В рамках поєдинку відбору ЧС-2022 збірна Франції несподівано втратила очки у рідних стінах, розписавши нічию з Боснією і Герцеговиною. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Франція провалила Євро-2020, вилетівши на стадії 1/8 фіналу й продемонструвавши серйозні проблеми з організацією атак, тож у домашньому поєдинку відбору ЧС-2022 було цікаво поглянути, які висновки зробив Дідьє Дешам. Наставник "Ле Бльо" на кардинальні кадрові перестановки не пішов, обмежившись введенням у центральну лінію Жордана Верету. При цьому на правому фланзі оборони знову вийшов Кунде, хоча цей експеримент на чемпіонаті Європи нічого хорошого не привніс.
Трансфер Мбаппе заблокував особисто емір Катару – його переконували взяти гроші Реала
Для українських вболівальників цей матч був важливим з двох причин. По-перше, Франція приїде до нас у Київ вже за кілька днів, тому варто було оцінити стан гранда – особливо його атаки. По-друге, Україна була зацікавлена у поразці Боснії і Герцеговини, адже це наш прямий конкурент у битві за друге місце.
В першій половині першого тайму нічого цікавого вболівальники не побачили. Підопічні Дідьє Дешама прогнозовано тримали м'яч на чужій половині, але моментів не виникало – в цей період можна пригадати тільки закидання з флангу на Бензема під вихід віч-на-віч, однак Карім і голкіпера не переграв, і в метровий офсайд заліз. Боснійці огризнулись ударом Джеко з лінії штрафного після триходівки, але вийшло занадто неточно. Так, було ще кілька перспективних вривань Мбаппе та інших у карний майданчик гостей, але до загострення ситуації вони не призводили.
В середині тайму команди нарешті згадали про необхідність забивати голи. Гості ставили на єдиноборства, заробивши кілька перспективних стандартів і всадивши Верету на жовту картку, а потім працюючи через його зону. Втім, нічого небезпечного подачі П'яніча не принесли, а от французи змарнували дві фантастичні нагоди відкрити рахунок.
Так, на 26-й хвилині комбінація між Мбаппе, Дінем і Грізманном на лівому краю штрафного завершилась пострілом Кіліана з гострого кута – стійка врятувала Боснію і Герцеговину! На 33-й же Кімпембе ледь не забив гол року, виконавши винос з центру поля – Преснель вибив м'яч з переляку куди-небудь, а той, полетівши за високою дугою, ледь не впав у праву дев'ятку!
Здавалося, що гра перебуває під повним контролем "Ле Бльо", однак на 36-й хвилині все круто перегорнулось – Боснія відкрила рахунок! Деміровіч обікрав Верету на чужій третині, вибивши м'яч з-під його ніг на Джеко. Едін, протягнувши сферу до лінії півкола перед штрафним, вистрілив у правий нижній кут. 0:1!
Втім, свято балканців тривало недовго: вже на 40-й господарі заробили кутовий, після якого рахунок зрівнявся. Гол виявився курйозним і трагічним одночасно: Джеко виграв верхову боротьбу у Грізманна й головою вибив м'яч, але Едін влучив у спину Антуана – від неї сфера полетіла вздовж воріт, зрикошетивши від стегна Хаджікадуніча й влетівши у ворота. 1:1! Ща за чотири хвилини "маленький принц" міг і дубль оформити, вистріливши з-за меж штрафного у лівий нижній кут, однак м'яч пройшов у сантиметрах від стійки.
На перерву команди відправились за нічийного рахунку. Дідьє Дешам цікаво відреагував на такий розвиток подій, знявши з гри атакувального Лемара й випустивши чистого опорника Тчуамені. Вірогідно, задум полягав у активізації Погба на лівому фланзі й грі через його передачі, однак вже за чотири хвилини після початку другого тайму цей план довелося викинути у смітник – Франція залишилась у меншості.
Підвів Кунде, який на нерідній позиції грубо зрізав Колашинаца у підкаті й отримав червону (разом із дискваліфікацією на матч з Україною). Сеад при цьому отримав пошкодження, покинувши поле. Його замінив Чівіч, а Дідьє Дешам змушений був зняти з гри Верету, випустивши Дюбуа.
У нових умовах Франція розгубилася. За 25 хвилин після червоної картки французи не створили нічого, окрім удару Дюбуа метрів з 30-ти повз праву стійку. Щонайголовніше, "Ле Бльо" взагалі не притискали боснійців, дозволяючи їм перекочувати м'яч і збивати темп, який і без того залишався невисоким. Складалося враження, ніби чемпіонів світу влаштовує нічия. Такий футбол змусив Дідьє Дешама провести подвійну заміну – на 76-й хвилині Бензема й Грізманн покинули поле, а замість них вийшли швидкісні Коман та Марсьяль.
