Інтерв'ю "Футбол 24" із українським менеджером та експертом В'ячеславом Заховайлом.
Насправді, внесок В'ячеслава Заховайла в український футбол – доволі великий. Просто це не хочуть помічати. Саме завдяки оренді в Чехії Сергій Рибалка став лідером Динамо. Серйозного прогресу досягли Влад Калітвінцев та Олег Люлька. Але не проблема Заховайла, що все здобуте було втрачено.
Виступи в Чехії перезавантажили і серйозно допомогли Едуарду Соболю, який сьогодні однією ногою в найкращій команді Бельгії – Брюгге. Тарас Качараба взагалі врятував свою кар’єру саме завдяки Заховайлу. Зараз тією ж дорогою йдуть динамівці Ахмед Алібеков та Алан Ауссі.
Тепер В'ячеслав Заховайло працює в новому проекті. Намагається шукати гравців на самому низу і виводити їх в люди. Власне, говоримо про це, про чеський футбол, київське Динамо та коронавірус.
"Запрошуємо гравців з усього світу"
– Ви займаєтеся новим проектом, який спрямований на розвиток молодих футболістів. Розкажіть про це.
– Школа називається International Football Academy MSM. Ця школа – не моя. Я там тільки менеджер та головний тренер. Побудована вона на базі університетської освіти в Чехії. Освіта тут безкоштовна, тому багато хто приїжджає сюди для того, щоб вступити у місцеві вузи. Запрошуємо гравців з усього світу. Але ставка – на вихідців із колишнього Союзу. Проводимо відбір гравців. Є академічний клас. Хлопці вчаться в університеті та отримують якісний тренувальний процес. Ринок потребував схожого продукту.
– Тобто, це така собі бізнес-модель, спрямована на адаптацію молодих гравців, найкращі з яких мають можливість піти у професіональні клуби?
– Можна і так сказати. Це навчання в університеті із професійним нахилом на футбол. У Чехії потрібен статус для проживання. Належить бути професіональним футболістом або вчитися. Навчання в університеті дає можливість не тільки здобувати освіту, але й пробувати свої сили у футболі.
– Чи є у вас гравці з України?
– Звичайно. Близько 50-60 відсотків гравців нашої школи – це футболісти з України.
– На якому рівні виступає ваша команда? Чи плануєте розширення?
– Команда виступає на першість області, за українськими мірками. Поки що тільки перемагає. У Чехії це 5-6 ліга. Федерація футболу дала дозвіл, щоб у команді могли грати іноземці.
Думки про розширення, звичайно, з'являються. Багато охочих потрапити до нас в команду. Зараз у нас три команди – А, B, С. У першій з них зібрані гравці, які здатні виступати на професіональному ріні. Їхній вік – 18-19 років.
– Інтерес від чеських клубів до ваших футболістів вже є?
– Звичайно, що є.
"Переговори із Динамо та Шахтарем – це непросто"
– У поточному розіграші ЛЧ Славія справила дуже хороше враження. У групі із Барселоною, Інтером та Борусією чеська команда дала бій всім трьом грандам. Це стало для вас сюрпризом?
– Абсолютно ні. Чеський футбол формується на дисципліні, порядку, атлетизмі. Саме за такими принципами була побудована гра Славії. Причому, вони не один рік грали разом. Це був розквіт команди. Зараз там виникли проблеми. Упродовж зими пішла більшість провідних гравців. У весняній частині Славія не вразила і не набрала багато очок.
– Наскільки такий підхід, коли команда засвітилася і одразу продає своїх лідерів, є правильним?
– Взагалі-то, це модель чеського футболу. Клуби багато в чому живуть за рахунок трансферів. Поповнюють власний бюджет продажем і виховують нових гравців.
– Чи легко поїхати із Чехії в топ-чемпіонати?
– Це просто. Завдяки розташуванню країни до місцевого чемпіонату багато уваги. Скаути із Німеччини, Італії постійно присутні на матчах.
– Українські гравці складно адаптуються у топ-чемпіонатах. Чи може чеська першість стати для них таким собі "трампліном" у провідні ліги?
