Лестер і Манчестер Юнайтед розмінялися голами в центральному матчі 15-го туру АПЛ. Звіт про зустріч читайте на "Футбол 24".
Поєдинок між Лестером і Манчестер Юнайтед можна було назвати центральним у 15-му турі АПЛ, адже команди билися за другу позицію в турнірній таблиці. "Лиси" трималися вище, але відрив від "дияволів" становив всього одне очко – причому в разі поразки підопічні Брендана Роджерса ризикували пропустити ще й Евертон, Челсі та Тоттенхем. Манкуніанці, своєю чергою, набрали інфернальну форму – у внутрішніх змаганнях вони не програли у восьми матчах поспіль при семи перемогах, а на виїзді манкуніанці виграли 13 разів поспіль (рекорд в історії клубу). Словом, фаворит зустрічі був очевидним.
Макларен: Манчестер Юнайтед – справжній претендент на чемпіонство
Уле Гуннар Сульшер, порівняно з кубковим матчем проти Евертона, провів масштабні зміни у складі, повернувши в основу де Хеа, Ліндельофа, Фреда, Мактоміная, Джеймса, Шоу, Рашфорда та Марсьяля. В запасі залишилися Кавані та Погба, які провели дуже крутий поєдинок на Гудісон Парк. Крім того, на лавку несподівано потрапив Лінгард, про якого всі вже встигли й забути. Брендан Роджерс же своїм складом не здивував, кинувши у бій найсильніших.
Перший тайм не був цікавим для нейтрального глядача. Від стартового свистка до перерви на полі точилася позиційна боротьба у невисокому темпі зі значною кількістю дрібних порушень та затяжних поперечних перекатів м'яча – особливо цим страждав Лестер. Втім, МЮ міг відкривати рахунок вже на 1-й хвилині з м'якого навісу Бруну Фернандеша на лінію воротарського – Рашфорд головою пробив над поперечкою. Господарі огризнулися слабеньким ударом Варді з-під Байї та виходом Джеймі віч-на-віч з офсайду. От, власне, і всі моменти в перші 20 хвилин зустрічі.
Здавалося, що за такого футболу голів побачити не вдасться, однак на 23-й хвилині "дияволи" несподівано відкрили рахунок: Джеймс після вкидання з ауту змістився з правого флангу в центр і викотив пас на Бруну Фернандеша, а той у підкаті вирізав передачу в штрафний під вихід Рашфорда віч-на-віч – 0:1! Втім, довго вести в рахунку манкуніанцям не довелося: вже на 31-й хвилині все той же Бруну Фернандеш втратив м'яч під тиском Ндіді та Меддісона, після чого пішов пас на Барнса – Харві ж сміливо вистрілив метрів з 23-х під ближню стійку. 1:1!
Від такого розміну зміст гри аж ніяк не змінився. У Лестера в атаці взагалі нічого не виходило, а Манчестер мав лишень стандарт на 37-й хвилині – Бруну Фернандеш замкнув його головою, але вийшло занадто неточно. Зрештою, на перерву команди відправились за нічийного рахунку.
Другий тайм Лестер розпочав значно активніше за манкуніанців. Господарі провели серію небезпечних вривань у штрафний, заробляли кутові та перспективні штрафні удари, однак підопічним Брендана Роджерса катастрофічно бракувало конкретики. "Червоні дияволи", своєю чергою, насторожували своєю пасивністю навіть Уле Гуннара Сульшера, якому на 54-й хвилині довелося випускати на поле Погба.
Справи пішли вгору, хоча й без прямої участі Поля. Гості вже на 59-й хвилині могли виходити вперед: Мактомінай відібрав м'яч у центрі й одразу вирізав передачу під вихід Рашфорда віч-на-віч, а Маркус потужно пробив у лівий кут – Шмейхель парирував! Ще за хвилину нападник вивів сам на сам Марсьяля – Антоні свій момент реалізував, але його гол скасували через явний офсайд.
Лестер на 65-й огризнувся проривом Барнса з прострілом на дальню стійку, однак Меддісон не встиг до нього. МЮ за чотири хвилини по цьому ледь не забив зі штрафного – Магуайр головою замикав подачу, але пробив над воротами.
Поступово активність манкуніанців стихла. Лестер повернув контроль над грою й продовжив спроби пройти оборону гостей через фланги, але нічого цікавого створити не вдалося. Попри це, тренерський штаб МЮ явно був стривожений пасивністю атаки, тож на 75-й хвилині у бій кинули Кавані. Цей хід приніс успіх вже за чотири хвилини: Едінсон відкрився під передачу Байї на чужу третину поля, протягнув м'яч і викотив розрізний пас у штрафний на Бруну Фернандеша – португальцю залишилось тільки переграти Шмейхеля. 1:2!
