Дубль Мусси Дембеле та гол Максвелла Корне призвів до чергового сенсаційного вильоту Манчестер Сіті з Ліги чемпіонів (1:3).
Манчестер Сіті підходив до поєдинку проти Ліона без кадрових втрат, якщо не згадувати про травму Серхіо Агуеро. Пеп Гвардіола відправив у запас Бернарду та Давіда Сілву, всадив на банку Фодена, а замість Зінченка на лівий фланг відправив Канселу – Олександр весь матч провів на лавці. Родзинкою стала схема "містян" в три захисники. Руді Гарсія, своєю чергою, виставив той же склад, що і на матч проти Ювентуса.
Манчестер Сіті – Ліон – відео гола
Манкуніанці непогано стартували, одразу ж захопивши контроль над м'ячем. Вже на 3-й хвилині вони ледь не відкрили рахунок – це Стерлінг отримав розрізний пас від Канселу й з лівого краю штрафного віддавав на порожні ворота, однак один із захисників встиг вибити м'яч. Втім, Ліон не збирався виступати в ролі спостерігача: на 5-й хвилині одну з подач Вокер скинув у власні ворота, а на 9-й Марсал потужно пробив з лівого кута карного майданчика – в обох випадках "містян" виручив Едерсон. До 20-ї французи провели ще кілька контратак без гострого завершення, а от у британців нічого, крім невдалих кросів, не виникало.
На 21-й у штрафний з правого флангу вривався Ауар, який викотив неочікуваний пас в спини захисникам, але він пішов задалеко – Марсело пробивав у падінні з дальньої дистанції занадто слабко. "Містяни" огризнулися передачею у вільну зону на хід Стерлінгу, однак Денайєр зробив ривок і встиг відібрати м'яч. Зрештою, гойдалки завершились несподіваним взяттям воріт Манчестер Сіті: Токо-Екамбі на 24-й хвилині отримав закидання з глибини й вилітав на побачення з Едерсоном, голкіпер висмикнувся, але Гарсія встиг вибити м'яч з-під ніг Карла – втім, на підбиранні опинився Корне, який метрів з 24-х закрутив м'яч у порожні ворота. 0:1! В цьому моменті була підозра на офсайд, але гол зарахували.
Підопічні Гвардіоли прокинулись, перехопили ініціативу й загнали Ліон на його половину. В останній третині першого тайму манкуніанці почали серйозно загострювати: на 31-й хвилині Лопеш лише з другої спроби накрив небезпечний простріл Стерлінга, на 39-й де Брюйне зі стандарту закрутив м'яч під поперечину (Лопеш вибив кулаками), а на 42-й Стерлінг, перегравши захисника на правому краю штрафного, викотив пас під удар Родрі метрів з 11-ти – Лопеш спіймав м'яч! Вже у компенсований час Рахім міг забивати сам, однак його постріл з кута воротарського накрив Корне. На перерву команди пішли за мінімальної переваги "ткачів".
Другий тайм розпочався у тому ж руслі, але без моментів. Манчестер Сіті кружляв навколо карного майданчика Ліона, завантажував туди кроси, заробляв стандарти й виконував передачі п'ятками біля воріт, але оборона французів трималася доволі переконливо. На 58-й хвилині Пеп зняв з гри Фернандіньо й кинув у бій Мареза, а "містяни" поступово почали лякати суперника.
Так, на 60-й та 66-й хвилинах зі стандартів метрів з 22-х пробивав де Брюйне – перший постріл парирував Лопеш, а інший пролетів над воротами. Ліон між цими моментами огризнувся дальнім і щільним ударом Марсала, але загалом команда сідала все нижче й нижче. Зрештою, на 70-й хвилині Манчестер Сіті дотиснув: Канселу запустив по лівому флангу Стерлінга, а той прибрав Денайєра й викотив передачу на лінію штрафного під удар Де Брюйне – Кевін пробив точно в правий кут. 1:1!