– Це природний процес. Років 20 тому з України приїжджали футболісти, які були тут, у Чехії, на хорошому рахунку. Суть тут полягає у категорії ціна – якість. На жаль, так часто трапляється, що українські гравці бувають переоцінені. Важливо також мати вміння адаптуватися до іншого життя, розуміти нові вимоги у футболі.
– Ви себе зарекомендували якісним скаутом, який вміє підбирати для конкретного клубу потрібних гравців. Рибалка, Соболь, Качараба – продовжувати можна довго. На що насамперед звертаєте увагу при роботі із футболістами?
– Свої секрети розкрити не можу. Але загалом чогось одного тут точно немає. Це має бути комплекс чеснот. Всі ми бачимо, як розвивається сучасний футбол. Які вимоги до футболістів. Якщо я бачу, що гравець відповідає цим якостям і далі може розвиватися, вчитися новому, то намагаюся запросити його.
– Сьогодні для вас є цікаві гравці в Україні?
– Такі футболісти є. Але запросити їх не так просто. Крім того, є конкуренція з інших сторін. У хороших гравців – контакти із клубами. Вести переговори з українськими командами непросто. Особливо із грандами – Динамо та Шахтарем.
– Чи правильно, коли футболіст ще у юному віці намагається потрапити у європейські футбольні школи?
– Цей тренд зараз актуальний для всього європейського футболу. Молоді словацькі та чеські футболісти їдуть в Італію, Німеччину чи Англію – в академії місцевих клубів. Але у них не існує бар'єру, бо мають паспорт ЄС. Вони не вважаються легіонерами.
Для наших гравців – це проблема. ФІФА має чіткі правила. Щоб молодий гравець переїхав у Європу, він повинен їхати з батьками. Або ж потрапити в академічний клас. Власне тому я зараз займаюся футбольною школою на основі університету.
– Яким є теперішній рівень у чемпіонаті Чехії?
– Про рівень говорить результат. Збірна Чехії не завжди бере участь в Кубку світу або Євро. Зараз у Чехії не вистачає футболістів із певними якостями. Можна сказати, є певний спад. Сучасну молодь не дуже затягнеш займатися футболом. Велика конкуренція від інших видів спорту. У першу чергу – від хокею, який популярний у країні. Тож рівень, напевно, зараз посередній. Якісних футболістів не так багато. Це добротні гравці, але вони – не топ.
– Завжди вважав, що Йозеф Гушбауер зможе додати креативу київському Динамо в середині поля...
– Він прийшов у Славію після невдалого вояжу в Італію. Для рівня Чехії це сильний гравець. Для рівня європейських клубів – це посередній гравець. У нього є певні якості, які не дозволяють йому грати на високому рівні.
– Я виріс на поколінні Недведа, Коллера, Петра Чеха. Зараз у Чехії є фактично один Патрік Шик. Чому чеський футбол не може виховати нову зірочку?
– Виростити футболіста – це непроста річ. У країні змінилися методики виховання. Гравці, яких ви перелічили, це, так би мовити, продукт ще радянського часу. Тоді масовість футболу була зовсім іншою. Тоді футбол був доступним для всіх. Не було комп'ютерних ігор. Багато дітей займалися спортом. Відбувався відбір найкращих.
"У Динамо залишилися уламки ідей від різних тренерів"
– Ви активно підтримували призначення Олексія Михайличенка головним тренером Динамо. Як оціните його роботу?
– Хто я такий, щоб когось підтримувати? Висловлюю власну думку. У мені спрацьовує тренерська солідарність. Хто б не працював тренером Динамо, я завжди до цього ставлюся із розумінням та намагаюся підтримати. Футбольний тренер – це творча професія. Кожен тренер має власні погляди на футбол, свою філософію роботи. Це все вкрай тонкі речі.
Олексія я знаю як людину. Він часто приїжджав до мене в Чехію на перегляд гравців. Ми багато спілкувалися. У нього є власне розуміння футболу, кваліфікація, бачення тренувального процесу, підбору гравців. Подальші виступи Динамо дадуть відповіді на всі інші питання.
