Сергій Костенюк аналізує перший матч 1/8 фіналу Ліги чемпіонів Аталанта – Реал (0:1).
На жаль, перша зустріч двоматчевого протистояння розчарувала. За великим рахунком, на 18 хвилині гру зламав німецький арбітр Тобіас Штілер. Він необґрунтовано вилучив Фройлера. Рішення судді не можна назвати помилкою, це просто незрозумілий, неадекватний вчинок, який, звісно, мав величезний вплив на перебіг матчу.
Вилучення Фройлера зруйнувало план на гру від Гасперіні. З 18 хвилини головним завданням для Аталанти стало збереження шансів на загальний успіх перед матчем-відповіддю. "Чорно-сині" добре перебудувалися та гідно трималися. Команда Гасперіні була дуже близькою до нульової нічиєї, яка навіть за рівних складів у двоматчевих протистояннях є досить непоганим результатом для господарів першої зустрічі. Героєм матчу став лівий захисник Реала Ферлан Менді. Мало того, що фол на ньому став причиною вилучення Фройлера, він ще й забив єдиний, вирішальний гол.
Джан П'єро Гасперіні виставив проти Реала абсолютно той же склад, що й у недільному матчі Серії А з Наполі (4:2). Відповідно, тактична схема також не зазнала змін – 3-4-1-2. На протистояння з Реалом Гасперіні обрав варіант із двома форвардами. На вістрі атаки діяла колумбійська пара нападників Сапата – Мурієль. Під ними грав дисциплінований Пессіна. Центр поля цементували Де Рон і Фройлер, а функції латералів виконували Госенс та Меле. Останній повинен був достойно замінити основного правого півзахисника – Хатебура, який вже місяць перебуває у лазареті. Трійку центрбеків складали Толої, Ромеро та Джимшиті.
Аталанта – Реал Мадрид – 0:1 – відео гола та огляд матчу
Аталанта підійшла до зустрічі з Реалом у кращому стані. Це стосується і результатів на внутрішній арені, і рівня гри та кадрових питань. Якщо у Гасперіні травмований лише один гравець основи, то у команді Зідана справжня епідемія ушкоджень. У лазареті з різних причин перебувають аж дев'ять футболістів, серед яких Рамос, Марсело, Вальверде, Карвахаль, Бензема, Азар...
Не дивлячись на суттєві кадрові проблеми, стартовий склад Мадрида був достатньо бойовим та конкурентоздатним для вирішень найскладніших турнірних завдань. Зідан обрав базову схему 4-3-3 з хибною дев'яткою (Іско). Судячи зі змін у системі гри, можна зробити висновок, що штаб Реала дуже ретельно готувався безпосередньо до Аталанти з її інтенсивним персонально орієнтовним пресингом та певним чином підлаштовувався під італійську команду. Звісно, це великий комплімент для бергамасків, який вчергове підкреслює високі стандарти гри Аталанти.
Аталанта – Реал – 0:1 (0:0)
Гол: Менді, 86
Аталанта: Голліні, Толої, Ромеро, Джимшиті, Меле (Паломіно, 85), Де Рон, Фройлер, Госенс, Пессіна, Сапата (Пашаліч, 30), Мурієль (Ілічіч, 56, Маліновський, 86)
Реал: Куртуа, Васкес, Варан, Начо, Менді, Каземіро, Кроос, Модріч, Асенсіо (Аррібас, 76), Іско (Дуро, 76), Вінісіус (Діас, 58)
Попередження: Госенс, 71 – Каземіро, 23, Менді, 55
Вилучення: Фройлер, 17
Головний арбітр: Тобіас Штілер (Німеччина)
Номінальним вінгерами були Асенсіо та Вінісіус. Марко часто зміщувався у півпростір та центр. Іско багато рухався по всьому фронту атаки, відходив у глибину, часто відкривався та утворював перевантаження у лівому півпросторі. До цієї зони активно зміщувався і лівий фулбек Менді.
Хавбеки Реала виконували звичні для себе ролі. Особливо вдало матч складався для Крооса. Тоні був найефективнішим гравцем на полі. Його статистичні показники вражають. Ліва "вісімка" Реала виконав 139 передач (найкращий показник у матчі). Некоректно порівнювати подібні показники з командою, у якої ще в першому таймі вилучили гравця, але все ж різниця просто колосальна. Найбільша кількість передач в Аталанті у Госенса – 42.
В активі Крооса і найбільша кількість точних передач – 130 (94%). Це на 39 передач більше, ніж у Модріча. Чотири паси німця були ключовими. Також він виконав два удари по воротах Голліні і стільки ж відборів.
Навіть при рівних складах Реал добре контролював м'яч, не кажучи вже про 75 хвилин гри у більшості. Чемпіони Іспанії завдяки рішенню арбітра награли на аномальні показники володіння м'ячем (як для суперника Аталанти). Теплова карта матчу чудово відображає перебіг подій на полі. Після вилучення Фройлера господарі поля усі гуртом зайшли в "автобус" та дисципліновано тримали зональну оборону. Гості майже вдвічі більше контактували з м'ячем. До 1000 забракло лише 10 дотиків.
Було незвично бачити Аталанту в такому стані, але обставини змусили відмовитися від своїх чітких ігрових принципів. Одне рішення арбітра вбило гру та перекреслило план на матч, причому – обох команд. Зідан готував вихід з-під пресингу з автоматичним створенням фазового простору. Оригінальні ролі Іско та Менді тому підтвердження. Контратакувальна модель, покликана розбивати персональний тиск, вже на 18 хвилині матчу була викинута Зіданом у кошик.
