Зоря у битві за срібло в матчі 31-го туру УПЛ зазнала гучного фіаско, програвши Динамо.
Луганці перед початком зустрічі перебували на другій позиції з відривом від Динамо в одне очко, тож кияни в разі поразки достроково втратили б шанси на срібні медалі УПЛ та кваліфікацію до Ліги чемпіонів. Розуміючи важливість поєдинку, обидва тренери виставили максимально сильні склади – наскільки це взагалі було можливо у нинішній кадровій ситуації команд. Зокрема, у Динамо зліва в обороні вийшов Караваєв, але також зі старту з'явився Циганков. Вербіч опинився на вістрі атаки, але через травму був знятий з гри на самому її початку.
"Біло-сині" найбільш вразливі на старті матчу, тож Зоря взяла за ціль якомога швидше оформити комфортний гандикап. Це вдалося: вже на 3-й хвилині після вкидання з аута Бурда висмикнувся, м'яч пройшов повз нього на Громова, а Кендзьора не зміг його перехопити – як наслідок, Артем вийшов віч-на-віч з Бущаном і відкрив рахунок! Луганці старалися не зупинятися, але оборона Динамо в наступні хвилини перестала помилятися, а атака на 13-й забила у відповідь – це Буяльський увірвався на правий край штрафного й прострілив у центр, а Циганков вистрілив під поперечину. 1:1! Ще за чотири хвилини Сидорчук класно обігрався з Буяльським у карному майданчику й пробив у ближню дев'ятку – 2:1! Шок.
Практично одразу Буяльський міг до двох асистів додати гол, але його постріл метрів з 11-ти захисникам Зорі вдалося заблокувати. Крім того, на 20-й хвилині обвідним ударом з дистанції гостей налякав Циганков – до дубля Віктору не вистачило лічених сантиметрів. "Мужики", однак, зуміли зібратися й провести ударний відрізок в середині першого тайму: на 24-й хвилині після прострілу та вдалого відскоку Юрченко стріляв з центру штрафного (Бущан врятував), на 25-й через фол в атаці скасували гол Громова, а на 26-й внаслідок рикошету удар Кочергіна полетів у протихід Бущану – м'яч пройшов поруч з каркасом. До 30-ї хвилини Зоря відверто розривала Динамо.
Реалізувати свою перевагу у чистий гол команді Віктора Скрипника не вдалося. Динамо ж прокинулось в останній третині першого тайму, ледь не забивши третій м'яч на 32-й хвилині, коли Буяльський отримав парашутик від Шепелєва на правий край штрафного і прострілив вздовж лінії воротарського на Русина – Назарій не зміг пробити! Втім, вже на 35-й кияни добилися свого: Русин увірвався на лівий край і пробив з рикошетом від Вернидуба, м'яч завис над лінією воротарського, звідки головою в лівий кут пробив Циганков – 3:1! Зоря на останніх хвилинах зуміла огризнутися тільки неточним і слабким пострілом Михайліченка. В пригніченому стані луганці пішли на перерву за комфортної переваги Динамо.
Наскільки динамічно пройшов перший тайм, настільки ж повільно почався другий. Кияни більше володіли м'ячем, але до 70-ї хвилини мали лише один момент – після кутового Зорі господарі вилетіли в контратаку 3-в-1, але Русин замість передачі вправо (на Циганкова) або вліво (Буяльському) в штрафний безхитрісно пробив у захисника. Гості за весь цей час огризнулися трьома контрвипадами через фланги: перший неточним ударом у Бурду завершив Кабаєв, другий потішив пострілом Юрченка з дистанції під ліву стійку, а третій Громов запоров, пробивши з гострого кута – в останніх двох випадках надійно зіграв Бущан.
Темп гри до середини другого тайму явно впав, а тут футболістами ще й травми почали докучати. Зокрема, через неї на 70-й хвилині зняли з гри Бурду (на поле вийшов Попов), а на 76-й Олексій Михайличенко ще й змінив капітана на Кадірі. Віктор Скрипник кинув у бій Абу Ханну, а разом з ним ще й Луньова з Іванісенею. Всі ці перестановки суттєво освіжили гру, що вилилось у низку небезпечних моментів.