Брендан Роджерс одразу випустив на поле нападника Переса. "Лиси" знову перехопили ініціативу й навіть загнали манкуніанців на їхню половину, однак у завершальній фазі їм дуже не вистачало якісної передачі. Втім, заміна Лестера спрацювала так же швидко, як і заміна МЮ: на 85-й хвилині Перес отримав м'яч на правому фланзі та прострілив, а Варді замкнув передачу ударом метрів з 11-ти – 2:2!
У компенсований час Перес міг ще й вирвати для Лестера перемогу, зрізавши відскок на лінію воротарського у дальній кут, однак м'яч пройшов поруч зі стійкою. Манчестер Юнайтед же до останніх хвилин небезпечних моментів так і не створив. Зрештою, фінальний свисток зафіксував бойову нічию.Таким чином, Лестер поки що зберігає другу позицію в турнірній таблиці, набравши 28 очок. Манчестер перервав фантастичну виграшну серію на виїзді й залишається третім, маючи в активі 27 залікових балів. Втім, сьогодні конкуренти можуть вибити обидві команди з насиджених місць.
Манчестер Юнайтед опустили на землю
Манчестер Юнайтед видав вражаючу серію виїзних перемог, а загалом не програє вже у дев'яти матчах поспіль при семи перемогах і середній результативності в 2,55 голів. Після звитяги над Евертоном в Кубку ліги вболівальники та експерти поглянули в таблицю й почали вимагати боротьби за чемпіонство – коли ж, як не в коронавірусний сезон з млявими грандами, брати золото АПЛ? Втім, Лестер швидко повернув МЮ на землю.
Навіть у поєдинку з Евертоном, де "ірискам" нічого не дозволили, МЮ не контролював гру повністю, граючи відрізками. Ця проблема не нова – навіть з Шеффілдом і Вест Хемом команда провалювала перший тайм, пропустивши по голу. На Кінг Парк Стедіум ініціатива переходила до МЮ лише на кілька хвилин, а після двох своїх голів Манчестер втрачав концентрацію та швидко пропускав. Це вже не випадковість і не збіг обставин, а систематична неспроможність закріпити контроль над матчем – манкуніанці вміють притискати, руйнувати, виривати вольові перемоги на останніх хвилинах, але тримати матч мертвою хваткою, як Ліверпуль, підопічним Уле не до снаги. І це при фантастично потужному складі!
При цьому "дияволи" регулярно пропускають внаслідок дурних помилок на кшталт ляпу Хендерсона з Шеффілдом чи недолугого офсайду на власній половині з Башакшехіром. У поєдинку з Лестером "дияволи" також епічно привозили на рівному місці: гол Барнса почався з падіння Магуайра у власному штрафному та панічного виносу на Фернандеша, однак були і страшніші помилки – де Хеа на старті матчу невдало обробив пас перед власними воротами, а Байї у другому таймі привіз стандарт, високо піднявши руку для роздачі команд партнерам. Саме в неї і влучив м'яч.
Зрештою, варто відзначити шалену залежність від класу лідерів. МЮ свої проблеми з контролем гри компенсує високою якістю моментів – з Лестером при загальній пасивності підопічні Уле Гуннара Сульшера мали три виходи віч-на-віч (і один з офсайду) та два хороших замикання зі штрафного. З них прилетіло два голи – саме на них Юнайтед і награв за статистикою очікуваних голів. Крім того, гості мали шість проникних передач проти однієї у Лестера, хоча ініціативу тримали саме "лиси". Все це говорить про значну перевагу в класі, яку команда реалізовує, однак прибери зі складу Рашфорда і Бруну Фернандеша – і не було б жодного моменту.
Бруну, між іншим, взяв участь у 31 з 60 голів МЮ з часу свого приходу в команду. Це шикарна статистика, от тільки вона не є нормальною – не може один футболіст настільки домінувати над усім колективом. У Ліверпулі таку картину уявити нереально.
Таким чином, нічия з Лестером вийшла цілком логічною. Рано чи пізно Манчестер повинні були покарати і за неспроможність вести гру одноосібно, і за дурні помилки, і за залежність від зірок. Втім, нічого страшного не сталося – Юнайтед лишень довів, що тягатись з Ліверпулем зарано, однак в цілому футбол підопічних Уле Гуннара Сульшера виглядає осмислено й симпатично. Проблеми "дияволів" не є масштабними, однак саме з дрібниць складаються чемпіонства. До них МЮ ще не готовий.
Трансфери МЮ витягують "дияволів"
Протягом поєдинку проти Лестера не покидало відчуття захвату від останніх трансферних кампаній МЮ. Можливо, воно не так вражає при погляді на Магуайра, але загалом придбання манкуніанців за останні півтора сезони роблять їм результат.