Втім, "містяни" вже на 71-й хвилині могли пропустити внаслідок лонгболу на хід Корне – Максвел увірвався на лівий край штрафного та впав у боротьбі з Вокером, вимагаючи пенальті, однак арбітр Дані Маккелі наказав грати далі. Манчестер Сіті міг покарати за марнотратство на 73-й, однак постріл Жезуса з лівого краю карного майданчика під ближню стійку витягнув Лопеш. Ще за чотири хвилини Стерлінг повозився з м'ячем і подав на дальню стійку, але Жезус з правої з шести метрів не влучив по воротах!
Руді Гарсія, тим часом, зняв Депая та Дюбуа, кинувши у бій Тете та Дембеле. І вгадав! На 78-й хвилині Ляпорт помилився при передачі, після чого Ауар отримав м'яч та виконав розрізну передачу на Токо-Екамбі – Карл перебував у офсайді, але пропустив м'яч на Дембеле. Мусса ж вирвався віч-на-віч з Едерсоном та переграв його – 1:2! Чистий гол.
Гвардіола відразу кинув у бій Давіда Сілву, а Стерлінг на 86-й хвилині міг зрівняти рахунок з пасу Жезуса на порожні ворота. Бути б голу, якби Рахім з шести метрів не спрямував м'яч у небо. Покарання було миттєвим: на 87-й Ауар пробив з лінії штрафного, Едерсон парирував перед собою, а Дембеле зіграв на добиванні – 1:3. Манчестер Сіті капітулював.
Таким чином, Ліон став останнім півфіналістом Ліги чемпіонів 2019/20. Тепер на підопічних Руді Гарсії чекає суперматч проти Баварії – його проведуть 19 серпня на стадіоні Жозе Альваладе у Лісабоні. Пеп Гвардіола, своєю чергою, не досягає 1/2 фіналу турніру вже у четвертому розіграші поспіль.
Заслужений виліт команди Гвардіоли
Оцінюючи поєдинок Манчестер Сіті проти Ліона, можна спиратися на голу статистику, в якій у "містян" хороші показники: 18:7 за ударами, 9:3 за пасами під них, 14:6 за обіграшами, три очікуваних голи, удари по порожніх воротах, 24% гри на третині поля французів (проти 16% на третині англійців) – все говорить про відскок "ткачів" та нещастя грошовитого дрім-тім. Втім, при детальному розгляді можна заявити про заслуженість фіаско.
По-перше, на нього заслужив Пеп Гвардіола. На матч проти Ліона каталонець несподівано перейшов на схему в три захисники з переведенням де Брюйне на фланг та за відсутності Сілв, Мареза та Фодена в старті. У різних варіаціях гри трьома захисниками в АПЛ "містяни" зіграли всього 254 хвилини, в той час як у схемі 4-3-3 вони провели 2408 хвилин – тобто, нова система для манкуніанських футболістів маловідома й не відлагоджена. Причина такого рішення Пепа полягає в давній його хворобі – у важливих матчах ЛЧ він регулярно переходить на нову ігрову модель, не відпрацьовану навіть протягом тижневого тренувального циклу.
"За чотири роки з Пепом звикаєш, що він дивує тактикою. Іноді гравцям не говорять, як конкретно ми будемо грати, до дня матчу. Це призводило і до вдалих ігор, і до не дуже вдалих" – розказував де Брюйне в інтерв'ю BT після звитяги над Реалом. Тоді Гвардіола перейшов на 4-4-2 без чистих нападників і тотально провалив старт, але згодом Сіті обжився й переміг. Втім, частіше такі експерименти призводять до провалів.
Перед вильотом від Ліверпуля він перебудувався на 4-2-3-1, у які команда практично не грала; проти Тоттенхема були ті ж 4-2-3-1 з новою роллю для Делфа з додатковими корективами вже на 8-й хвилині. Також пригадується виліт Баварії від Реала, коли схему дозволили обрати футболістам, та виліт від Барси внаслідок необачного переходу на систему високого пресингу. Часто Гвардіола давав пояснення своїм рішенням, розказуючи, як все повинно було працювати – його ідеї були дійсно цікаві, однак в ЛЧ занадто висока ціна помилки, щоб йти на ризиковані експерименти. Чотири рази трансформації Пепа призводили до вильоту, але Пеп вирішив перемудрити і в п'ятий раз. Робота над помилками? Ні, не чув!
