"Футбол 24" пригадує одну з наших найяскравіших команд часів Незалежності.
У січні 1997-го в історії київського "Динамо" розпочалася нова ера. Братам Суркісам вдалося повернути в Україну Валерія Лобановського, який після розвалу Союзу працював на Близькому Сході – очолював збірні ОАЕ та Кувейту. Метр одразу взявся до справи і за півроку підготував боєздатний колектив, спроможний на гучні сенсації у Лізі чемпіонів.
Восени "Динамо" взяло 4 очки у двох матчах із ПСВ, зіграло внічию із "Ньюкаслом", а найголовніше – двічі поглумилося над "Барселоною" – 3:0, 4:0. Беззаперечне перше місце у квартеті С вивело киян в 1/4 фіналу. Там "Динамо" створило ще один подвиг – нічия 1:1 на полі потужного "Ювентуса". Вдома "згоріли", звісно (1:4), але трагедії із поразки не стали робити. Тут посилено готувалися до наступного євросезону.
У кваліфікації 1998/99 "Динамо" познущалося над "Баррі Таун" і заледве пройшло "Спарту". У груповому турнірі спершу – розчарування. Поразка від "Панатінаїкоса", нічиї із "Лансом" та "Арсеналом". Зате потім – три ефектні перемоги поспіль і знову вихід у чвертьфінал! "Динамо-машину" не спинив навіть галактичний за іменами "Реал". А у півфіналі проти "Баварії" Шева, Ребров і Ко вели з рахунком 3:1, проте зіграли 3:3. Голи Тарната, Еффенберга, Янкера і контрольний мюнхенський постріл Баслера нереально забути – настільки це було болючим розчаруванням для України.
Тим не менше, у "Динамо" не робили трагедії з поразки. "Ми думали, що зможемо повторити цей шлях", – зізнався півзахисник Артем Яшкін. Не змогли. Сезон 1998/99 так і залишився найяскравішим спалахом тієї команди. Тож пригадаємо головних дійових осіб.
Олександр Шовковський
Голкіпер став живою легендою "Динамо", провівши у київському клубі 24 сезони. Дванадцятого грудня 2016-го, у майже 42-річному віці, оголосив про закінчення кар’єри. Останнім матчем за "Динамо" для СаШо став поєдинок проти "Зорі". Попри чутки, що екс-голкіпер може очолити вінницьку "Ниву", він наразі не збирається розпочинати тренерську діяльність.
Владислав Ващук
У 2003-му Ващук наважився на резонансний перехід у московський "Спартак", через що у фанатських колах отримав прізвисько "Юда". Тим не менше, через два роки повернувся на береги Дніпра, а також пограв за "Чорноморець", ФК "Львів" та "Волинь". На ЧС-2006 "відзначився" вилученням у матчі проти Іспанії – за фол останньої надії проти Торреса. Упродовж короткого часу Владислав займав посаду спортивного директора київського "Арсенала". Зараз розвиває власну футбольну академію, а також дивує фб-спільноту відвертими, подекуди навіть скандальними спогадами про свою кар’єру.
Юрій Дмитрулін
З "Динамо" пішов у 2005-му. Нетривалий час виступав за "Таврію" і російський "Шиннік". У 31-річному віці взяв паузу, але у 2008-му повернувся у футбол – щоб провести понад 10 матчів за друголіговий колектив "Єдність" (Плиски). Завершивши ігрову кар’єру, Дмитрулін залишився у футболі. Працює тренером у ДЮФШ київського "Динамо".
Олег Лужний
Залізний капітан "Динамо" після завершення сезону 1998/99 переїхав у лондонський "Арсенал", хоча ним цікавився ще й "Ньюкасл", а двома роками раніше – "Ліверпуль". Підтвердив свій авторитет і високий клас у футболці "канонірів", яких навіть виводив на поле із капітанською пов’язкою. Догравав у "Вулверхемптоні" та латвійській "Венті".
У 2005-му Лужний розпочав тренерську кар’єру, однак поки що не зумів досягнути на цьому поприщі серйозних успіхів – ні в "Динамо", ні в "Таврії". А історії співпраці з "Вентою" і "Карпатами" нагадують скоріше авантюру, у якій постраждав сам Олег Романович. Вже кілька років триває його творча пауза, хоча пропозиції, наприклад – із Польщі, періодично надходять. "Живу у своє задоволення", – каже Лужний.
Олександр Головко
Після відходу з "Динамо" Олега Лужного права капітана перейшли до Головка. У 2004-му переїхав у чемпіонат Китаю, хоча трохи раніше перебував на оглядинах у "Болтоні", який тоді виступав в АПЛ. Бутси зачохлив у "Таврії" – клубі, де розпочиналась його кар’єра. Тренерська діяльність Олександра Головка налічує вже 11 років. Він пройшов усі рівні юнацьких та молодіжних збірних України. Віднедавна – ще й фаховий телеексперт.
Каха Каладзе
Проти Саакашвілі, але за Шеву. Як живеться Кахаберу Каладзе
Грузинський захисник затримався в "Динамо" ненадовго. У січні 2001-го Каладзе став гравцем "Мілана", з яким двічі вигравав Лігу чемпіонів. Після 9 років на "Сан-Сіро" Кахабер перейшов у "Дженоа", де й закінчив кар’єру. Починаючи з 2012-го, бере активну участь у політичних процесах. Дослужився до постів віце-прем’єра і міністра енергетики Грузії. Одружений із відомою дизайнеркою Анукі Арешидзе. Виховує трьох дітей.