Так, на 73-й хвилині Русин пробивав з лівого кута воротарського, Мацапура парирував в центр на Буяльського, а його удар в порожні ворота накрив Абу Ханна – Зоря відповіла несподіваним пострілом Луньова з-за спин захисників, змусивши Бущана рятувати. На 77-й Циганков пробивав з гострого кута з мінімальної відстані, а на 78-й в ближній кут з дистанції завдав удар Де Пена – Мацапура впорався, а луганці огризнулися контрвипадом з прострілом Громова вздовж воротарського. На щастя для киян, Луньов трішечки не встиг на замикання. На 82-й вище воріт вистрілив активний Громов, але він все одно перебував у офсайді. Динамо відповіло ударом Попова після подачі з кутового – негостро.
На останніх хвилинах моментів вже не виникало. Віктор Скрипник з відчаю ще проводив заміни, випускаючи Каменюку та Білоцерковця, але врятувати Зорю це вже не могло. Фінальний свисток зафіксував впевнену перемогу Динамо, завдяки якій кияни вийшли на другу позицію в турнірній таблиці! В активі "біло-синіх" 59 очок, у "мужиків" залишається 57, а Десна йде четвертою з 55 пунктами.
Зоря – не рівень Динамо. На жаль.
Протягом останніх місяців вболівальники та більшість експертів доводили, що Зоря за рівнем гри переважає Динамо. Дійсно, луганці у чемпіонаті виглядали веселіше, розкатуючи швидкі атаки, домінуючи за інтенсивністю пресингу, та й загалом команда з європейським тренером, бажанням грати в пас і нетиповою для УПЛ схемою не могла не зачаровувати – а тут ще й київська Імперія Зла, нібито, вставляє палки в колеса за допомогою арбітрів. Зрештою, Зоря банально слабша за статусом і ресурсами, тож основна маса вболівальників, подивившись на турнірну таблицю, щиро вірила у фантастичну силу "мужиків". Тези окремих експертів про системні проблеми в атакувальній роботі луганців сприймалися, як "наїзд" на казочку. На жаль, матч на НСК Олімпійський підтвердив усі побоювання.
Зоря добре підготувалася і спробувала взяти Динамо в полон на старті, коли кияни особливо вразливі. Підопічним Віктора Скрипника вдалося забити швидкий (але випадковий) гол і тримати височенний темп у перші півгодини, але команда Олексія Михайличенка не просто втримала удар, а й відправила суперника в нокдаун вже на 16-й хвилині. Разом з тим, ігрова перевага Зорі в середині першого тайму вилилась всього в одну хорошу атаку з ударом з меж штрафного – коли Юрченко стріляв метрів з десяти у Бущана. Був також гол після грубого й дурного фолу при кутовому та низка дальніх ударів, один з яких вдало зрикошетив, пролетівши поруч зі стійкою. Все. І навіть ці моменти не були реалізовані, хоча з 10 метрів гравець з досвідом Юрченка мав забивати.
Про це вже говорилося до матчу. Зоря протягом всього сезону демонструвала шалені проблеми з конвертуванням володіння у моменти, мляво катаючи м'яч на останній третині й намагаючись компенсувати відсутність вривань у карний майданчик великою кількістю пострілів з дистанції. Крім того, після інтенсивного тиску в першій третині матчу пресинг Зорі остаточно розсипався: гості не встигали за динамівцями, почали допускати грубі помилки, та і загострювати гру не вдавалося – все звелося до банальних проходів по флангу після нечисленних відбирань, а також до ударів з дистанції. Ця картина простежувалась і проти Шахтаря, і з Олександрією, й епізодично навіть з Десною. Без пресингу Зоря починає тьмяніти.
Одного ж погляду на гольові атаки Динамо достатньо, щоб зрозуміти різницю в якості гри. Все робилось в кілька дотиків, своєчасно, на майстерності. Кияни діяли швидко й сміливо, забігали за спини під парашутики та стіночки, комбінували з опорниками у штрафному й рухали атаки максимально вертикально. В очі впадало своєчасне заповнення вільних зон, постачання передачами та завершення атак ударами – вони проходили з дуже небезпечних позицій.
