В рамках поєдинку 9-го туру відбору до ЧС-2022 збірні Італії та Швейцарії переможця не визначили (1:1). Звіт читайте на "Футбол 24".
Подією дня у європейській кваліфікації на Мундіаль виступала зустріч між збірними Італії та Швейцарії у Римі. Обидві команди оформили вихід з групи ще у попередньому турі, але залишалося відкритим питання щодо першого місця. "Скуадра Адзурра" випереджала "наті" тільки за різницею м'ячів (12:1 у італійців проти 10:1 у швейцарців).
Таким чином, у випадку перемоги чемпіони Європи на 99% забезпечували лідерство. Поразка залишила б підопічним Мурата Якіна лишень теоретичні шанси на прямий вихід у Катар – для цього необхідно, щоб Італія програла в останньому турі Північній Ірландії, а Швейцарія розгромила Болгарію. При цьому альпійцям потрібно буде настріляти кращу різницю голів, а у випадку рівності мати більше забитих.
На початку зустрічі команди намагалися працювати якомога щільніше, що вилилось у велику кількість єдиноборств і фолів. Тим не менш, динаміка гри була високою. Активніше стартували "наті", які вже на 1-й хвилині провели контратаку з дальнім ударом Шакірі по горобцях. На 11-й же Швейцарія несподівано відкрила рахунок: Окафор, який проводив другий матч за збірну (перший в основі), увійшов на лівий край штрафного та викотив передачу на лінію півкола, куди прибіг правий фулбек Відмер – Сільван вистрілив у дотик, влучивши у ліву дев'ятку. 0:1!
Досить швидко альпійці могли й подвоїти свою перевагу. Так, на 13-й хвилині Варгас обігрався з Окафором і небезпечно прострілив вдовж воротарського (Бонуччі ледь не зрізав м'яч у власні ворота), а на 16-й все той же Окафор змістився з правого флангу в центр і виконав обвідний удар – сфера пролетіла поруч зі стійкою. Ще через дві хвилини швейцарці повторили свою гольову атаку, але тепер пробивав Шакірі – вийшло занадто високо.
Італія до 20-ї хвилини не була схожою на себе. Команда не створила жодного моменту й не контролювала гру. Втім, вже на 23-й чемпіони Європи могли зрівняти рахунок: Емерсон відібрав м'яч на фланзі й прострілив на лінію півкола під удар Жоржінью – цей постріл заблокував Закарія, але відскок пішов на ногу Бареллі. Ніколо пробив метрів з чотирьох, однак Зоммер парирував! Ще через дві хвилин Ян знову став героєм, витягнувши закручений удар К'єзи з периметру штрафного.
Після десятихвилинки домінування "Скуадри" гості вирівняли гру, а на 32-й хвилині вони навіть могли провести другий гол внаслідок подачі зі штрафного, яку головою замкнув Шер. М'яч полетів у нижній ближній кут, однак Доннарумма спіймав його.
Не забиваєш ти – забивають тобі: на 36-й хвилині італійці заробили стандарт на лівому фланзі, Інсіньє виконав навіс, а Ді Лоренцо, випередивши Зоммера, завдав удар головою. 1:1!
На цьому моменти у першому таймі завершились. Обидві збірні пішли на перерву за рівного рахунку й рівної гри, хоча загалом Швейцарія виглядала цікавіше. Роберто Манчіні у роздягальні необхідно було провести серйозну розмову з підопічними.
Розмова, вочевидь, була проведена, адже на старті другого тайму Італія виглядала значно активніше. "Скуадра Адзурра" високо пресингувала суперника – навіть Інсіньє завівся, заробивши в одному із відбирань жовту картку. Втім, Швейцарії вдавалося тримати чемпіонів Європи далеко від власного штрафного. Попри 60% володіння й майже повну відсутність контргри з боку суперника, господарі в перші 15 хвилин не провели жодного моменту.
Роберто Манчіні відреагував на такий футбол подвійною заміною, замість Локателлі й Белотті випустивши Берарді й Тоналі. Свіжі виконавці підвищили швидкості й допомогли організувати кілька цікавих атак, але перший удар по воротах Зоммера по перерві пройшов аж на 68-й хвилині – це Емерсон пробив з лівого флангу. Вийшло занадто високо. Одразу після цього Манчіні випустив Крістанте, знявши з гри непомітного Бареллу.
Мурат Якін одночасно з виходом Браяна посилив оборону "наті", випустивши Гарсію та Імері. Швейцарія остаточно відмовилась від боротьби за ініціативу, зосередившись на захисті нічийного рахунку. Заміни виявились вчасними, адже Італія на 70-х хвилин притиснула гостей по-дорослому. На 72-й К'єза ледь не обікрав Відмера при передачі на Зоммера (Ян в останню мить вибив м'яч), на 76-й голкіпер парирував небезпечний постріл Інсіньє з лінії штрафного, а на 80-й Берарді пробив після відскоку з кутового – Відмер накрив удар.