На жаль для французьких фанатів, цей хід аж ніяк не вплинув на гру. Господарів все так же тримали на дистанції. Ба більше – боснійці навіть були ближчими до перемоги, створивши кілька моментів наприкінці зустрічі! Так, на 82-й хвилині Джеко отримав передачу на правий край штрафного й потужно вистрілив з-під Кімпембе повз дальню стійку, а на 86-й Превляк зачепився за відскок на лінії, вистріливши метрів з 19-ти – вище воріт! Крім того, на 90-й зі стандарту стріляв П'яніч, але і тут сфера полетіла на трибуни.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував результативну нічию. Сенсація!
Франція не вміє розкривати "автобус"
Одна з головних проблем Франції на Євро-2020 крилася у слабкості позиційного наступу. Підопічні Дідьє Дешама шикарно виглядали на просторі, розриваючи суперника контратаками й сподіваючись на відкритий характер матчів після виходу з групи. На зустрічних курсах вони знищили Німеччину, але у поєдинках проти Угорщини та Португалії одразу стали очевидними муки французів при грі першим номером. У зустрічі з Боснією і Герцеговиною ця історія отримала продовження.
Насправді, вона почалася задовго до Євро-2020. слабкість Франції у позиційних атаках проявилась ще у перших трьох турах відбору ЧС-2022 – чемпіони світу розписали нічию з Україною в Парижі, а у Сараєво лише індивідуальна майстерність Грізманна дозволила здобути мінімальну перемогу. Навіть у Казахстані підопічні Дідьє Дешама мали певні проблеми. Сценарій у цих матчах був таким же, як і у домашці з Боснією – суперник сідає в "автобус" з п'ятьма захисниками, а "Ле Бльо" створюють всього 3-4 моменти на класі.
Корінь проблеми криється у простоті футболу французів. У позиційних атаках вони роблять ставку на три елементи: на швидкий перект між лініями з виводом Погба під відкритий м'яч, на точні довгі закидання Поля та на ривки Мбаппе по флангах у штрафний – як правило, всі ці прийоми взаємопов'язані. В теорії, їх має бути достатньо, адже Погба за наявності простору віддає мінімум десяток точних лонгболів, а протистояти швидкості Кіліана просто неможливо.
В реальності ж ця манера гри є надзвичайно прогнозованою. Коли суперник сідає в "автобус", простір в останній третині поля закривається – віддавати передачі стає просто нікому, а Мбаппе постійно змушений грати проти двох-трьох захисників. У поєдинку з Боснією і Герцеговиною французи дуже часто розводили руками, адже відкривань біля штрафного не було. Як наслідок, м'яч починав рухатись буквою U, з флангу в центр, з центру на інший фланг, і назад. Аналогічна картина спостерігалася і з Україною, і з Угорщиною, і в Сараєво.
Теплова карта французів у матчі проти Боснії і Герцеговини
Показовим був рух Погба у матчі з Боснією і Герцеговиною. Він досить часто відкривався у центрі поля, але після цього центрхав неодмінно зміщувався на фланг – у першому таймі Поль відходив вправо, а по перерві центрхав став активніше залучати ліву половину. Суперник був готовим до цього.
Боснійці навіть не намагалися персонально грати по Погба, розуміючи, що це лишень зруйнує їхню компактність. Вони дозволяли йому приймати м'яч, граючи вже по його передачах. Поль рухався по всій площині поля й виконав 12 довгих закидань, але тільки 6 з них відправились уперед, в атаку, на останню третину поля – там боснійці в більшості випадків або перехоплювали пас, або накривали адресатів. У штрафному на французах завжди висіло мінімум по два бошняка.
Карта передач Погба з гри. Помітний великий брак при фірмових закиданнях уперед на довгу дистанцію
Щільність і компактність боснійців вилилась у величезний брак "Ле Льо" в атаці. У Мбаппе з 12 спроб обіграшу успішними виявились лишень 4 (всі пройшли далеко від карного майданчика), а удар пройшов всього один – з дуже гострого кута в стійку. Також в його активі одна передача під удар, але вона являла собою подачу з кутового. Лишень Бензема і Кунде зуміли виконати ключові передачі у цьому матчі – аж три на двох. Усім іншим не вдалося асистувати під завершення атаки.
Франція досить часто входила у карний майданчик (понад 30 разів), але команда взагалі не розуміла, що робити далі. Як правило, це були вривання на індивідуальному дриблінгу або ж чіпляння за м'яч після стандартів. За 94 хвилини "Ле Бльо" провели всього 1 удар з меж штрафного з гри – це був той самий постріл Мбаппе у стійку.
До такого провалу призвели не тільки проблеми з просуванням м'яча, а й жахлива робота у єдиноборствах. Збірна Франції програла 41 із 74 епізодів боротьби на землі й "злила" усе повітря – боснійці виграли 10 верхових дуелей з 14-ти. При цьому частіше фолили саме французи (10:6), а Кунде взагалі отримав вилучення. Даний факт тренерському штабу Олександра Петракова необхідно взяти на олівець.
Словом, розкривати "автобуси" Франція як не вміла, так і не вміє. Якщо Україна закриється й не буде привозити сама собі, то у Києві цілком реально розписати ще одну нічию – причому без особливих нервів. Треба лишень уважно працювати по передачах Погба та якомога довше залишати його без адресатів.
