Нападник львівського Руха Станіслав Біленький розповів про гіркий досвід виступів у європейських чемпіонатах.
"Я не знаю чи були якісь пропозиції щодо мене, але в будь-якому випадку якщо вони й були, то далі президента Олімпіка не доходили. Знаю, що словацький клуб Дунайска хотів викупити мене ще взимку, але тоді сторони не зійшлись по грошах. Після цього вже за пів року агенти мені повідомили про зацікавленість цього клубу знову і я погодився.
Руху загрожує болюча кадрова чистка у випадку невиходу команди до УПЛ
Мені імпонували задачі та інфраструктура, яка під це будувалася. А вирішальним фактором стало те, що політика клубу Дунайска направлена на виховання молоді з метою подальшого перепродажу, такий собі трамплін в більш іменитий чемпіонат.
Не можу сказати, що у мене там стався конфлікт з тренером. Було певне непорозуміння: от просто не могли зрозуміти одне одного і справа навіть не в мові. У підсумку я майже рік не грав і розумів, що так далі тривати не може. Під час одного з передсезонних спарингів мені повідомили після матчу, що суперник (Заглембе – прим.) мною зацікавився та хоче взяти мене в оренду.
Я навіть не думав довго, навіть попри те, що команда вилетіла з Екстракляси. Я хотів переїхати. Просто краще грати навіть у Другому польському дивізіоні, ніж просто сидіти. Але в Польщі також не все склалося так як хотілося, бо тренера, який мене брав, майже відразу звільнили. Та й ліміт на легіонерів, який допускав лише одного іноземця на полі від команди, не давав себе розкрити повною мірою. Тож по закінченню піврічного контракту з Заглембе ми попрощалися. Зрештою, у Європі добре, але вже хотілося додому. Коли я дізнався про ініціативу Руха мене орендувати – одразу погодився", – цитує Біленького Професіональна футбольна ліга.
Львів у великій біді: за півроку – одна (!) перемога на трьох