Динамо підписало нудну мирову з Брюгге (1:1) у першій грі 1/16 фіналу ЛЄ. Рахунок та огляд матчу матчу читайте на "Футбол 24".
Спроба реваншу за недавній виліт у кваліфікації Ліги чемпіонів, де так і не вдалося жодного разу обіграти звітного суперника. Матч, як і онлайн-трансляція Динамо – Брюгге на "Футбол 24", стартував о 17:00. Ще на початку тижня бельгійці були відвертими фаворитами букмекерів у цій парі лідерів своїх чемпіонатів, але після шалених кадрових втрат ролі помінялися. Гості тимчасово не можуть розраховувати на головного тренера Клемана, найкращого бомбардира Ланга та лідера середини поля Ванакена, який забивав киянам у 2019 році, а у поточному сезоні замикає топ-3 снайперів команди. Крім того, випали українець Соболь і ще парочка гравців основи. У Луческу ж таких проблем і близько не було.
Динамо – Брюгге: онлайн-трансляція матчу 1/16 Ліги Європи
Активно тисне Київ на старті, не цурається пресингувати перед чужим штрафним. Не забувають і пильно стежити за майже 2-метровим Достом – ледь не останньою опорою атаки бельгійців за відсутності низки лідерів. Однак на 7 хвилині не встежили за центрфорвардом. Проста стіночка на лівому фланзі створює зону для подачі, Циганков не встигає накрити навіс, Забарний програє верхову боротьбу. Як наслідок, Дост скидав на зовсім вільного Мату, але удар в останнього зовсім не вийшов. Динамо боїться атакувати і розкриватися, свідомо продовжуючи історію останнього єврокубкового матчу проти Ференцвароша. Але з контрнаступом в перші 20 хвилин не дуже складається – суперник легко перекушує все на флангах.
Ще одна проблема у грі української команди – страх взяти на себе відповідальність. Не раз уже Шапаренко і компанія банально не наважуються пробити з лінії штрафного, перетягують з комбінаціями і спробами розіграти до вірного на важкому полі. Брюгге ж так само анітрохи не вражає. Одні спроби знайти навісами Доста та непогані підключення захисників по флангах. Перший удар Динамо лише на 21 хвилині. Бєсєдін відчайдушно і не дуже потужно пробив після підбирання – блок гостей. Шапаренко, який надто довго працює з м'ячем попереду, заробив першу жовту – зірвав прохід Де Кетеларе і ледь не травмувався сам. Небезпечний штрафний змарнували бельгійці.
Рікка грубо врізав ззаду по нозі Циганкова. Чиста жовта, хоча уругваєць ще щось доводить. Оце вже красиво! На 34 хвилині все почалося з кількох класних перепасовок у дотик. Снаряд нарешті швидко зарухався з флангу на фланг – у підсумку Кендзьора хитнув захисника і навісив з лівої, а Буяльський дав трохи вище, ніж треба. Забарний ледь не привіз момент на свої ворота, але Бущан встиг впоратися з важким пасом назад. Саме від воротаря стартувала швидка атака. Бєсєдін і Циганков класно зачепилися за м'яч і розвернули атаку, а далі ще одна гостра подача Кендзьори і знову удар Буяльського над поперечиною. За перші 45 хвилин жодного удару в площину воріт (3:2 загалом на користь Динамо).
На початку другого тайму хотілося б побачити активність господарів, але загострювали лише бельгійці. Де Кетеларе з партнерами раз за разом били по лівому флангу Динамо, кілька перспективних заходів у штрафний з ударами, але знову без влучності. Шапаренко небезпечно фолив у центрі – вже є одна жовта, варто діяти обережніше. Перший влучний удар команд на 62 хвилині завершився взяттям воріт. Миколенко віддав у центр, а там Бяльський блискуче відлип від захисників і максимально ефективно використав вільну на кілька секунд зону – розкішний обвідний удар! Та майже тут же пропустили. Дозволили неприпустиме, який вже раз провалились на стандарті. Брюгге заробив кутовий. Подача капітана Вормера, удар захисника Мехеле, який виграв верх у Бєсєдіна.
