У плей-офф кваліфікації Ліги Європи суперником СК Дніпро-1 буде АЕК Ларнака. "Футбол 24" знайомить із кіпрським клубом.
АЕК Ларнака
Дата заснування: 1994 рік
Титули та досягнення: віце-чемпіон Кіпру (2014/15, 2015/16, 2016/17, 2018/19, 2021/22), володар Кубка Кіпру (2003/04, 2017/18) та Суперкубка-2018
Найвище досягнення у єврокубках: 1/16 фіналу Кубка Кубків, груповий етап Ліги Європи (2011/12, 2018/19)
Домашній стадіон: АЕК Арена (вміщує 7400 вболівальників)
Головний тренер: Хосе Ольтра
СК Дніпро-1 – АЕК Ларнака: стало відомо, хто транслюватиме матч Ліги Європи
АЕК – це історія об'єднань з прадавнім символізмом
Коли розмова заходить про чемпіонати з великою історією та особливими традиціями, то останнє, про що ви подумаєте, буде кіпрський футбол. Конкретно ж з АЕКом із Ларнаки говорити про історію особливо важко, адже клуб створили всього 28 років тому – і навіть зв'язок з двома прадавніми колективами не рятує розділ History на офіційному сайті. Утім, кілька цікавинок знайти можна.
АЕК з'явився на світ у 1994 році шляхом об'єднання двох клубів із Ларнаки – ЕПА та Пезопорікос (перекладається як піший туризм). Останній засновували у 1924-му як спортивне об'єднання любителів походів, велосипедних турів, природи та музики, а у 1926-му з'явилася футбольна секція.
Пезопорікос у своєму дебютному сезоні 1926/27
У вищій лізі Кіпру ця команда виступала з 1938 року, відбігавши 49 сезонів, однак чемпіонство підкорилося "туристам" лише двічі (хоча було 8 срібних медалей). Усі 14 матчів Пезопорікоса у єврокубках завершилися без перемог кіпріотів.
ЕПА перекладається як "Об'єднання Пезопорікоса та Амола". Як уже можна було здогадатись, його створили на базі "туристів" та місцевого клубу Амол у 1930 році. ЕПА є одним із засновників Кіпрської федерації футболу, а в еліті чемпіонату колектив виступав з прем'єрного розіграшу в 1935-му, завоювавши 3 золота й 5 Кубків. Цікаво, що у 1970-му ЕПА як чемпіона Кіпру прийняли у грецьку лігу, однак після першого ж сезону клуб вилетів.
За декілька років після створення ЕПА частина футболістів покинули клуб, відновивши існування Пезопорікоса. Так на Кіпрі й існували Пезопорікос та Союз Пезопорікоса й Амола, допоки їх не об'єднали в "Атлетичний союз Кітіона Ларнака" – власне, це і є АЕК.
Святкування чемпіонства Пезопорікоса в 1988 році
ЕПА в сезоні 1966/67 перед дербі з Пезопорікосом
Об'єднання пройшло не зовсім гладко для вболівальників. Ще довгий час після створення між фанатами клубів-попередників виникали суперечки: "Чому за АЕК грає більше футболістів з ЕПА?", "Чому на футболці більше зеленого (кольори Пезопорікоса), ніж жовтого (кольори ЕПА)?" тощо.
Навряд чи 98-річну історію АЕКа та його попередників можна назвати неймовірною. Набір фактів виглядає досить типовим. Утім, засновники вирішили не розмінюватись у цьому питанні на якийсь футбол, спустившись одразу до епохи греко-перських війн.
На емблемі клубу можна побачити контури профілю Кімона – афінського стратега, який загинув при облозі кіпрського міста Кітіон у 450 році, намагаючись звільнити його від влади персів. Кітіон же стоїть на місці нинішньої Ларнаки. Саме тому клуб і називається "Атлетичним союзом Кітіона".
АЕК – це символ корумпованості Кіпру
Сучасна історія АЕКа не настільки легендарна. Жодного чемпіонства за 28 років, 5 срібних медалей за останні 8 сезонів, два Кубки. Нічого особливого. АЕК став лідером на Кіпрі, але не грандом. Значно краще репрезентувати кіпрський чемпіонат йому вдається поза полем – у цьому плані "атлетичний союз" на слуху.
Кіпрський футбол отримав славу тотально корумпованого явища. Президент столичної Омонії відкрито заявляв, що йому називали розцінки на суддів, результати поєдинків і навіть на титули. Іспанське видання El Confidential підтверджує його слова: "На Кіпрі корупція існує в установах. Вона визначає титули, цілі чемпіонати та участь команд у єврокубках, а також виплачує великі суми грошей букмекерам, щоб отримати прибуток".
Підірваний автомобіль кіпрського арбітра Леонтіоса Траттоса. Це не перше його підірване авто
Зокрема, повідомляють про договірний характер першого півфінального матчу Кубка, який відбувся 18 квітня 2018 року між АЕКом і АПОЕЛом (Ларнака виграла з рахунком 2:0). За чотири дні ті ж команди зіграли в чемпіонаті, де АЕК поступився вдома (1:3). 25 квітня у матчі-відповіді півфіналу Кубка АПОЕЛ програв АЕКу з рахунком 2:1. Інша підозрювана гра – фінал Кубка Кіпру, в якому АЕК здолав Аполлон Лімасол (2:1).