Ми стали свідками нудного та одноманітного дійства. Команда Гасперіні перейшла на катеначчо, а Реал повільно і не надто ефективно намагався робити те, що у нього не дуже виходить – будувати позиційні атаки. Шахтар це чудово запам'ятав.
Штучно створена перевага Реала також яскраво відображається у кількості ударів по воротах. Дев'ятнадцять пострілів гостей проти двох ударів у виконанні господарів. Та все ж Реалу досить складно було зламувати компактний низький блок Аталанти. Майже половину зі своїх ударів іспанці завдали після розіграшу стандартних положень.
Гру можна сміливо ділити на два відрізки – до 18 хвилини і після. До вилучення Фройлера Аталанта дотримувалася принципів свого персонального пресингу. На схемі нижче зображена структура колективного тиску "чорно-синіх" у фазі гри без м'яча.
Система персонально орієнтованого пресингу Аталанти не має умов для існування при грі у меншості. Після 18 хвилини команда Гасперіні не просто перебудувалася, а повинна була зрадити головним принципам своєї гри. На позицію Фройлера сів Пессіна. Муріель почав грати трохи глибше, ніж Сапата.
Аварійну структуру Аталанти можна ідентифікувати, як 5-2-2 чи 5-2-1-1. Після того, як замість травмованого Сапати на поле вийшов Пашаліч, він зайняв тимчасове місце Пессіни, який знову почав діяти вище. Зверніть увагу на схему. Аталанта хоч і грала у зональну оборону, але гравці дуже інтенсивно витісняли м'яч зі своїх вертикальних зон. Захисники сміливо і рішуче покидали свої позиції для тиску на суперника з м'ячем. П'ятірки у лінії захисту вистачало, щоб підстраховувати один одного.
На схемі зображені три зони – 1, 2, 3. Перша – зона м'яча. У ній постійно повинен бути гравець Аталанти. По ситуації, найчастіше це були нападник чи хавбек. Під номером 2 – зона взаємодій, мабуть, найважливіша у футболі. Господарі старалися, щоб на цій ділянці поля у них була чисельна перевага чи рівність. Так звана четвірка групи атаки намагалася пресингувати суперників у цій зоні, часом зону атакував ще й один із захисників, якщо м'яч опинявся у його вертикальному коридорі. Досить цікава система оборони. Я б навіть не назвав її суто зональною. Деякою мірою – це змішані методи. Принципи проактивних методів зберігалися навіть у цій структурі.
Система гри Аталанти добре працювала і все йшло до того, що матч завершиться нічиєю. Зараз неможливо вже визначити, чи забив би гол Реал після розіграшу кутового, якби Гасперіні не провів дві заміни перед стандартом. Це порушення ігрової дисципліни тренера, якщо можна так висловитися. Дивно, чому такий досвідчений спеціаліст не почекав і не випустив нових гравців після цього епізоду. Ще й з Ілічічем вийшло не дуже добре. Словенець не приховував свого роздратування.
Головний тренер Аталанти Джан П'єро Гасперіні після матчу відверто висловив свою думку щодо суддівства: "Мене тільки що вилучили за те, що я щось сказав у Серії А, а якщо я скажу щось зараз, УЄФА дискваліфікує мене на місяць. Але це футбольне самогубство.
У нас не може бути суддів, які ніколи не грали у футбол. Якщо вони не бачать різниці між відбором і фолом, то, чесно кажучи, їм слід піти і влаштуватися на іншу роботу. У рефері тепер є відеоповтори, у них є все необхідне для суддівства, але вони помиляються навіть з повторами.
Ви так довго чекаєте на цю подію, а потім воно все розвалюється. Аталанта могла програти Реалу і за рівними складами, за нормальної ситуації, я не скаржуся на результат, але ми, принаймні, могли зіграти в свою гру".
Зідан погодився, що його команда не дуже вразила в ігровому плані, але й не приховував задоволення від результату: "Суперник дуже сильний фізично, і він показав відмінну гру в обороні. Ми досягли непоганого результату, і це для нас найважливіше. Не думаю, що нас варто корити у відсутності винахідливості на полі, оскільки ми забили і при цьому не пропустили. У нас багато тих, хто вибув, але ми на правильному шляху. Намагалися чіплятися за моменти і в підсумку забили гол.
Все складалося непросто, але, зрештою, перемога в кишені. Граючи у повному складі проти 10 футболістів, ми були не ідеальні, але в підсумку важливо тільки те, що вдалося забити на виїзді. Тепер належить перемогти і вдома".
Результат першого матчу перед вирішальною зустріччю у Мадриді автоматично робить фаворитом протистояння Реал. Але, на мій погляд, у Аталанти залишаються достатньо непогані шанси. Команда Гасперіні має чітке завдання – перемогти на виїзді з будь-яким рахунком. Чи до снаги це Аталанті? Звісно, що так, ця команда чудово грає у гостях. До речі, абсолютно усі свої перемоги у Лізі чемпіонів цього сезону "чорно-сині" здобули саме на виїзді. Три матчі – три звитяги над Ліверпулем, Аяксом та Мітьюлландом. Тож можна не сумніватися, що нас чекає яскравий матч-відповідь.
Лейпциг був не гіршим від Ліверпуля, або Чому ефектний камбек у Лізі чемпіонів досі реальний