Перше півфінальне кубкове Дербі Італії завершилось непростою перемогою підопічних Андреа Пірло над командою Антоніо Конте.
Остання зустріч між Інтером і Ювентусом була проведена всього два тижні тому в рамках чемпіонату, завершившись надзвичайно впевненою звитягою "нерадзуррі". З того часу туринці виграли у чотирьох поєдинках поспіль, перегравши Наполі у Суперкубку – міланці ж виграли у двох матчах з трьох, розділивши очки з Удінезе та дотиснувши Мілан. Словом, обидва колективи набрали хід, тож перша битва за фінал Кубка на Джузеппе Меацца обіцяла бути яскравою.
Інтер – Ювентус – 1:2 – відео голів та огляд матчу
Порівняно з поєдинком у Серії А, Андреа Пірло мав набагато менше кадрових проблем. Він не міг розраховувати лишень на травмованого Дибалу, однак вдався до широкої ротації – Буффон став у ворота, в центрі оборони з'явився Деміраль, на правому фланзі вийшов Бернардескі, а в запасі залишились Мората та К'єза. Антоніо Конте, своєю чергою, виставив найсильніший склад – не вистачало тільки дискваліфікованих Лукаку та Хакімі.
Перший тайм зустрічі виявився доволі важким для перегляду. Інтер краще стартував у ньому, Ювентус краще завершив, але загалом цікавих епізодів на полі не виникало. Обидві команди агресивно пресингували без м'яча й не знали, що робити після його повернення – як наслідок, гра виглядала рвано. Забігаючи наперед, скажемо, що голів у цей період було забито вдосталь, однак крім них можна згадати тільки два дальніх удари гостей по горобцях та один постріл із середньої дистанції в руки Хандановічу.
Та і голи не йшли з гри, а стали наслідком випадковостей. Найбільш продуманим з них був перший: на 9-й хвилині Барелла отримав передачу від Санчеса на хід правим флангом і виконав простріл у штрафний, а Мартінес, випередивши де Лігта, пробив у дотик під рукою Буффону – 1:0! Щастя "нерадзуррі" тривало недовго, адже туринці на 23-й хвилині провели атаку через той же фланг – в її завершенні Сандро подав на дальню стійку, а Куадрадо впав там у боротьбі з Янгом. Арбітр призначив пенальті, а Роналду впевнено його реалізував. 1:1! Між цими епізодами не відбулося взагалі нічого цікавого.
Здавалося, що приблизно так команди і завершать перший тайм, однак проти були захисники Інтера. На 35-й хвилині "нерадзуррі" влаштували феєричний привоз: де Врей віддав передачу з центру поля назад, Хандановіч вийшов за межі штрафного, але Бастоні випередив голкіпера, забравши м'яч під свій контроль – втім, далі Алессандро під тиском Роналду вирішив зміститись поперек поля. Кріштіану одразу ж обікрав центрбека, після чого пробив з флангу у дальній кут порожніх воріт. М'яч від стійки залетів у сітку – 1:2!
До перерви рахунок не змінився, а от на старті другого тайму це могло відбутись. Інтер пішов відігруватись і ледь не добився свого вже на 49-й хвилині, коли Янгу вдався удар з відскоку під поперечину. Буффон парирував, а Ювентус на 55-й огризнувся пострілом Бернардескі з лінії штрафного у лівий нижній кут – Хандановіч врятував міланців. На 57-й же ледь не стався другий епічний привоз: Бентанкур прийшов допомогти центрбекам при розіграші від воріт, але втратив м'яч під тиском Відаля перед карним майданчиком – Санчес же прийняв відскок і пробив метрів з 18-ти. Бути б голу, якби під м'яч не кинувся Деміраль.
Якщо в перші п'ятнадцять хвилин по перерві Юве не забував про контргру й періодично вирівнював хід зустрічі, то в середині другого тайму перевага Інтера прийняла загрозливі масштаби. Туринці всією командою сиділи в обороні, а міланці створювали моменти дуже високої якості: так, на 68-й хвилині Дарміан увірвався в штрафний, прибрав Бернардескі на замаху та пробив метрів з восьми – Буффон парирував! Ще за дві хвилини Лаутаро вистрілив метрів з 20-ти – над поперечкою! На 75-й же гості дозволили Бареллі завдати удару боковими ножицями. М'яч пройшов поруч з лівою стійкою. Стривожений Андреа Пірло на 77-й хвилині зняв з гри Бентанкура та Роналду, випустивши Артура та Морату, але на полі нічого не змінювалось.
