Норвезький пітбуль з рожевим волоссям: обеззброїв Мбаппе та став символом Борусії ![fire](https://football24.ua/images/emoji/fire.svg?v=12900)
Вихід Борусії у фінал Ліги чемпіонів – сенсація і несподівана історія. А пишуть цю історію такі ж сенсаційні футболісти. На верхівці цього переліку нешаблонних героїв – правий захисник "джмелів" Джуліан Райєрсон.
![Любомир Кузьмяк Любомир Кузьмяк](https://football24.ua/resources/photos/tags/76x76_DIR/201701/65283.jpg?v=202406181431&a=top)
Після другого півфіналу між Дортмундом та ПСЖ один норвезький портал задався риторичним запитанням – чи перевіряли сумку Джуліана Райєрсона на виході зі стадіону? Якщо так, то у ній мали знайти Кіліана Мбаппе. За виключенням кількох епізодів, нападник парижан виглядав блідо і непереконливо. Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про головну причину невдалої гри французької зірки – 26-річного захисника Борусії Джуліана Райєрсона.
Одразу після виходу Борусії у фінал ЛЧ у норвежця запитали – кого він хоче бачити у суперниках 1 червня на Вемблі. Багатьох відповідь здивувала і навіть обурила. "Реал чи Баварія – мені байдуже. Це все одне лайно", – з усмішкою заявив Райєрсон.
А як оцінити висловлювання норвежця на адресу нападника ПСЖ Бредлі Барколя? У Райєрсона вийшов цікавий діалог із журналістом TV2 після гри з парижанами.
– У нас не було особливого плану, щоб приборкати Мбаппе. У них є він, Дембеле і... Я навіть не знаю, як звати того, хто грає на моєму фланзі.
– Барколя, – допоміг Джуліану репортер.
Складно назвати це зверхністю. Судячи з усього, Райєрсон просто максимально нетиповий футболіст. Це проявляється не лише у висловлюваннях, а й у його образі. Наприклад, на тренування він приїжджає на вінтажному Mercedes 190 SL Retro.
Terzic: "Our players can buy whatever they want […]."
— Stefan Buczko (@StefanBuczko) May 25, 2023
Julian Ryerson: pic.twitter.com/tup0oW9hV0
Його одяг – ще один спосіб проявити себе.
А як вам колір волосся?
"Я ставлюся до речей по-особливому. Я виріс поруч зі старими автомобілями, оскільки у мого тата завжди були такі. І це просто чудова розвага – подорожувати з опущеним дахом і яскравим сонцем. Що стосується рожевого волосся, я не надто про це думав… То була спонтанна подія під час відпустки. Іноді мені просто спадає на думку зробити подібні речі", – пояснює Райєрсон.
Зате у колективі Джуліан поводить себе дуже стримано і навіть непомітно. "У роздягальні я загалом спокійний, я не прагну занадто випинатися. Я роблю свою роботу", – каже норвежець. Можливо, саме через це він тривалий час залишався у тіні (не лише зірок Холанда і Едегора). Навіть норвезькі ЗМІ не часто писали про одного з найбільш помітних місцевих футболістів. І для багатьох у Норвегії цей хлопець все ще залишається загадкою.
Кожній команді потрібен такий гравець. Він мало говорить і просто наполегливо працює. Він як пітбуль на полі, – нещодавно сказав про партнера Емре Джан.
Дуже задоволений підопічним і Едін Терзіч, який відзначає працездатність Райєрсона та називає уособленням команди – Джуліана, як і Борусію, недооцінюють. У пресі норвежця охрестили реінкарнацією Лукаша Піщека – польського правого захисника, котрий провів за Дортмунд понад три сотні матчів і став клубною легендою.
Хоча спершу історія Райєрсона на Сігнал Ідуна Парк не була настільки успішною. Хтось критикував його зовнішність, називаючи хіпстером-баристою, а дехто звинувачував спортивного директора "джмелів" Себастьяна Келя у провальному трансфері. Зрештою, Борусія не сильно ризикувала, купуючи за 5 мільйонів євро адаптованого до німецького футболу захисника.
На той час за спиною Райєрсона були п'ять сезонів у складі Уніон Берлін, з яким норвежець пройшов шлях із другої Бундесліги до єврокубків. Джуліан розвивався разом із столичним клубом і досягнув певної межі – йому потрібен був новий виклик, який він отримав у Дортмунді.
Схожі історії вже траплялися у житті норвежця щонайменше двічі. У 15 років він покинув рідний Люнгдаль заради Вікінга, а у 21 переїхав у Німеччину. До речі, про Люнгдаль, де минуло дитинство хлопця. Це невелике містечко на півдні Норвегії з десятьма тисячами мешканців. Там Джуліан розпочинав займатися футболом (батьки возили малого на тренування на велосипедах) разом зі своїм двоюрідним братом Матіасом Расмуссеном, котрий також став професійним футболістом та виступає нині за бельгійський Уніон Сент-Жилуаз. Цікаво, що Райєрсон старший за брата лише на тиждень.
Захисник Борусії змалечку був дуже непоступливим та амбіційним. Це певною мірою визначає стиль його гри. А найкраща його ілюстрація – ось цей гольовий забіг у вересневому матчі проти Хоффенхайма.
Окрім витривалості, вміння працювати під тиском, хорошої швидкості та агресії в атаці, Райєрсон дає команді надійність. Практично у кожному поєдинку Борусії норвежець – серед лідерів за точністю передач. Він не з тих футболістів, які бездумно вибивають м’яч подалі.
Візьмемо до прикладу півфінальні матчі з ПСЖ. У Парижі Джуліан виконав 85% точних передач (кращий показник лише у центрбека Ніко Шлоттербека). У домашній грі Райєрсон має еталонний показник у 92% точності (46 з 50 пасів були точними). Важливо те, що ці передачі не є стерильними і несуть загрозу воротам суперника. Норвежець загострює і робить це ефективно. Вісім з дев’яти передач у фінальну третину поля у домашньому матчі з ПСЖ були точними.
Навіть під час обведень Райєрсон не часто губить м’яч. Він є сьомим у Бундеслізі за успішністю обіграшів. Через антропометрію Джуліан не є надто ефективним у боротьбі, хоча в контексті оборони його показник цілком пристойний. Норвежець нерідко вступає у боротьбу – лише двоє гравців у поточному сезоні ЛЧ робили це частіше.
Ще одна чеснота норвежця – універсалізм. У Дортмунді він грає на правому фланзі захисту, хоча за Уніон Берлін періодично закривав ліве крило, а раніше взагалі діяв у нападі та середній лінії. Джуліан зауважує – цей досвід зараз йому дуже допомагає.
А поки серця фанатів заполоняють такі, як Беллінгем, Холанд чи Лєвандовскі, значну частину невидимої роботи виконують такі прості хлопці, як Райєрсон. Вони рідко отримують нагороди, про них не так активно поширюють трансферні чутки і вони зазвичай не потрапляють на перші шпальти газет. Але без них виграти Лігу чемпіонів нереально. 1 червня у Борусії буде шанс. Зокрема, і тому, що у жовто-чорній футболці вийде Джуліан Райєрсон.
показати приховати