Казахстан та Україна розійшлися фатальним миром (2:2) у 4 турі Європейської кваліфікації Чемпіонату світу 2022. Рахунок і огляд матчу – на "Футбол 24".
Дуже важлива битва для команди Петракова – дебютна для нового головного тренера нашої збірної. Матч, як і онлайн-трансляція Казахстан – Україна на "Футбол 24", стартує о 17:00. До звітної дуелі господарі замикали таблицю групи D з єдиним балом, який, на жаль, взяли в Києві. Україна після 3 нічиїх на старті відбору посідала друге місце. Воно дає право грати стикові матчі, але й в обох головних суперників є матч у запасі, причому саме з аутсайдером. Українці раніше в історії перемагали казахів 4 рази, зокрема, обидва – на їхньому полі. Лише при Шевченку у поточній кваліфікації "синьо-жовті" втратили очки. Зараз права на помилку вже не було.
Казахстан – Україна: онлайн-трансляція матчу відбору ЧС-2022
Блискучий гол уже на 2 хвилині. Трійця центральних захисників покатала м'яч, поки Забарний не кинув Караваєва по правому флангу. Сашко відразу ж дав у центр, а Яремчук підбив собі грудьми і з льоту ефектно перекинув голкіпера – шедевр форварда Бенфіки. Такі забивають 3 на 100 спроб! А непоганий стартовий пресинг біля чужого штрафного – позитивна агресія з високими перехопленнями у стилі Динамо Луческу в останніх матчах УПЛ. Зінченко блокує стартовий удар казахів на 15 хвилині. А перед тим наш легіонер з Манчестер Сіті видав націлену подачу на Миколенка. Трохи влучності забракло Віталію, але далі динамівець видав прорив лівим флангом і простріл. Соболь на підбиранні накриває у штрафному. Удар, рикошет, стійка і невдала спроба Ярмоленка добити.
Казахстан – Україна – відео голів і огляд матчу відбору ЧС-2022
Непогана діагональ Куата з глибини. Караваєв залишився у величезній зоні проти одного суперника, тож навісу не завадив, але не більше того. Класний пас Буяльського, який дебютує в стартовому складі збірної у 28! Віталій фактично грає на позиції лівого інсайда. Ярмоленку треба було лише влучити – стійка. Караваєв підбирає, Сидорчук добиває з меж штрафного. І знову каркас воріт. Фантастика, тричі обстукали наші збірники стійки і поперечини за перші 25 хвилин.
Два поспіль дальні удари вище воріт. А ось третій – це вже тривожно. Пятов, який повертається в основу через травми Трубіна і Бущана, накриває удар казахського капітана Нургалієва. Сидорчук, звісно, самовіддано стелився у блоці, але в опорній зоні моментами не вистачає сил і ніг нівелювати загрозу господарів. Уже й з меж штрафного перший удар пропускаємо. Просте закидання вперед, але далі тільки слабкий удар у Пятова. Ще кілька дальніх спроб Казахстану – то вже таке.
Насторожує кількість втрат у Сидорчука і Миколенка (по 11 на брата, найгірший показник за тайм з відривом). Казахи миттєво конвертують будь-який шанс в удари і здається, що біля наших воріт стабільно дуже і дуже гаряче. Утім, загалом все досить спокійно. За ударами з меж штрафного, а звідти забити шансів найбільше, 8:1 на користь України. Казахстан дуже поспішає, іноді аж занадто. Хаотичний футбол може створити проблеми гостям, однак після першого тайму більше шкода втрачених моментів у стартові 25 хвилин. Це згодом збірна взяла паузу, яка відверто затягнулася, а так гру можна було завершувати дуже швидко.
Забагато гравців попереду, розрив у центральній зоні, Миколенко змушений фолити. Це жовта і дискваліфікація динамівця на матч з Францією через перебір карток, якщо вірити УАФ, але у Віталія не було жовтих у цьому відборі тільки вилучення. Дивна ситуація. Після перерви гра зовсім заспокоїлась. За 10 хвилин лише прорив і заблокований удар Ярмоленка на дві команди. Петраков із замінами не затягує. Циганков і Маліновський замість Яремчука і Буяльського на 59 хвилині.
Ярмоленко тонко відіграв п'ятою, Матвієнко несподівано увірвався у штрафний, підключившись з глибини. Одне тільки погано в цій атаці – захисник Шахтаря не реалізував вихід сам на сам з голкіпером. Ще один розкішний пас Ярмоли. Зінченко на класі розіграв у центрі і віддав на свого партнера по АПЛ. Капітан збірної України вивів цього раз Соболя на побачення з Покатіловим – і знову тягне кіпер. Забиває Аймбетов на 67-й. Литовські судді свистять офсайд. VAR підтверджує. Фух! А майже відзначився нападник Астани, який вийшов на заміну.
