Колишній півзахисник збірної України, а нині експерт Євген Левченко розповів про свої найбільші враження від мандрівок.
"Останнім часом я дуже багато їздив до країн, в яких вже бував. У минулому році понад 20 таких. Думаю, загалом я відвідав близько 85 країн. Сподіваюся, пандемія, яка перевернула наше життя з ніг на голову, незабаром пройде, і ми знову зможемо вільно пересуватися.
"У нас конфлікт": Левченко засудив українських футболістів у чемпіонаті Росії
Для мене побачити іншу культуру – ковток свіжого повітря. Дуже тягне в буддистські країни. У Катманду почувався абсолютно у своїй тарілці. А от максимально некомфортно було в Найробі (столиця Кенії – прим.): на місцевому ринку купив тесак і ввечері пішов гуляти. Тоді зрозумів, що це не найкраще рішення, не почувався в безпеці. З Мехіко теж неприємні спогади. Увечері вирішив прогулятися і заблукав. Потрапив в не найвдаліший район, на мене дивилися, як на шматок живого м'яса. Нічого не сталося, але некомфортно: шастали неприємні люди.
Подорож – це необов'язково дорого. Одними з найдорожчих були Африка та Мальдіви. У мене немає мети зупинитися в найдорожчому готелі. Перед карантином ми з дружиною і трирічним сином літали на Сокотру (острів біля Ємену). Жили в наметі: без води, без душу. Їли те, що ловили. Аборигеновські умови. Синові дуже сподобалося. У Нідерландах ми з ним завжди грали на траві, а там він вперше побачив пісок. Упав на нього руками, став питати, що це таке", – розповів Левченко в інтерв'ю Sports.ru.
До слова, українець також обіймає посаду очільника профспілки футболістів у Нідерландах.
Ребров, новий помічник Гвардіоли і "досвід з перегаром": навколо світу за 800 слів