Свіжого форварда випускає Брюгге. Луческу відповідає подвійною заміною. Не дуже ефективні Де Пена і Шапаренко поступилися місцем на полі Жерсону та Шепелєву, яким відведено десь хвилин 20. Ще 2 ходи Луческу на 81 хвилині. Караваєв і Супряга замість Кендзьори і Бєсєдіна. І знову кутовий, знову провал динамівців. Баджі виграв простір у Сидорчука, Дост замикав з кількох метрів. Проти форварда діяв нижчий на 23 сантиметри Караваєв – дуже пощастило, що схибив. Після гри Луческу вирішив звалити все на Бущана. Емоційні претензії до воротаря, але чи винен саме Георгій в тому, що твориться із обороною Динамо на другому поверсі всі місяці правління румунського тренера?
Очевидно, що домнул Мірча планував зіграти насамперед на нуль ззаду, пожертвувавши сміливою грою попереду. Бущан застряг у напівпозиції – і не вийшов до кінця, і не залишився на лінії. Але ж і тренерському штабові потрібно було заборонити своїм гравцям будь-які стандарти на свої ворота. А так по суті за власним бажанням віддали мінімальну перемогу. Дозволили суперникам по перерві заробляти кутові серіями, а це – фактично єдина смертельна зброя у їхньому нинішньому стані.
Шевченко спрогнозував 2:0 – як же помилився
Матч нагадував літнє протистояння з АЗ, коли після перерви закотили 2 і відправили додому в Бенілюкс іншу команду з цього регіону. Багато боротьби, переляку до перерви, активніший другий тайм, у якому покарали за помилки і зловили свою хвилю. Можливо, ту зустріч пригадав і наставник збірної України, коли показав комусь на пальцях 2, а потім 0 після гола Буяльського. Утім, Андрій Шевченко зробив свій прогноз зарано. Зрештою, проти АЗ були Жерсон і набагато впевненіший Шапаренко. Нині розгублений Микола і запасний Родрігес, чиї думки вже знову не про футбол.
Циганков у ролі Бєсєдіна, це що взагалі таке?
До "десятки" киян взагалі величезні питання. Це Шапаренко загнаний у глухий кут негнучкими тренерськими установками чи просто не у формі? Чому такий регрес, адже і на зборах, і навіть на фоні Олімпіка не вражав переломними якостями. В УПЛ на значно гіршому за якістю газоні хоча б було 90% точності передач, нині лише 78%, і це катастрофа. Фундаментальний гравець середини поля – скільки ж разів Микола гальмував перспективні атаки або не міг заспокоїти гру, яка почала стрибати на фланзі Кендзьори після першого гола. Серія епізодів, коли польський захисник ледь не самотужки відбивав навали Брюгге, таки привела до того фатального кутового.
Чому Сидорчук і Шапаренко настільки слабко і нервово відіграли у тій фазі гри? Форма капітана також залишає багато питань, але чому тоді зовсім не грає Андрієвський, який гарно показав себе на зборах? Півзахист, за винятком Буяльського, був повністю відсутній у грі на атаку. Програні підбирання, відсутність ключових передач і ударів. Так само розчинилося атакувальне тріо. Жахлива якість передач Де Пени (63% точності), програні єдиноборства і той же брак Бєсєдіна, який нині не зміг стабільно чіплятися за м'ячі, а в обороні відіграв украй наївно – замість шукати спосіб вийти на перехоплення просто сховався за спину автора гола. Креативний провал Циганкова став найбільш неприємним сюрпризом. Навіть для його партнерів. Адже здавалося, саме віднайшов потрібну форму та драйв.
Віктор взагалі показав аномальні показники. З правого вінгера він перетворився на бійця захисного фронту. Циганков продемонстрував у рази більшу кількість чорнової роботи, ніж було у поточному сезоні Ліги чемпіонів чи навіть у попередні сезони ЛЄ. Ніхто з гравців обох команд не вступав частіше в єдиноборства (22, половина дуелей успішна) і намагався відібрати м'яч (6, з яких 4 вдало). Ми звикли до такої гри Бєсєдіна, але щоб Циганков? Віктора просто з'їли цією постійною боротьбою, після якої не залишилося нічого – у всіх атакувальних показниках повноцінні нулі.
Луческу нагадує не найкращі версії Моурінью, і це дуже сумно для очей та душі
У поточному сезоні АПЛ є одна команда, яка місцями дуже нагадувала нинішнє Динамо. Тоттенхем міг бити фаворитів завдяки кільком ходам геніальної парочки в атаці, щоб потім сидіти всю гру в захисті, роблячи це достатньо ефективно. Або не забити такий важливий перший гол, і потім просто продовжувати чекати в морі погоди. Аж до самого кінця зустрічі, де могло щось вибухнути, але дуже вже кволим і економним салютом. Луческу нарікав після гри на якийсь незрозумілий страх, скутість своїх креативних гравців. Та дуже схоже на те, що настільки бліда атакувальна гра стала наслідком установок його тренерського штабу. За зразком Моурінью команду так зарядили на заповітний нуль ззаду, що страх загострити і привезти проблеми зробив своє.