Щоправда, цих атак було не дуже багато, та і загалом футбол Динамо був далеким від ідеалу – кияни традиційно втрачали контроль, граючи яскравими спалахами. Втім, свою перевагу в класі "біло-сині" реалізували. Вони перебігали Зорю, перестріляли й перекомбінували, навіть залишившись без найкращого форварда вже на старті зустрічі. Зрештою, коли команда двічі за сезон за 30 хвилин забиває по три голи претенденту на ЛЧ, це говорить про критичну перевагу в індивідуальному класі й тактичну поразку тренера андердога, який знову не зміг нівелювати сильні якості гранда та відреагувати на зміну становища в матчі. Щоправда, тут важливо не забувати, що посилити гру Зорі, по суті, немає ким.
Слід відзначити і ментальні проблеми, які й не приховував Віктор Скрипник.
"Можливо, коли забили, трохи злякалися цього швидкого гола. Динамо є Динамо. Можна сказати, розбудили звіра. Потім грали вперед, моменти були. Але індивідуальна майстерність є індивідуальна майстерність. Ми і так раді тому, де ми перебуваємо", – заявив головний тренер луганців після матчу.
Йому можна виразити респект за об'єктивність та чесність. Не кожен наставник ось так легко обмалює відсутність інстинкту вбивці у своїх підопічних. Переляк від свого ж гола, радість від перебування на третьому місці, апеляції Громова до арбітрів навіть зараз, два пропущених голи за три хвилини в матчі року, нульова реалізація у супермоментах, – це starter pack середнячка без високих амбіцій, а не чесноти претендента на виступи в Лізі чемпіонів.
Все це не означає, що Зоря – погана. Динамо банально вище класом і має значно більший запас міцності, який нарешті вдалося реалізувати. Ну і що? Систематично Київ такий же проблемний, як і раніше. Проект же Віктора Скрипника виглядає дуже симпатично, а в Лізі Європи зростати йому буде навіть комфортніше. Щоправда, не факт, що проект не розвалиться вже через місяць, але давайте хоч іноді побудемо оптимістами.
За останні місяці ми занадто сильно переоцінили сили луганців, закриваючи очі на недоліки в їхній грі й очікуючи від них левел-апу суто на контрасті з Динамо. Кияни ж провели поганий сезон, але свою планку втримали. Зоря до неї трішечки не дотягує. Поки що.
Блискучий матч Буяльського та Циганкова, купа тіньових героїв
Віталій Буяльський і у попередньому матчі проти Зорі "зробив різницю", але поєдинок за срібло став справжнім бенефісом Віталія. Атакувальний хав взяв участь практично у всіх небезпечних моментах Динамо – крім двох асистів, він віддав передачу під удар Русину з лінії воротарського, обігрався з Циганковим та де Пеною перед їхніми пострілами з країв штрафного в другому таймі, сам двічі пробивав метрів з 11-ти у захисника, а також віддав низку проникних пасів, які потім перетворилися в кутові.
Віталій постійно був відкритим і регулярно створював варіанти для передач. Дрібні обіграші в стіночку, забігання під закидання, відкриття у контратаках 3-в-1 та зміщення під відскоки – все це про Буяльського, який грамотним рухом зруйнував пресинг Зорі. Він був свіжішим на ногах, швидше думав і демонстрував високу культуру роботи з м'ячем. Без "Буї" не було б не тільки перемоги Динамо, а й просто нормальної гри киян. Якби в Україні видавали нагороду Man of the match, її б мав забрати Віталя.
Буяльський дав Динамо якість і клас, а Циганков своєю майстерністю трансформував їх у реальну гостроту. Всі будуть вихваляти два прекрасних голи Віктора, але мало хто згадає, що перший небезпечний штрафний він заробив вже на 18-й секунді зустрічі – де Пена пробив з нього в площину. Крім цього, Віктор красиво закрутив м'яч поруч з дальньою стійкою ударом з-за меж штрафного, стріляв у площину з правого краю, кілька разів класно обігрався із партнерами біля чужих воріт і відкривався справа під час контратаки з Русином.