Теоретично, нова схема проти Ліона мала б парирувати 3-5-2 Руді Гарсії й щось зробити з катастрофічною грою Манчестер Сіті проти команд, які грають в три захисники – таких суперників було п'ять, усім "містяни" програли. Втім, вже до 20-ї хвилини стало очевидно, що у манкуніанців все пішло шкереберть: де Брюйне загнали на позицію, де його якості нівелюються, а Ліон легко перекрив центральну зону – Сіті збився до флангів, 34% атак у цей період спрямувавши через правий край і аж 44% через лівий.
"Ткачі" були готові до цього, в перші півгодини дозволивши Стерлінгу і Ко всього одне небезпечне вривання у власний штрафний. До цього часу у гравців Манчестер Сіті не було жодного удару, за обіграшами на дриблінгу французи вели з рахунком 2:6, а за голами – 0:1. Забив футболіст, який до цього тричі забивав у ворота "містян". Робота над помилками – гудбай. Після того голу манкуніанці створили лише один гольовий момент, який, знову ж таки, прилетів з флангу. Загальна точність передач в останню третину поля взагалі жахає.
По перерві Гвардіола деякий час грав за старою схемою, але на 58-й хвилині Пеп здався – Марез з'явився на полі й пішов у атаку, де Брюйне змістився в центр, а схема перебудувалася на класичні 4-3-3. Результат: 13:4 за ударами, 78% володіння, та 88% точності передач проти 54% у Ліона – "містяни" забили раз і могли забивати ще мінімум двічі.
Команді Руді Гарсії десь пощастило, але варто зазначити, що Дембеле провів дубль після дій Ауара – Мусса вже двічі забивав у ворота Ман Сіті, а за Хуссема клуб торгується. Тобто, про обох "містяни" мали знати усе й готуватися відповідно. Про удари повз порожні ворота та помилки захисників з Едерсоном також не варто забувати – з такими діями про півфінал навіть не мріють. Втім, то хоча б нещасні випадки, а ось якість передач Сіті в останній третині залишалася низькою.
Таким чином, Манчестер Сіті програв через хронічні проблеми Гвардіоли з роботою над власними помилками, а також через недостатню підготовку при вивченні суперника та катастрофічні помилки. Вже цього достатньо, щоб назвати прохід Ліона заслуженим, але де Брюйне вирішив добити усіх заявою про те, що гроші грають у футбол – мовляв, неправильно будувати такий графік матчів після карантину. Тобто, на гроші у футболі скаржиться футболіст із зарплатнею в 18 мільйонів фунтів стерлінгів, який грає у команді сумарною вартістю в мільярд євро.
Здається, хтось втратив орієнтацію в просторі. Добре, що в Європі є команди на кшталт Ліона, які вміють опустити небожителів на землю.
Ліон класний, але йому занадто сильно щастить
Перемога французів була заслуженою. "Ткачі" краще виглядали в першій третині гри, засушили другу й за серйозного тиску манкуніанців в останні півгодини забили їм двічі – вже цього достатньо для відзнаки, але варто також відзначити системність та вміння зіграти конкретно проти Сіті. Ліон ніколи не поступався англійським клубам, якщо відкривав рахунок (6 перемог, 5 нічиїх), а "містянам" не програв жодного матчу з трьох (2 перемоги, 1 нічия) – в усіх випадках забивалися голи, причому Дембеле і Корне мають по чотири забитих м'ячі. Загалом, французький колектив не знає поразок вже у 47-му матчі ЛЧ, в якому виграв перший тайм (39 перемог).