В першу чергу, це стосується гри Бруну Фернандеша. Португалець менше, ніж за рік у футболці "дияволів" вколотив 18 голів і віддав 11 асистів, зробивши половину голів Юнайтед за цей період – і це всього за 28 матчів. В топ-5 ліг Європи тільки Мессі та Лєвандовскі взяли у часть у більшій кількості забитих м'ячів – у Лео 34, а у Роберта 37. Втім, Бруну Фернандеш виграє у статистиці півзахисників, ставши першим хавбеком сезону 2020/21, якому вдалося забити 10+ голів у топ-5 чемпіонатів.
При цьому у португальця більше асистів в АПЛ, ніж у будь-якого футболіста за 2020-й, а за кількістю забитих м'ячів у англійському чемпіонаті він поступається лишень Салаху (20). За результативними діями на виїзді Бруну – абсолютний лідер АПЛ. Крім того, Фернандеш увійшов у топ-3 футболістів Європи за кількістю створених моментів за рік – 41 (стільки ж у де Брюйне).
Ще одне фантастичне влучання МЮ – Кавані. Едінсон в матчі з Лестером викотив класний асист на Фернандеша всього за чотири хвилини після появи на полі, оформивши п'яту результативну дію (3 голи + 2 асисти) після виходу на заміну. Це найкращий результат в АПЛ прямо зараз, однак важлива навіть не кількість, а якість – уругваєць вириває для Юнайтед результат.
З Саутгемптоном нападник оформив дубль, переломивши хід зустрічі 1:2 на 3:2, в чемпіонаті на Гудісон Парк він добив Евертон, а в Кубку ліги саме Кавані врятував Манчестер від овертаймів красивим голом з дальньої дистанції.
Вірогідно, скоро статус Едінсона від суперсаба зміниться на гравця основного ростеру, адже він приносить користь не тільки результативними діями, а й самою якістю футболу – уругваєць шикарно відкривається між лініями, збирає на собі фоли й рідко втрачає м'яч.
Крім цих двох зірок, також можна відзначити Магуйра. Так, Харрі допускає дрібні помилки, він повільний і не дуже скоординований – власне, це і принесло Лестеру перший гол. Втім, в АПЛ немає кращого центрбека у верхових єдиноборствах, ніж Магуайр – у нього вже 58 перемог у повітрі в 72 епізодах. У поєдинку на Кінг Пауер Стедіум така ефективність могла вилитись у гол в середині другого тайму, однак Харрі забракло точності.
Зрештою, і юного Джеймса необхідно відзначити. Матч проти Лестера у нього не пішов – Дені програв сім єдиноборств з восьми і мав точність передач на рівні 63%. Та і загалом другий сезон у складі явно гірший за попередній, однак у Лестері саме він започаткував першу гольову атаку Манчестер Юнайтед.
Ось так хороша трансферна робота за останні два сезони зробила МЮ претендентом на друге поспіль срібло – а, можливо, і на золото. В цьому сезоні можливо все.
Варді – герой, Тілеманс – найкращий
"Це гра Джеймі Варді", – заявив після матчу Брендан Роджерс. Дійсно, важко не визнати героєм легенду, яка рятує команду від поразки у важкому матчі з МЮ. І не так вже й важливо, що по суті у Джеймі матч не пішов – у нього три виграних єдиноборства з дев'яти, нуль успішних обіграшів на дриблінгу, а два перших його удари потягнули на 0,13 очікуваних голів. Все перебивається його третім ударом, який призвів до взяття воріт.
Насправді, оцінювати Джеймі по одних лише ТТД не варто. Більш важливо, що Варді зберігав високу активність протягом всієї зустрічі, постійно визираючи на різних ділянках поля (теплова карта підтверджує). На кожен момент МЮ саме Варді намагався відповісти хоч якось. Так, удари не йшли, але він постійно знаходив якісь зони й загалом грав із шилом у п'ятій точці – словом, був собою.
За це доля його і винагородила, хоча навряд чи справедливо говорити про долю, коли мова йде про топ-нападника АПЛ. 31,6% ударів Варді конвертував у гол – серед футболістів з 10+ голами в чемпіонаті лише у Сона реалізація (44%) вища.
Втім, було б несправедливо обійти увагою Тілеманса, адже саме він був найкращим у зустрічі. Загинайте пальці: найбільше дотиків до м'яча (107), найбільше пасів (79), найбільше повернень м'яча (14), найбільше виграних єдиноборств (12), найбільш вривань на чужу третину поля (11), 6 обіграшів на дриблінгу із шести (також лідер) – вражає, чи не так? Крім того, бельгієць виконав три відбирання та два перехоплення.
Тілеманс випалив центр, однак ніхто не буває ідеальним. Саме Юрі привіз вихід Рашфорда віч-на-віч на 59-й хвилині, програвши боротьбу за м'яч Мактомінаю. Втім, на тлі такого перформансу про цей епізод можна забути. Так, він не брав участі у голах, однак без такого футболіста Лестер і не мріяв би про нічию. Браво.