Крім цих моментів, італійці заробили серію стандартів. Доннарумма дозволяв собі працювати аж у центрі поля, адже Швейцарія не вилазила з власної третини. Вихід Фрая та Соу під контратаки не допоміг гостям, а "Скуадра", посилена Распадорі й Калабрією, продовжила чинити тиск – зокрема, на 84-й хвилині К'єза вистрілив метрів з 23-х (м'яч пройшов над поперечкою).
На 86-й же Берарді отримав закидання на правий край штрафного й впав після контакту з Гарсією. Італійці стали вимагати пенальті. Ентоні Тейлор спочатку наказав грати далі, але потім він послухав пораду від VAR і призупинив гру. Переглянувши відеоповтор особисто, британський арбітр вказав на "позначку".
Жоржінью підійшов до м'яча й був готовий вивести Італію вперед – втім, його удар пройшов над воротами! А на 90+3-й хвилині господарі могли ще й програти внаслідок помилки Доннарумми при виносі від власних воріт! Його обікрав Закарія, але Зекірі не встиг покарати "Скуадру".
Зрештою, фінальний свисток зафіксував результативну нічию. У групі С доля першого місця буде вирішуватись в останньому турі, хоча фаворит очевидний.
У Італії є проблеми з атакою
Після фінального свистка вирішив перечитати свій звіт з попередньої зустрічі Італії та Швейцарії. Його основні тези підходять і до опису поєдинку в Римі – Італія така ж сильна в організаційному плані, вона все так же здатна організовувати моменти на класі й вести гру, однак реально потужних ігрових відрізків і гольових нагод у команди дуже мало. І на табло знову нічийний рахунок. І Жоржінью знову не забив пенальті, і Барелла знову розчинився.
Формально Італія награла аж на 2,16 очікуваних голів (згідно з підрахунками Fotmob), але в реальності картина не така яскрава. 0,79 xG припав на випадковий пенальті, 0,57 – на добивання Барелли, 0,47 – на гол зі стандарту. Якщо викреслити ці епізоди, у "Скуадри Адзурри" залишиться всього 0,33 xG.
Якщо ж забути про цифри й просто згадати небезпечні моменти біля воріт Зоммера, то отримаємо ту ж саму картину, плюс удар Інсіньє по центру з лінії штрафного. Після голу Ді Лоренцо й аж до 68-ї хвилини італійці навіть не били по воротах. І це при тому, що збірній Швейцарії протягом 70 хвилин зустрічі вдавалося лишень ненадовго вирівнювати гру.
Такі проблеми Італії з загостренням частково можна пояснити відсутністю травмованих Іммобіле й Верратті, а також пошкодженням Барелли (його вихід у старті до останнього залишався під сумнівом). Крім того, варто не забувати про позицію лівого терціно – Емерсон старається, але до рівня Спінаццоли йому далеко.
Втім, Італія виглядала нестабільно і в кращих кадрових умовах. У Базелі підопічні Роберто Манчіні зіграли приблизно так же, як у Римі. З Іспанією у півфіналі Ліги націй "Скуадра" створила лічену кількість моментів, а її гол виявився випадковим. З Бельгією було веселіше, але і там протягом тривалих відрізків гри італійська атака мовчала. Зрештою, можна згадати і про домашню нічию з Болгарією – так, це просто збіг обставин, помножений на слабку форму на початку сезону, але результат на табло. Всі ці невдачі сталися протягом трьох місяців.
У футболі підопічних Роберто Манчіні відчувається певна криза ідей. Перед Євро-2020 команда дивувала шаленою агресією, граючи з високими позиціями латералів і п'ятіркою гравців при побудові атаки. Взагалі, збірна взяла усе найкраще від тактичної думки сучасної Серії А – агресивне перевантаження третини поля суперника й розтягування оборони від Гасперіні, пресинг-пастки з контрвипадами від Саррі й імпровізацію в рамках сталої структури від Де Дзербі. По ходу чемпіонату Європи алленаторе італійців ще й проявив здатність до швидкої адаптації під сильних суперників.
Італія і зараз залишається дуже сильною. Колектив начисто виграв усю боротьбу у Швейцарії (48-33 за перемогами в єдиноборствах), а також перевершив її у якості передач і дотиків до м'яча в штрафному. Просто тепер суперники виглядають краще підготованими до топ-футболу "Скуадри" – вони все довше тримають її на дистанції, а підопічні Манчіні все гірше знаходять варіанти для загострення. При цьому Італія часто збивається на демонстрацію індивідуального класу – у матчі зі Швейцарією, наприклад, важко згадати якусь цікаву комбінацію.