Циганкова дуже чекали в основі, а він вийшов і в ефектному стилі зробив результат. Варто згадати, що і в запорізькому матчі Віктор красиво забив зі штрафного. Словом, вінгер Динамо зіграв проти Зорі саме так, як і належить зірці, уособлюючи всю різницю в класі між киянами та луганцями. Саме на такі матчі й звертають увагу європейські скаути.
За перформансом головних зірок необхідно відзначити й купу тіньових героїв. Зокрема, сподобалася гра Сидорчука – Сергій не тільки забив блискучий гол, а й вміло заповнював зони, навантажував оборону в штрафному, діяв на широкому просторі й віддав цілу низку якісних підготовчих передач. До речі, свій гол капітан зробив собі сам, спочатку викотивши передачу на Буяльського п'яткою, і лише потім пробивши в праву дев'ятку. У складі Зорі так зіграти ніхто не зміг.
Не менш яскраво відпрацювали Шепелєв та Кендзьора, які регулярно запускали в проходи Циганкова, Русина та Буяльського – зокрема, Володимир започаткував першу й другу результативні атаки Динамо, а Томашу належить фактичний передгольовий пас в моменті Сидорчука. Так, на совісті поляка гол Зорі, але в інших епізодах він відіграв доволі надійно, що говорить про сильний характер.
Непогано зіграли Русин і де Пена. Назарій, звісно ж, більше запам'ятався провальною контратакою, але саме він став співавтором третього голу, та і загалом в його активі удар в площину, ривок на лінію воротарського в моменті з прострілом Буяльського, а також жовта картка для Чеберка вже за кільканадцять секунд після виходу на заміну. Форвард виглядав активно – як і де Пена, якого одразу не згадаєш.
А Карлос, між іншим, після класного розвороту пасом на Шепелєва розпочав першу гольову атаку й віддав передгольовий пас перед третім забитим м'ячем – та й сам двічі вистрілив у площину. В активі уругвайця дуже багато чорнової роботи, яка й зробила результат. Він рідко помилявся, не гальмував гру Динамо й грамотно розташовувався на полі. Молодчина.
Зрештою, не варто забувати і про Бущана, який зробив подвиг на 25-й хвилині, потягнувши удар Юрченка метрів з десяти, врятував після несподіваного пострілу Луньова на 75-й, коли м'яч вилетів з-за спин захисників, а також виконав кілька менш важких сейвів. Взагалі ж, така велика кількість тіньових героїв під Буяльським і Циганковим говорить про хорошу організацію гри у Динамо – неідеальну, але хорошу. Де ж це все було протягом сезону?
Хороша робота Катерини Монзуль
Чого-чого, а відсутність скандалу після матчу за участі Катерини Монзуль сьогодні ніхто не очікував. Проблема була навіть не в її неоднозначних рішеннях і особливому стилі роботи з VAR, а в статусі поєдинків, які вона обслуговує – а це найважливіші ігри лідерів УПЛ. Зрозуміло, що будь-яке суперечливе трактування в умовах нинішньої битви за медалі могло б стати вирішальним, тому претензії до арбітрині лунали з усіх боків.
А Катерина Монзуль взяла та й відсудила класно. Без зайвих зупинок, без перегляду VAR там, де цього не потрібно, без незрозумілих рішень і без втрати контролю над ситуацією на полі. У кількох епізодах гравці намагалися на неї натиснути, але без успіху. Серйозних претензій особисто до неї після матчу теж не виникало – навіть у Громова, якому скасували гол. Артем лише нагадав про несправедливість в попередніх турах. В цілому ж, футболісти і тренери поважають Монзуль за вміння бути жорсткою під тиском – так, вона помиляється і на неї зляться, але при цьому реально поважають. Принаймні, під час матчу.
Монзуль в поєдинку Динамо – Заря не "попливла" і при цьому не була помітною. Крім того, слід відзначити роботу лайнсменів і VAR, які сильно підставили Катерину в попередніх матчах – цього разу всі спрацювали чітко. Звичайно, у всіх є свій набір претензій – комусь здається, що в тих чи інших епізодах потрібно було показувати чи не показувати картку, але це все дуже дрібно. Головне, що картина матчу не постраждала, а обговорюємо ми футбол, а не суддівські рішення.