Франкфуртський Айнтрахт у фіналі Ліги Європи зійдеться з Рейнджерс. Вболівальники "орлів" нагадують світу, що таке футбол.
"Кубкова команда" – ефемерне визначення, яке неможливо описати ігровою статистикою. Ніхто досі не довів, що якась команда на довгій дистанції може в кубкових турнірах демонструвати вищу якість футболу, ніж в чемпіонаті. Таких "кубкових бійців" визначають суто за результатами, а в хід йде аргумент про бійцівський дух. Загалом пошле словосполучення, але очевидно, що одні колективи в матчах на виліт вміють видати все на-гора, а інші – ні.
Айнтрахт – Рейнджерс: прогноз на фінал Ліги Європи
Нинішній Айнтрахт вміє. Два фінали Кубка Німеччини, один фінал + один півфінал Ліги Європи за останні 5 років. Середнє місце в Бундеслізі за цей період – 8. Кубкова команда, хіба ні? У цих успіхів багато героїв. Ніко Ковач перетворив борця за виживання в єврокубкового повпреда. Аді Хюттер поставив Франкфурту привабливий футбол. Фреді Бобіч завдяки шикарним трансферам налагодив фінансове становище. Але вони вже не в клубі, а Айнтрахт у фіналі Ліги Європи.
У Франкфурті є ще один герой. Точніше – ще тисячі. Вони щотижня влаштовують аншлаг на Вальдштадіоні. Вони регулярно під великі матчі готують корео, банери та піротехніку. Вони співають від стартового до фінального свистка. Вболівальники Айнтрахта фантастичні. Навіть за німецькими мірками. Ваш автор потрапив на домашню гру "орлів" з Шахтарем в ЛЄ-2018/19 і отримав одне з головних футбольних вражень у житті, коли тремтів весь стадіон.
Така атмосфера завдяки адреналіну дійсно може відкривати у футболістів додаткові фізичні можливості. Не щотижня, звичайно, але саме в матчах плей-офф. Команда під загрозою вильоту робить все можливе і неможливе, коли їх так женуть трибуни. Основний це чинник, чи ні, але вболівальники точно зробили свій внесок у формування "кубкового Айнтрахта".
До речі, цікавий факт про трибуни Вальдштадіона. Серед фанів багатьох клубів є чимало людей з ультраправими поглядами. Але тільки не у Франкфурта. Президент Петер Фішер заборонив людям, які голосували за крайню праву партію AfD (лобіст російських інтересів), з'являтися на трибунах. "У нас немає місця для коричневого болота. Поки я президент, в Айнтрахті не буде нацистів. Ніхто не стане членом клубу, якщо він обирає партію з расистською політикою", – заявив Фішер.
На єврокубкові виїзди з Айнтрахтом вибирається ціле місто. 10 тисяч німецьких фанів у Лондоні перед матчем з Вест Хемом, 30 (!) тисяч прихильників Франкфурта потрапили на виїзну гру з Барселоною. Уявляєте, що відчувають футболісти-господарі, коли їхні вболівальники заглушені гостями? Та навіть у зимовий Харків 2019-го приїхало 3 тисячі фанатів Айнтрахта і влаштували марш через все місто. Виглядало бомбезно.
Вболівальники Айнтрахта своїми перфомансами та рейдами нагадують Європі, що таке справжній футбол і для кого він. У консервативній Бундеслізі поки що цим нікого не здивуєш, але гламурний європейський футбол давно орієнтований на комерціалізацію. На заморських "вболівальників", які перед матчем принесуть копійку в фан-шоп за футболку Мессі та посидять на трибунах 90 хвилин, як у театрі, роблячи час від часу селфі.
10-тисячна квота квитків для фіналістів Ліги Європи виглядає сміховинно. За Айнтрахтом (як і за Рейнджерс) у Севілью поїдуть вдвічі-втричі-вп'ятеро більше фанів. Кожен з них – такий же фіналіст ЛЄ, як і Кевін Трапп, Ансгар Кнауфф чи лідер Айнтрахта Філіп Костіч.
Айнтрахт – Рейнджерс: шотландці мають шанс помститися за найбільшу єврокубкову ганьбу в фіналі ЛЄ