Колишній нападник збірної України Іван Гецко пригадав буремний 1997 рік у складі Дніпра.
– У вашій кар'єрі був Дніпро, тренером якого був В'ячеслав Грозний. Він вам запропонував добрі гроші?
– Контракт був привабливий. А з Грозним я познайомився ще коли був у СКА Карпати. Був турнір серед команд, які представляли збройні сили.
Вже тоді він кликав мене до себе у Вінницю. Казав: "Навіщо тобі повертатися на Закарпаття, відслужиш, приїжджай у Вінницю, гратимеш у мене". Потім ми довгий час не бачились. Грозний працював у Спартаку. До речі, до Спартака я міг перейти, коли перебував в Ізраїлі, принаймні переговори такі велися. Але щось не зрослось.
– Що думали про пропозицію тодішнього Дніпра?
– Коли я почув, що Дніпро зацікавився мною, то був приємно здивований. По-перше, Дніпро для мене рідне місто, там я народився, по-друге, хотілося швидше втекти від цього божевільного Газзаєва. Ця база, на якій він нас тримав, у мене вже у печінках була.
– Грозний у роботі не розчарував?
– Як тренер, Грозний – фахівець високого рівня, як-не-як спартаківську школу пройшов. Тренування у нього хороші, якісні. Грозний у Дніпрі дав мені волю. Я дозволяв собі дуже багато того, що не могли дозволити собі інші футболісти.
Так, наприклад, я знав, що зігравши в суботу гру, міг сісти в машину і поїхати додому до Одеси. Якщо команду збирали у понеділок, то я міг з'явитися на базі у вівторок і навіть у середу. Але Грозного "кинули" у Дніпрі, а вже потім "кинули" і нас. З того, що нам обіцяли, заплатили лише третину – 10 тисяч доларів. Сказали, що це гроші за шість перемог та 2 нічиї (Гецко у Дніпрі провів 19 ігор, забив 6 м'ячів, – прим. автора). І те, як я знаю, віддали не всім, а лише тим, хто зумів вибити.
– Ви з тих, хто цю суму отримав. Як це було?
– Та як. Пішов до Коломойського і сказав: "Кого ви хочете покарати – це ваша особиста справа, але я хотів би своє отримати і не влаштовувати вам тут гендель". Ще сказав йому, що маю досвід суддівських позовів в Ізраїлі з Маккабі, де я виграв процес.
Думаю, що Коломойський зрозумів, що зі мною краще не зв'язуватися. Мені, Парфьонову та Мізіну якісь борги тоді погасили, а решті хлопців – ні. В інтернеті є ще інтерв'ю Коломойського, в якому він каже, що Гецко та його компанія переходили з клубу до клубу, але після них завжди була розруха. Типу тому, що всі гроші ми у клубів викачували :)
Коломойський залишиться під вартою – суд відхилив апеляцію екс-власника Дніпра
– Чим здивував вас В'ячеслав Грозний?
– Своїми обіцянками. У підсумку все зайшло так далеко, що ми стали менше довіряти В'ячеславу Вікторовичу. Пам'ятаю, сидимо ми десь у місті, вечеряємо, і тут дзвінок з бази, кажуть: "Грозному вже завантажили речі у два бусики, і він збирається їхати". Ми бігом у машину та на базу, але так і не застали його.
– Чи правда, що ви двері до його кімнати на базі намагалися вибити?
– Так, особисто я. Вся ініціатива йшла лише від мене:)
– Як вирішився ваш конфлікт із Дніпром?
– Ми мали контракти ще на рік. Нам їх розірвали, сказали, що надають нам статус вільних агентів. Закінчилося перше коло чемпіонату, ми могли перейти до будь-якого іншого клубу без компенсації. Що, власне, і зробили. Тож Дніпро за нас нічого не отримав, ми пішли безкоштовно, – розповів Гецко в інтерв'ю Fanday.