Антоніо Конте також проводив заміни. Ще на 68-й хвилині він випустив Перішіча, на 72-й він додав до атаки Еріксена, а на 86-й коуч пішов ва-банк, почавши знімати оборонців заради Сенсі та Пінамонті. Всі ці зусилля тренера вилилось всього у один удар від новачків – це Еріксен на 78-й скористався помилкою Даніло, пробивши з лінії штрафного. Точно в руки Буффону. Цей момент виявився останнім для Інтера.
"Нерадзуррі" в завершальній частині зустрічі не тільки перестали загострювати гру, але й почали наражатися на контратаки гостей. Небезпеки вони не несли, але у компенсований час туринцям навіть вдалося загнати Інтер на його половину. Зрештою, фінальний свисток зафіксував вольову перемогу "б'янконері". Матч-відповідь проведуть 9 лютого у Турині.
Інтер продовжує провалювати ключові матчі
Команда Антоніо Конте у поточному сезоні є одним з найголовніших претендентів на чемпіонство. Портал FiveThirtyEight дає "нерадзуррі" майже вдвічі вищі шанси на Скудетто, ніж у Ювентуса й Мілана, а тактично Інтер виглядає найбільш забалансовано та стабільно серед усіх команд Серії А. Навіть на загальноєвропейському рівні міланці йдуть шикарно – за більшістю статистичних показників вони йдуть серед топ-15 європейських клубів. Цей топ відсотків на сімдесят перегукується з парами на 1/8 фіналу ЛЧ.
Картинка клікабельна
Попри таку симпатичність Інтера, у Серії А продовжує лідирувати Мілан, а у першому півфіналі Кубка підопічні Антоніо Конте зазнали домашньої поразки. Це повертає нас до старої проблеми "нерадзуррі" – команда регулярно провалює ключові матчі, не озираючись на клас суперника.
В рамках ЛЧ, наприклад, міланці двічі втратили очки з Шахтарем і зазнали тотальної поразки від Реала в рідних стінах, ганебно вилетівши з турніру. У Серії А команда могла порівнятися очками з Міланом, але розписала нулі з Удінезе – а незадовго до цього Інтер втратив очки з Ромою, віддавши другий тайм після знищення римлян у першому. З Аталантою та Лаціо теж була нічия, а Наполі вдалося дотиснути тільки завдяки пенальті. Тепер до сумного списку додалася поразка Ювентусу.
Не можна сказати, що Інтер взагалі не може вигравати топ-матчі, як МЮ в Англії. По-перше, колектив рідко провалюється капітально – як правило, міланці тиснуть і володіють ініціативою. В тому ж півфіналі поразка виглядає нелогічною, з огляду на рваний перший тайм без моментів та потужну гру по перерві. По-друге, Інтер вміє перемагати у важливих поєдинках – як у Гладбасі чи в чвертьфіналі Кубка проти Мілана. Проблема полягає в тому, що навіть успішні топ-матчі Інтера залишають супернику великі шанси на успіх, а зростання відповідальності за результат постійно призводить до його погіршення.
Ця вразливість – головна перепона Інтера на шляху до трофеїв, але проблема виглядає більш психологічною, ніж ігровою. Так, існує певна залежність від форми Лукаку, Лаутаро чи Барелли, але вона не настільки критична, як у того ж МЮ від Бруну. Так, є окремі тактичні провали від Антоніо Конте, але вони не є системними. Частенько "нерадзуррі" не щастить.
Жодних ознак кризи не помітно, тож міланців і досі можна називати головними претендентами на Скудетто – і, в меншій мірі, на Кубок. Футболістам просто необхідно переломити свій дивний психологічний бар'єр у кількох важливих матчах поспіль. Це повинно статись у поточному сезоні. Інтер занадто класний для лузерства.
Дуже хитка звитяга Пірло
"У матчі з Інтером в лізі ми були самі не свої, ми оступилися, але для нас це виявилося цінним уроком. Ми попрацювали над помилками, які допустили в тому матчі. Це лише перша гра, ми ще нічого не добилися. Це доводить, що якщо ми повністю зосереджені, то будь-якому супернику складно грати з нами", – заявив Андреа Пірло після кубкової перемоги над Інтером. Помітно, що він надзвичайно задоволений звитягою над вчителем і дуже впевнений у своїй команді, однак з цим треба бути обережніше. Ювентус не був аж настільки крутим.