Валентин Белькевич
Білоруський плеймейкер ще тривалий час вірою і правдою служив "Динамо". Паузу зробив лише в сезоні 2008/09, коли провів кілька матчів за азербайджанський "Інтер", який став третім і останнім клубом в кар’єрі Белькевича-гравця. У Київ повернувся на посаду асистента головного тренера молодіжної команди "Динамо". Невдовзі сам очолив цей колектив. Першого серпня 2014-го Валентина не стало – тромб. Похований на Байковому кладовищі.
Андрій Гусін
Результативний універсальний солдат Лобановського пішов із "Динамо" у 2005-му. Гусін обрав російський вектор продовження кар’єри – упродовж 3 років грав за "Крилья Совєтов" і "Сатурн". Паралельно утверджувався в ролі помічника головного тренера – Гаджи Гаджиєва. У 2010-му повернувся в Україну і очолив "Динамо-2". Після відставки повернувся до співпраці із Гаджиєвим. Сімнадцятого вересня 2014 року розбився на київському автодромі "Чайка". Похований на Байковому кладовищі. Гусіну йшов лише 42-й рік.
Андрій Шевченко
Головна зірка тодішнього "Динамо". Після закінчення сезону 1998/99 Шевченко переїхав у "Мілан" за 25 мільйонів доларів. На "Сан-Сіро" форварду підкорилися усеможливі титули – кульмінацією стали вирішальний удар з пенальті у фіналі Ліги чемпіонів, а також "Золотий м’яч-2004". Перехід у "Челсі" дещо надламав Андрія, а повернення у "Мілан" не стало продовженням старої казки. У 2009-му європейська одіссея Шеви закінчилася – у київському "Динамо" він провів ще 3 сезони.
Про завершення кар’єри оголосив у 2012-му – одразу після домашнього чемпіонату Європи, на якому відзначився "дублем" у ворота Швеції. Пішов у політику, проте його партія провалилася на парламентських виборах. Після ще одного провалу – на Євро-2016 – Шевченко очолив збірну України. Під його керівництвом наша національна команда ще не програвала у відборі до ЧС-2018.
Сергій Ребров
Шева пішов, а його ідеальний напарник залишився в "Динамо" ще на один сезон. Проте влітку 2000-го Ребров опинився у "Тоттенхемі" – лондонці виклали за нього 11 мільйонів фунтів. На "Вайт Харт Лейн" українець не виправдав сподівань. Це пов’язують із приходом тренера Глена Ходдла. Оренда у "Фенербахче", трансфер у "Вест Хем", повернення в "Динамо", коли команда переживала складні моменти, чемпіонське завершення в "Рубіні".
У 2014-му Ребров очолив київське "Динамо" і здобув на цій посаді два чемпіонські титули, два Кубки України та один Суперкубок. Сольній роботі передували 5 років асистентської діяльності – у першій та молодіжній командах "Динамо", а також збірній України. Сезон 2016/17 складається для Реброва не найкраще – "Динамо" не пробилося у єврокубкову весну, а в чемпіонаті України суттєво відстає від "Шахтаря".
Віталій Косовський
Закінчення кар’єри реактивного хавбека співпало із заходом великої команди кінця 90-х. У 2003-му Київ вже повним ходом окупували легіонери, тож Косовський вирішив не зволікати із фінішем – пішов на футбольну "пенсію" у 30-річному віці. Працював селекціонером у штабі "Оболоні", а з 2012-го займається тренерською діяльністю. Очолив "Динамо" U-17.
Олександр Хацкевич
"Я – за неподільну Україну". Правила життя видатного "динамівця" Олександра Хацкевича
Один із двох наймогутніших білорусів в історії "Динамо" покинув команду, як і Косовський, у 2003-му. Поїхав у чемпіонат Китаю. Потім був невдалий захід у латвійську "Венту", яка замість амбіційного проекту виявилася мильною бульбашкою. Догравав Хацкевич у рідному мінському "Динамо", де вбив цвях для бутс у 2007-му. Очолював збірну Білорусі U-18, "Вітебськ" і київське "Динамо-2". Працював у тренерському штабі збірної України, а впродовж 2014-16 років намагався підняти на новий рівень національну збірну Білорусі. Зараз перебуває в очікуванні нових викликів.
*******
Свій внесок у фантастичний сезон зробили захисники Сергій Федоров (зараз – асистент головного тренера "Динамо"), Олександр Кирюхін, Сергій Шматоваленко (асистент головного тренера "Динамо" U-19), півзахисники Сергій Коновалов, Юрій Калітвінцев (головний тренер московського "Динамо"), Василь Кардаш (асистент головного тренера збірної України U-21), Дмитро Михайленко (головний тренер "Дніпра"), Артем Яшкін (збирається викладати у школі фізкультуру), Сергій Кормільцев та нападник Олексій Герасименко.
Вони встановили орієнтир для майбутніх поколінь "Динамо". Минає 18 років, але спадкоємці досі не спромоглися хоча б наблизитися до вершини, яку ледь не підкорили підопічні Лобановського.
"Дніпро", який ми не забудемо. Золотий склад Маркевича – де вони зараз