– Динамо вже не один рік говорить про ставку на власних гравців. Як ви оціните виступи Циганкова, Шапаренка, Миколенка, Попова, Шепелєва та інших молодих футболістів?
– По-перше, я ставлюся до цих гравців, як до молодого покоління. Всі вони мають велику перспективу. Чи виростуть вони у сильних гравців, які зможуть грати на високому рівні у провідних чемпіонатах? Це ще велике питання. У нас є така звичка – завищувати можливості молодих гравців. Миколенку приписують інтерес великих клубів. Те саме і щодо Циганкова. Це не завжди йде на користь.
Перейти у провідний чемпіонат їм буде вкрай важко через високу ціну, яке хоче отримати Динамо. Кияни вже кілька років не мають хороших результатів. Тому важко буде знайти клуб, який заплатить за них потрібні гроші. Ці гравці виділяються на фоні Динамо, а як буде в європейських чемпіонатах, враховуючи вищий рівень, сказати вкрай складно. Тут існує багато ризиків.
– За останні 2-3 сезони у Динамо набрали багато виконавців, але заграли тільки одиниці. Проблема у селекції, чи в тому, що це були недорогі гравці?
– У Динамо за 10-15 років дуже часто змінювалася концепція побудови гри. Були різні спеціалісти, які по-різному дивилися на футбол. Кожен під себе підбирав гравців. Залишилися уламки ідей від різних тренерів та різних поглядів на футбол. Тому команда вийшла розбалансованою в цьому контексті.
Різати по-живому непросто, бо у кожного гравця є контракт. Запросити якісних футболістів коштує хороших грошей. Виростити власного гравця – це час та терпіння. Ще з радянських часів любили власних вихованців. Завжди здавалося, що наші – найкращі. Але більшість із них мають певну межу.
– Яка зараз найбільша ігрова проблема Динамо?
– Подолання кількісної оборони. Проти Динамо в Україні завжди грають другим номером, вибудовуючи захисну лінію. Навіть у радянський час таку проблему мав Валерій Васильович Лобановський.
Це говорить, в першу чергу, про якість середини поля. "Покажи, який у тебе півзахист, і я скажу, яка у тебе команда". Тому я вважаю, що киянам зараз не вистачає досвідчених, кваліфікованих гравців у середині поля, які зможуть посилити та урізноманітнити гру команди. Але спершу має бути загальна стратегія та розуміння, чого хоче клуб.
– Як ви розціните дилему воротарської позиції Бойко – Бущан?
– Я спілкувався тут, у Чехії, із багатьма професіоналами, які працюють з воротарями. Всі вони дуже високо оцінюють воротарську школу Динамо та роботу Михайла Михайлова.
– Динамо вже 4 роки без чемпіонства, 3 роки – без ЛЧ. Уболівальники боляче сприймають, що динамівці поки не можуть конкурувати із Шахтарем на внутрішній арені та мають проблеми у єврокубках. Це загальний стан речей, чи команда робить розбіг перед стрибком?
– Нічого випадкового не буває. Футбол має свої закономірності. Футбол не терпить дрібниць. Напевно, були допущені помилки. Я про це вже вище говорив. Сучасний футбол – це вид спорту, де гроші мають велику роль. Можливості Динамо та Шахтаря суттєво відрізняються.
Киянам потрібно виховувати власних гравців. Свого часу іспанські спеціалісти доволі плідно попрацювали в Києві. Якщо клуб хоче робити ставку на власних гравців, то ретельно має ставитися до тих, хто займається молоддю. Тренери молодіжних команд повинні розуміти всі тенденції сучасного футболу і бути готовими вчитися новому.
Команда мрії Ігоря Суркіса: яким буде Динамо, якщо врахують повчальний урок від Яремчука?
Питання не в національності. Я бачив різних іспанських тренерів. Важливо, щоб люди, які займаються молоддю, мали серйозну кваліфікацію. Серйозні клуби стоять у черзі за такими спеціалістами. Їхня робота добре оплачується. Я впевнений, що серед молодих українських спеціалістів можуть бути якісні тренери.
– Зараз йдуть розмови про Скрипника та Реброва в Динамо. Як ви до цього ставитеся?
