"Футбол 24" розповідає про чемпіона Європи та світу, одного з найхаризматичніших голкіперів усіх часів.
Вчора виповнилось 48 років із того дня, коли на півдні Франції, в Лавелане, народився Фаб’єн Алан Бартез.
Його батько був професіональним регбістом, а саме регбі у цьому регіоні було куди популярнішим, ніж футбол. Але Фаб’єн не шукав легких шляхів. До 14 років він грав на позиції форварда, але згодом його перекваліфікували на голкіпера, що було досить дивно, оскільки хлопчині бракувало зросту (180 або 183 см, різні джерела дають різну інформацію).
У 1986 році Бартез перебрався до молодіжної команди Тулузи, а вже через 5 років, 21 вересня 1991-го, дебютував на професіональному рівні у матчі проти Нансі. Поєдинок закінчився внічию – 1:1. Загалом упродовж сезону 1991/92 Бартез відіграв 26 матчів, 13 з яких закінчив "на нуль".
Талант молодого кіпера відразу помітив тодішній гранд французького футболу – Марсель – і влітку 1992 року оформив трансфер. У Марселі Бартез одразу ж став своїм. У дебютному сезоні він провів 30 матчів, став із командою чемпіоном країни і вибив з основи конкурента Ольмету.
Щоправда, через скандал у матчі з Валансьє́ном, "провансальців” позбавили чемпіонства. Проте вболівальники пам’ятають цей сезон зовсім з іншої причини. Марсель вперше у своїй історії підняв над головою кубок Ліги чемпіонів, здолавши у фіналі грізний Мілан – 1:0. Бартез відіграв 10 з 11 матчів (пропустив лише виїзний поєдинок проти північноірландського Гленторана), сім з яких завершив “всуху”. При цьому він став наймолодшим воротарем (до перемоги Ікера Касільяса з Реалом у 2000-му), який вигравав Кубок чемпіонів.
Наступний сезон Марсель розпочав у другому за силою дивізіоні – покарання за корупцію президента клубу Бернара Тапі виявилося жорстоким. Більшість зірок покинули команду, але Бартез залишився і допоміг Марселю повернутись у Лігу 1. З почуттям виконаного обов’язку Фаб’єн перейшов у Монако, де двічі виграв чемпіонат Франції – у сезонах 1996/97 і 1999/00.
*******
Дебют Фаб’єна Бартеза за Ле Бльо відбувся 26 травня 1994 року в матчі з Австралією (1:0), проте до 1997-го він доволі рідко отримував виклики від національної збірної. На чемпіонаті Європи-1996 в Англії Бартез потрапив у заявку, але програв конкуренцію Бернару Лама.
У 1997 році Франція провела міні-турнір підготовки до чемпіонату світу-1998 (Tournoi de France). З'їхалися збірні Італії, Бразилії та Англії. У матчі-відкритті зустрілись Франція і Бразилія. На 21-ій хвилині лівий захисник “селесао” Роберто Карлос забив найвідоміший гол своєї кар'єри – Banana Shot – саме у ворота Фаб’єна Бартеза.
Скоріш за все, на домашньому Мундіалі він не став би основним голкіпером, але проблеми Бернара Лама з допінгом та 2-місячна дискваліфікація зробили Фаб’єна "першим номером". "Триколірні" виграли турнір, а сам Бартез отримав приз імені Лева Яшина, як найкращий голкіпер турніру (пропустив 2 голи в 7 матчах). Окрім того, він потрапив у символічну збірну чемпіонату світу, а також був визнаний найкращим воротарем року за версією УЄФА та Ліги 1.
Українським уболівальникам Бартез запам'ятався, насамперед, виступами проти збірної України у відбірковому циклі Євро-2000. На Стад де Франс голомозий кіпер кілька разів врятував свою команду, зокрема після виходу Андрія Шевченка сам на сам – 0:0. Не пропустив Фаб'єн і в другому матчі – на Олімпійському у Києві.
На Євро-2000 у Голландії та Бельгії Бартез залишався основним голкіпером, але "сухими" ворота зберіг тільки раз – у першому турі проти Данії (3:0). Збірна знову тріумфувала і здобула право зіграти на Кубку Конфедерацій-2001 у Південній Кореї та Японії. Туди Фаб'єн вже не полетів.
“Родзинкою” двох чемпіонських форумів Ле Бльо став ритуальний передмачевий поцілунок Лорана Блана у лисину Бартеза – на фарт. Вони продовжили цю традицію після возз’єднання у Манчестері в 2001 році.
*******
Після Євро-2000 було зрозуміло, що Фаб’єн не залишиться в Монако. Так і сталось. На монегасків вийшов Ман Юнайтед і запропонував за воротаря 7,8 млн фунтів. Сер Алекс Фергюсон шукав заміну для Петера Шмейхеля і бачив її саме в Бартезі.