Набагато важче встежити за Грізманном, адже це чортеня практично нереально накрити – Антуан з'являється то тут, то там, всюди якісно підігруючи, перехоплюючи нічийні м'ячі й шикарно стріляючи з дистанції. Відчуття позиції у нього неймовірне. Саме тому українцям важливо тримати компактність перед власним карним майданчиком.
Якщо ж Україна буде ще й активно натискати на середню лінію, то цілком реально і гол забити. Особливо вразливою є зона Погба – Поль частенько допускає позиційні помилки й піддається різноманітним маніпуляціям. Тут якраз став би в нагоді стерильний перекат, проти якого так агресивно виступав Олександр Петраков. Погба бігатиме за м'ячем і рано чи пізно розкриє простір на одній із ділянок поля. Те ж саме можна сказати про Верету – центрхав Роми постійно не встигав, допускав велику кількість дрібних помилок і привіз кілька стандартів.
Зачепитись за очки цілком реально, адже у французів зараз і склад не дуже подобається. Атака занадто одноманітна (купа бігунків, немає неприємного для захисників Жиру), немає Канте (вигризає увесь центр поля самотужки, ще й атаки розганяє), немає Рабйо (дуже розумний центрхав). Крім того, кадрові рішення Дідьє Дешама останнім часом дивують – у поєдинку зі Швейцарією він чомусь використовував Рабйо в ролі лівого фальшивого фулбека (Адріен ніколи в таке не грав), а Кунде вперто ставлять на правий фланг оборони (хоча він центральний захисник).
Збірна Боснії і Герцеговини показала, що не такий страшний чорт, яким його малюють. Причому показала це у двох матчах поспіль. Те ж саме демонстрували угорці, та і наша національна команда знає, як відбирати очки у Франції. З весни не змінилося взагалі нічого – а якщо й змінилося, то лишень в гірший для "Ле Бльо" бік. Саме тому коліна в українців у Києві тремтіти не повинні. З французами необхідно просто зіграти уважно – і буде результат.
Боснія і Герцеговина – топ?
Збірна Боснії і Герцеговини не знає перемог вже у 14-ти матчах поспіль, тож назвати команду Івайла Петєва дуже сильною язик не повернеться. За цей період бошняки вилітали від Північної Ірландії, програвали Ірану й втрачали очки з Фінляндією, однак конкретно в двох останніх зустрічах колектив продемонстрував дуже сильний оборонний футбол.
Чим же конкретно сподобалась Боснія у цих двох матчах з французами? В першу чергу, збірна якісно закрилась на власній третині. І це не просто слова, написані по результату (1 пропущений гол за 2 матчі проти чемпіонів світу) – підопічні Івайла Петєва реально злагоджено сіли в захист, тримаючи компактність і не висмикуючись з ліній зайвий раз. "Ле Бльо" не вдавалося маніпулювати переміщеннями оборонців "золотих лілій". Вони не змогли вести гру в просторі між півзахистом та обороною гостей, адже там було дуже тісно.
По-друге, боснійців варто відзначити за читання гри суперника. Вони виконали 13 перехоплень м'яча, вибили 17 кросів з 22-х і провели аж 33 виноси – під виносами розуміють будь-яку дію, яка призвела до тимчасового зменшення тиску або загрози на власні ворота. Здебільшого, це – вибиті передачі в район штрафного. Звісно, коли ти сидиш в "автобусі", легко набити велику кількість успішних дій в обороні, але тут і якість хороша, і зміст гри сам за себе говорить.
По-третє, треба взяти на олівець хороший контроль м'яча з боку боснійців. Вони допускали мінімум браку, втримавши показник точності передач на рівні 90%. Знову ж таки, при роботі в більшості та оборонній моделі легше набивати такі цифри, але 90% точності при 490 пасах і рівній кількості втрат у матчі з Францією – це серйозно. Гості дорожили м'ячем, не пуляючи його куди-небудь. Особливо класно їм вдавалося нав'язувати свій темп через стерильний перекат.
В атаці Боснія і Герцеговина нічого цікавого не продемонструвала, огризнувшись шістьма ударами. Тут прогнозовано виділяється Джеко – саме Едін забив класний гол і саме він міг принести перемогу гостям наприкінці матчу. Форвард шикарно пропонує себе під передачі й має властивість постійно знаходитись у зоні м'яча. Ну, і про шикарний удар забувати не варто.
У матчі проти Франції важливі не стільки атаки боснійців, скільки їхня готовність тиснути на центрхавів Франції. Верету, Погба й Лемар не впорались з агресією суперника, що й вилилось у гол Джеко. З виходом Чуамені ситуація покращилась, але в цілому Боснія і Герцеговина діяла настільки сміливо, наскілько дозволяла система. На це варто звернути увагу, адже у жовтні нам доведеться провести матч з підопічними Івайла Петєва.
Загалом же, нічого нового й неймовірного команда не показала. Класно закрились, підтиснули вразливі точки, забили гол, засушили матч – те ж саме зробила Україна у Парижі. З Фінляндією боснійцям гралося не так весело – втім, то було ще навесні. Готовність "золотих лілій" до матчу з рівними собі колективами поки що залишається загадкою.