Втім, щодо роботи над помилками Андреа Пірло не бреше. У матчі чемпіонату туринці провалилися у всіх фазах гри, але в першу чергу їм не вистачало збалансованості при пресингу та русі в центрі поля – команда розривалася між завданнями, їй постійно не вистачало гравця, а конкретно Рабйо міг розташуватись так, що центрхав суперника накривав одразу двох-трьох футболістів Юве.
У півфіналі Кубка так не було – "б'янконері" дуже злагоджено тиснули на суперника при роботі без м'яча, відрізали від м'яча Брозовіча завдяки зміщенням Кулусевскі й постійно загрожували ривками по флангах. Власне, голи гостей прилетіли саме з цих дій, причому якісно пресингував навіть Роналду. Інтер у цих аспектах не був гіршим, тому перший тайм і виявився настільки рваним і сухим.
Пояснити таку трансформацію можна не тільки роботою над помилками, а і покращенням складу Ювентуса – у нього були основні фулбеки, замість повільного К'єлліні вийшов швидкий Деміраль, а в центрі з'явився критично важливий для футболу туринців Маккені. Втім, не варто переоцінювати перформанс підопічних Андреа Пірло – два голи, при всіх нюансах, виявились відверто випадковими (на відміну від класно розіграного голу Інтера), а крім них команда нічого адекватного і не створила.
Другий же тайм "б'янконері" відверто провалили. Інтер володів м'ячем 60% часу, вів за ударами з рахунком 9:2 і міг забити мінімум п'ять разів (моменти Санчеса та Дарміана з мінімальних дистанцій, удари Янга та Лаутаро під/над поперечкою, постріл Еріксена з лінії штрафного після обрізки). Плюс, було ще кілька перспективних епізодів з гіршим завершенням (на кшталт удару Барелли з меж штрафного повз воротарський кут). Щонайгірше, Юве взагалі не контратакував. Це – занадто для топ-матчу. "Стара Синьйора" повинна була зіграти внічию або навіть програти.
Туринці, однак, перемогли у програшному топ-матчі. Цей факт не варто недооцінювати – той же Інтер може тільки мріяти про такі розклади. Чемпіонський характер залишається з Ювентусом і виглядає однією з головних переваг над "нерадзуррі" як для матчу-відповіді, так і для боротьби за Скудетто. За збереження цієї особливості Андреа Пірло можна поставити плюс.
Роналду – уособлення переваги над Інтером
Не старіють душею ветерани! 36-річний Роналду продовжує гонитву за рекордом Біцана (805+ голів), після дублю Інтеру записавши на свій рахунок 762-й гол. Офіційно Кріштіану вже давно є найкращим бомбардиром в історії футболу (у Біцана нарахували 759), однак є ще й підрахунки Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation – саме за ними Крішу не вистачає 44 голів до одноосібного лідерства. Якщо Кріштіану продовжить у нинішньому темпі (0,83 голів за гру), то рекорд буде побито за 53 матчі у всіх турнірах.
Втім, якщо стріляти двома голами за матч, то можна дійти до 806 голів швидше. За кількістю дублів у поточному сезоні Роналду є лідером серед усіх топ-5 чемпіонатів – в активі португальця їх уже вісім. Також темп реалізації моментів покращиться, якщо Ювентус частіше гратиме на Джузеппе Меацца – у восьми матчах за "б'янконері" на цьому стадіоні Кріштіану забив шість голів (по три у ворота Інтера та Мілана).
Наявність такого генія у складі стала однією з головних причин перемоги Ювентуса над Інтером. Особливо яскраво це було помітно на тлі ударів "нерадзуррі" впритул у другому таймі, які або блокували, або парирували – Роналду ж з флангу у порожні ворота влучив у саму лузу, забивши з відскоком від стійки. І це при тому, що сам же Кріш і створив собі гол, натиснувши на Бастоні. Міланцям у другому таймі критично не вистачало такого висококласного виконавця у завершальній фазі.
Звісно, до вікових нападників калібра Роналду постійно виникають питання щодо впливу на тактичну збалансованість. Вони вже не так багато та швидко бігають, майже не пресингують і здебільшого обмежуються роботою в штрафному, однак який в цьому сенс, коли немає голів?
Інтер був прекрасно збалансований, але Санчес, Дарміан та інші запороли купу залізобетонних моментів – Роналду ж пішов з дублем при двох ударах та п'ятьох єдиноборствах, організувавши Ювентусу стратегічно важливу перемогу. Це і є топ-клас. Таланти бігають – майстри забивають.