– Журналісти на те й журналісти, щоб вести якісь спекуляції. Вони мають на це повне право. Сьогодні тренер команди – Олексій Михайличенко. Сенсу щось інше обговорювати я не бачу. Скажу тільки, що бути тренером Зорі (Луганськ) та Динамо (Київ) – дві великих різниці. Відповідальність, стиль гри, завдання перед клубом, модель гри...
"Качараба має багато пропозицій"
– Ахмед Алібеков від літа виступає за Слован в оренді. Наскільки цей гравець може у майбутньому посилити київське Динамо?
– Для того, щоб Ахмед перейшов у Слован, я багато що зробив. Я вірю в цього футболіста. В Алібекова є багато хороших якостей, але є і футбольні недоліки. Постійно йому говорю, що він прийшов сюди, аби нівелювати ці недоліки. Якщо це йому вдасться, буде топ-футболістом. Зараз він перебуває у процесі. Я думаю, що з цього хлопця може вийти якісний гравець. Але він не кожному тренеру підходить.
– Чи не стало проблемою те, що у молодіжній команді його довгий час використовували, як центрального захисника?
– Модель гри в центрі поля має багато схожого із грою в захисті. Це все залежить від погляду тренера. Свого часу у Реброва в опорній зоні грав Сергій Рибалка. Нічого поганого в цьому не було.
– У збірній України не так багато центральних захисників. Оборонець Слована Тарас Качараба готовий до виклику в національну команду?
– На позиції правого центрального захисника у збірній України велика конкуренція. Більш проблемною є позиція лівого захисника. Чому не запрошують у збірну? Андрій Шевченко вважає, що інші гравці на цій позиції більш сильні. От і все.
– Які у нього перспективи поїхати у сильніший чемпіонат?
– Дуже високі. Він має багато пропозицій. Качараба – якісний футболіст. Володіє тими характеристиками, які у сучасному футболі дуже цінуються.
– Алан Ауссі вважався одним із найбільших талантів в Україні. Як у нього йдуть справи в Чехії?
– Це дуже молодий хлопець. Я із ним працюю. Перспективи у нього є. У кожного футболіста є недоліки. Йому потрібно трохи подорослішати, змінитися. Розуміти конкуренцію та інші речі по-чоловічому. Якщо він із цим впорається, то буде яскравим гравцем.
"Чехії вдалося не довести ситуацію до абсурду"
– Чехія – одна з перших країн Європи, яка відновить чемпіонат. Яка тут ситуація з коронавірусом?
– Рішення вже прийняте в чеському футболі. Чемпіонат повернеться 23 травня. Десятого числа дозволяють тренуватися в повних складах. Ситуація така, що трагедії із цим коронавірусом у нас не було, хоча населення налякалося дуже сильно. Всі сиділи по домах. Із коронавірусу психологічно виходять важко.
Держава застосувала певні заходи, а чехи – дисциплінований народ. Крім того, країна маленька за розмірами. Тому вдалося не довести ситуацію до абсурду, як в Італії чи Іспанії. Не було тут переповнених лікарень.
– Як загалом коронавірус ударить по футболу?
– Зараз більший страх – за майбутнє. Якщо це повториться надалі, футбольний світ може зазнати серйозних наслідків. Держави отримали такий інструмент, як введення надзвичайного стану. Всі думають наперед, як вирішити цю ситуацію. У Чехії виконують всі зобов’язання спонсорів. Чеське телебачення виплатило 75 відсотків грошей. Думаю, що постраждають клуби із 2-3 ліги. Вони мають дотації від місцевої влади.
– Як цей непростий час переживаєте ви?
– Як законослухняний громадянин, я весь час перебував удома, самоізолювався. Виходив тільки за продуктами. Крім продуктових магазинів нічого не працювало. Життя у Чехії повністю зупинилося. Вихід із коронавірусу важкий. Легко все зупинити, важко перезапустити. Футбольне життя завмерло. Увесь свій час я витрачав на поглиблення власних знань. Дивився, читав, вивчав, переглядав, аналізував. Зараз сподіваюся, що до кінця травня нарешті вийдемо із цього стану.
Сергій Тищенко, спеціально для Футбол 24