Інтерес піренейців до Кіпру виник не просто так. У 2018 році іспанська поліція провела операції "Пісарро" і "Кортес", затримавши понад 50 гравців, менеджерів та футбольних представників, причетних до маніпулювання результатами матчів у другій, третій і четвертій лігах Іспанії. Цьому передувала робота агентів по встановленню зв'язків організаторів договірняків – і вона привела їх прямо у Ларнаку, в АЕК. Одним із людей, які надавали інформацію зловмисникам, був атакувальний хавбек Хорхе Ларена.
Хорхе Ларена (в центрі)
АЕК заявив, що нічого про це не знав і шокований заявою ЗМІ. Репортер El Confidential Хосе Марія Ольмо заявляв, що іспанська влада передала інформацію в УЄФА, однак відтоді не було жодної реакції. АЕК заявив, що Ларена завершив кар'єру за рік до публікації звіту. Нині він працює тренером у кантері Лас Пальмас.
АЕК потрапляв і в інші мутні історії. Зокрема, після будівництва нового стадіону в 2016 році виник скандал щодо оснащення для освітлення – представник компанії Musco разом з підрядником будівництва "АЕК Арени" подав скаргу, вимагаючи визнати освітлювальний тендер недійсним.
Стадіон "АЕК Арена"
Компанія, яка його виграла, ніби-то не мала відповідної ліцензії, а вибір мотивувався найнижчою ціною на роботи. Керівництво АЕКа, своєю чергою, звинуватило власника компанії-позивача у корупції.
Утім, вже у 2017-му колишній президент АЕКа – Маріос Еллінас – був ув'язнений на два роки за відмивання грошей. Вісім різних осіб повідомили про 42-річного чоловіка, який звернувся до них із проханням взяти участь в інвестиційних програмах за кордоном у 2007–2010 роках. Гроші надіслали комусь у Німеччині для інвестування у фондові біржі та різні платформи, однак одержувач цього не зробив. Цікаво, що німець так і залишився на свободі й навіть не прибув на суд.
Маріос Еллінас – екс-президент АЕК Ларнаки
Словом, немає нічого дивного, що деякі українські футбольні клуби частково або повністю зареєстровані на Кіпрі. Для багатьох наших власників ця країна є істинною Батьківщиною – не по крові, але за покликом серця.
АЕК – це школа топових тренерів Ла Ліги
Спортивна історія АЕКа небагата, але цікава. По-перше, Ларнака дивним чином стала магнітом для найкращих іспанських тренерів. Зокрема, у 2018 році тут починав тренерську кар'єру Андоні Іраола – екс-хавбек Атлетіка і збірної Іспанії, який зараз очолює Райо Вальєкано й набирає сім очок з Барселоною за останні три матчі.
АЕК був його першим професійним клубом. З ним баск виграв Суперкубок Кіпру, але головним досягненням став другий в історії "жовто-зелених" вихід у груповий етап Ліги Європи. Під керівництвом Андоні Іраоли команда двічі відібрала очки у тоді ще сильного Лудогорця (0:0, 1:1) й перемогла Цюрих на виїзді (2:1). Вийти до плей-офф не вдалося, а самого Іраолу вигнали на початку 2019 року після низки невдалих результатів у чемпіонаті.
Андоні Іраола (праворуч) в ролі головного тренера АЕК Ларнаки
Крім того, один із колишніх тренерів АЕК Ларнаки зараз працює в Барселоні. Мова про Івана Торреса Абада – 44-річний фахівець з фізичної підготовки працював тут у 2014-2016 роках в команді іспано-данського тренера Томаса Крістіансена. У 2019-му Хаві покликав його у свій штаб в Аль-Садд, а потім забрав із собою на підвищення.
А ще в Ла Лізі до початку поточного сезону працював Іманол Ідьякес. Він був асистентом Унаї Емері у Вільяреалі, ставши причетним до його переможної ходи в Лізі Європи та в Лізі чемпіонів, однак свій перший серйозний досвід коуч отримав в Ларнаці протягом 2016-2018 років.
Іманол Ідьякес – колишній головний тренер АЕК Ларнаки
Разом з АЕКом Ідьякес двічі доходив до плей-офф кваліфікації Ліги Європи, вибивши на своєму шляху Спартак, а також вигравав Кубок і Суперкубок. Зараз Іманол працює головним тренером Леганеса в Сегунді.
АЕК – це непрямі контакти з українським футболом
СК Дніпро-1 стане першим українським суперником АЕКа в офіційному матчі. До цього сезону в Ларнаки були тільки опосередковані зв'язки з нашою країною. Зокрема, в її складі грали колишні представники УПЛ – Віталій Іванко (виступав за Металург Д, Геліос і Таврію) та Стефан Спіровскі (до війни був футболістом Маріуполя). Нині ж у її складі можна знайти Бруну Гаму, відомого за виступами у Дніпрі в епоху Рамоса й Маркевича.
