УКР РУС

Геометрія Бенфіки, крок уперед Динамо та неадекватний мешканець офсайду

15 вересня 2021 Читать на русском
Автор: Сергій Костенюк

Сергій Костенюк під мікроскопом розібрав поєдинок першого туру групового етапу Ліги чемпіонів між київським Динамо та лісабонською Бенфікою.

Київське Динамо у рамках першого туру групового турніру Ліги чемпіонів на НСК Олімпійський приймало лісабонську Бенфіку. Нульова нічия не зовсім відповідає характеру матчу. Протистояння було досить змістовним. Бенфіка підтвердила свій високий інтегральний рівень. Команда Жорже Жезуса має цікаву структуру у конструктивній фазі гри. Штаб Мірчи Луческу добре вивчив особливості суперника, Динамо непогано підготувалося до Бенфіки, за великим рахунком стримавши її позиційний наступ.

Скасований гол Шапаренка у відеоогляді матчу Динамо – Бенфіка

Кияни не обмежувалися "автобусом", команда намагалася грати у футбол, своєчасно та досить інтенсивно пресингувала, зустрічала суперника у середньому блоці, та мала чіткі методи виходу у швидкі атаки. Велика перевага Бенфіки у володінні м`ячем була цілком очікуваною. Команда Жезуса у цьому компоненті - одна з кращих у Європі. Але, не можна сказати, що гості мали тотальну ігрову перевагу. Динамо організовано діяло без м`яча та відповідало своїми атаками. До речі, по гольовим моментам, загалом, чемпіони України навіть перевершили гостей.

Розберемо основні тактичні нюанси матчу. Динамо традиційно зіграло по своїй базовій схемі 4-2-3-1. Бенфіка, як і у попередніх матчах у кваліфікації до Ліги чемпіонів знову діяла за структурою 3-4-3, або 3-4-2-1.

Динамо – Бенфіка – 0:0

Динамо: Бойко, Кендзьора, Сирота, Забарний, Миколенко, Сидорчук, Шапаренко, Буяльський, Циганков (Караваєв 76), Де Пена (Вербіч 76), Шкурін (Гармаш 60)

Бенфіка: Влаходімос, Отаменді, Вертонген, Морато, Жілберто (Лазаро 59), Вайгль, Жоау Маріу (Таарабт 86), Грімальдо, Рафа Сілва (Піцці 90), Евертон (Радоньїч 59), Яремчук (Дарвін Нуньєс 59)

Попередження: Сидорчук, Забарний, Гармаш – Рафа Сілва, Яремчук, Вайгль

Удари (у площину) – 8(4):12(4)
Удари з меж штрафного – 3:9
Удари після стандартів – 3:4
Володіння – 32%:68%
Точність передач – 74%:89%
Передачі у фінальну третину – 83:229
Довгі передачі – 54:29
Короткі передачі – 270:649
Передач поспіль – 4:7
Дриблінг (успішний) – 10(4):30(17)
Виграна боротьба у повітрі – 16:17
Фоли – 10:12

Матч можна поділити на два умовні і катастрофічно різні за довжиною часові відрізки. За великим рахунком, з першої до 90 хвилини матчу Бенфіка мала відчутну перевагу у володінні, домінувала та частіше била по воротах. У перші 15 хвилин Бенфіка володіла м`ячем 82% ігрового часу! Згодом, кияни трохи заспокоїлися і почали відрізками відсувати м`яч подалі від своїх воріт.

Обидві команди активніше діяли у конструктивній фазі через свій лівий фланг. Щодо, вертикальних зон, то тут у гостей була значна перевага – 37% активних дій відбувалися на третині поля Динамо.

Бенфіка частіше атакувала, більше била по воротах, до того ж, 75% їх пострілів були виконані з меж штрафного, тоді, як команда Луческу більшу частину своїх ударів нанесла з за меж штрафного.

Дивлячись на всі ці показники, можна зробити висновок, що Бенфіка мала беззаперечну ігрову перевагу. Насправді, Динамо свідомо віддало територію, і досить надійно діяло у позиційній обороні, активно використовуючи пресинг по тригеру. З часом, кияни адаптувалися під запропонований суперником темп та інтенсивність гри і навіть намагалися відразу вмикати колективний відбір на половині поля суперника після втрат м`яча. Виходило не завжди, але у порівнянні з минулим роком молода команда Луческу починає діяти більш упевнено та різноманітно.

У середньому блоці Динамо зустрічало опонентів структурою 4-2-3-1. Це сприяло більш ефективній структурі високого пресингу, який активувався по тригеру. У Бенфіки Жоау Маріу діяв вище ніж Вайгль, а ширину атакам утворювали латералі. Крайні нападники зміщувалися у півпростір, ближче до Яремчука. До речі, на щастя, Роман провів не кращий свій матч. Він мав дуже вигідний момент у другому таймі, але не зумів пробити Бойко з семи метрів. Мабуть, це був кращий момент у португальців.

