Челсі розгромив київське Динамо 3:0 в Лондоні у першій грі 1/8 Ліги Європи 2018/19. Рахунок і огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Матч, як і онлайн-трансляція Челсі – Динамо на "Футбол 24", стартував о 22:00 за київським часом. Гра відбувалася в Лондоні на стадіоні Стемфорд Брідж. Команди зустрічались лише двічі в рамках групового турніру Ліги чемпіонів 2015/16. Тоді в Києві було зафіксовано нульову нічию, а в Лондоні господарі вирвали перемогу 2:1. Зараз, як і понад 3 роки тому, відвертим фаворитом букмекери знову вважали англійський клуб.
Челсі – Динамо: онлайн-трансляція матчу Ліги Європи
Команда Хацкевича пройшла Олімпіакос завдяки виїзній нічиїй та домашній перемозі. У кожній грі сезону ЛЄ, в якій Динамо забиває, воно як мінімум не програє. Челсі виграв усі 4 єврокубкові домашні матчі з вражаючою різницею 11:1. У попередньому раунді лондонці мінімально здолали на виїзді шведський Мальме, після чого розгромили суперника в рідних стінах.
Челсі – Динамо – відео голів і огляд матчу
Челсі стартував дуже потужно, атакуючи переважно правим флангом, де Педро і Дзаппакоста частенько вривались у вільні зони. М'яч у Динамо не тримався зовсім, а господарі володіли ним від 76 до 82% часу. Шепелєв уже на 9-й хвилині заробив жовту картку, скосивши італійського лівого захисника. Єдиний плюс першої третини стартового тайму – гості не дали лондонцям хоча б раз пробити по воротах. а Русин заробив 2 фоли на собі. Однак що з того, якщо Челсі забив з першого ж удару. Жиру з-під Шабанова зробив пас п'ятою через кількох гравців Динамо, а Педро розстріляв Бойка. Олів'є не забив, так асистує – дає результат 6-й матч ЛЄ поспіль.
На 21-й хвилині іспанець ще раз пробивав без будь-яких перешкод, але влучив у Дениса. Ковачіч віддав класний пас у воротарський на Барклі, який не зумів прошити Бойка. Педро валився після контакту з Кендзьорою – пощастило, що суддя не купився. Після швидкої атаки, яку розігнав Шапаренко, той же Томаш прострілив, а Алонсо зіграв рукою. Це пенальті, але суддя не бачить.
Тут же пас за спину Шабанову, який знову дрімає, Педро виходить на одного Бойка, але Денис парирує. Браво! Тут же ще один удар з близької відстані – снаряд просвистів поруч з дальньою стійкою. Буяльський отримав жовту, через яку пропустить матч у Києві – дискваліфікація за перебір карток. На перерву пішли з черговим, уже 5-м за 45 хвилин сейвом воротаря Динамо. До біса символічно!
Педро на 54-й вчетверте приклався по воротах гостей, але Бойко в цьому матчі брав і важчі удари. Сидорчук з перспективної позиції виконав щось середнє між пасом і ударом – точно в руки Кепі. Невже за перший удар Динамо зарахують? Буяльський ризикував нарватись на вилучення, коли Канте обіграв його на фланзі. Віталій миттєво сердечно перепросив чемпіона світу, і можливо, це врятувало від другої жовтої.
Сидорчук привіз необов'язковий штрафний, сфоливши на Барклі, і тут ми згадали 2015-й. Екс-вінгер донецького Шахтаря Вілліан ідеально зі штрафного поклав над стінкою, як тоді Шовковському. Бразилець встановив рекорд Челсі: за останні 6 єврокубкових сезонів лише він доклався до стількох голів (8) прямими ударами (3) та асистами (5).
Після, мабуть, найтривалішої атаки киян у матчі Сидорчук знову спробував своїх сил дальнім ударом. Ну, цей вже точно зарахують. але КУДИ, Сергію? Швидка атака з флангу на фланг мала завершуватись розгромним рахунком. Лофтус-Чік з-за меж воротарського після пасу Педро пробив вище.
Сідклей виграв верхову боротьбу, але кут був надто гострим і м'яч пролетів паралельно лінії воріт. Кепа помилився на виході, але у Динамо лише Сидорчук на підборі – удар майже у порожні ворота заблоковано. Шепелєв класно зіграв у відборі та знайшов пасом Шапаренка, але Микола невдало прийняв м'яч, послизнувшись. Хадсон-Одой покарав у миттєвій контрі. Ну, дуже легко.
Чому провалився Хацкевич
Випускати обох центральних захисників без першого пасу, а в доповнення до них Сидорчука, максимум якого – пас ближньому поперек поля, це було сильно. Саррі оцінив і подякував. Наскільки в сучасному футболі важливі захисники з пасом, яскраво продемонстрував Давід Луїс. Будь-який пресинг на Бурду чи Шабанова завершувався повною панікою і у кращому випадку виносом в аут. Капітан Динамо відверто випадав з атакувальних дій, гальмуючи швидкі атаки і пробиваючи в молоко з якось незрозумілою вірою у свої сили. І ніби й непогана у Сидорчука статистика: 3 з 4-х дальніх передач пройшли, 6 з 12 єдиноборств виграно, 4 перехоплення, 83% точних пасів. Однак на гру команди воно якось аж ніяк не впливало. Ну, хіба в тому епізоді, коли завалив суперника і подарував Вілліану майже пенальті.
