Ліверпуль впевнено крокує до першого за 30 років чемпіонського титулу в Англії, а "Футбол 24" зібрав яскраві цитати творця легендарної "червоної" команди Боба Пейслі.
За те, що я став справжнім атлетом, завдячую батькові. Він був неймовірно дужим, працював у шахті в ті часи, коли доводилося піднімати вугілля на поверхню вручну. Ніхто й ніколи не побив його рекорд із підйому вантажів.
Батько підтримував моє захоплення футболом. Якось він віддав половину тижневого заробітку, щоб купити мені нові бутси. Він розумів, що це допоможе мені вирватися зі злиднів. Він мав наочні приклади – з нашого гірняцького села вийшло півсотні професіональних футболістів.
"Якщо ти другий – ти ніхто". Безсмертні правила життя Біла Шенклі, які повинен знати кожен "скаузер"
Я був агресивним, але грав у футбол, оскільки любив і насолоджувався ним. Я міг травмувати когось, калічили і мене, але без злого умислу. Коли я виходив на поле, то просто хотів грати. Я не виходив для того, щоб когось спеціально вдарити. Я просто насолоджувався грою і якщо це агресія, то я винен.
Хоч я і сподіваюсь провести ще кілька сезонів на найвищому рівні, та вже навчаюся на фізіотерапевта та масажиста, щоб мати заняття, коли мої активні виступи завершаться. Ми одружені чоловіки, знаєте, маємо дивитися в майбутнє.
Я завжди мав інтерес до фізіотерапії та психології. Зацікавлення "фізикою", вочевидь, було зумовлене тими ударами, яких зазнав гравцем.
Я ніколи не заробляв на рівні сьогоднішніх футболістів, але ніхто з них не отримував стільки задоволення від гри, як я.
Я завжди віддавав перевагу порівнювати чемпіонат із марафоном. Ви повинні знати, як розпочати гонку, як впоратися із труднощами, коли почнуть з'являтися проблеми, а також впевнитися, що ви не даєте шансів потенційно небезпечним суперникам.
Біл Шенклі ніколи не радив, він віддавав накази.
Мій підхід такий, що в ідеалі має бути 5-6 гравців у віці біля 26 років, кілька юніорів, кілька 28-річних і один-два гравці за 30. Але ядро команди повинно бути досвідченим і не надто старим.
Гравець, якого я шукаю? Це хлопець, який обставить Кевіна Кігана на тренуванні, а потім ввічливо поступиться йому дорогою в коридорі.
Ідеться не про лонгболи чи короткі паси, йдеться про правильні передачі.
Футболісти час від часу порушують режим. Так було й буде завжди. Я сам був молодим, і траплялося різне. Завдання тренера полягає у тому, щоб, по-перше, допомогти гравцю на тренувальному полі позбутися наслідків похмілля, а по-друге, не допустити появу історій в газетах.
Коли я почав працювати, то казав, що мені для щастя вистачить склянки віскі Bells раз на місяць, великої пляшки в кінці сезону та поїздки по місту у відкритому автобусі.
Відразу зізнаюсь, що розчарований тим, що в нас не було значного трофею, яким можна було б підтвердити наші зусилля. Ми були в четвірці й мали непогану команду, проте коли друге місце сприймаєте за невдачу, то стандарти стають фантастично високими. Тут ми ніколи не святкуємо друге місце.
Якщо ти в штрафному майданчику й не знаєш, що робити з м'ячем, то відправ його в сітку, а пізніше ми обговоримо всі варіанти.
Я завжди нагадую гравцям, якщо ви заблукали в тумані, то повинні триматися разом. Тоді ви не заблукаєте. Якщо секрет Ліверпуля й існує, то це він.
"Коли я буду помирати, не везіть мене в лікарню. Везіть на "Енфілд". Правила життя Стівена Джеррарда
Майте на увазі, я був тут і за важких часів – одного року ми фінішували другими.
Я можу дозволити команді говорити замість мене.
Цього вечора в Римі не було жодної тверезої людини, окрім мене, Папи Римського та Горація Єйтса (журналіста – Футбол 24). Це вдруге в житті я побив тут німців. Уперше це було в 1944-му. Якщо б хтось мені тоді сказав, що через 33 роки я повернусь сюди, щоб виграти Кубок європейських чемпіонів, я б назвав його божевільним! Я хочу залишити в пам'яті кожну хвилину, ось чому я не став торкатися до спиртного. Я й так захмелілий від події.
Я люблю місто та тутешніх людей. Я провів із ними багато років і бився поруч із ними на війні.
Я мав вдосталь часу, щоб оцінити людей із Ліверпуля, і я думаю, що вони приголомшливі.
Цей клуб став моїм життям. Якщо б Ліверпуль мене попросив, то я би підмітав вулиці та пишався би цим.
Коп завжди вимагає лише одного – чесності.
"Підкорити Еверест у домашніх тапочках". Правила життя сера Алекса Фергюсона