Мілан обіграв Дженоа в рамках 1/8 фіналу Кубка Італії. Читайте рахунок та огляд матчу в цій новині на "Футбол 24".
Емоційне повернення додому
Мілан лише починав свій шлях у цьогорічному розіграші Кубка Італії. Своєю чергою, Дженоа вже подолала два раунди. "Грифони" пройшли Перуджу (3:2) та Салернітану (1:0). "Гранатових" перемагали вже з Андрієм Шевченком на чолі. Сьогоднішній матч для українського фахівця може мати вирішальне значення. Італійські ЗМІ все голосніше говорять про відставку. До слова, Шевченко мав можливість безпосередньо керувати командою біля поля. Тест на коронавірус знову був негативним.
"Шева – легенда назавжди": фанати Мілана тепло зустріли українського тренера
Місяць тому Дженоа вдома пропустила від Мілана три "сухих" м'ячі. Паралелей з тим матчем проводити не варто. Передусім через зміни у складах. Стефано Піолі вніс низку коректив, озираючись на лазарет та необхідність ротації. У генуезців інші причини. Прибуло чимало новачків, і всі опинилися в основі. Естігор та Гефті вже грали раніше, а от Келвін Єбоа дебютував. Також відзначимо повернення в стартовий склад Філіпе Кайседо. Нарешті Шевченко отримав підбір виконавців для схеми 4-3-3.
Ще більше емоцій додавав символізм. Український фахівець повертався додому. Саме під таким соусом італійська преса анонсувала звітне протистояння. Шевченко провів у футболці Мілана найуспішніші роки своєї кар'єри. Виграв низку трофеїв, забив 175 голів. Публіка на Сан-Сіро цього не забула. Уболівальники влаштували овації для тренера сьогоднішнього суперника своїх улюбленців. Зрештою, не лише Шевченку. Мауро Тассотті теж. Він провів у Мілані, лише вдумайтеся, 25 років як гравець та як тренер. Таке не забувається. Звісно, їм хотілося б постати перед цими трибунами за інших обставин, але вибирати наразі не доводиться.
Рівна гра, але Шевченко попереду
Дуже швидко Шевченку дали зрозуміти, що на полі такої люб'язності не буде. Вже на 3-й хвилині Даніель Мальдіні розпочав забіг від центрального кола, обіграв кілька суперників один за одним, але вже у штрафному не поділився м'ячем з партнером і зумів витиснути лише кутовий. Після першої подачі Тео бив після підбирання – ще один кутовий. Цього разу було ще небезпечніше. Круніч вистрибнув вище за всіх, але пробив лише у поперечину. Мілан цікавіше виглядав у атаці, але не забив.
Можливе "звільнення" Шевченка у відеоогляді матчу Мілан – Дженоа – 3:1
А от Дженоа вже один із перших підходів до воріт Меньяна провела результативно. Цікаво, що все зробили центрбеки. Ванхойсден класно пробив метрів з 20-ти. Французький голкіпер перевів на кутовий. Подача, і Лео Естігор забив свій дебютний гол у Італії. Ернандес навіть не спробував завадити норвежцю.
Забитий м'яч додав підопічним Шевченка впевненості. Гра остаточно стала рівною. Якщо до цього гості не поступилися лише у контролі, то відтепер нічим не поступалися і в атаці. Експериментальний склад Мілана, вочевидь, не був готовий до такого сценарію. На полі не було навіть тіні команди, яка йде другою в чемпіонаті. У першій половині Дженоа нічим не поступалася більш статусному супернику. Інша справа, що логічнішим підсумком була б нічия. Зрештою, хто винен, що "россонері" настільки несерйозно поставилися до своїх моментів. З негативу – Стефано Піолі довелося робити вимушену заміну. Томорі відчув біль у коліні і не зміг продовжити гру.
На полі – лише Мілан
Другий тайм почався із обміну гострими випадами. Почала Дженоа. Екубан продерся крізь оборонні редути і пасом на межі воротарського знайшов Єбоа. Келвін пробив неакцентовано, а Портанова не зміг підправити. Дуже близькими генуезці були до другого гола. Мілан підготував належну відповідь. Несподівано на ударній позиції опинився Габбія. Центрбек бив із кількох метрів, але Шемпер врятував. Феноменальний сейв хорватського голкіпера!