Якщо у тебе швидкий Русин попереду, де продумані дальні паси на нього за спини захисникам? Чи Назарій повинен був у гігантів Луїса і Крістенсена тільки силову боротьбу в стилі Бєсєдіна вигравати? Абсурд! Хоча він і так заробив на собі 4 штрафні. Та чому б не випустити Андрієвського, в якого як мінімум на зборах проглядалась якесь дивовижне інтуїтивне взаєморозуміння з цим нападником і відмінний довгий пас? Навіщо продовжувати провальний експеримент з Буяльським у ролі лівого вінгера, якщо в тебе є такий живий Сідклей – це, може якийсь особливий прояв бразилофобії такий? Чи коли є молодий і по-доброму агресивний Цітаішвілі. Просто, щоб звільнити місце в центрі Сидорчуку? Якби він хоча б надійності в захисті додав, але й цього не було.
Хацкевич сказав феноменальну фразу: "Тоттенхем тут також у першому таймі на чужу половину не переходив". Та ви що? То якщо з таким настроєм приїжджати на Стемфорд Брідж, то може, не варто й рипатись? Де динамівський характер і дух, агресія і швидкість? Хоч якісь, хай епізодичні, прояви всього цього показали лише Шапаренко, Миколенко, Шепелєв, Бурда і дует, який вийшов з лави запасних. Гармаш і Сідклей. У згаданого динамівського квартету молоді непогане майбутнє, хоча ще працювати і працювати, забуваючи про нічні клуби і прояви класної гри в УПЛ, яка ні про що не свідчить – тільки в Європі видають справжні сертифікати якості.
Як Циганков і компанія завалили тест на АПЛ і великий футбол
Віктора в Англії малювали найбільшою загрозою київської атаки, а на ділі вийшло ніби гравець молодіжки зіграв проти найкращих захисників світу. При тому, що протистояв Циганкову гравець не у найкращій формі – Маркос Алонсо навіть ледь пенальті собі не привіз, подякував підсліпуватим суддям. Віце-капітану Динамо не вистачало агресії і впевненості, що у нього щось може вийти. Він боявся брати ініціативу на себе, але має й певне виправдання.
Усе ж Циганков значно корисніший біля чужих воріт, а не в центрі поля. Плюс до нього м'яч доходив рідше, ніж до Бойка. Серед гравців основи найменше контактів з м'ячем було у 2-х флангових півзахисників. Буяльський торкнувся його 31 раз, Циганков – 35. Коли команда відмовляється атакувати, сподіваючись просто відбитись, таке, знаєте, трапляється. Утім Віктор міг би і краще себе презентувати на території, куди його сватали останнім часом – для АПЛ цього надто мало. Той же 18-річний Хадсон-Одой показав, який це має бути клас – безжально реалізувати єдиний свій момент.
Шабанова і Русина кинули під танки, і вони не впорались. Назарій декілька разів дарував супернику м'яч, немов з переляку, що опинився поруч з такими зірками. Однак і пасів, які могли б його сильні риси розкрити, майже не отримував. Схоже, що при цьому тренері він уже і не розкриється. Після дискваліфікації повертається Вербіч, який, мабуть, і замінить Соля у центрі нападу. Цікаво буде глянути на Русина в оренді, наприклад, під орудою якогось Вернидуба.
Артем дозволив Жиру віддати гольовий пас, проспав закидання Луїса на чистий вихід Педро у штрафний. Йому ж партнери висловлювали претензії у моменті з голом Вілліана, мовляв, не так вистрибнув. Ну, тут уже, може, й занадто. Шабанов – не поганий захисник, і він це довів в останні тижні. Для рівня УПЛ. Чи навіть на Олімпіакос. Але не для такого розумного та агресивного Челсі. Те, що на полі потрібен Кадар, стало зрозуміло ще в перші 20-30 хвилин, коли пропустили і моменти посипались. З його першим пасом, з його досвідом АПЛ, розкішною статистикою у верхових дуелях в ЛЄ та грою на стандартах біля чужих воріт.
У такого Динамо немає шансів, хоча не все так безнадійно
Парадокс. Кияни на 99% втратили всі шанси в момент, коли провели найкращий відрізок матчу. З виходом Сідклея стала вдаватись атакувальна гра. Маленький бразилець навіть настільки вжився в роль Вербіча, що замикав навіс а-ля словенець, який полюбляє і в центрі атаки діяти. Кияни провели 4 атаки, які деякі джерела навіть моментами вважають. Довели самі собі, що можуть, хоча 0 у графі влучних ударів виглядають моторошно. Могли зробити рахунок 2:1. Не треба бачити в цьому тільки розслабленість ситого результатом Челсі. Динамівці змусили господарів помилятись.
Знаєте, якби Динамо з такою грою, як наприкінці зустрічі, програло 0:3 (хоча є таке відчуття, що українці точно б забили хоча б 1 гол, адже Челсі в захисті – далеко не безгрішний), було б хоч не настільки соромно і прикро – навіть команди Чемпіоншипу не виглядають настільки без віри у свою гру. Ну, спробували, але не вийшло. А так на полі ми побачили команду з незрозумілою установкою на гру, яка понад годину боялась грати, бо можна ж помилитись. Боялась створювати і показувати зуби. Боялась власної тіні.
Прикро, адже у цьому складі Динамо є не один футболіст, здатен по-іншому зіграти. Може, не так, як Вілліан, Педро чи Хадсон-Одой, але й не так безнадійно і прямолінійно, як думає (вимагає?) тренерський штаб. Днями в Лізі чемпіонів 2 клуби довели, що молодість – не синонім слабкості. Аякс і Манчестер Юнайтед також показали, що у футболі трапляються найнеймовірніші дива. Але їх творять сміливі і нахабні, а не ті, в яких мета одна – відбитись і перетерпіти.