Прохід Ювентуса також був цілком заслуженим, однак і проти туринців, і проти манкуніанців варто відзначити дуже серйозний фарт французів. Так, у ворота "б'янконері" поставили доволі сумнівний пенальті, Бернардескі не забивав у порожні, а з меж карного майданчика "ткачів" було проведено 8 пострілів – "містяни" ж тримали м'яч 78% часу, не забивали у порожні з мінімальної дистанції й 12 разів стріляли зі штрафного. Якби Стерлінг виявився більш точним, то зараз ми б писали про заслуженість перемоги Сіті.
Варто відзначити і деяку банальність у атакувальних діях Ліона. Так, у першому таймі французи через лівий фланг провели аж 52% атак (і навіть 54% у перші півгодини), а крім трьох голів у Ліона й моментів ніяких було – це підтверджується як візуально, так і коефіцієнтом очікуваних голів. Ліон має показник xG від 0,8 (версія Infogoal) до 1,0 (версія Майкла Кейлі). При цьому "ткачі" могли пропустити мінімум тричі – і це в яскраво вираженій оборонній моделі.
Звісно, переможців не судять, та й не потрібно цього робити. Ліон більшу частину гри діяв грамотно в позиційному плані, а Руді Гарсія ще й вгадав із замінами. Проблема в тому, що у півфіналі проти Баварії у порожні ворота будуть забивати, а три очікуваних голи суперника перетворяться не в один реальний, а в п'ять-шість. Ліон прибив проблемних грандів, але не продемонстрував того рівня гри, на якому можна тягатися з Мюнхеном чи навіть з РБ. Не хочеться наврочити, але все йде до того, що казочці "ткачів" прийшов кінець – французи вперлись у стелю результатів.
Канселу витісняє Зінченка з основи
У Олександра не було шансів з'явитися на полі. У Лізі чемпіонів він програв конкуренцію, схема в три захисники змушувала сидіти на лавці, а після переходу на четвірку сенсу знімати Канселу не було. Матч проти Ліона показав, що цей сенс з'явиться ще не скоро.
Португальський захисник, переведений з правого флангу на лівий, провів повний і доволі переконливий матч. В першу чергу, впадає в очі хороша статистика в обороні – він став одним з лідерів за перехопленнями (3) та знятими верховими м'ячами (3), а також увійшов у топ-3 за виграними єдиноборствами. Непогано, враховуючи, що його флангом Ліон атакував вдвічі рідше – це пов'язано із загальною силою Сіті зліва та ослабленістю справа, але внесок Канселу в цей показник також присутній. У двох голах Ліона вини Жоау немає, однак у третьому за Дембеле на добиванні не встежив саме португалець – втім, шансів врятувати там особливо й не було.
В атаці доробок Канселу не такий визначний, але його вплив на гру з Ліоном виявився більшим, ніж у Зінченка чи Менді протягом сезону. Саме Жоау класною передачею за спини захисникам запускав Стерлінга в штрафний на 3-й хвилині, і саме Жоау започаткував гольову атаку Сіті. Взагалі, саме через його трикутник з Гюндоганом та Стерлінгом і проходила вся гострота "містян" у першому таймі.
Так, пасів безпосередньо під удар в його активі немає, як і самих ударів, але ж і Зінченко ними не славиться. Так, у Канселу всього два обіграші з шести спроб, але ж у Зінченка рідко виходить краще. Так, більшість передач в останню третину у Жоау була неточною, однак Олександр взагалі рідко загострює, більше зосереджуючись на позиційній роботі та підготовчих діях. До речі, в них Канселу виглядав недурно, зробивши 100 дотиків до м'яча та віддавши 58 точних пасів із 67.
Українцю не варто здаватись без бою. Свій ігровий час молодий футболіст отримуватиме через роль футболіста функції под особливий спектр завдань, але вмикатися в боротьбу з Канселу потрібно якомога швидше. Португалець опанував позицію лівого захисника і явно виграє конкуренцію не тільки у Сашка, а і в більш статусного Менді. Зінченко повинен це виправляти терміново – або ж шукати новий клуб.