Мілан почав тиснути все сильніше. Атакувати все інтенсивніше і небезпечніше. Дженоа ніби й не намагалася сідати в глибоку оборону, але й вийти на чужу половину зовсім не вдавалося. Інша справа, що і в обороні не все було ідеальні. Моменти біля володінь Шемпера виникали регулярно. Ребіч, Жиру, Мальдіні, Мессіас – у кожного з них був шанс (у декого навіть не один). Стефано Піолі спробував ще більше ускладнити життя Шевченко. Наставник Мілана виконав аж потрійну заміну, випустивши Леау, Бакайоко та Браїма. Подібної розкоші в українського фахівця просто немає. Такі зараз кадрові реалії Дженоа.
Не можна сказати, що це наслідок перестановок, але Мілан забив. Тоналі та Ернандес організували атаку лівим флангом. Тео виконав подачу в центр штрафного. Там Жиру легко протиснув опонента і направив м'яч у дев'ятку. Шостий гол француза за Мілан, шостий – на Сан-Сіро. За кілька хвилин Олів'є міг і дубль оформити. Момент-близнюк. Все той же навіс з лівого флангу, все там же форвард, б'є у схожому стилі... Зовсім трішки не влучив у площину. І не скажеш, що це було б нелогічно. У другому таймі на полі лише одна команда. "Россонері" тотально домінують.
На останніх хвилинах жодного штурму не було. Точніше – не було шансів його помітити. Фактично штурмом можна назвати все те, що робив Мілан протягом майже усього другого тайму. Дженоа вистояла. Принаймні в основний час. Переможця мав визначити овертайм.
Дженоа не вистачило сил
Перевели подих і поїхали далі. Усе те ж саме – "россонері" ніяк не можуть конвертувати свою перевагу в забиті м'ячі. Гості думають, як лишень не померти від утоми. У якийсь момент удар тримає лише Шемпер. Буквально. Леау пошив у дурні Естігора, спрямував м'яч поміж ніг норвежцю у дальній кут. Голкіпер врятував. Чергове "Браво!" Адріану. За кілька хвилин глядачем вже був навіть він. Тоналі зарядив гармату метрів з 27-ми. Біля самісінької дев'ятки.
Лише після ста хвилин гри Мілан нарешті отримав те, на що заслуговував. Швидко розіграли зароблений стандарт міланці. Леау отримав передачу на лівому фланзі, змістився ближче до центру і, напевно, планував подачу на дальню штангу, а вийшов фантастичний закид у дальній кут. Нема в чому звинуватити голкіпера, Рафаел і сам у шоці! Феноменальний голасо! І щоб зовсім не було нервів Мілан забив третій. Ернандес виконав черговий рейд, прострілив на Салемакерса. Бельгієць пробив у протихід голкіперу. 3:1. Мілан вийшов у чвертьфінал Кубка Італії, де зіграє з переможцем пари Лаціо – Удінезе.
Андрію Шевченку точно не має бути соромно за цей матч. Він вперше зумів використати схему 4-3-3. І вона дала свої плоди. У першому таймі генуезці нічим не поступилися Мілану. Та й своєї головної проблеми позбулися. З'явилися моменти, удари і голи. Точніше – один гол. Шкода, що все залишилося у роздягальні. Після перерви Дженоа на полі не було. Те, що "россонері" збільшать темп, читалося. Дженоа ж грала на межі своїх ресурсів. Так, їх поки вистачає лише на тайм гідної боротьби з напіврезервним складом Мілана. Але ж і завдання у команд зовсім різні.
Рафаель Леау буквально змітав підопічних Шевченка зі свого шляху. Ось такого гравця мав можливість Стефано Піолі випустити на заміну. Натомість кожна перестановка у складі Дженоа була здійснена під девізом: "Хоч би не стало гірше". Стало. І це очікувано. Коли Мілан увімкнув максимальні потужності, поразка гостей стала лише питанням часу. Вони протрималися аж до овертайму.
Швидше за все, розмови про відставку Шевченка не вщухнуть. Можливо, його таки звільнять. Однак це буде дуже несправедливо. Найбільша помилка українського фахівця в тому, що він прийшов змінювати Дженоа, а не рятувати від вильоту. Будувати команду. Процес запущений, і вже помітні наслідки. Цього може виявитися замало для збереження прописки в еліті, але тренерський штаб потрібно залишити. Цим керівництво підтвердить, що обирало проект, запрошуючи екс-наставника збірної України, а не просто спокусилося його гучним іменем. Тим більше новачки вже починають давати результат.