Наставник Металурга Володимир Микитин висловився щодо впливу війни, розв'язаної Росією, на футбольну діяльність клубу.
"Ми виконали те завдання, яке стояло перед нами. Увійшли до четвірки найсильніших команд Першої ліги у своїй групі. Тож у відпустку команда пішла в гарному настрої. У нас серйозні плани, але говорити про них поки не бачу сенсу.
Перша ліга: ФСК Маріуполь здобув дебютну перемогу, Оболонь у битві лідерів обіграла МФК Металург
Треба визнати, що в осінній частині чемпіонату не все в нас виходило. У деяких іграх усе вийшло не так, як планували. Зараз усе це аналізуємо. Є тут і об'єктивні причини, чому вийшло саме так. Починали ми вдома, а потім змушені були грати домашні матчі в Києві. Були в нас психологічні травми. Є постраждалі від обстрілів по Запоріжжю.
Коли готувалися до останньої гри з Оболонню (1:2 – прим.), по центру міста був приліт. 24 людини загинули. Навпроти цього зруйнованого будинку два гравці наші жили: Векляк і Сад. Вранці в нас о 8:30 тренування, після якого ми одразу поїхали на гру в Київ. Ці два пацани були в шоці.
У всієї команди, особливо місцевих, усі думки були там, у Запоріжжі, де в них залишилися дружини, діти, батьки. Коли повернулися в Запоріжжя, там новий приліт, в інший район, постраждав наш хлопець з академії – Кравчук. Він із сім'єю опинився під завалами.
Ноги, руки цілі, але отримав струс. На обличчі та голові йому накладали шви. З мамою начебто все нормально, а батька не врятували – завалило. Ось так нам доводилося працювати та грати", – цитує Микитина Fanday.
Оборонець Бахмута, активіст Майдану, воїн з часів АТО – українські футболісти на війні з Росією