Гравці потрапили в ментальну пастку. Установка Луческу виявилася страшенно суперечливою. Ви повинні насамперед не пропустити, але давайте якось активніше вмикайтеся після перерви в атаку. Це вже не вперше, коли перший тайм Динамо марнує на свої страхи помилитися. З такою ультраобережною тактикою завжди підвищуються ризики від пропущеного м'яча. Команді просто не вистачає часу повернутися до більш активної фази. І можна зрозуміти, коли так дієш проти Ювентуса чи навіть кризової Барселони.
Але проти Ференцвароша та Брюгге? Це ж не якась там унікальна ситуація. Погода, різниця в тонусі (одні грають у чемпіонаті, інші бавляться на зборах і з олімпіками) тут ні до чого. На жаль, це тенденція. Луческу змушує команду бути такою неповноцінною попереду. Не може бути впевнених перемог геть без ризику. Принаймні не з цими виконавцями. Натомість тренер не відпускає своїх гравців, як батьки – зовсім малих дітей далеко у місто. Максимально строго і надійно, всі думки тільки про безпеку. Можливо, це єдиний правильний підхід до цього складу. А можливо, наставник і гравці вже не підходять один одному так, як раніше. У будь-якому разі все більше не працює так, як мало бути.
Що ще не так з цими претензіями тренера до голкіпера
Схожі проблеми відчув Бущан. Та сама суперечливість погубила і воротаря. Георгія змусили виходити на будь-які подачі в усіх епізодах з розряду того, який завершився голом. Але ж не завжди це доцільно чи реально. Можливо, якби не ця ультимативна установка тренера, Бущан просто залишився б на лінії і парирував не найскладніший удар. Ну, а потім перед всією країною ганьбити свого воротаря за нібито ключову помилку? Це підтвердження лише безнадії і відсутності будь-якого плану Б на випадок, коли пропускаємо вдома.
На цьому фоні виділявся спокій і контроль над ситуацією від тренера молодіжки Брюгге, якого за допомогою ще одного помічника консультував наставник основної команди, змушений залишитися в Бельгії через коронавірус. Ну, а щодо помилок голкіперів, так взагалі треба питати з тих, хто десятиліттями не може знайти сучасного тренера воротарів, який би виховував київських стражів у дусі новітнього футболу. Щоб не було потім претензій ще й за неправильний розіграш і початок атак ногами. Адже це теж не проблема персонально Бущана. Далеко не його одного.
Коли кожен другий кутовий, як пенальті чи штрафні Мессі – шанси дуже слабенькі
Рівно 5 хвилин побувало Динамо у статусі переможця. Гості дуже швидко повернули собі перевагу, а виїзний гол дає право про неї говорити. До того Брюгге не дуже й наполягало на атаках, а вже після мало забивати і другий, на тому ж клятому стандарті. Якщо суперник може щось створити хіба що з кутових і штрафних, може, варто задуматися, що ми робимо? Футболісти ж грають максимально обережно у своїй карній зоні, аби не заробити пенальті. Так і тут мали продовжити хоча б те, що вдавалося до перерви (мінімум допущених стандартів). Тоді б ще можна було якось виправдати нинішній боягузливий стиль проти знекровленого суперника, який сам просився – коли, як не зараз.
Бо без пасів, ударів, відчуття моменту Ланга та Ванакена команда втратила понад 50% своєї якості попереду. Залишився один Де Кетеларе з його вмінням обіграти, пробити, створити момент партнерам та Вормер, який регулярно видає цукерочки, а не передачі, з кута поля. Ну, і флангові захисники, які нічим не перевершують Миколенка з Кендзьорою. Арсенал такого Брюгге – максимально обмежений і примітивний. Тим болючіша ця нічия, що змушує неодмінно забивати, відкриватися там, де буде ще важче. Шанси на 1/8 фіналу особливо не проглядаються. Якщо у такій закритій грі суперник з легкістю відігрався, що буде при обміні ударами? Змарнований сьогодні супершанс – вина і тренерів, і гравців. На жаль, навіть 3:3 проти Брюгге на цьому ж стадіоні з Хацкевичем не залишали відчуття такої тотальної безнадії.