Та минуло кілька хвилин, і ми таки пропустили. Валіуллін прийняв дальній пас, Караваєв не встиг накрити, а Пятов пропустив у ближній кут. Цього разу VAR не допоміг. Ще й Зінченко на рівному місці в центрі поля заробив жовту. Це вже точно дискваліфікацію на Францію. Шапаренко замість Сидорчука на 76-й. Циганков крутить у дальній – мінімальний промах. Ярмоленко після пасу Маліновського обіграв двох і в падінні на межі фолу суперників пробив повз ворота.
Циганков вибігає на воротарський, Покатілов зближається і не дає себе прошити. Черговий змарнований суперпас Ярмоли. Сікан замість Соболя на 83 хвилині: у 2 форварди і 4 захисники завершуємо. Маліновський не дуже вдало вийшов. То занадто важкі передачі, які не розуміють партнери, то бездумний дальній удар вище. І знову круте рішення від Ярмоленка. А Миколенко гальмує і не повторює гольовий трюк Зінченка з матчу проти Швеції на Євро-2020. Маліновський, ну як же так?! Караваєв був зовсім відкритий у штрафному, замість цього удар у захисника зі значно гіршої позиції. Прорив центром крізь ноги Забарного, удар Аймбетова – Пятов відверто рятує в дуелі віч-на-віч.
Майже казка. Сікан, вічний джокер Петракова, який отримує крихти часу в Шахтарі, забиває після комбінації Циганкова і Миколенка на 90+3. Але чи був офсайд у Віталія чи навіть Ярмоленка? VAR вирішує і зараховує. Неймовірна історія. Однак на шостій компенсованій Валіуллін забиває другий. Знову з-під Караваєва. Знову банальна подача і скидання, знову не виручає воротар, який сьогодні поступився своєму візаві Покатілову, хоч і не був єдиним винуватцем фіаско. Знову бездарно програна боротьба у центрі. Катастрофа у відборі. Трагічний дебют Петракова, який майже приніс нам вистраждану перемогу.
Петраков симпатичний, недооцінив Казахстан і майже мав рацію
Новий наставник дебютував на гідному рівні: 25 хвилин тотального футболу, результативна заміна, гра без форвардів і з тріо центрбеків. Можливо, вони й стали ключовими. Петраков ніби вирішив утерти носа естетам, які звинувачували його в неможливості грати в контроль і атаку. Це була прекрасна спроба видати пресинг і задушити суперника стартовим кидком. Якби Ярмоленко, Соболь і Сидорчук були точнішими на завершальній стадії, могло спрацювати. Не вистачило дрібниць.
То влучання у стійки, то нестача Буяльського, який насамперед крутий у штрафному та на підступах, а не у фланговій грі, але й так парочку моментів приніс – четверта гострота передач після Миколенка, Ярмоленка і Зінченка. Можливо, з Віталієм потрібно не шукати від добра ще кращого, а просто зробити копіюй/вклей з Динамо? Ну, а після 25 хвилин почалося повільне падіння. Не витримав функціонал, додавало проблем штучне поле. Нічого не могли протиставити простому бий-біжи із регулярними націленими закиданнями через пів поля. Якщо у першому таймі ще були сили, і Миколенко з Матвієнком стабільно підчищали та змушували казахів максимум що бити здалеку, то по перерві Забарний з Караваєвим остаточно попадали, а за ними і вся захисна конструкція.
Праві крайній і центральний захисники відверто не впоралися, а господарі створили 4 супермоменти, методично натискаючи виключно на одну і ту ж больову точку. Спочатку скасований гол через офсайд. Дзвіночок ніхто не почув. Потім перший гол Валіулліна. Далі Забарному знущально пускають поміж ніг по центру, і Пятов хоч десь виручає. Тобто той траурний вирішальний гол на 90+6 аж ніяк не був випадковістю. Немає жодних підстав говорити про рівний матч, коли одна команда має понад 90% шансів упевнено перемогти. Але. Дозволили парочку проходів до штрафного – виймайте 2 голи.
Винувата не стільки реалізація, скільки відсутність дисципліни і та легкість, з якою давалась гра. Уже потім гра розпадається на моменти та дрібниці, з яких виростає диявол. Там Маліновський не добіг у пресингу, там Циганков полінувався (ну, свіжі ж гравці!), там Караваєв і Забарний задивились кіно, а не помітили ривка своїх гравців. І навіть при першому пропущеному – двоє українців встигають накрити, але ніхто не бажає хоча б спробувати заблокувати, викинути ногу, а знову тільки дивимось на суперника і закриваємо огляд голкіперу, який і без того вибрав не найкращу позицію. Зачарована Десна якась, цитуючи класику.