Італія за будь-яких умов вийде на Мундіаль і точно прорветься у плей-офф турніру, але з таким футболом "Скуадрі" буде важко дістатись навіть до чвертьфіналу. Втім, ситуація виглядає повністю керованою. У Роберто Манчіні для виправлення всіх проблем ще дуже багато часу.
Окафор – відкриття
21-річний Ноа Окафор провів лишень другий матч за національну збірну Швейцарії. До того він виходив аж у 2019 році, в поєдинку за третє місце Ліги націй-2019 – тоді йому надали всього 8 хвилин. Тепер вихованець Базеля, якого підписав РБ Зальцбург, з'явився в основі.
Стартові 20 хвилин Окафора на полі вразили. По-перше, він організував гол. По-друге, він міг організувати ще одне взяття воріт Італії – як через передачу, так і власним обвідним ударом. По-третє, Ноа демонстрував надзвичайну мобільність, визираючи то на лівому фланзі, то на правому, то в центрі, то в обороні. Його теплова карта говорить сама за себе. Хлопець бігав дуже багато – можливо, навіть занадто багато.
Протягом наступної години Окафор не виділявся, хоча єдиний удар швейцарців у основний час другого тайму завдав саме він. В його актив за цей період можна внести лише кілька кросів та обіграшів з партнерами. В цьому обвалі ефективності він не був унікальним – у швейцарців практично всі футболісти провели матч за таким сюжетом.
Втім, Окафор вирізнявся не тільки яскравістю гри на старті зустрічі. 21-річний нападник видав просто шалену частку браку в своїх діях – за 79 хвилин він допустив 13 втрат м'яча при 28 дотиках, віддавши 9 точних пасів з 14-ти. Лишень одна з трьох спроб обіграшу на дриблінгу виявилась вдалою. Жоден з двох кросів Ноа не дійшов до адресата. У нього 0 оборонних дій і 0 зібраних на собі фолів, а в боротьбі хлопчину просто знищили – форвард РБ Зальцбург програв 5 єдиноборств на землі (з 6-ти) і 4 верхових дуелі (з 5-ти).
Можливо, причина полягає в невеликому досвіді повних матчів на єврорівні. Йому давали зіграти по 10-30 хвилин у ЛЧ та ЛЄ, але за три роки Окафор виходив у стартовому складі й провів більше 50 хвилин лишень шість разів – три з них припали на осінь 2021-го. Не дивно, що у виїзному матчі проти чемпіонів Європи й у новій команді 21-річний форвард допустив такий брак. Він лишень знайомиться з настільки високим рівнем спротиву.
Тим не менш, Окафору вдалося видати потужний відрізок на початку матчу проти Італії. Ноа залишив Швейцарію у гонитві за пряму путівку на Мундіаль і запам'ятався вболівальникам найбільше – причому не тільки серед гравців "наті". Молодець!
Італії необхідно змінити пенальтиста
Жоржінью провів феноменальний рік. Йому вдалося виграти Лігу чемпіонів та стати чемпіоном Європи, причому всі вболіваники й футбольні аналітики визнають бразильського італійця ледь не головним архітектором тріумфів Челсі та "Скуадри". Його номінування на Золотий м'яч стало абсолютно логічним. Для багатьох тактичних експертів саме Жоржінью є найкращим гравцем Європи у 2021-му.
Сам центрхав досить іронічно сприйняв свою участь в битві за Золотий м'яч, виразивши надію набрати хоча б один бал. Голосування давно завершилось – і це плюс для лідера збірної Італії. Якби воно продовжувалось, матч проти Швейцарії остаточно поховав би сподівання Жоржінью на якісь очки у гонитві за футбольним Оскаром.
Ні, в тактичному плані Жоржінью все такий же крутий, але пенальті закопують не тільки півзахисника, а і його збірну. Все почалося ще у фіналі Євро-2020 – саме Жоржінью не забив у серії (тоді його разом з усією Італією виручив Доннарумма). У вересневому поєдинку зі Швейцарією саме він міг принести перемогу "Скуадрі" ударом з "позначки", але Зоммер парирував. Тепер м'яч полетів на трибуни.
Насправді, Жоржінью є шикарним пенальтистом – в АПЛ він забив 10 "одинадцятиметрових" поспіль, встановивши унікальний рекорд. Втім, у поєдинках за збірну справи вперто не йдуть, а його фірмові зупинки й стрибки перед ударом лишень сильніше злять тифозі. Можливо, Роберто Манчіні необхідно змінити виконавця пенальті. Хоча б на фарт.