У низькому блоці Динамо перебудовувалося на фазову структуру 4-4-2. Буяльський традиційно залишався у парі з форвардом, а вінгери сідали на рівень центральних хавів.

Бенфіка має цікаву структуру у фазі позиційного наступу. По суті, Жезус будує дві умовні ромби – низький та верхній. Перший складається з трійки центрбеків та Вайгля і потрібен для розіграшу м`яча та переводах з однієї вертикальної зони до іншої. Друга геометрична фігура – це атакувальна група гравців. Верхній ромб звужує лінію оборони суперника, та звільняє простір для латералів, які грають у структурі досить важливе значення.

На скриншоті вище – структура високого пресингу Бенфіки. Вона від матчу до матчу може відрізнятися. Все залежить від схеми та особливостей білд-апу суперника. У більшості випадків Динамо намагалося не ризикувати. Часто Бойко просто вводив м`яч у гру прямим ударом.

За підсумками першого, великого відрізка матчу (1-90 хв), Динамо повинно було бути задоволене нічийним рахунком, але те, що ми побачили у компенсований час, не може не залишити гіркоту відчуття, що чемпіони України втратили два важливі очки. За три хвилини Динамо створило біля воріт гостей більше можливостей забити, ніж суперник за 90 хвилин. Принаймні, як мінімум кияни нівелювали усю попередню різницю у рівні гри.

Перед матчем Мірча Луческу казав, що головною ціллю Динамо у цьому розіграші Ліги чемпіонів є необхідний крок уперед. На мій погляд, матч з Бенфікою показав, що молода команда продовжує прогресувати практично у всіх компонентах футболу. Чув дещо скептичні відгуки щодо гри киян, але вони більше схожі на думки людей, у яких з реальністю не співпали власні очікування.

Чи можна було очікувати, що молоді вихованці Динамо та гравці рівня УПЛ будуть грати з позиції сили та диктувати свої умови команді такого рівня, як нинішня Бенфіка, якій цілком до снаги поборотися з Барселоною за друге місце у нашій групі? На даному етапі Динамо може конкурувати з колективами такого рівня лиже при умові тих методів, свідками яких ми стали. Це нормально і цілком адекватно. Динамо не програло не тільки по результату, але й по грі.

Обидві сторони мали підстави розраховувати на максимальний результат, тому жалітися на втрачені нагоди не має сенсу. Бенфіка протягом матчу мала кілька шансів на те, щоб матеріалізувати свою значну перевагу у фазі гри з м`ячем. Але, й Динамо також, мало свої аргументи, навіть у скрутні періоди матчу, коли кияни дещо сором`язливо реагували на контрпресинг суперника. За кінцівкою, взагалі, Бенфіка відверто відскочила. Динамо не пощастило, але головне, що молодь прогресує і стає більш конкурентоздатною на такому високому міжнародному рівні. Команда Жезуса – це не Ференцварош і навіть не Брюгге.

Думаю, що хлопці отримали задоволення від гри та стануть більш упевнені у своїх можливостях. Зокрема, у першому таймі саме упевненості трохи не вистачало. Більш високий статус практично кожного гравця команди суперниці тиснув на молодих гравців Динамо. Після перерви господарі поля намагалися тримати м`яч та більш сміливо йти уперед. У фінальному відрізку, коли інтенсивність контрпресингу гостей стала нижче, Динамо повністю перехопило ініціативу і лише дивом не вирвало перемогу. Нехай цей відрізок був коротким, але, принаймні, таких відверто провалених періодів у киян не було.

Найбільш негативним явищем у грі Динамо для мене були дії Гармаша. За відведені пів години Деніс встиг добре нагадати усім українським любителям футболу про свої колишні "подвиги". Так, Гармаш додав грі перцю, він зробив свій внесок у активність команди наприкінці матчу, але він систематично провокував арбітра на вилучення та взагалі, вів себе не адекватно. Після кожного контакту він вимагав від арбітра зафіксувати фол і кожного разу, коли суддя не реагував – навмисно жорстоко йшов у суперника. Це не нормально. Гармаш не тільки виставляє себе неадекватною людиною, але й в будь який момент може на рівному місці залишити свою команду у меншості.

Ще один момент, пов`язаний з Гармашем – це його реєстрація у положенні поза грою. За пів години Гармаш назбирав найбільшу кількість потраплянь у офсайд на дві команди – 3. Останнє потрапляння коштувало Динамо перемоги. Деніс не просто, як центрфорвард намагається балансувати на межі офсайду, він елементарно демонструє недбалість своєю демонстративною повільність при поверненні до ігрової зони.

У другому турі Динамо на виїзді зіграє з Баварією Нагельсмана. Мабуть, це буде найскладніша гра року для киян. Наступні два матчі з Барселоною та візит до Ліссабону будуть вирішальними, щодо турнірної долі команди Мірчі Луческу.

Сергій Костенюк

Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"

"Усі тренери, що тримають його, камікадзе": чому Миколенко більше винен, ніж Гармаш, і хто в Динамо – вже не футболіст