Петраков до гри багато розпинався про те, наскільки його верне від контролю заради контролю і рекордів у ЗМІ. Сам поставив усе на результат, тепер у дурному становищі, тому змушений емоційно критикувати гравців. Хоч і без імен, але дзвіночок тривожний. Загалом же зіграв несподівано видовищно – зовсім не здивував би вихід другого опорника за рахунку 1:0, але ні, ми гнули свою лінію. Вв'язалися в обмін ударами а-ля Динамо пізнього Михайличенка. Контроль м'яча впав з 65% до 51%, точність передач з 86% до 83%. Така тактика привела до аномальної кількості 100-відсоткових моментів після перерви. Створили за другий тайм цілих 6 супершансів (за підрахунками Opta), забив лише один Сікан – гравець без серйозної практики і без віри всіх, крім Петракова. Але вона й заклала міни сповільненої дії.
Україна з цікавими тактичними рухами
Хтось скаже, навіщо Соболь і Матвієнко у штрафному на побаченні з голкіпером. Можна було б по-іншому заспівати, якби забили. Нічого поганого в експериментах немає. Шанси у нас на ЧС-2022 і так на рівні містики, тренеру дають мізер часу на підготовку, але при цьому всьому ми регулярно дивували суперника нестандартними ходами і по-хорошому мали вигравати 4:1 чи 5:2, якщо не більше. Така собі адаптована версія Аталанта, де будь-який з центральних чи тим більше крайніх захисників може опинитися на розстрільній позиції. Хоча і тут найбільше випадає Забарний, який ще перед Євро-2022 показав, наскільки йому важко, хай навіть ситуативно, грати роль правого фулбека.
За фактичної відсутності форварда після заміни Яремчука Ярмоленко почав роздавати просто магічні паси. І вийшов, як майже всі та кожен у нинішній збірній. Створив 3 колосальні моменти (ще 3 простіші), але й сам загубив рівно стільки ж. Циганков запоров "сотку", але по суті став одним із співорганізаторів другого забитого, тонко вивівши Миколенка у штрафний. Караваєв і Зінченко створили ще по 4 нагоди, скільки б не провалювалися в оборонній роботі.
До Пятова є претензії в обох пропущених, але він же був єдиним, хто наприкінці основного часу не дав зробити рахунок зовсім ганебним (1:2 не на нашу користь). Яремчук поклав шедевр, але більше по суті й нічого, крім відволікаючих маневрів. Значно менше було футболістів, до яких нема жодних питань. Той же Сікан спочатку зачепився за м'яч, а потім уже сам завершив гольову атаку – таке враження, що тільки Петраков знає, на що здатен 20-річний нападник.
Не вистачало балансу між лініями. Моментами проглядались шалені розриви між атакувальною групою і захисною. Настільки загравались в нападі, що ніби самі запрошували казахів уперед, відкриваючи не одні ворота. Відчутне явне і доволі успішне перевантаження на лівому фланзі, тоді як праворуч найбільше страждала оборона. Петраков показав готовність до швидких кадрових рішень (із заміною Буяльського здалося, що навіть поквапився) і тактичної гнучкості – не наполягав тільки на грі в 5 захисників, приголомшив добротним пресингом, якого, утім, вистачило лише на пів години. Вимальовувалися гібридні схеми: і 3-5-2, і 3-4-3, і щось схоже на 4-4-2. За контактами з м'ячем у штрафному 47:6 – божевільна перевага українців. І дуже шкода, що команда нового тренера цю вистраждану перемогу так беззубо віддала.
Казахстан не просто слабкий, а дуже слабкий, але шанси ще є
З одного боку є купа виправдань. І обидва основні воротарі випали (є стійка впевненість, що Бущан і Трубін мінімум один би потягнули), і форвардів купа в лазареті чи на лавці навіть в УПЛ. І у тренера набагато менше часу, ніж у того ж Шевченка. І дикий нефарт – у двох іграх з Казахстаном показник очікуваних голів 6,94 – 0,67 на користь України, а реальність 3:3. Але другу нічию проти Казахстану з абсолютно безладним ставленням до роботи ніяк не пробачиш і не зрозумієш. Бо скільки можна з цими вибаченнями? Щоб потім "заткнути роти" критикам і далі давай все по-новій?
Казахстан навіть з новим тренером, який поставив значно складніший для суперників футбол, програв 0:2 Франції і 0:4 Північній Македонії. Непоганий зубастий середнячок, класний дальній пас у центрі поля, шалений характер, дивовижний голкіпер, але не більше. Не віриться, що боснійці чи фіни повторять наші помилки хоча б на 50%. Тим не менше шанси є і вони не такі пропащі. Для цього не потрібно навіть фантазувати про перемогу над Францією, хоча боротися за очки тепер потрібно з подвійною віддачею. Обігруйте всіх конкурентів – 3 перемоги дадуть мінімум 13 очок, може й вистачити для плей-офф. Чому б і ні, всі суперники приблизно одного рівня, крім фаворита та аутсайдера. А Україна останнім часом показала, що здатна дивувати героїзмом там, де вже ніхто не чекає нічого доброго.