Новачок доволі зухвало висловився про свій перехід:
"Шмейхель – видатний голкіпер, але йому перешкоджав чималий зріст і велика вага. Невипадково у ворота МЮ потрапляло стільки м'ячів. Я легший і рухливіший за Петера, тож думаю, що зі мною Юнайтед виграє набагато більше титулів".
Але вболівальники “червоних дияволів” були не такими оптимістичними. Вони брали до уваги акліматизацію француза – не так просто проміняти сонячне Монако на дощовий Манчестер. До того ж, всі розуміли, що попри неймовірну реакцію, прагнення Бартеза грати на публіку часто вилазить боком.
Перший рік довів, що САФ мав рацію. Бартез провів стабільний сезон, який “червоні дияволи” виграли втретє поспіль. Проте без ляпу таки не обійшлось. У кубковому матчі проти Вест Хема розрізний пас вивів італійця Паоло Ді Каніо віч-на-віч із Бартезом. Замість того, щоб грати до кінця, француз зупинився і демонстративно підняв руку, апелюючи про офсайд. Натомість Ді Каніо продовжив і завершив атаку – гол зарахували. За підсумками матчу манкуніанці вилетіли з турніру.
Наступні два з половиною сезони були не такими успішними. Бартез пропускав багато матчів через травму спини, втратив стабільність, яка була у першому сезоні, і став катастрофічно “чудити”. Проте Фергюсон продовжував довіряти французу: “Він зробить висновки, цього більше не повториться”.
Також Фаб'єна критикували через його пристрасть до куріння. Одного разу, сидячи із коханою у ресторані, Бартез спокійно покурював собі, аж раптом увійшли Фергюсон і Краутзун (німецький тренер, товариш САФа). Бартез намагався сховати цигарку, не відводячи очей від коуча. Шотландець підійшов до столика і спокійно промовив: “Не хвилюйся, синку! Ти можеш курити, я бачив, як ти курив. У будь-якому випадку, завтра зіграєш".
Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння, став матч проти Реала на Олд Траффорд у Лізі чемпіонів (сезон 2002/03). Роналдо оформив хет-трик, який не дозволив МЮ пройти до наступного раунду. Вважається, що саме цей матч став переломним у кар’єрі Бартеза.
Влітку 2003-го Франція приймала Кубок Конфедерацій. Ворота господарів захищав Бартез. У той же час манкуніанці підписали молодого американського кіпера Тіма Ховарда, який полетів з командою у тур по Америці. Американець витіснив Фаб'єна з основи, тож взимку він повернувся у рідний Марсель на правах оренди, а згодом підписав повноцінний контракт на два з половиною роки – до літа 2006-го.
Там досвідчений кіпер не припиняв дивувати. У товариському матчі проти Відад Касабланки Бартез не стримав емоцій після влучення свого партнера і розпочав суперечку із арбітром, виник скандал. Фаб'єна відсторонили від футболу на півроку. Ще один курйоз відбувся у матчі Кубка УЄФА. Бартез справив потребу прямо на футбольному полі.
*******
Після невдалого виступу на Євро-2004 (Франція сенсаційно програла Греції у чвертьфіналі) Бартез покинув збірну. Проте невдалі виступи Грегорі Купе змусили керівництво Федерації футболу Франції повернути Фаб’єна і ще кількох досвідчених гравців. Таке рішення виявилось правильним. Ле Бльо дійшли до фіналу чемпіонату світу в Німеччині, а Бартез повторив рекорд Пітера Шилтона за кількістю “сухих” матчів на всіх чемпіонатах світу – 10.
"Найгірший тренер Франції із часів Людовіка XVI". Раймон Доменек – трагедія Астролога
Після чудового перфомансу на Мундіалі наш герой заявив про закінчення професіональної кар’єри. Невдовзі, 22 серпня, забрав свої слова назад. Єдиним прийнятним варіантом бачив для себе повернення у Тулузу, але, мовляв, якщо до 31 серпня не отримає відповідної пропозиції, то таки закінчить кар’єру. Аж 5 жовтня Бартез повідомив, що йде з футболу: "Єдиний клуб, у який мені хотілося піти, не радий мене бачити”.
Вже до кінця року Бартез вкотре випірнув, підписавши контракт із Нантом. Головною причиною камбеку він називав прагнення допомогти матері, яка в той час боролась із важкою хворобою. Погравши півроку (14 матчів, 3 "сухих"), Фаб’єн разом із сім’єю покинув місто. Він вимагав від клубу як мінімум 2-річний контракт, але після невдалих переговорів остаточно зав'язав із футболом.
І хоч футбольна кар’єра Бартеза вже давно закінчилась, на пенсію екс-голкіпер не поспішає. У 2008 році він розпочав кар’єру автогонщика, якою займається досі. Найбільше досягнення Фаб'єна – перемога на чемпіонаті Франції. Зараз він бере участь в автоперегонах на витривалість Blancpain Endurance Series 2019 у складі команди Tech 1 Racing.
Віктор Заблоцький, спеціально для Футбол 24