяє швидко замінювати проданих гравців, є ігрова філософія і план розвитку клубу. Вони не змінюють свій напрямок.
У Динамо ж є всі умови для того, щоб створити правильний та стабільний проект і повернутися на вершину українського футболу. Ось в цьому вся різниця.
"У корейській лізі ми – на першому місці"
– Назвіть найголовнішу причину вашого відходу з Карпат у Корею.
– У мене є амбіції перемагати і вигравати титули. Коли Чонбук Моторс представив мені свій проект і план розвитку – я був по-справжньому вражений. Організація справ у клубі, структура і правильний розвиток дозволяють щороку боротися за титули. Це був вирішальний аргумент у моєму виборі.
– Чи правда, що ви заплатили Карпатам неустойку з власної кишені?
– Я не знаю, яке формулювання використовував клуб у цьому питанні для уболівальників і ЗМІ, але впевнений, що вони сказали правду про цю ситуацію.
– Ваші враження від корейського чемпіонату?
– К-Ліга – одна з найсильніших в Азії. Це чудово організований турнір, а мій нинішній клуб – прекрасний приклад правильного ведення справ. Структура клубу і те, як налагоджені відносини всередині Чонбука, дозволяють мені якісно виконувати роботу і розвивати гравців та команду. Тому ми перебуваємо на першому місці в лізі і виступаємо в плей-офф Азійської Ліги чемпіонів. Мій досвід роботи тут я б назвав дуже корисним і позитивним.
– Ви працюєте з топ-командою Кореї, у якої завдання – тільки перемагати. Наскільки великим є тиск на вас?
– Найсильніший і реальний тиск я відчуваю від себе самого. Від мого бажання прогресувати у своїй роботі кожного дня. Я вчуся, аналізую процеси, і моє головне завдання – рости у професіональному плані. Ось це і є реальний тиск і те, що роблять справжні лідери: самомотивація, цілі і завдання для розвитку щодня.
– Для українців Азійська Ліга чемпіонів – загадковий турнір. Як би ви охарактеризували його рівень?
– Висока конкуренція і різноманітність (мова йде про безліч різних ігрових стилів – Футбол 24). Тут грають команди з різних куточків Азії – Близького Сходу, Далекого Сходу, Японії, Кореї, Китаю. Рівень азійських команд різний, їхні успіхи легко перевірити, якщо ви подивитеся на виступи команд на Кубку світу.
Дуже високий рівень китайських клубів, які зібрали в своїх складах безліч сильних футболістів з усього світу. Я б назвав рівень Азійської Ліги чемпіонів високим і конкурентоспроможним.
– У вас є можливість передати послання львівським уболівальникам.
– Для мене було честю працювати в Карпатах. Я відчував, що вболівальники по-справжньому люблять свій клуб і їхні почуття я не забуду. У клубу є умови для того, щоб йти вперед, прогресувати і бути прикладом для інших. Але обов'язковою умовою для цього є підтримка від 12-го гравця. Я стежу за українським чемпіонатом і мені було б приємно побачити, як Карпати зростають і розвиваються.
Кирило Крижановський, спеціально для Футбол 24