Бруну Гама (праворуч) у матчі проти Мітьюлланда
Були й менш очевидні перетинання з Україною. Наприклад, за АЕК Ларнаку в сезоні 2007/08 виступав батько Георгія Цітаішвілі – Кліментій. У сезоні ж 2018/19 на матчі кіпріотів проти Байєра у ЛЄ працювала наша бригада арбітрів – до неї входили Євген Арановський (головний), Сергій Беккер, Олександр Войтюк (лайнсмени), Віталій Романов і Анатолій Абдула (асистенти).
Також можна пригадати сезон 2011/12, в якому АЕК вперше вийшов у груповий етап Ліги Європи – головним тренером "жовто-зелених" був Тон Каанен. В Україні його можуть пам'ятати за роботою з донецьким Металургом та алчевською Сталлю у середині "нульових".
З "Метадоном" Ларнаку споріднює і персона Ніколая Костова – болгарський коуч очолював АЕК у сезоні 2004/05, нічого з нею не вигравши. Ось такі от цікаві контакти з Ненькою. Тепер справа дійшла і до футбольних поєдинків з українськими клубами.
АЕК – це колишній тренер екс-дніпрян
Нині команду очолює 50-річний іспанський фахівець Хосе Ольтра. Його здібностей двічі вистачало, аби підняти слабеньку команду в Ла Лігу, однак втримати її в еліті не вдавалося. Так, у сезоні 2008/2009 він вивів Тенеріфе у найвищий дивізіон, але одразу ж і вилетів. У 2011-му Ольтра прийняв Депортіво й за рік вивів його у Прімеру – наступний чемпіонат вони завершили на 19-й позиції. Відтоді у найвищих піренейських дивізіонах цей тренер не з'являвся.
Хосе Луїс Ольтра – головний тренер АЕК Ларнаки
Останнім клубом Ольтри перед переїздом у Ларнаку була Фуенлабрада. Хосе працював там з лютого по грудень 2021-го, причому з травня його підопічним став екс-дніпрянин Роман Зозуля. Під його керівництвом український нападник забив 4 голи. Головним тренером АЕКа іспанець став влітку 2022-го – і тут він зустрівся з екс-дніпрянином Бруну Гамою.
АЕК – це стандарти, фланги і величезна кількість помилок
Старт нового сезону АЕКа виглядає доволі грізно для СК Дніпро-1. Кіпріоти провели чотири офіційні матчі, вилетівши від Мітьюлланда у кваліфікації Ліги чемпіонів. В основний час обох поєдинків було зафіксовано рахунок 1:1, причому вдома "жовто-зелені" виглядали не гірше за данців – острів'яни поступились лише у серії пенальті. Далі був Партизан у кваліфікації ЛЄ, якому АЕК в обох матчах забив по два голи (2:1, 2:2).
В ігровому плані у кіпріотів простежуються дві чесноти. Перша і головна – це стандарти. Два забиті м'ячі в домашній зустрічі з Партизаном та гол Мітьюлланду також на своєму полі прийшли після подач з кутового або навісів з флангу (а могло прилетіти і більше). При цьому острів'яни частенько створюють ізоляції на флангах карного майданчика. Там завжди є гравець, готовий прийняти відскок або скидання.
Другий козир – це фланги. Вінгери АЕКа дуже технічні й хитрі. Крім того, вони володіють сильним ударом. Особливо сильно "жовто-зелених" хилить у лівий бік, де грає Дюрчо. У Данії він, наприклад, опинився в ізоляції й виконав настільки складне закидання в центр штрафного, що воно залетіло в дальній кут.
Утім, на протилежному фланзі теж неспокійно – чого тільки коштує гол Фаража у ворота Партизана. Француз змістився з флангу до лінії карного майданчика, перегравши трьох суперників, і закрутив м'яч у ліву дев'ятку.
З мінусів варто відзначити оборону при стандартах та позиційний наступ. Наскільки АЕК вміло забиває після своїх кутових та штрафних, настільки ж часто він і пропускає в подібних ситуаціях біля власних воріт. В атаці ж команда не може запропонувати нічого, крім ривків вінгерів – якщо їх немає, то атака кіпріотів з великою ймовірністю завершиться ударом метрів з 35-ти.
Утім, головною проблемою підопічних Хосе Ольтри є позиційна робота та загальний клас. Команда майже не тримає компактність, не звужує простір при грі без м'яча й припускається величезної кількості розривів. Під інтенсивним пресингом кіпріоти починають неймовірно часто помилятися – достатньо переглянути огляд виїзду в Данію, де важко навіть порахувати кількість моментів.
Аби перемогти АЕК, дніпровці повинні не давати вільно дихати флангам суперника. Без подач і ривків вінгерів острів'яни нічого не зможуть. В атаці ж варто якомога швидше рухати м'яч – темп має бути максимальним. Після втрат – обов'язковий контрпресинг, відбирання та швидка комбінація. У такому режимі вільних зон буде просто мільйон. Необхідно тільки ними скористатись.